В семи муниципалитетах на севере Дании будет введена жесткая изоляция из-за мутировавшего коронавируса у норок, разводимых в этом регионе. Об этом объявила премьер-министр страны Метте Фредериксен на пресс-конференции. Бары и рестораны в муниципалитетах будут закрыты с субботы, 7 ноября, передает Reuters. Спортивные мероприятия в закрытых помещениях будут отменены, общественный транспорт прекратит работу. Людям рекомендуется не ездить в северный регион и не выезжать из него, сказала Фредериксен. «Школы будут закрыты, и весь общественный транспорт будет закрыт до 3 декабря», - сказала она. Мутировавший вирус, ранее обнаруженный у норок, распространяется среди людей. Власти Дании уничтожат всех норок в стране после того, как у некоторых из них обнаружили особо устойчивую мутацию коронавируса, ранее объявила премьер-министр. В стране с июня наблюдаются вспышки коронавируса среди норок. Новый штамм коронавируса был обнаружен у пяти животных на фермах, а также у 12 человек. Мутация вируса была выявлена во время исследования Государственного института сывороток Дании. Директор института Каре Молбак отметил, что при наихудшем сценарии возможна «новая пандемия, вновь распространяющаяся из Дании». В стране будут уничтожены все норки - это примерно до 17 млн. особей. Промышленная ассоциация селекционеров назвала это решение "черным днем для Дании".В Дании с начала пандемии выявлено более 51 тыс. заразившихся коронавирусом, умерли 729 человек. Штамм коронавируса, обнаруженный в Дании, снижает способность человека к образованию антител, что может стать причиной возникновения проблем при использовании вакцины.

Кожну отару на Карпатських полонинах охороняють вівчарські собаки, вдень вони допомагають заганяти стадо, а вночі — охороняють його від вовка, ведмедя та рисі. Вони повинні бути витривалі, а ще бути схожими на вівцю. "Кожну отару на Карпатських полонинах охороняють вівчарські собаки. Вдень їхня робота — допомагати вівчарям заганяти стадо, а вночі вони охороняють отару від вовка, ведмедя чи рисі. У мого батька, який вівчарить на полонині Шумняска, п'ять вівчарських собак — це середньоазіатські вівчарки алабаї. Вони мають бути невибагливі, витривалі, а ще — бути схожими за забарвленням на вівцю", - розповів Василь Муханюк із Лазещини, власник вівчарських собак. Така схожість потрібна для того, аби дезорієнтувати дикого звіра. "Уявіть собі ведмедя, котрий вночі, голодним, прийшов до отари і хоче зарізати вівцю. І тут на нього вибігає одна "вівця" зі стада, гавкає і скалить зуби. Ведмідь лякається й тікає", - пояснив Муханюк. За словами господаря, ці собаки з вовком завжди готові прийняти бій — саме для цього змалечку їм обрізають вуха та хвости. - Це найбільш уразливі місця в алабаїв". Муханюк показав собак, котрі глядять батькову отару на Чорногірській полонині. Це алабаї Бай, Бабу, Цезар та Зоя. На випас з чабанами собаки ходять по черзі — двоє зранку, двоє — по обіді. Собак купили у Словаччині — там родич розводить цих псів для вівчарів. Вартість такої середньоазіатської вівчарки — 1,3 тис. євро. Виростають вівчарські собаки до 70-80 см, важать — 60-80 кг.

На фермерських господарствах у Хустському районі Закарпатської області виготовляють сир з молока овець та кіз. Фотокореспондент інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Гудак підгледів, як відбувається процес від самого початку і до отримання готового результату.

У неділю, 26 травня 2019 року, у селищі Путила (Чернівецька область) відзначали свято виходу вівчарів на полонини. Свято полонини традиційно є доволі важливим для мешканців регіонів, які займаються вівчарством. У цей день вівчарям, які йдуть на кілька місяців на полонину випасати овець, влаштовують пишні проводи під музичний супровід трембіти - з народними гуляннями, приготуванням святкових страв та запаленням ватри. Свято полонини не має фіксованої дати, у кожній місцевості відзначається у різний час та з власними звичаями, а час святкування залежить в тому числі від того, наскільки пізно приходить весна.

Закарпатье — не просто живописный регион с прекрасной природой, но и место постоянного обитания множества необычных для обывателя животных. Одним из подобных обитателей можно назвать карпатского буйвола. Когда-то эти животные были частью множества домохозяйств в Закарпатье, но в наши дни по всей стране их осталось всего несколько сотен. Энтузиасты из закарпатских поселков решили возродить традицию разведения буйволов и даже придали этому делу туристический потенциал. Так, в селе Олешник Виноградовского района находится одна из немногих эко-ферм, в которой проживает более 40 рогатых животных. Кроме того, на территории фермы живет самый старый племенной бык в Украине, которому уже 24 года. На ферме объясняют, что на сегодня удерживать рогатых «великанов» в домашних условиях — сложная задача, так как буйвол довольно массивное и требующее множества затрат животное. Средний вес буйволов составляет 1,3 тонны, буйволиц – 800-900 кг. Но именно из их молока на ферме производится несколько видов сыров, сметана и творог. Основная цель — не заработок, а сохранение вида и популяризация одного из самых сильных и красивых животных в регионе, утверждают владельцы фермы.

На Синевирському перевалі в урочищі Камʼянка Міжгірського району відбулося традиційне свято “Проводи отар на полонину”. Свято є знаковим для регіону, адже вівчарство — це давній промисел високогірних районів Закарпаття, а продукти з овечого молока — візитівка закарпатської кухні.Одна отара налічує поголівʼя у понад 200 вівців і формується чи не у кожному селі. Випас худоби на полонині триває з травня й до середини жовтня. Тобто більше пʼяти місяців отара та вівчарі перебувають на пасовиськах у горах, не залежно від погодних умов. Там же відбувається відбір молока, з якого готується традиційний закарпатський сир, вурда, бринза та інші молочні продукти вівчарства.Фотограф Роман Пилипей побував на гуцульскому святі "Проводи отари на полонину"