Історія Сирецького дендропарку в Києві почалася більше 125 років тому, коли тут був показовий парк декоративних культур, відкритий при квітковому господарстві німця Карла Мейєра. Господарство займало близько третини території нинішнього парку. Свідками тих подій і яскравим доказом такого поважного віку Сирецького дендропарку є декоративні ландшафтні групи, що дійшли до наших днів: тис далекосхідний, висаджений в 1875 році, туя східна (1895 г.), ялина Енгельмана і ялина колюча (1900). Крім того, на початку 20 століття в парку з'явилися: клен гостролистий, дуб звичайний і липа дрібнолиста. Після Другої Світової війни на місці нинішнього парку функціонував розсадник, в якому вирощували саджанці для всієї України. Що залишилися після продажу саджанці висаджували прямо на території, в результаті з часом тут виріс цілий парк. Великий внесок у розвиток дендропарку вніс відомий дендролог, вчений і просто фанат своєї справи Н.А. Птіцин. За 10 років, з 1950 по 1960 роки, парк значно розрісся: в цілому тут було висаджено близько 500 видів дерев, чагарників і трав'янистих рослин. У цей час сформувався сучасний вигляд Сирецького дендропарку. В кінці 80 років 20 століття Сирецький дендропарк був реконструйований: облагороджена територія, щоб урізноманітнити колекцію декоративних рослин, додатково висаджені дерева. У дендропарку, який має статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, створені колекції рідкісних, малопоширених та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України. Світлини засніженого парку оприлюднили на його сторінці у Facebook

Київ відомий великою кількістю парків, що ідеально підходять для прогулянок в будь-яку пору року. Одним з найкращих парків столиці по праву вважається садово-парковий комплекс "Феофанія", розташований на межі Голосіївського району Києва та Київської області. Ще з 15 століття на цій території розташовувалися монастирські землі, на початку 20 століття вони були націоналізовані, а на їхній території облаштували державне сільськогосподарське підприємство. Згодом тут почали облаштовувати садово-парковий комплекс. Вже за часів незалежної України на території "Феофанії" провели реконструкцію зони відпочинку біля ставків з облаштуванням каналізації, водопостачання, альтанок, фонтанів, прокладанням мощених доріжок, облицюванням берегів і багатьом іншим. Також були організовані пункти громадського харчування, санвузли та контрольно-пропускний пункт з парковкою. Вхід на територію "Феофанії" платний – дорослий квиток обійдеться в 40 гривень, а дитячий – в 20 гривень. Дістатися до парку можна маршруткою № 444 від станції метро Дружби Народів до кінцевої зупинки.

Вершина Вододільного хребта в Українських Карпатах гора Пікуй — ідеальна для одноденного походу, у ясну осінню погоду, зійти й спуститися з якої можна за пів дня. Вершина висотою в 1408 метрів є відносно легкодоступною для мандрівників з різним рівнем підготовки, сюди виходять навіть з малолітніми дітьми та домашніми улюбленцями. Утім, треба бути готовими до сильного вітру на вершині, відповідно одягатися та дивитися напередодні прогноз погоди. "На Пікуй є кілька туристичних стежок, я звикла підніматися на нього та воджу туристів із закарпатського боку із села Щербовець. Сходження триває дві години, загальний трек із поверненням у село з хребта — 15 км. Тут майже немає великих туристичних груп по дорозі на вершину шляху, зате є можливість насолодитися осіннім буково-смерековим лісом та тишею", - каже керівниця закарпатського туристичного клубу "Пригоди мандрівника" Оксана Ісевич. Більш популярними є маршрути на Пікуй із львівського боку від села Біласовиці, що відходить вбік по трасі Київ-Чоп. Гора Пікуй вважається найвищою у Львівській області, тому тут традиційно багато жителів міст зі Львівщини на вихідних. На вершині гори є п'ятиметрова залізобетонна стела, її встановили у 1935 році жителі села Верхнє Гусне на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика. На стелі також розміщена пам'ятна дошка, яка нагадує про те, що на Пікуй свого часу підіймався Іван Франко. Як розповідає Оксана Ісевич, гора Пікуй приваблює туристів своєю скелястою вершиною. Кам'яні виступи різних форм вражають мандрівників, туристи роблять сотні фото на скелях. Деяким із них навіть дають назви, наприклад, на Пікуєві є карпатський "язик вуйка" або "язик Троля" - скельний виступ, який дещо нагадує формами популярну туристичну принаду в горах Норвегії. Такими ж розсипами всіяні інші вершини Вододільного хребта. Пікуй є найвищою горою цього хребта Українських Карпат. Разом із тим, на всьому хребті — чимало джиперів та мотоциклістів, особливо на вихідних. Вони розбивають туристичні стежки та дороги на підйомі до вершини, чим ускладнюють рух піших туристів. На зауваження реагують грубістю. Як розповіла Оксана Ісевич, цьогоріч мешканці села Шербовець на Закарпатті звернулися до голови парламентського екологічного комітету з проханням врегулювати рух джиперів у межах ботанічного заказника "Пікуй" та навіть встановили шлагбауми на лісовій дорозі, що веде до підйому на гору. Утім, наразі проблеми це не вирішило, бо мотоциклісти та джипери просто проклали дорогу в об'їзд шлагбауму і продовжують свої мандрівки.

У Києві вже 2 травня на території Гідропарку відкриють найбільший парк динозаврів в Україні. На відвідувачів чекають понад 100 роботизованих фігур динозаврів реальних розмірів, комахи-велетні та багато іншого. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський: "Вже цієї неділі у столичному Гідропарку відкриється перша черга парку, де розмістяться роботизовані тварини льодовикового періоду, динозаври та комахи-велетні. На киян та гостей міста очікуватимуть різноманітні тематичні зони з ретельно розробленими експозиціями під кожну фігуру". Дино-парк уже побував у Буковелі, Дніпрі, Харкові, Вінниці та Рівному. Проте в Києві відкриють найбільший: з новими фігурами та захопливими сюжетами. Загальна територія парку складе 1,5 га. Пільговий вхід буде традиційно доступний для дітей-сиріт, дітей з інвалідністю з супроводжуючим, для учасників АТО та дітей загиблих учасників АТО, для учасників бойових дій, для дітей до трьох років, дітей-іменинників, а також для кожної третьої та наступної дитини з багатодітної сім’ї.

У столичному ботсаду імені Фоміна натовпи відвідувачів — почали цвісти магнолії. Щороку у квітні в «університетський ботсад» приходять тисячі киян та туристів аби помилуватися квітами. Цьогоріч людей трохи менше, — все ж таки локдаун.

Колишня кіностудія "Ніжиловичі" знаходиться в одноіменному селі Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Це приблизно 70 км від столиці в бік Житомира. Її почали будувати у 2003 році на базі колишнього колгоспу. На 20 гектарах відтворили ціле місто кінця XIX – початку XX століть з усією інфраструктурою: магазинами, майстернями, банком, житловими будинками, фонтанами. Тут є кілька вулиць з бруківкою та алеями. Окрім цього, тут є також український хутір. У 2019 році під час роботи над фільмом "Віддана" в головному павільйоні сталася пожежа. Після цього активні зйомки на цьому місці зупинилися, а знімальна локація почала занепадати. У Ніжиловичах знімали такі фільми як "Кріпосна", "Щедрик", "Віддана", "Зцілення коханням", "Вовчиця", "Останній яничар" та інші. Місцеві жителі Ніжиловичів часто знімалися в масовці й називають кіностудію "своїм Голівудом". Знімальний майданчик та декорації в Ніжиловичах стали популярною локацією для фотосесій та просто подорожі вихідного дня. Якщо абстрагуватися від того, що це знімальний майданчик, виглядає все досить реалістично, як справжнє місто-привид. Усі споруди – тимчасові декорації з фанери, тому не варто очікувати чогось цікавого всередині. Оскільки зйомки тут більше не проводяться, на території можна зустріти уламки, сміття, цвяхи, тож при огляді потрібно бути обережним. Як знайти кіностудію: їхати по житомирській трасі до села Макарів, звідки повернути направо, через село Наливайківка проїхати в Ніжиловичі. В’їзд на студію з боку села.

У період пандемії коронавірусу можливості українців для подорожей значно скоротилися. Втім, навіть в таких умовах можна знайти, як відпочити. Насправді, туристом можна бути і в межах власного міста. Адже, зазвичай, насправді ми не так вже й добре знаємо власне місто - поза нашим щоденним маршрутом на роботу чи навчання. А, головне, за усією цією метушнєю у нас просто немає часу на те, щоб зупинитися, все добре роздивитися і, можливо, навіть відкрити для себе кілька досі невідомих фактів. Ну а поки в світі карантин, нам не залишається нічого іншого, як більше гуляти містом. Тим паче, що Київ гарний у будь-яку пору року, і зима не виняток. Приміром, радимо прогулятися від Майдану Незалежності до Подолу через Володимирську гірку. До новорічних свят в КМДА навіть спеціальний маршрут розробили. Звісно, новорічних локацій вже майже не залишилось, але цей маршрут і в будь-який інший час вартий уваги. Засніжений Київ ідеальний для романтичних фотосесій та чудових селфі. А засніжені дахи старого Подолу у сонячному промінні виглядають дуже фотогенічно. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка взимку особливо полюбляють любителі катання з горок. А ще тут у будь-яку пору-року приголомшливі заходи сонця. Дехто грається тут з песиками, дехто ліпить сніговиків, а дехто просто гуляє, насолоджуючись свіжим повітрям, чистим снігом та мальовничими краєвидами з пагорбів. В зимовий період року ботсад Гришка працює на вхід з 8:00 до настання сутінок. Вартість вхідного квитка - 50 гривень для дорослих, 20 гривень для школярів та безкоштовно для дошкільнят, пенсіонерів та пільгових категорій громадян. Також можна придбати місячний абонемент за 500 гривень, який надає право безлімітного відвідування ботсаду одним дорослим разом з однією дитиною віком до 7 років.

У Києві до зимових свят підготували спеціальний маршрут, який з'єднав три ключові святкові локації та, відповідно, три ялинки: біля Арки Дружби народів – «Кришталевий палац», на Подолі – «Петриківський розпис» і на Софійській площі «Казковий ліс». Довжина маршруту 8 кілометрів, він пролягає через пішохідно-велосипедний міст, парк «Володимирська гірка», Алею художників, Андріївський узвіз і до Контрактової площі. Поки достеменно невідомо, коли святковий маршрут згорнуть. За словами Ігоря Добруцького, засновника проєкту Folk Ukraine, що виступає організатором цьогорічного святкового містечка, маршрут припинить свою роботу 8-9 січня, згідно з розпорядженням Кабміну, або ж 19 січня – після Водохреща, яке відзначають цього дня за юліанським календарем.

У Києві працює чимало святкових новорічних містечок. Одне із них - «Миколай приймає друзів» — розташоване біля Офісу Президента, що на вулиці Банковій. Уже другий рік поспіль напередодні свят там облаштовують ковзанку. На його території розташована ковзанка, карусель, резиденція Святого Миколая, святкові фотозони та новорічний ярмарок. До Нового року також працює ялинковий ярмарок – ціни на ялинки та сосни не дуже відрізняються від тих, що на інших ярмарках. У містечку встановлені декілька будиночків, де можна придбати каву, чай, різні глінтвейни та солодощі. Через карантин столиків та стійок нема, тож покупці перекушують на ходу. Ціни «середньоярмаркові». Кава від 30 гривень. Чай – 35 гривень. Глінтвейн (класичний і білий) по 95 гривень. Хоча, є і по 75. Найдешевший десерт - штоллен (порція 40 гривень), медівник чи наполеон обійдуться дорожче – по 80 гривень. Є і більш ситне меню. Наприклад, «бургер з тушкованим буйволом» по 130 грн чи панцеротті з м’ясом буйвола по 95 гривень – такий собі натяк, що 2021-й – рік Бика. Скористатися ковзанкою зможуть безкоштовно всі охочі. Ковзани можна принести свої або взяти напрокат безоплатно, залишивши речі у спеціальних камерах схову. А через те, що у вихідні та увечері людей чимало, то треба почекати у черзі якийсь час. Зате, на ковзанці є «помічники»: пінгвіни для менших та ведмеді для більших, тож спробувати стати на ковзани може кожен. У резиденції Святого Миколая облаштували чудову фотозону, де діти можуть написати листа святому, а дорослі просто сфотографуватися. Організатори наголошують, що майданчик працює з дотриманням усіх необхідних в умовах карантину заходів: обов’язковий масковий режим, дезінфектори. Крім того, регулюють кількість відвідувачів при вході. Майданчик «Миколай приймає друзів» працюватиме весь період новорічних свят з 10:00 до 21:00 без вихідних. Фото Михайла Марківа

У Києві у суботу, 12 грудня, після реставрації офіційно відкрили Андріївську церкву. Для відвідувачів пам’ятку відкриють з 15 грудня. Про це повідомили в Офісі президента України. Щонеділі та на свята тут відбуватимуться богослужіння, а в інші дні церква працюватиме як музей. Реставрація Андріївської церкви тривала 11 років. За цей час майстри відновили оригінальний колір стін, укріпили схил, фундаменти церкви та стилобату. Також проведено реконструкцію іконостасу авторства видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Міністр культури Олександр Ткаченко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що у церкві повністю відреставровано весь живопис, ікони та іконостас, почищено ліпнину й відшліфовано підлогу. Автентичний колір стін XVIII століття завдяки комп’ютерному аналізу допомогли віднайти німецькі технологи. У будівлі також замінено інженерні мережі, встановлено сучасне освітлення, проведені нові системи опалення, подачі повітря, вікна. Для людей з вадами зору та дитячих екскурсій майстри вилили з гіпсу окремі елементи оздоблення храму, щоб до них можна було доторкнутися та відчути їхню форму. Президент Володимир Зеленський також прокоментував відкриття відреставрованої церкви: «Радію, що ця унікальна пам’ятка архітектури нарешті відкриває двері для відвідувачів після тривалої реставрації. Відтепер кияни та гості столиці зможуть на власні очі побачити її чудову архітектуру та живопис. Упевнений, що наступного року матимемо ще більше таких приємних приводів для радості, адже у 2021 році розпочинаємо відновлення великої кількості пам’яток культури та архітектури України в межах Національної програми Велике будівництво», — сказав глава держави. Андріївська церква, побудована у 1747 — 1762 за проєктом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі у стилі бароко. Вона є пам’яткою архітектури та монументального живопису XVIII ст. та входить до складу Національного заповідника Софія Київська. Церкву внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Незабаром Україна подаватиме номінаційне досьє для включення Андріївської церкви до основного переліку. 18 жовтня 2018 рішенням Верховної Ради Андріївська церква передана у безоплатне користування Вселенському патріархату. 13 грудня у храмі провели першу церковну службу. Символічно, що відкриття випало на 320-річницю з народження архітектора. Урочисте богослужіння очолив представник Вселенського патріархату. В день пам’яті святого апостола Андрія Першозваного, в Андріївській церкві у Києві відбулося перше богослужіння після 11 років реставрації, повідомляє прес-служба Православної церкви України. Урочисте богослужіння очолив представник Вселенського патріархату митрополит Гальський Еммануїл у співслужінні екзарха Вселенського патріарха єпископа Команського Михаїла та архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія (Зорі). У ПЦУ також нагадали, що на місці сучасної Андріївської церкви на початку XIII століття стояла Хрестовоздвиженська церква, назва якої нагадує літописні перекази про те, що саме тут апостол Андрій Першозваний спорудив хрест, передбачивши появу великого міста.