У Києві відбувся Кліматичний марш-2021. Активісти зібралися в центрі столиці України, щоб висловити свою позицію щодо забруднення довкілля та викидів парникових газів, які пов'язані зі змінами клімату. У марші, який влаштувала організація з охорони навколишнього довкілля «Екодія», взяли участь близько тисячі активістів. Вони тримали плакати: «Тваринництво вбиває планету та тварин», «Тікати не буде куди», «Наші податки – на захист клімату», «Збивай температуру – приймай зелені ліки», «Обирай еко замість его!», «68% хребетних зникло. Ми наступні?», «Навколишнє середовище в пріоритет!» та інші. Хода почалася на Михайлівській площі, продовжилась майданом Незалежності, Європейською площею, а завершилася біля Верховної Ради. Активісти закликали владу збільшити фінансування на заходи зі скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату тощо. Окрім того, вимагали відмовитися від дотацій на вугільну галузь, закласти гроші на підвищення енергоефективності будівель і розвиток системи державного моніторингу якості повітря. Організатори маршу передали представникам Міндовкілля та народним депутатам 10 вимог щодо того, в яких секторах і як саме варто скорочувати викиди парникових газів. Цього року, окрім Києва, Кліматичний марш підтримав десяток українських міст: Харків, Львів, Дніпро, Миколаїв, Чорноморськ, Рівне, Ужгород, Хмельницький, Кропивницький та інші. Натхненницею проведення кліматичних маршів по всьому світу стала шведська школярка Грета Тунберг та ії рух Fridays for Future, внесок якої у розвиток «зеленого руху» був відзначений правозахисною організацією Amnesty International

Судно X-Press Pearl, зареєстроване в Сінгапурі, горіло майже два тижні - до того, як пожежу врешті вдалося загасити. Але сотні тонн нафти з паливних баків можуть витекти в море, якщо судно затоне, що завдасть значної шкоди морській флорі та фауні. Військово-морські сили Шрі-Ланки та Індії протягом останніх днів разом намагалися загасити пожежу та запобігти розлому та затопленню корабля. Але бурхливе море та мусонні вітри заважали цій операції. "Корабель тоне. Рятувальники намагаються буксирувати корабель подалі у море, перш ніж він потоне, щоб мінімізувати забруднення, але задня частина судна дрейфує", - заявив речник ВМС Шрі-Ланки капітан Індика Сілва. Екологиня Аджанта Перера заявила ВВС, що потоплення судна - "найгірший екологічний сценарій": "З усіма небезпечними вантажами, азотною кислотою та всіма іншими речами, а також нафтою на судні, якщо воно затоне, це буквально зруйнує все морське дно". Докторка Перера каже, що до того, як корабель відбуксирували в море, слід було відправити водолазів, щоб оглянути корабель: "Екологічні проблеми тепер залишаться в наших водах". Прибережна ділянка поблизу міста Негомбо, де розташовані одні з найбільш незайманих пляжів країни, вже кілька днів забруднюється нафтою та сміттям. Тим часом міністерство рибного господарства заявило, що застосовують надзвичайні заходи для захисту лагуни Негомбо та прилеглих районів. Риболовля від Панадури до Негомбо припинена. Представники Шрі-Ланки вважають, що пожежа виникла в результаті витоку азотної кислоти, про який екіпаж знав з 11 травня. На кораблі було 25 тонн дуже їдкої кислоти, яку використовують для виробництва добрив та вибухових речовин. X-Press Shipping - компанія, що базується на Сінгапурі і є власником судна, - підтвердила, що екіпаж знав про витік, але заявив, що ані Катар, ані Індія не дозволяли їм залишати корабель до початку пожежі. Той факт, що Шрі-Ланка дозволила судну зайти у свої води після того, як йому відмовили дві інші країни, розгнівив громадськість. Чиновники подали до поліції скаргу на капітана корабля, якого врятували разом з іншими членами екіпажу минулого тижня. У вівторок поліція Шрі-Ланки заявила, що допитувала капітана та інженера корабля понад 14 годин. Суд заборонив капітану, головному інженеру та інженеру-помічнику виїжджати з країни. Контейнеровоз під прапором Сінгапуру, який стояв на якорі біля порту Коломбо, спочатку повідомив про пожежу на борту через витік хімічної речовини в одному з його контейнерів. Судно довжиною 186 метрів вийшло з індійського порту Хазіра 15 травня, з 1 486 контейнерами на борту. Окрім азотної кислоти, у вантажі були інші хімікати та косметика.

Страшна світлина стада слонів, які харчуються на сміттєзвалищі у Шрі-Ланці, зроблена Тілаханом Тармапаланом, перемогла у конкурсі фото Королівського біологічного товариства (RSB). На фото слони бродять звалищем у пошуках їжі неподалік від заповідника в окрузі Ампара. Нещодавно місцева влада заборонила сміттєзвалища поряд із заповідниками через зростання випадків захворювання і навіть смерті слонів, які отруїлися відходами. Судді обрали роботу Тармапалана через те, що, на їх думку, вона найбільш точно відображає тему конкурсу цього року: "Наш мінливий світ". Переможець отримає грошову винагороду у $1300.

Киянам через задимлення, яке спостерігається в столиці, краще не виходити надвір та варто робити вологе прибирання у своїх помешканнях. Про це повідомила керівник пресслужби ГУ ДСНС у Києві Світлана Водолага: "Маємо рекомендації медиків, основне - це не виходити на вулицю, особливо тим людям, які страждають на захворювання органів дихання, робити вологе прибирання у квартирах, користуватися зволожувачами повітря або просто ставити ємності з водою, щоб воно було більш зволожене; якщо відкриваєте вікна на провітрювання, то завішуйте їх мокрими ганчірками". На запитання, чи варто навіть у квартирі ходити у масках, Водолага пояснила, що варто консультуватися з медиками в індивідуальному порядку. Як повідомлялося, задимлення у столиці виникло через горіння трав’яного настилу та лісової підстилки в Київській області. У ДСНС наголосили, що радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень. Разом з тим, рівень забруднення повітря у Києві залишається дуже високим. Станом на ранок 17 квітня рівень забрудненості повітря у Києві найвищий серед найбільших міст світу. Такі дані показує портал iqair.com, що відстежує дані з якості повітря у найбільших містах. Наразі, станом на 9:30 ранку, показник забрудненості повітря становив 169 пунктів (показник станом на 7:00 становив 163 пункти), при нормі до 50 пунктів. Найбільше забруднення спостерігається в районі Позняків та Харківського масиву, а на правому березі - у Голосіївському районі, особливо на проспекті Науки. Слід зазначити, що порівняно з показниками, які були зафіксовані ввечері 16 квітня та в ніч на п’ятницю, ситуація дещо покращилася, адже показники перевищували 300 пунктів. Напередодні у повітрі Києва зафіксували продукти горіння з Чорнобильської зони. Фахівці попросили людей зачинити вікна та не виходити на вулицю, ввімкнути системи кондиціонування та очищення повітря, збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі.

Перші 20 тонн батарейок з України 11 березня відправили на переробку на завод GreenWEEE у Румунії. Про це повідомили у пресслужбі руху "Батарейки, здавайтеся!" "11 березня перші 20 тонн батарейок з України відправили на переробку до заводу GreenWEEE в Румунії. Для відправки активісти завантажили 1 мільйон батарейок у 80 бочок. За даними організаторів, цією відправкою вдалося врятувати від безповоротного забруднення 1600 гектарів землі - приблизно 2000 футбольних полів", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що досі жодна з батарейок, які збирали в Україні, не доходили до реальної переробки. В кращому випадку, стверджують активісти, батарейки залишали на складах, у гіршому – викидали в землю, забруднюючи природу. Так відбувалося тому, що за переробку батарейок потрібно платити. У пресслужбі поінформували, що кошти на переробку перших 20 тонн вдалось зібрати завдяки пілотному проєкту моделі розширеної відповідальності виробника кількох торгових мереж, який стартував в грудні 2019 року. "Тепер переробка всіх батарейок, зібраних в цих мережах, фінансується імпортерами батарейок Duracell, VARTA, GP, Hausmark та мережею із продажів нових батарейок (як у Європі)", - додали активісти. Іншу частину коштів на переробку забезпечили відповідальні компанії та організації, які упродовж останніх 8 років збирали батарейки у себе в магазинах, в офісах, у людей. Ліцензійний підрядник, який забезпечує відправку, – ТОВ “Екологічні інвестиції”. "Щорічно в Україну ввозять 3250 тонн батарейок, лише за статистикою білого імпорту. Це означає, що сьогоднішня відправка – близько 0,5% всіх батарейок, які викидаються в нашій країні кожен рік", - наголосили активісти. Вони закликають підтримати законопроєкт, спрямований на впровадження відповідальності виробників та імпортерів за переробку батарейок. "Щоб вирішити проблему забруднення системно на рівні країни, народні депутати мусять невідкладно голосувати за проєвропейський закон України про відходи, який уже зареєстрований за номером 2207-1 і до розробки якого ми долучились. Ціль законопроєкту – зробити модель відповідальності виробника обов’язковою для всіх компаній, які заробляють на продажі батарейок в Україні", - сказала голова руху "Батарейки, здавайтеся!" Любов Колосовська.

Фотографии посвящены различным экологическим проблемам: таянию вечной мерзлоты, вымиранию видов, браконьерству, лесным пожарам. Фото древесного мадагаскарского удава, обвившегося вокруг дерева на фоне лесного пожара, заняло первое место в конкурсе фотографий Британского экологического общества. Снимок был сделан в лесу неподалеку от населенного пункта на восточноафриканском острове Мадагаскар, где змеям угрожают браконьерство и пожары.

5 декабря 1952 года произошло одно из самых страшных экологических событий в истории Англии. “Великий смог” (англ. Great Smog) плотно окутал Лондон на четыре дня и рассеялся только к 9 декабря. Случившееся стало настоящей катастрофой, в результате которой погибло 12 000 человек и пострадало более 100 000, что послужило, как считается, отправной точкой современного природоохранного (экологического) движения. В начале декабря 1952 года холодный туман опустился на Лондон. Из-за крайне низкой температуры горожане стали использовать для отопления уголь в большем количестве, чем обычно. Примерно к этому же времени завершился процесс замены городского электротранспорта (трамваев) на автобусы с дизельным двигателем. Запертые более тяжёлым слоем холодного воздуха, продукты горения в воздухе в считанные дни достигли чрезвычайной концентрации. Туман был таким густым, что препятствовал движению автомобилей. Были отменены концерты, прекращена демонстрация кинофильмов, поскольку смог легко проникал внутрь помещений. Зрители иногда попросту не видели сцену или экран из-за плотной завесы. К вечеру пятницы туман сгустился настолько, что предел видимости сократился до пяти метров. Некоторые горожане, выйдя из дому, не могли найти дорогу обратно; сбитые с толку непроницаемым смогом, они могли идти, лишь держась рукой за стены ближайших домов. Многие люди носили специальные маски из марли, а некоторые закрывали лица обычными платками или шарфами, но ни то, ни другое не помогало — дышать было нечем. Поначалу реакция горожан была спокойной, поскольку в Лондоне туманы не редкость. В последующие недели, однако, статистические данные, собранные медицинскими службами города, выявили смертоносный характер бедствия — количество смертей среди младенцев, престарелых и страдающих респираторными заболеваниями достигло четырёх тысяч человек. Ещё около восьми тысяч человек умерло в последующие недели и месяцы. В те дни больницы Лондона быстро наполнились пострадавшими с заболеваниями дыхательных путей, начала расти смертность в городе. Сначала эти факты не получили огласки, но через несколько дней оказалось, что у гробовщиков закончились гробы, а у торговцев цветами — траурные венки. Машины скорой помощи не успевали доехать к больным — весь город встал в одной большой пробке не в силах сдвинуться с места. Люди умирали от удушья. Шок, вызванный этим жестоким уроком, заставил людей изменить своё отношение к загрязнению воздуха. Бедствие со всей очевидностью продемонстрировало всему миру, что данная проблема представляет собой непосредственную угрозу жизни людей. Были приняты новые экологические стандарты, направленные на ограничение использования грязных видов топлива в промышленности и на запрет сажесодержащих выхлопных газов. Среди принятых мер — введение в действие Закона «О чистом воздухе» (редакции от 1956 и 1968 годов) и аналогичного Закона города Лондона (1954 год). В домах стали активно проводить газовое отопление, а предприятиям было предписано искать альтернативные способы поставки энергии. Количество сжигаемого угля в городе стали резко ограничивать. Несмотря на это, 13 лет спустя, в 1965-м, Лондон накрыл еще один смог. Впрочем, в этот раз последствия оказались куда менее тяжелыми: по данным статистики, в связи со смогом 1965 года в городе погибло около 750 человек — совсем мало по сравнению с Великим смогом 1952-го. Единственным, кто практически полностью проигнорировал лондонский смог 1952 года, стал премьер-министр Британии. Уинстон Черчилль, занимавший в то время премьерское кресло, отмахнулся от происходящего, презрительно назвав Великий смог "капризами погоды".

Землі Сарненського району, що на Рівненщині перетворились на справжню поверхню Марса чи Місяця. Причиною знищених на сотні роки грунтів та лісів, є незмінний, нелегальний видобуток бурштину. Сьогодні нардепи спільно з головою Рівненської ОДА Віталієм Ковалем вивчали ситуацію на місцях легального і нелегального видобутку бурштину. Зокрема, побували в урочищах Гальбин, Підстанція та інших, що розташовані у межах Сарненського району. Члени спеціальної робочої групи парламенту поспілкувалася зі старателями, лісівниками, місцевими мешканцями і владою. За словами Віталія Коваля, саме вони мали б допомогти парламентарям напрацювати законопроєкт, який допоможе легалізувати видобуток бурштину з урахуванням інтересів простих людей. Таким чином вдасться створити нові робочі місця, поповнити бюджет області та захистити екологію краю, переконаний очільник ОДА. Нагадаємо, що президент закликав нардепів прийняти закон про легалізацію видобутку бурштину до 1 грудня цього року.

Общая площадь природных пожаров в четырех регионах Сибири – Красноярском крае, Приангарье, Якутии и Бурятии – превысила 2,5 млн гектаров. 2 млн из них решено не тушить: они отнесены к так называемым «закрытым очагам в зоне контроля». Из-за лесных пожаров власти ввели режим чрезвычайной ситуации в Красноярском крае и Иркутской области, частично он действует в Бурятии и Якутии. Петицию с требованием ввести режим ЧС на всей территории Сибири за несколько дней подписали уже около 700 тысяч человек. Недавно губернатор Красноярского края Александр Усс заявил, что для того, чтобы потушить сибирские пожары, не хватит всех пожарных мира. Практически все крупные города Сибири заволокло дымом.

Панамки, пляшки із сонцезахисним кремом, склянки з водою і справжній аншлаг. Узбережжя Гідропарку вщерть заповнене. До каяків, що на мілині, вишикувалася черга. Кияни вирушають на річкову прогулянку з рукавичками й сміттєвими пакетами. Планують не лише чудово провести час, а й поприбирати. Третє липня – International Plactic Bag-Free Day. Флешмобів і акцій до цього екологічного дня багато. А на Дніпрі відбувається чи не найоригінальніша – масове збирання сміття на поверхні води на каяках. Виявляється такий спосіб прибирання не лише простий, а й доволі популярний. В Україні до нього навіть заохочують. Щоб заплатити за оренду каяка, достатньо попросити ящик і збирати в нього непотріб, який трапляється під час річкової прогулянки. Так роблять у Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові та інших містах, де функціонує «Каяк Каное Центр». Ця можливість доступна вже другий рік, однак люди користуються нею нечасто. Натомість цього разу, 3 липня, охочих позбирати поліетилен на Дніпрі виявилося близько 400 осіб.