У самий розпал пандемії ми вирішили навідатися в першу столицю України - місто Харків, гаряче шановане місцевими жителями і не особливо популярне серед туристів. Просто тому, що не було вже сил терпіти без поїздок вихідного дня. Блукати незнайомим містом, жити в готелі, їсти в закладах... Загалом, роблячи все те, що допомагає нам трішки вирватися зі звичної рутини, яка в цей нелегкий рік пригнічує ще більше. Як нас зустріло це місто і чи змогло здивувати? Ідея відвідати Харків зародилася ще до того, як ситуація з коронавірусом там почала набувати загрозливих масштабів. І ось "день Х" настав якраз напередодні віднесення міста до "червоної зони". В якийсь момент ми навіть задумалися, чи не скасувати поїздку? Але потім все обдумали і вирішили, що в метро і на вулицях у Києві шансів підхопити підступний вірус у нас анітрохи не менше. Ми вирішили їхати поїздом Інтерсіті "Київ-Харків", квиток на який у другому класі коштував всього лише 300 гривень з людини. На щастя, на шляху туди ми встигли купити місця на стороні з двома кріслами, а тому ніхто сторонній поруч не сидів. Тим не менш, маски – це наша нова реальність, і більшість пасажирів експресу їх не знімали. Що навіть здивувало, бо в плацкартних і купейних вагонах народ не такий свідомий, аж до скандалів доходить, всі одразу згадують про свої конституційні права. Та й провідники нерідко чомусь переходять на бік "анти-масочників" або просто розводять руками, що можуть тільки попросити, але змусити – не можуть. Але повернемося до поїзда до Харкова – дорога у нас зайняла менше п'яти годин, і з виїздом з Києва о 6:45 ми були на місці вже до 11:30. Дуже зручно для поїздки вихідного дня, адже заселення в готелях все одно скрізь, як правило, з 14:00. Тож по приїзду встигнете випити кави, перекусити і трохи прогулятися, якщо приїхали без зайвого багажу. Варто врахувати, що в місті кілька вокзалів, і ось "Інтерсіті" прибуває на "Харків-Пасажирський", він же "Південний залізничний вокзал". Будьте уважні, бо підлі гугл-карти іноді пропонують вам інший вокзал. Вокзал має доволі зручне розташування – прямо біля виходу знаходиться станція метро "Південний вокзал" , і до центральної Площі Конституції звідси їхати всього дві станції. І зараз саме час розповісти, чому так важливо, приїжджаючи до Харкова, взяти з собою невелику стопочку 10-гривневих банкнот. У Харківському метрополітені немає тіточок, які продають жетончики-квиточки на одну поїздку. Придбати проїзний на одну поїздку можна тільки в терміналі, який, увага, не приймає банкноти номіналом більше 10 гривень. Тобто квитки можна купити тільки за копійки або банкноти номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень. З 20-ками і більше квитки ви купити не зможете. Картки такий термінал теж не приймає. Є ще альтернативні термінали для проїзних карток, які коштують 36 гривень за порожню, на яку потім можна докидати поїздки. Такий термінал вже приймає картки і купюри побільше. Але ж людині, яка приїхала в місто на кілька днів, немає сенсу купувати таку картку. При цьому в Харкові реально складно знайти 10 гривень – розмінювати вам більші купюри там ніхто не поспішає. Бо всім же потрібні ті 10 гривень. Нам довелося неабияк побігати по кавових точках міста, щоб отримати решту десятками. Якщо ж у вас немає 10 гривень, ну або ви просто хочете прогулятися, то до центру Харкова від вокзалу насправді йти всього 2 кілометри по прямій. Спочатку ви вийдете на знаменитий Успенський собор, потім на набережну річки Лопань, вздовж якої дуже приємно прогулятися – до Мосту закоханих і скверу Стрілка. Далі – Площа Конституції і вихід на вулицю Сумську. Саме на Сумській ви потрапите в епіцентр магазинів, кафешок, хостелів та інших корисних туристу локацій. І побачите типову міську архітектуру, часом монументальну і пафосну. Не дарма ж місто Харків було першою столицею. Харків місто велике, і тому його буде нереально обійти повністю за два дні. З одного боку, тут немає таких вже прям локацій туристичного масштабу, конкретно заради яких сюди валять туристи. В якійсь мірі це добре – місто відмінно підходить для тих, хто не любить туристичні місця. Можна просто гуляти і насолоджуватися моментом. З іншого боку, Харків вельми доглянуте, сучасне місто, і тут багато закладів на високому рівні. У цьому плані я була навіть приємно здивована.Отже, нижче звернемо увагу на локації Харкова, крім уже згаданих вище, куди варто заглянути, якщо ви в місті на день-два. 1.Міський сад ім. Шевченка. Харків славиться своїми доглянутими парками. І "газонною" поліцією, яка ганяє нещасних студентів, охочих подібно до своїх європейських одноліток, влаштовувати посиденьки на травичці в міських парках. Справедливості заради, від такої охорони і користь є – стежать за чистотою і відправляють у встановлені місця курців. Люди ж свіжим повітрям подихати в парк приходять, а не чиїмось димом. Так ось харківський парк Шевченка знаходиться в самому центрі міста – від Площі Конституції сюди йти всього 1,5 кілометра по тій самій вулиці Сумській. На шляху вам ще попадеться затишний скверик з фонтаном Дзеркальний струмінь і Храмом Святих Дружин-Мироносиць. Трохи історії: Харківський міський сад був закладений в 1804-1805 роках засновником Харківського університету Василем Каразіним, і тоді він називався університетським. За перше століття на його території з'явився ландшафтний парк, ботсад, обсерваторія і зоопарк (останній наразі зачинений для відвідувачів на реконструкцію). І, очевидно, ще в ті далекі часи в Харкові були якісь проблеми з сидінням на газонах. "Не можна не звернути увагу на поведінку деякої частини публіки, яка відвідує університетський сад. Вона не соромлячись розвалюється на галявинах. Не кажучи вже про те, що таким чином нею вкрай мнеться трава на галявинах саду, і ці галявини передчасно оголюються від рослинності. Та й навряд чи кому може принести задоволення вид тіл, що розтягнулися на повний зріст, та й непристойно таке недбале ставлення до поглядів і понять іншої частини публіки, що соромиться нерідко навіть проходити повз місць, де розміщуються шанувальники такого кайфу", – писали в 1895 році Харківські губернські відомості. На вході в міський сад вас зустріне монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку. Це доволі незвичайний монумент, який побудували в 1935 році в розпал навали соціалізму, тоді ж сад отримав нову назву. А тому і трактування особистості українського поета-революціонера в даному випадку теж є радянським - "Кобзаря" тут зобразили як ідейного борця за щастя простого народу. При цьому постать Шевченка – не єдина на монументі: знизу розміщено 16 динамічних статуй – високохудожніх зразків радянської пропаганди, які за задумом автора проекту мали символізувати людей праці та їхню боротьбу за свої права проти утисків. Тут і бунтарські образи з творів Шевченка, і учасники революцій, і пролетаріат – шахтар, колгоспник, червоноармієць, робітничі жінки. 2. Держпром на Площі Свободи. Харків формально був першою столицею УРСР з 1919 по 1934 роки, а тому в цей період активно розвивався і розбудовувався. Відбилося це і на архітектурі міста. Особливо виділяється тут комплекс будівель неподалік від парку Шевченка навколо Площі Свободи, в минулому площі Дзержинського, що вважається видатною пам'яткою конструктивізму. В першу чергу, це будівля Держпрому (Будинку державної промисловості), зведена в 1925-1928 роках і визнана одним з офіційних символів Харкова. У неї дійсно неймовірна історія – її звели в рекордні терміни з використанням унікальних на той момент конструкцій. Це один з перших радянських хмарочосів, висотою 63 метри і 108 метрів разом з телевізійною вишкою. Під час Другої світової війни на першому поверсі будівлі була облаштована стайня, а на верхніх поверхах оселилися мавпи, що втекли із зоопарку. До звільнення міста з-під німецької окупації тут дожили три макаки, яким у 2008 році встановили пам'ятник у Харківському зоопарку. Перед відступом з міста німці замінували Держпром, проте вибуху запобіг невідомий. Тоді будівлю підпалили, але залізобетонній конструкції це не завдало шкоди. Будівлю повністю відновили до 1947 року. Також на Площі Свободи розташовані кілька корпусів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, включаючи головний у будівлі колишнього Будинку проектів (1930-1932 роки будівництва). Ще на етапі проектування в цій будівлі планувалося розмістити уряд УРСР, але у зв'язку з перенесенням столиці до Києва було вирішено віддати будівлю під розміщення різних будівельних і проектних організацій. Звідси і назва. Під час війни будівля була сильно пошкоджена і пустувала більше 20 років, поки в 1963 році її не зайняв університет. У центрі самої Площі Свободи облаштовано сквер з найбільшим в Україні "сухим" фонтаном, що випускає струмені з 150 форсунок. Тут же часто проходять різні виставки, ярмарки, концерти і народні гуляння. 3. Центральний парк культури і відпочинку імені Максима Горького. Приблизно в 2,5 кілометрах від Міського саду імені Шевченка знаходиться головний міський парк Харкова, заснований наприкінці 19 століття. Мабуть, це улюблене місце харків'ян і гостей міста для прогулянок. Парк дійсно дуже доглянутий, з декоративними клумбами і деревами, затишними прогулянковими алеями, альтанками та іншими малими архітектурними формами. До слова, про паркові туалети – вони дуже чисті, з усіма необхідними зручностями, і, головне, безкоштовні! У центрі парку знаходиться мальовниче озеро з лебедями, качками і казарками, навколо якого розкинулися затишні лавки і ще кущі троянд, які буйно цвіли навіть в середині жовтня. Ще одна "фішка" Харківського парку імені Горького – безліч скульптур. Складно навіть уявити, скільки їх там. Тут і грайливі діти, і дорослі за важливими справами, і тварини, і навіть феї, що світяться. Крім того, в парку Горького в Харкові чимало атракціонів. Особливо рекомендуємо величезне колесо огляду, з якого відкривається краєвид на все місто, і підвісну канатну дорогу довжиною 1,5 кілометра через Саржин Яр, що з'єднує парк з мікрорайоном Павлове Поле. Квиток на "канатку" продається тільки в один бік, тому туди можна проїхатися, а назад пройтися пішки через зелену зону. Ми ж полінувалися і прокотилися туди-назад (насправді, й часу не було). 4. Селище Лісне. Фактично це заміський житловий район Харкова, приблизно в кілометрі від офіційних кордонів міста на перетині Харківської окружної дороги і Бєлгородського шосе. Селище оточене великим дубовим лісом, навколо нього знаходиться кілька піонерських таборів і дачних кооперативів. У цьому ж районі розташований популярний серед туристів ландшафтний парк Feldman Ecopark. Також в останні роки в Лісовому з'явилася низка заміських готельно-ресторанних комплексів, що відмінно підходять для проживання в нинішні карантинні часи. Можна просто оселитися там, гуляти в лісі, насолоджуватися природою, зрідка вибираючись в місто – до центру звідси недалеко, близько 4,5 кілометрів до парку Горького. Частину маршруту займає велосипедна доріжка, тому на двоколісному до міста доберетеся зовсім швидко. Харків – місто не бідне, а тому і ціни тут на рівні. Як на проживання, так і в кафе-ресторанах. Сміливо можете розраховувати на київський цінник. Але, справедливості заради, і якість "харківського сервісу" гідна. Оригінальний дизайн, гарне обслуговування, смачна і незвичайна кухня. Все це тут є. Як уже згадувалося вище, основна маса оригінальних ресторанів в Харкові розташувалася на вулиці Сумській. Харків – не надто туристичне місто. Проте тут цілком можна провести день-два в комфортних умовах, коли епідеміологічна ситуація дозволить. Головне тільки не сідати на газони в парках і мати при собі 10 гривень. Автор: Марина Григоренко, УНІАН

В Киеве 18 октября устроили осенний "Ретро круиз". Участники в винтажной одежде собрались возле Мариинского дворца на чаепитие, а потом поехали на велосипедах по центральным улицам города. Девушки выбрали юбки ниже колена, яркие шляпки, жакеты, плащи-накидки и винтажные аксессуары. Не забыли они и про ретро-макияж и прически. Велосипеды тоже были ретро, ярких цветов, украшенные цветами и корзинками. Не отставали от их и мужчины-участники "Ретро круиза": твидовые костюмы, фуражки, туфли оксфорды, очки и усы.

Город на воде Вилково в Одесской области расположен в украинской части дельты Дуная. Это последний населенный пункт на побережье Дуная перед его впадением в Черное море. Местные перемещаются по улицам-рекам Вилково на лодках, благодаря чему он получил прозвище "Дунайская Венеция" или "Украинская Венеция". Вилково - место для настоящих любителей дикой природы, а еще ценителей прогулок на лодках и самых требовательных гурманов гастрономического туризма. В 2020 году, когда многие украинцы остались без заграничных отпусков, украинский город на воде стал особо популярен среди туристов. Настолько, что порой на улицах-реках Вилково образовывались пробки из лодок. Однако сейчас, начале сентября, в Вилково стало меньше туристов, а потому это отличная возможность отдохнуть поближе к природе вдали от большого скопления людей.

Місто на перетині багатьох шляхів, з багатою історико-культурною спадщиною, але сучасне. Місто, яке постійно оновлюється і наповнюється цікавим змістом та туристичними принадами. Місто, в якому чудово можна провести вікенд. Це – Мукачеве – друге за величиною місто Закарпаття, розташоване за кількадесят кілометрів від обласного центру – Ужгорода, на річці Латориці. Місто має гарні краєвиди, цікаві історико-культурну спадщину й сучасність. Його постійно оновлюють й наповнюють цікавим змістом та туристичними принадами. Усе – аби й надалі приваблювати туристів і капітал. Що ж побачити в Мукачево, якщо вирватися сюди на вікенд?

Возможность улететь летом заграницу у нас отняла пандемия. Но чтобы устроить отличный отпуск, необязательно лететь или ехать далеко. Для любителей отдыха в палатках есть множество отличных вариантов неподалеку от Киева, где можно насладиться природой, пейзажами и чистым воздухом. Это прекрасный вариант, чтобы сбежать от городской суеты и цивилизации и провести незабываемый уикенд или даже отпуск. Однако, перед тем, как отправиться в такое путешествие, следует составить план и собрать все необходимое. Продумайте свой маршрут и вид транспорта. Также не забудьте закупить продукты, ведь некоторые места могут быть далеко от цивилизации. Обязательно возьмите с собой аптечку, теплую одежду, одеяло, подстилки и средства от насекомых. Кроме этого, можно захватить мангал, мяч, ракетки и другие элементы для активного времяпровождения. Собрав все это, можно отправляться в путешествие, определившись, какое место вам больше по душе.

Так получилось, что вспышка коронавируса в мире пришлась на весну. Когда наконец становится много теплых солнечных дней, птицы возвращаются с теплых краев и поют свои брачные песни, вокруг появляются первые цветочки, а деревья покрываются зеленью и цветом. Конечно, когда за окном такая красота и светит солнышко, очень трудно усидеть дома на карантине. Некоторые, более сознательные украинцы, выходят прогуляться в парк и в лес в одиночестве или с теми, с кем живут вместе, а некоторые - пренебрегают здравым смыслом и советами врачей и отправляются большими компаниями пить пиво на лавочке или жарить шашлыки. Фотокорреспондент УНИАН на выходных отправился в ботанический сад имени Александра Фомина в Киеве с важной миссией - проверить, как жители столицы соблюдают карантин. Вывод: люди в ботсаду есть, причем немало - все же первые магнолии расцвели, грех не сфотографироваться возле них, но большинство все же придерживаются безопасного расстояния. Украинцы - не единственные в мире, кто не слишком ответственно относится к карантину, когда весна так и зовет на улицу. Во многих странах мира немало людей также массово вышли на улицы полюбоваться цветением сакуры.

У центральному парку міста Буча нещодавно з'явилися дивовижні скульптури персонажів фантастичних фільмів. "Територія міського парку вабить фотографів, сценаристів, художників, скульпторів, музикантів. Тут кожен метр "проситься" на полотно, "підказує" ноти для хітів, лінії та форми для скульпторів", - йдеться в повідомленні на офіційній сторінці у Facebook Бучанської міської ради. Бучанський центральний парк віднедавна прикрашають персонажі фантастичних фільмів "Чужий", "Веном", "Термінатор", герой кінострічки "Вартові галактики" Грут та інші. Всі роботи виконані з металічних виробів та деталей.

Проект миниатюрных скульптур «Шукай!» похож на занимательный квест. Прогуливаясь по Киеву и отыскивая бронзовые фигурки-артефакты, можно узнать много интересного. За каждым экспонатом этой обаятельной коллекции – история Киева. Возле каждого миниатюрного арт-объекта этой своеобразной уличной коллекции – табличка с указанием автора и QR-код, с помощью которого можно получить более подробную информацию о прообразе фигурки. Туристический проект «Шукай!» стартовал в начале 2018 года.  Автор идеи и менеджер проекта – Юлия Бевзенко. Проект «Шукай!» открыт для новых экспонатов.

Первое воскресенье февраля порадовало Одессу отличной теплой погодой. Тысячи людей направились на побережье, чтобы вдохновиться морем на всю рабочую неделю. Это вызвало нехарактерные для выходных пробки. Свободных мест на пляже было немного — будто в город вернулось лето. Тысячи людей делали селфи, кормили чаек, не спеша пили кофе и сетовали на огромные толпы на пляжах. Корреспондент издания «Пушкинская» прогулялся по морскому побережью от Продмаша до Лузановки и показал, как оно выглядит при зимних +15 °С.

В арт-пространстве столичного Речного вокзала "Бухта Art Spase" открыли бесплатный кинотетар и выставку современного искусства — ARTEFACT: ART-Bay. Свои работы представили: скульптор Александр Милов, художник-график Максим Рыбалко, скульптор и художник Руслан Калмыков, художницы Наталья Стешенко, Марина Коваль, Анастасия Мережко, Лидия Матвиенко и другие. Одним из центральных арт-объектов стала версия пространственной композиции "Туннельный синдром" Александра Милова, одесского скульптора, создавшего легендарную скульптуру "Любовь" для Burning Man-2015. Посетители Арт-пространства могут не только насладиться интересными объектами, но и поиграть в олд-скульные игры, отдохнуть на удобных пуфах и провести солнце в закат. Кроме того в выставочном пространстве "Бухта Art Space" открылся бесплатный кинотеатр от видеосервиса MEGOGO. Кинотеатр будет работать в среду, четверг и воскресенье. Вместо привычных кресел в нем установили мягкие пуфики. Кинозал рассчитан на 70 человек, начало в 20:00. Выставка продлится до 15 июля. Вход свободный.