НОВОСТИ ДНЯ: В ВОЗ говорят, что Delta-штамм не смертельнее других вариантов COVID-19  Из-за черной дыры впервые зафиксировали свет  Уряд США відмовив Безосу в укладенні контракту з висадження на Місяць  Самые жаркие дни уже позади. Синоптик назвала дату снижения температуры  Дуров объяснил, почему Telegram не блокирует фейки о коронавирусе  NASA и Boeing отказались от запуска миссии в космос из-за инцидента с модулем России  Синоптик объяснила, почему Украину накрыла аномальная жаравсе новости дня
Фоторепортажиметки: экология
  • Біля Шрі-Ланки тоне судно з хімікатами. Це загрожує глобальною катастрофою Біля Шрі-Ланки тоне судно з хімікатами. Це загрожує глобальною катастрофою

    Судно X-Press Pearl, зареєстроване в Сінгапурі, горіло майже два тижні - до того, як пожежу врешті вдалося загасити. Але сотні тонн нафти з паливних баків можуть витекти в море, якщо судно затоне, що завдасть значної шкоди морській флорі та фауні. Військово-морські сили Шрі-Ланки та Індії протягом останніх днів разом намагалися загасити пожежу та запобігти розлому та затопленню корабля. Але бурхливе море та мусонні вітри заважали цій операції. "Корабель тоне. Рятувальники намагаються буксирувати корабель подалі у море, перш ніж він потоне, щоб мінімізувати забруднення, але задня частина судна дрейфує", - заявив речник ВМС Шрі-Ланки капітан Індика Сілва. Екологиня Аджанта Перера заявила ВВС, що потоплення судна - "найгірший екологічний сценарій": "З усіма небезпечними вантажами, азотною кислотою та всіма іншими речами, а також нафтою на судні, якщо воно затоне, це буквально зруйнує все морське дно". Докторка Перера каже, що до того, як корабель відбуксирували в море, слід було відправити водолазів, щоб оглянути корабель: "Екологічні проблеми тепер залишаться в наших водах". Прибережна ділянка поблизу міста Негомбо, де розташовані одні з найбільш незайманих пляжів країни, вже кілька днів забруднюється нафтою та сміттям. Тим часом міністерство рибного господарства заявило, що застосовують надзвичайні заходи для захисту лагуни Негомбо та прилеглих районів. Риболовля від Панадури до Негомбо припинена. Представники Шрі-Ланки вважають, що пожежа виникла в результаті витоку азотної кислоти, про який екіпаж знав з 11 травня. На кораблі було 25 тонн дуже їдкої кислоти, яку використовують для виробництва добрив та вибухових речовин. X-Press Shipping - компанія, що базується на Сінгапурі і є власником судна, - підтвердила, що екіпаж знав про витік, але заявив, що ані Катар, ані Індія не дозволяли їм залишати корабель до початку пожежі. Той факт, що Шрі-Ланка дозволила судну зайти у свої води після того, як йому відмовили дві інші країни, розгнівив громадськість. Чиновники подали до поліції скаргу на капітана корабля, якого врятували разом з іншими членами екіпажу минулого тижня. У вівторок поліція Шрі-Ланки заявила, що допитувала капітана та інженера корабля понад 14 годин. Суд заборонив капітану, головному інженеру та інженеру-помічнику виїжджати з країни. Контейнеровоз під прапором Сінгапуру, який стояв на якорі біля порту Коломбо, спочатку повідомив про пожежу на борту через витік хімічної речовини в одному з його контейнерів. Судно довжиною 186 метрів вийшло з індійського порту Хазіра 15 травня, з 1 486 контейнерами на борту. Окрім азотної кислоти, у вантажі були інші хімікати та косметика.

    02.06.2021 23 3467
  • Слони на сміттєзвалищі та оливкові черепахи: переможці фотоконкурсу Королівського біологічного товариства Слони на сміттєзвалищі та оливкові черепахи: переможці фотоконкурсу Королівського біологічного товариства

    Страшна світлина стада слонів, які харчуються на сміттєзвалищі у Шрі-Ланці, зроблена Тілаханом Тармапаланом, перемогла у конкурсі фото Королівського біологічного товариства (RSB). На фото слони бродять звалищем у пошуках їжі неподалік від заповідника в окрузі Ампара. Нещодавно місцева влада заборонила сміттєзвалища поряд із заповідниками через зростання випадків захворювання і навіть смерті слонів, які отруїлися відходами. Судді обрали роботу Тармапалана через те, що, на їх думку, вона найбільш точно відображає тему конкурсу цього року: "Наш мінливий світ". Переможець отримає грошову винагороду у $1300.

    12.10.2020 12 4966
  • Дим і пил у Києві: всім сидіти вдома і зробити вологе прибирання Дим і пил у Києві: всім сидіти вдома і зробити вологе прибирання

    Киянам через задимлення, яке спостерігається в столиці, краще не виходити надвір та варто робити вологе прибирання у своїх помешканнях. Про це повідомила керівник пресслужби ГУ ДСНС у Києві Світлана Водолага: "Маємо рекомендації медиків, основне - це не виходити на вулицю, особливо тим людям, які страждають на захворювання органів дихання, робити вологе прибирання у квартирах, користуватися зволожувачами повітря або просто ставити ємності з водою, щоб воно було більш зволожене; якщо відкриваєте вікна на провітрювання, то завішуйте їх мокрими ганчірками". На запитання, чи варто навіть у квартирі ходити у масках, Водолага пояснила, що варто консультуватися з медиками в індивідуальному порядку. Як повідомлялося, задимлення у столиці виникло через горіння трав’яного настилу та лісової підстилки в Київській області. У ДСНС наголосили, що радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень. Разом з тим, рівень забруднення повітря у Києві залишається дуже високим. Станом на ранок 17 квітня рівень забрудненості повітря у Києві найвищий серед найбільших міст світу. Такі дані показує портал iqair.com, що відстежує дані з якості повітря у найбільших містах. Наразі, станом на 9:30 ранку, показник забрудненості повітря становив 169 пунктів (показник станом на 7:00 становив 163 пункти), при нормі до 50 пунктів. Найбільше забруднення спостерігається в районі Позняків та Харківського масиву, а на правому березі - у Голосіївському районі, особливо на проспекті Науки. Слід зазначити, що порівняно з показниками, які були зафіксовані ввечері 16 квітня та в ніч на п’ятницю, ситуація дещо покращилася, адже показники перевищували 300 пунктів. Напередодні у повітрі Києва зафіксували продукти горіння з Чорнобильської зони. Фахівці попросили людей зачинити вікна та не виходити на вулицю, ввімкнути системи кондиціонування та очищення повітря, збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі.

    17.04.2020 19 10135
  • Україна відправила на переробку першу партію батарейок Україна відправила на переробку першу партію батарейок

    Перші 20 тонн батарейок з України 11 березня відправили на переробку на завод GreenWEEE у Румунії. Про це повідомили у пресслужбі руху "Батарейки, здавайтеся!" "11 березня перші 20 тонн батарейок з України відправили на переробку до заводу GreenWEEE в Румунії. Для відправки активісти завантажили 1 мільйон батарейок у 80 бочок. За даними організаторів, цією відправкою вдалося врятувати від безповоротного забруднення 1600 гектарів землі - приблизно 2000 футбольних полів", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що досі жодна з батарейок, які збирали в Україні, не доходили до реальної переробки. В кращому випадку, стверджують активісти, батарейки залишали на складах, у гіршому – викидали в землю, забруднюючи природу. Так відбувалося тому, що за переробку батарейок потрібно платити. У пресслужбі поінформували, що кошти на переробку перших 20 тонн вдалось зібрати завдяки пілотному проєкту моделі розширеної відповідальності виробника кількох торгових мереж, який стартував в грудні 2019 року. "Тепер переробка всіх батарейок, зібраних в цих мережах, фінансується імпортерами батарейок Duracell, VARTA, GP, Hausmark та мережею із продажів нових батарейок (як у Європі)", - додали активісти. Іншу частину коштів на переробку забезпечили відповідальні компанії та організації, які упродовж останніх 8 років збирали батарейки у себе в магазинах, в офісах, у людей. Ліцензійний підрядник, який забезпечує відправку, – ТОВ “Екологічні інвестиції”. "Щорічно в Україну ввозять 3250 тонн батарейок, лише за статистикою білого імпорту. Це означає, що сьогоднішня відправка – близько 0,5% всіх батарейок, які викидаються в нашій країні кожен рік", - наголосили активісти. Вони закликають підтримати законопроєкт, спрямований на впровадження відповідальності виробників та імпортерів за переробку батарейок. "Щоб вирішити проблему забруднення системно на рівні країни, народні депутати мусять невідкладно голосувати за проєвропейський закон України про відходи, який уже зареєстрований за номером 2207-1 і до розробки якого ми долучились. Ціль законопроєкту – зробити модель відповідальності виробника обов’язковою для всіх компаній, які заробляють на продажі батарейок в Україні", - сказала голова руху "Батарейки, здавайтеся!" Любов Колосовська.

    11.03.2020 16 7282
  • Старейшее в мире экологическое общество выбрало лучшие фото природы 2019 Старейшее в мире экологическое общество выбрало лучшие фото природы 2019

    Фотографии посвящены различным экологическим проблемам: таянию вечной мерзлоты, вымиранию видов, браконьерству, лесным пожарам. Фото древесного мадагаскарского удава, обвившегося вокруг дерева на фоне лесного пожара, заняло первое место в конкурсе фотографий Британского экологического общества. Снимок был сделан в лесу неподалеку от населенного пункта на восточноафриканском острове Мадагаскар, где змеям угрожают браконьерство и пожары.

    29.11.2019 10 10291
  • «Великий смог»: как задыхался Лондон в ядовитом тумане «Великий смог»: как задыхался Лондон в ядовитом тумане

    5 декабря 1952 года произошло одно из самых страшных экологических событий в истории Англии. “Великий смог” (англ. Great Smog) плотно окутал Лондон на четыре дня и рассеялся только к 9 декабря. Случившееся стало настоящей катастрофой, в результате которой погибло 12 000 человек и пострадало более 100 000, что послужило, как считается, отправной точкой современного природоохранного (экологического) движения. В начале декабря 1952 года холодный туман опустился на Лондон. Из-за крайне низкой температуры горожане стали использовать для отопления уголь в большем количестве, чем обычно. Примерно к этому же времени завершился процесс замены городского электротранспорта (трамваев) на автобусы с дизельным двигателем. Запертые более тяжёлым слоем холодного воздуха, продукты горения в воздухе в считанные дни достигли чрезвычайной концентрации. Туман был таким густым, что препятствовал движению автомобилей. Были отменены концерты, прекращена демонстрация кинофильмов, поскольку смог легко проникал внутрь помещений. Зрители иногда попросту не видели сцену или экран из-за плотной завесы. К вечеру пятницы туман сгустился настолько, что предел видимости сократился до пяти метров. Некоторые горожане, выйдя из дому, не могли найти дорогу обратно; сбитые с толку непроницаемым смогом, они могли идти, лишь держась рукой за стены ближайших домов. Многие люди носили специальные маски из марли, а некоторые закрывали лица обычными платками или шарфами, но ни то, ни другое не помогало — дышать было нечем. Поначалу реакция горожан была спокойной, поскольку в Лондоне туманы не редкость. В последующие недели, однако, статистические данные, собранные медицинскими службами города, выявили смертоносный характер бедствия — количество смертей среди младенцев, престарелых и страдающих респираторными заболеваниями достигло четырёх тысяч человек. Ещё около восьми тысяч человек умерло в последующие недели и месяцы. В те дни больницы Лондона быстро наполнились пострадавшими с заболеваниями дыхательных путей, начала расти смертность в городе. Сначала эти факты не получили огласки, но через несколько дней оказалось, что у гробовщиков закончились гробы, а у торговцев цветами — траурные венки. Машины скорой помощи не успевали доехать к больным — весь город встал в одной большой пробке не в силах сдвинуться с места. Люди умирали от удушья. Шок, вызванный этим жестоким уроком, заставил людей изменить своё отношение к загрязнению воздуха. Бедствие со всей очевидностью продемонстрировало всему миру, что данная проблема представляет собой непосредственную угрозу жизни людей. Были приняты новые экологические стандарты, направленные на ограничение использования грязных видов топлива в промышленности и на запрет сажесодержащих выхлопных газов. Среди принятых мер — введение в действие Закона «О чистом воздухе» (редакции от 1956 и 1968 годов) и аналогичного Закона города Лондона (1954 год). В домах стали активно проводить газовое отопление, а предприятиям было предписано искать альтернативные способы поставки энергии. Количество сжигаемого угля в городе стали резко ограничивать. Несмотря на это, 13 лет спустя, в 1965-м, Лондон накрыл еще один смог. Впрочем, в этот раз последствия оказались куда менее тяжелыми: по данным статистики, в связи со смогом 1965 года в городе погибло около 750 человек — совсем мало по сравнению с Великим смогом 1952-го. Единственным, кто практически полностью проигнорировал лондонский смог 1952 года, стал премьер-министр Британии. Уинстон Черчилль, занимавший в то время премьерское кресло, отмахнулся от происходящего, презрительно назвав Великий смог "капризами погоды".

    25.10.2019 15 12683
  • Місячний пейзаж: депутати Верховної Ради відвідали сарненські бурштинові клондайки Місячний пейзаж: депутати Верховної Ради відвідали сарненські бурштинові клондайки

    Землі Сарненського району, що на Рівненщині перетворились на справжню поверхню Марса чи Місяця. Причиною знищених на сотні роки грунтів та лісів, є незмінний, нелегальний видобуток бурштину. Сьогодні нардепи спільно з головою Рівненської ОДА Віталієм Ковалем вивчали ситуацію на місцях легального і нелегального видобутку бурштину. Зокрема, побували в урочищах Гальбин, Підстанція та інших, що розташовані у межах Сарненського району. Члени спеціальної робочої групи парламенту поспілкувалася зі старателями, лісівниками, місцевими мешканцями і владою. За словами Віталія Коваля, саме вони мали б допомогти парламентарям напрацювати законопроєкт, який допоможе легалізувати видобуток бурштину з урахуванням інтересів простих людей. Таким чином вдасться створити нові робочі місця, поповнити бюджет області та захистити екологію краю, переконаний очільник ОДА. Нагадаємо, що президент закликав нардепів прийняти закон про легалізацію видобутку бурштину до 1 грудня цього року.

    23.10.2019 9 8718
  • Лесные пожары в Сибири: города в дыму, тайга в огне Лесные пожары в Сибири: города в дыму, тайга в огне

    Общая площадь природных пожаров в четырех регионах Сибири – Красноярском крае, Приангарье, Якутии и Бурятии – превысила 2,5 млн гектаров. 2 млн из них решено не тушить: они отнесены к так называемым «закрытым очагам в зоне контроля». Из-за лесных пожаров власти ввели режим чрезвычайной ситуации в Красноярском крае и Иркутской области, частично он действует в Бурятии и Якутии. Петицию с требованием ввести режим ЧС на всей территории Сибири за несколько дней подписали уже около 700 тысяч человек. Недавно губернатор Красноярского края Александр Усс заявил, что для того, чтобы потушить сибирские пожары, не хватит всех пожарных мира. Практически все крупные города Сибири заволокло дымом.

    02.08.2019 16 17640
  • Бери каяк – збирай сміття: день без поліетилену в Києві Бери каяк – збирай сміття: день без поліетилену в Києві

    Панамки, пляшки із сонцезахисним кремом, склянки з водою і справжній аншлаг. Узбережжя Гідропарку вщерть заповнене. До каяків, що на мілині, вишикувалася черга. Кияни вирушають на річкову прогулянку з рукавичками й сміттєвими пакетами. Планують не лише чудово провести час, а й поприбирати. Третє липня – International Plactic Bag-Free Day. Флешмобів і акцій до цього екологічного дня багато. А на Дніпрі відбувається чи не найоригінальніша – масове збирання сміття на поверхні води на каяках. Виявляється такий спосіб прибирання не лише простий, а й доволі популярний. В Україні до нього навіть заохочують. Щоб заплатити за оренду каяка, достатньо попросити ящик і збирати в нього непотріб, який трапляється під час річкової прогулянки. Так роблять у Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові та інших містах, де функціонує «Каяк Каное Центр». Ця можливість доступна вже другий рік, однак люди користуються нею нечасто. Натомість цього разу, 3 липня, охочих позбирати поліетилен на Дніпрі виявилося близько 400 осіб.

    04.07.2019 12 7639
  • Здесь было море: как живут на берегах высохшего Арала Здесь было море: как живут на берегах высохшего Арала

    Аральское море — соленое озеро, которое находилось на границе Казахстана и Узбекистана и входило в тройку самых больших озер планеты. Неразумно высокое потребление его воды для орошения хлопковых полей привело к тому, что Аральское море стало высыхать. За последние сорок лет площадь озера сократилась в десять раз. Из-за снижения уровня воды погибла рыба. Высыхание моря не только лишило людей работы, но и сказалось на экологии: Арал был огромным терморегулятором, поэтому, когда вода ушла, максимальная температура в окрестностях стала достигать 60°C.Документальный фотограф и журналист Юлия Галушина путешествовала по Приаралью, снимая жизнь людей, которые верят, что Аральское море возродится. — В бассейне Аральского моря проживает 40 миллионов человек, из них 4 миллиона — в зоне экологического бедствия. Все, кто мог, давно уехали отсюда. Остались пенсионеры и те, кто присматривает за пожилыми родителями. Местные работают в госучреждениях, в поселках люди зарабатывают на жизнь разводя овец, лошадей и верблюдов. Молодежь при первой возможности уезжает на заработки в большие города России и Казахстана. Еще в окрестностях Арала живут романтики, которые верят, что море возродится. Меня впечатлила история одной семьи из села Акеспе. Когда море ушло, песок завалил его по самые крыши. Местные жители построили аул в трех километрах от старого селения и перебрались туда. В поселке осталось десять семей. Одну из жительниц Акеспе зовут Турсун. Ее муж несет вахту на Урале, четверо детей каждый день ездят в школу в соседнее село. Несмотря на то что в Акеспе нет ни магазинов, ни канализации, Турсун не хочет бросать свой дом. В поселке Шеге я познакомилась с художником. Он видел Аральское море в детстве, но до сих пор продолжает рисовать его. Еще есть ученый, который собирает у себя дома документы о катастрофе на Арале. Однажды во время аэросъемки он увидел на дне огромные рисунки и вот уже двадцать пять лет пытается разгадать их значение. Все эти люди заботятся об Аральском море, как о больном ребенке, и ждут его выздоровления. Люди на Арале живут воспоминаниями. После их историй я невольно представляла, как здесь было раньше: море, корабли, обжитые дома на берегу. Я снимала в Узбекистане и Казахстане. Начала в Аральске — бывшем порту Аральского моря, — потом побывала в рыбацких поселках Акеспе, Тастубек, Жаксыкылыш, Шеге, и Муйнаке — узбекском городе, в котором тоже когда-то был порт. Сюда приезжает так много журналистов, киношников и блогеров, что местные шутят: если бы каждый из них привозил с собой ведро воды, Аральское море удалось бы спасти. За снимок некоторые местные жители просят деньги — люди слишком устали от внимания фотографов. Туристы — один из основных источников дохода для местных, которые селят их у себя дома и проводят для них экскурсии. Особо предприимчивые открывают заправки и гостиницы. Кроме сумок с национальной вышивкой, других сувениров здесь нет. Но путешественники из Европы, США и Японии едут сюда не за ними, а чтобы увидеть сюрреалистические пейзажи в духе Сальвадора Дали и ржавые суда в песчаных дюнах. До недавнего времени на Арале было два кладбища кораблей — в Муйнаке и Жаланаше. Но пять лет назад местные жители растащили двенадцать кораблей в Жаланаше на металлолом. Туристы, которые сегодня приезжают в Жаланаш ради селфи на фоне ненужных судов, находят только длинные ржавые пятна на земле. Дно высохшего моря покрылось слоем соли; местами почва поросла саксаулом и желтым камышом. Внедорожники, на которых ездят путешественники и местные жители, отполировали землю до блеска. Поблескивающие на солнце солончаки издалека напоминают водную гладь. В Приаралье регулярно случаются бури. Ветер поднимает со дна пыль, соль и химикаты, которые оседают в селах Каракалпакстана и Туркменистана. Песком покрыты дороги, площади, тротуары; чтобы защитить свои дома, местные жители наглухо закрывают окна. Когда ходишь по здешним местам, каждый шаг поднимает облако пыли. Из-за сухого воздуха все время кашляешь, поэтому некоторые люди здесь ходят в защитных масках. Осолонение Арала привело к тому, что подземные воды тоже стали солеными, поэтому пить воду из-под крана нельзя (но люди все равно ее используют). В Казахстане большие природные запасы соли, в Приаралье она считается природным богатством. По иронии судьбы, соль убила все живое в районе Арала. Правительство СССР знало, что Аральское море исчезнет, но продолжало выкачивать из него воду. Арал «выпивали» пять республик: Таджикистан, Кыргызстан, Казахстан, Туркменистан и Узбекистан. Они и должны были его спасать. Первые шаги были сделаны в девяностых: страны Центральной Азии подписали соглашение о спасении водоема и создали Международный Фонд спасения Арала. Вода из Арала шла на снабжение городов, орошение хлопковых полей, а также использовалась на заводах, которые находятся в бассейнах рек Амударьи и Сырдарьи. Чтобы спасти море, пришлось бы остановить промышленность на сорок лет. Чиновники бы на это никогда не пошли, поэтому многие проекты по восстановлению умирающего Арала остались на бумаге. Четырнадцать лет назад власти Казахстана построили Кокаральскую плотину, которая спасла Малый Арал от пересыхания. После того как в водоеме появилась рыба, сюда на двухнедельную вахту начали приезжать молодые люди из Кызылорды и Аральска. Живут они в землянках по несколько человек, пойманную рыбу сдают на предприятия. Если повезет, одна лодка с несколькими рыбаками может заработать за день около $200. Больше всего платят за сазана и судака. Власти Казахстана и Узбекистана пытаются смягчить последствия катастрофы. На дне высохшего моря высаживают кустарник. По расчетам чиновников, через десять лет растения покроют всю площадь и остановят эрозию грунта. На берегу высаживают фруктовые деревья. Но пока эффект едва заметен. Я продолжаю снимать на берегах Арала. Чтобы найти явления, скрытые от туристов, специально отхожу от популярных маршрутов. В моих планах издать фотокнигу под названием «Почти море». Я посвящу ее людям, которые потеряли море и привыкают жить без него.

    19.06.2019 19 8042