НОВОСТИ ДНЯ: Вийшов ролик до 100-річчя Першого Всеукраїнського православного церковного собору  Санкт-Петербург наприкінці жовтня закриється на локдаун  В космосе обнаружили Пак-Мана  Ученые побили рекорд самой холодной температуры   Местами до 9 градусов мороза: какой будет погода в воскресенье, 24 октября  Астрономы нашли самые первые звезды в нашей Вселенной   Близько 70 підприємств залучені у виробництві бронетранспортерів БТР-4Евсе новости дня
Фоторепортажиметки: праздники
  • У Києві мусульмани відзначили Курбан-байрам у мечеті «Ар-Рахма» У Києві мусульмани відзначили Курбан-байрам у мечеті «Ар-Рахма»

    У Києві Курбан-байрам відзначили святковим намазом у мечеті «Ар-Рахма» 20 липня. Курбан-байрам – одне з найбільших свят мусульман, що знаменує закінчення хаджу, паломництва в Мекку. Відзначається через 70 днів після свята Ораза-байрам у пам'ять жертвопринесення пророка Ібрагіма. В Україні проживає приблизно мільйон мусульман.

    20.07.2021 16 4099
  • День Військово-морських сил України День Військово-морських сил України

    4 липня 2021 року в Одесі відзначили День Військово-морських сил України. В рамках святкування до Одеси приїхав президент Володимир Зеленський, представники уряду та Офісу президента, а також тимчасовий повірений США у справах України Крістіна Квін. Урочисте відзначення проходило фактично в рамках українсько-американських навчань Sea Breeze, які триватимуть до 10 липня. Гостям продемонстрували кораблі союзників і партнерів України – британські, італійські, румунські і турецькі кораблі, а на завершення над морем пролетіла українська та західна авіація – винищувачі, бомбардувальники, транспортні і розвідувальні літаки.

    05.07.2021 25 4770
  • Барабанщицы и акробаты: в честь Дня вышиванки одесские полицейские прошли маршем Барабанщицы и акробаты: в честь Дня вышиванки одесские полицейские прошли маршем

    Маршем в вышиванках отметили 20 мая день национального украинского наряда курсанты, студенты и преподаватели Одесского государственного университета внутренних дел. Участники шагали под аккомпанемент коллектива полицейских барабанщиц от Аллеи Славы до памятника Тарасу Шевченко. «Этим маршем мы хотим популяризировать идею, что это наш символ, которым мы гордимся, — рассказала журналистам глава студенческого самоуправления вуза Анастасия Шаран. — Мы хотим, чтобы люди обратили внимание, насколько красивые украинские вышиванки, как они идут молодым девушкам и парням». В конечной точке маршрута, у ног Кобзаря, выступили творческие коллективы учебного заведения. «Вышиванка — это символ национальной культуры, который объединяет всех украинцев в мире и все наши поколения, — отметил проректор ОГУВД Александр Полищук. — Носите вышиванки. Это пример нашего единения!».

    21.05.2021 26 6628
  • Словно нет эпидемии: «Фестиваль красок» Холи в Индии Словно нет эпидемии: «Фестиваль красок» Холи в Индии

    28-29 марта в Индии отмечали праздник Холи, или бенгальский Новый год. Этот же праздник принято называть "Фестивалем красок" или "Фестивалем весны". С этим праздником связано несколько легенд. По одной из них, название происходит от имени демоницы Холики, пытавшейся погубить царевича, поклонявшегося Вишну, но погибшей вместо него. Чучело Холики принято сжигать в праздник Холи в память об этом событии. Другая легенда связывает памятник с гибелью бога любви Камы, которого испепелил Шива своим третьим глазом. Шива согласился давать Каме тело на три месяца в году, и весной, когда бог любви обретает телесный облик, вся природа испытывает бурную радость. Третий миф связывает праздник с Кришной, который измазал краской лицо богини Радхи. От этого пошел обычай обливать друг друга окрашенной водой или цветной пудрой в праздник Холи. Среди традиционных блюд и напитков, принятых в этот день, следует отметить бханг – напиток, в состав которого входит сок или листья конопли и молочные продукты, а также многообразные сладости. Праздник отмечают не только в Индии, но и в других азиатских странах, например, в Сингапуре. В Америке и Европе тоже проводятся фестивали, похожие на "холи", но с индийской традицией они имеют мало общего. Фестиваль состоялся, несмотря на рекордный рост числа зараженных коронавирусом в Индии за последние месяцы. С начала эпидемии в этой стране было выявлено более 12 миллионов заразившихся (при населении свыше 1,4 млрд). По официальным данным, около 162 тысяч индийцев умерли от COVID-19. Причем во многих районах почти никаких мер борьбы с эпидемией не принимается. Многие эпидемиологи считают, что в Индии нет должного мониторинга пандемии.

    30.03.2021 22 4468
  • День св.Валентина в Україні та світі День св.Валентина в Україні та світі

    14 лютого всі охочі відзначали День святого Валентина або День всіх закоханих, незважаючи на пандемію коронавірусу та пов'язані з нею обмеження та заходи безпеки.

    15.02.2021 17 4313
  • Морозяне Водохреще-2021 Морозяне Водохреще-2021

    19 січня православні і греко-католики відзначають свято Богоявлення або Хрещення Господнього. Клімат змінюється, а морози на Водохрещу – залишаються. Тим, хто в це свято хоче повністю зануритися в річку, доводиться пірнати в ополонку. Водночас, у Православній церкві України (ПЦУ) назвали міфом твердження, що масові хрещенські купання є давньою українською традицією і що «купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи. «Занурення у води було символічною ознакою покаяння, але не заміняло і не може замінити його. Вода знаменує зовнішньо, тілесно те, що звершується внутрішньо, духовно, – але аж ніяк не навпаки», – сказав у своїй проповіді предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ) митрополит Онуфрій дав практичні поради щодо «освяченої води», але сайт УПЦ нагадав, що купання на Водохреще є «суто народною традицією і Церква занурюватися у крижану воду ніколи не закликала. Йордан – це тепла річка і пророк нікого не заганяв у крижану воду».

    20.01.2021 50 11334
  • Красноїльська Маланка — Trăiască Crasna! Красноїльська Маланка — Trăiască Crasna!

    Наймасовіша, найемоційніша Маланка України відбувається щороку в ніч з 13 на 14 січня в селищі Красноїльськ неподалік від румунського кордону. Карпати горою стоять на захисті місцевих традицій, мова навколо румунська, а святкують Маланку так, що вона давно мала б бути у Списку нематеріальної культурної спадщини людства, як карнавали в  Базелі чи португальському Поденсе. Красноїльська Маланка — справа традиційно чоловіча і аж пашіє тестостероном. Головні її персонажі — короновані «королі і королеви» («regii si reginele») в румунських народних костюмах, «дід» і «баба» («mosii si babele»), які ховають обличчя за масками та ходять із ціпками і прядками, «ведмідь» («urs»), «циган», «лікар» i «жид». Деякі кути мають у святковому строю «вершників». Із Красноїльської Маланки кілька десятиліть тому безслідно зник образ чорта: кажуть, священник заборонив відтворювати нечисть — і хлопці послухалися. Унікальність місцевого звичаю — у масовості, енергії та симбіозі традицій: у Маланці переплелися корінням румунські й австрійські та швабські звичаї (колись тут проживала чимала німецька громада колоністів). Дивовижно, як в одному населеному пункті, нехай і  зібраному колись клаптиковою ковдрою з кількох окремих сіл, продовжують існувати пліч-о-пліч зовсім різні костюми. Найзахідніший кут Сус — хранитель старих традицій. Сусівська Маланка має стримані образи — неначе і  не існує у  світі пластикових квітів і  люмінісцентних стрічок. Вона майже монохромна: цигани тут у чорному. Ця монохромність зустрічається на інших кутах лише в уніформі «комендантів». На «ведмедях» такі ж шапки-кучми і солом’яні крила у формі серця, а на грудях — вишита хусточка. Булави в руках у циганів не страждають на гігантоманію, вони мають червону китичку. Схожі на крила широкі плечі у солом’яних ведмедів з’являються на куті Дял, а найдовшими виростають у Тражанах. Розмах крил-«лап» збільшується з кожним роком. Десятиліття тому він був у середньому три метри, а зараз зустрічаються ведмеді-метелики з крилами до шести метрів. Важить такий костюм майже центнер, вдягати його непросто, тому після кожного двору для «ведмедів» улаштовують перепочинок. Вони лягають на землю, їм підносять їжу, щось попити. Якщо «ведмідь» палить, цигарку теж піднесуть. Щоб підняти маланкаря на ноги, потрібні зусилля двох дорослих чоловіків. Коліна «ведмедя» в солом’яних «штанях» не згинаються — піднімають відразу на прямі ноги. Тражанські ж «цигани» вбрані в  червоні штани, на головах — хустки-бандани. З булавами та ж історія, що й із крилами: їхній розмір у «циганів» з Путни і Тражан гіпертрофується. Це вже не булава, це маленьке сонце для прив’язаних кайданами «ведмедів»-сателітів. Зі зростанням розміру збільшується і  вага циганського символу — знову маскулінні ігри в альфа-самців: утримаєш найбільшу булаву — молодець, можеш пишатися. Кут Путна має солом’яних «ведмедів», які схожі на копиці сіна. А  от путнівські «цигани» — найяскравіші персонажі місцевого святкування. У рогатих шоломах, перемазані сажею, в  мальовничому лахмітті, обвішані шкурами зайців, вовків і  лисиць (довкіл карпатські ліси, багаті звіриною) — неначе персонажі героїчного фентезі. Традиційний костюм «жида» впізнаєш за височенним капелюхом-циліндром та дипломатом у руці, в якому — різноманітні годинники, важливі документи або крам. На Маланку на вулиці висипає цілий консиліум «лікарів»: отоларингологи хапають глядачів за вуха; гінекологи бігають за чоловіками зі знаряддям, більше знайомим жінкам; зловісні хірурги підстерігають з пилками жертв біля дороги — і  краще не потрапляти під руку «реаніматорам». Ще одна традиційна переберійна маска — «циганка», вагітна і з дитям-пупсом на руках. Її завдання — зупинити автівку, тицьнути водієві ляльку під ніс, пояснити, що це його дитина — а далі вимагати аліменти «на памперси». Щороку маланкарі намагаються здивувати земляків чимось новим. Хто в кого переодягається на наступну Маланку вирішують на зборах у день Святого Миколая (19 грудня). Увечері 13 січня перебрані вирушають селом з музиками, аж до ранку співаючи під вікнами місцевих дівчат. Хлопці-маланкарі на зібрані кошти влаштовують 14 лютого свято для своїх дівчат. У дворі все відбувається за старим ритуалом, що не змінювався впродовж десятиліть. Спочатку господарів віншують «дід» і «баба». Потім «королі і королеви» танцюють у колі. Далі приходить черга «жидів» і їхнього дикого танку. «Лікарі» тим часом нишпорять навколо, роблячи дрібні капості всім, кого зустрінуть. Апогей дійства — взаємодія на тісному обійсті перед хатою «циганів» та «ведмедів». «Цигани» вдаряють об землю своїми важкими булавами — і  «ведмеді» кидаються один на одного, починають боротися з диким ревом. «Цигани» втихомирюють звірюк ножами і сокирами. Виглядає це досить брутально, і лише зблизька розумієш: це все гра, ритуал. Традиції тут плекають і виховують змалечку. Бути в Маланці — почесно. Але навіть якщо ти не в ній, заспівати разом з маланкарями пісню про ведмедя ніхто не заборонить. Цю румунську пісню, що починається з пронизливого соло на трубі, в Красноїльську знають усі і вважають гімном. У ній оспівується цар Карпат ведмідь — чорний, сильний, могутній, здатний налякати. Але людина приборкала звіра і змушує його стрибати за командою.Фото Євгенія Кравса, текст за мотивами книжки «Буковинська маланка» дослідника, етнографа, професорки Ірини Пустиннікової.

    14.01.2021 41 7911
  • Як світ зустрів новий 2021 рік на тлі коронавірусної пандемії та локдаунів Як світ зустрів новий 2021 рік на тлі коронавірусної пандемії та локдаунів

    У більшості країн світу святкування Нового року було обмеженим через запровадження локдауну в зв’язку з намаганням запобігти поширенню коронавірусу. У світі загалом станом на 1 січня 2021 року коронавірусною інфекцією заразилося 83,5 мільйона людей, 47,1 мільйона одужали, 1,8 мільйона – померли.

    04.01.2021 18 6643
  • Різдвяно-новорічний Київ: 8 кілометрів зимових свят Різдвяно-новорічний Київ: 8 кілометрів зимових свят

    У Києві до зимових свят підготували спеціальний маршрут, який з'єднав три ключові святкові локації та, відповідно, три ялинки: біля Арки Дружби народів – «Кришталевий палац», на Подолі – «Петриківський розпис» і на Софійській площі «Казковий ліс». Довжина маршруту 8 кілометрів, він пролягає через пішохідно-велосипедний міст, парк «Володимирська гірка», Алею художників, Андріївський узвіз і до Контрактової площі. Поки достеменно невідомо, коли святковий маршрут згорнуть. За словами Ігоря Добруцького, засновника проєкту Folk Ukraine, що виступає організатором цьогорічного святкового містечка, маршрут припинить свою роботу 8-9 січня, згідно з розпорядженням Кабміну, або ж 19 січня – після Водохреща, яке відзначають цього дня за юліанським календарем.

    30.12.2020 15 5945
  • Новорічні ялинки в світі: де і як вбрали лісових красунь до свят Новорічні ялинки в світі: де і як вбрали лісових красунь до свят

    До новорічних свят в різних країнах світу вже вбрали лісових красунь. Як вони виглядають, дивіться у підбірці фото

    28.12.2020 12 5092