Мусульмане всего мира отмечают Ораза-байрам (Ид аль-Фитр), праздник разговения, который знаменует окончание священного месяца Рамадан. Мусульмане верят, что Рамадан учит их самодисциплине, самообладанию, самопожертвованию и сочувствию к менее удачливым. Он также поощряет щедрость и обязательную благотворительность. Мусульмане верят, что пост (отказ от еды и питья с восхода до заката) помогает пробудить сострадание к менее удачливым. Как и начало Рамадана, Ид аль-Фитр приходится на первое появление новой луны.

У середу, 19 січня, відзначається Водохреще. У цей день, за традицією, багато людей пірнають в ополонку. Вважається, що в це свято вода має цілющі властивості. Вважається, що найбільшу силу вода має у перші години після півночі, тож купання у річках, озерах і морі почалися ще вдосвіта. Колективне пірнання на свято Богоявлення фактично з'явилося у другій половині 1990-х. Тобто цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне походження. Церква не забороняє його, але закликає бути обачними із власним здоров'ям. Купаються українці в ополонках на Водохреще і цьогоріч. У різних містах України місцева влада підготувала локації для купання, яке почалося відразу, щойно священники освятили воду. Зокрема, у Києві підготували 15 локацій. На Гідропарку, найпопулярнішій водохресній локації, сьогодні було порівняно небагато людей. За спостереженнями, цьогоріч менш гучне святкування Водохреща - розповідають присутні. Наразі в столиці температура повітря сягає -3 градусів. В Одесі, за словами журналіста, температура води сягає +3 градуси. Людей не дуже багато, та більшість зазвичай приходить до 12:00. Поряд з наметом тут чергують рятувальники, інцидентів не зафіксовано. За їхніми підрахунками, вже тут пірнули в ополонку понад 800 людей.

19 січня в Україні відзначатиметься одне із найважливіших релігійних свят — Хрещення Господнє. Традиційно цього дня люди вирушать до водойм, щоб зануритись у крижану воду. Для того, аби уникнути при цьому надзвичайних подій, у кожному регіоні визначені офіційні місця, куди можна прийти та скупатися. Там чергують  рятувальники, водолази ДСНС та медичні працівники. Загалом, на водоймах країни встановлено 840 рятувальних постів із засобами порятунку людей на воді, а на чергуванні перебувають більше 2 тис. 700 рятувальників ДСНС та 510 одиниць техніки. Напередодні Водохреща, по всій країні фахівці Служби порятунку проводили інформаційно-роз'яснювальну роботу з громадянами щодо безпечного перебування на замерзлих річках та озерах. Також, запрошуючи представників ЗМІ для того, щоб охопити усю аудиторію країни, навчали вірян правилам безпечного занурювання та способам порятунку на воді. Зокрема, 18 січня в акваторії Київського водосховища у м. Вишгород фахівці ДСНС наочно продемонстрували як треба діяти і що використовувати, якщо людина  опинилася у воді не за власним бажанням, а провалилася. Також рятувальники та представники поліції показали як можна врятувати людину за допомогою плавзасобів, зокрема катерів на повітряній подушці. Представники медичної служби розповіли як підготуватися до купання, які є  протипоказання до занурювання у крижану воду та як безпечно зігрітися у  морозну погоду. У свою чергу представник духовенства зауважив, що необов'язково ризикувати життям, якщо поблизу немає облаштованих місць для хрещенських занурень - можна набрати навіть ванну. Адже на першому місці має бути безпека.

У прикордонному селищі Красноїльськ відгуляли наймасштабнішу на Буковині Маланку. Десятки переодягнених людей усю ніч ходили від хати до хати й вітали господарів з настанням Старого Нового року. Маланка — це традиція, яка триває десятиліттями. Її організовують щороку, незалежно від обставин. Про традиційну костюмовану ходу, подивитись на яку щороку приїжджають сотні туристів. На Маланку в кожному з кутів селища чути одну пісню — "Урсу". У ній розповідається про ведмедя, якого в лісі спіймав "циган". Він спустив тварину з гори, навчив танцювати й співати, тепер веде його за мотузку й розважає людей, вітаючи їх з настанням Старого Нового року. Маланкування починається ввечері 13 січня й триває до кінця наступного дня. Готуються невеликими компаніями вдома в когось з учасників, потім сходяться до головного маланкаря. У Красноїльську п'ять кутів — частин села. У кожному різні костюми. Головні — ведмеді. У Верхній та Нижній Путні вони схожі на копиці сіна, можуть важити понад 70 кілограмів. У костюмах хлопці ходять усю ніч. У кутах Тражани, Сус та Дял — ведмеді з крилами. Їхня ширина може сягати понад три метри. Крила різнокольорові, їх оздоблюють квітами й новорічними прикрасами. У головній пісні йдеться, що спійманого ведмедя вели з прив’язаними до передніх лап смереками. Відтак "крила" насправді є ведмежими плечима. На Маланці співають декілька пісень, утім "Урсу" — головна. Маланкують лише румунською — у селищі майже всі жителі — етнічні румуни. Участь в переберії беруть здебільшого молоді хлопці. Ведмедем може бути лише неодружений. Більшість не може відповісти, звідки пішли герої Маланки та що означає це свято. Однак кажуть, що це їхня традиція, яка триває багато поколінь і "у них у крові". Окрім "цигана" і ведмедя, участь в Маланці беруть дід, баба, царі та цариці, "жиди". Їхня роль — розважати господарів будинків. Іноді вони можуть нібито бити глядачів — у такий спосіб вибивають усе зле. Керує Маланкою комендант. Він збирає гроші та організовує свято на куті. "Жиди" мають на голові великі циліндри. Їхні костюми з бляшанками дзеленчать, ніби монети — так герої вважаються багатими. За словами голови Красноїльської громади Степана Драгуна, герої Маланки існують десятиліттями й змінити їх неможливо. Одягаючись у "жидів" й "циганів" не мають на меті когось образити, а зображають населення, яке було в громаді колись. Маланкарі обходять усі хати. Якщо ворота відчинені, то там на них чекають. Люди ображаються, коли до них не приходить Маланка, тому мусять обійти всіх, розповідають маланкарі. Святкування триває усю ніч, а наступного дня, 14 січня, у центр Красноїльська сходяться колективи з п'яти кутів. Вони танцюють і співають разом. Участь в переберії беруть і діти. Торік через карантин в області були заборонені всі масові заходи, втім у громаді все одно маланкували. Голова громади каже, що люди підтримують проведення переберії й чекають на неї увесь рік. "Ми проводимо Маланку і в карантин. Все одно є маска, тільки не вказано, яка. Багато людей з-за кордону, із заробітків приїжджають, щоб побачити ходу, а потім назад повертаються", — розповідає Драгун. Переберія адаптується до сучасних реалій: окрім традиційних героїв, є нові — у костюмах медиків швидкої й з "вакцинами" від коронавірусу. Хлопці "обігрують" сучасні теми, тому поруч з традиційним костюмом діда можна побачити маску політика чи героя мультфільму. В одному з кутів нібито лікар "вакцинував" усіх гостей. Також на людей розпилювали суміш, схожу на антисептик й перевіряли ковід-паспорти в Дії. Щороку участь у переберії бере понад пів тисячі людей, розповідає Драгун. Його перша Маланка була майже 40 років тому. Він каже, що не пам'ятає року, коли свято не проводили. Водночас за радянської влади переберію висміювали та забороняли ходити хатами, втім це все одно робили — меншими групами. "Якщо виходили маланкувати, то учасників саджали на 15 діб. Але все одно люди виходили. Так зберегли цю традицію", — говорить він. Місцевий житель Степан Мітрік розповів, що раніше комуністи спалювали костюми маланкарів і заважали проводити ходу. Але Маланка була завжди. Місцеві говорять: на Маланку можна все. Переберія супроводжується масовими застіллями, жартами й заграваннями з господарями й туристами. Перед переберією коменданти готують літри самогонки, якої має вистачити на всіх переодягнених. Людям можуть запропонувати "випити 100 грамів" або беруть їх до танцю. Ведмеді повзають на дорозі, борсаються, б'ються між собою. "Цигани" носять великі булави, які щосили вдаряють об землю. Місцеві самі роблять імпровізовані блок-пости й не пропускають на Маланку автівки, якщо водій не заплатить гроші. Здебільшого, це 10-20 гривень, однак постів — до десяти. З "прикордонниками" й "працівниками СБУ" можна торгуватися, заговорювати й не платити. Так само треба буде заплатити, щоб виїхали з селища додому. Такі імпровізовані пости облаштовують раз на рік. Загалом за час святкування переберія може зібрати понад 100 тисяч гривень. Маланкар Микола Бута говорить, що менше тисячі гривень господарі не виносять. Люди, які працюють за кордоном, віддячують за співи у євро. За зібрані гроші пізніше святкують усім селом в ресторані.

У ці дні новорічна ялинка – головна прикраса українських міст. Державне агенство розвитку туризму України вирішило зробити свій топ найкрасивіших ялинок країни. Київ. Цьогоріч столицю прикрашає штучна ялинка 31 метр заввишки. Вона оздоблена 20-ма тисячами кульок червоного та золотого кольорів. Яскрава гірлянда довжиною 10 км. утворює над деревом купол, який мерехтить червоними, білими та помаранчевими вогниками. А поряд облаштовано найбільший у Європі вертеп. Львів. У місті Лева встановили живу 17-метрову ялинку, яку місту подарував 85-річний Василь Козленко – це дерево росло у нього на подвір'ї 35 років. Традиційна локація – на площі перед Оперою. Цьогоріч вперше міська влада радилась із художниками, аби дотриматися єдиного стилю при оформленні новорічної красуні. В результаті оздобили традиційними прикрасами, які здавна використовувалися на заході України – різдвяними  «павуками» та ромбами. Дніпро. Головна ялинка Дніпра – штучна, заввишки 20 метрів і, мабуть, найдорожча в Україні, адже на її встановлення та прикрашання з бюджету міста витратили 12,5 мільйонів гривень. Ялинку встановили на Європейській площі та прикрасили прозорими і золотистими кулями. Одеса. Цієї зими Думську площу Одеси і головну ялинку міста прикрасили святковою ілюмінацією в морському стилі. На неї витратили більше, ніж 2,5 млн грн з громадського бюджету. Верхівку ялинки прикрашає великий дванадцятикутник у вигляді кристала, який освітлює шлях мандрівникам. Луцьк. Головна ялинка Волині, мабуть, найоригінальніша з-поміж усіх в Україні. Адже тут у святкову ілюмінацію традиційно вбирають відразу тріо ялинок, які ростуть поруч. На них цьогоріч повісили 150 іграшок і понад 200 гірлянд. Вінниця. Цього року 28-метрова вінницька ялинка має нові іграшки та ілюмінацію. Дерево прикрасили великими бурульками та великими 3D кулями, які світяться, а також квітами золотавого, срібного й синього кольорів. Ужгород. На цьогорічні свята міськрада придбала нову штучну 18-метрову ялинку. Вартість обновки обійшлася місту трохи менше мільйона гривень. Дерево вбране у кульки білого, срібного і золотого кольорів, а також прикрашена ілюмінацією жовто-гарячих фарб. Херсон. Головна ялинка міста, яку також можна вважати і головною українською ялинкою окупованого Кримського півострова, заввишки 18 метрів. На ній три з половиною кілометри гірлянд та близько півтисячі ялинкових прикрас, 45 із яких мають власну підсвітку. Запоріжжя. Як майже у всіх містах України, тут святкове дерево – штучне. Але не менш красиве. Цього року ялинку, яка височіє на 22 метри, оформили у європейському стилі, витративши на нові іграшки та гірлянди близько 2 млн грн. А ілюмінація, яка використовувалася у попередні роки, тепер прикрашає інші новорічні локації Запоріжжя. Харків. Головна новорічна ялинка Харкова є однією з найвищих в Україні – 40 з половиною метрів. Зібрана вона з окремих деталей та підсвічена світлодіодними лампами. Ілюмінація на ялинці працює в денному та нічному режимах. Загалом в ній задіяно 50 тисяч світлових елементів, є також анімаційні картинки. Штучне дерево прикрашають кілька тисяч куль з глянсового пластику, завитки, які зображають морозні візерунки та 50 великих куль.

С 19 декабря на День Святого Николая в Киеве на Контрактовой площади заработала новогодняя локация. В этот году праздничный городок выполнен в стиле европейских рождественско-новогодних ярмарок. Праздничная локация расположилась на участке от Контрактовой площади до улицы Боричев Тик на площади 10 тысяч квадратов. Для любителей активностей здесь работает ледяной каток, большая снежная горка, аттракционы и резиденция Святого Николая. Поскольку в этом году тема праздника на Подоле - европейский стиль, поэтому фудкорты выполнены в виде традиционных европейских рождественских ярмарок. В них можно будет купить крафтовые сувениры, горячие напитки, разные сладости и разнообразную еду. Елку на Контрактовой площади украшают 20 000 огней и игрушки в золотых и красных цветах. Что касается катка, то в этом году он длиной в 200 метров и шириной в шесть метров, а разместили его прямо посреди сквера возле колеса обозрения. На нем также установлена беседка для отдыха, кофейня и сцена. По выходным здесь будут развлекать активной программой и концертами. Большого ажиотажа на локации пока не было, это и неудивительно, поскольку будний день, однако ближе к вечеру это место заполняется желающими активно и весело провести время с семьей или друзьями.

У Києві на Софіївській площі відбулася урочиста церемонія запалення вогнів на головній ялинці країни. Цього року її прикрасили 20 тисяч іграшок червоно-золотих кольорів, а також гірлянда-купол. Висота дерева - 31 метр. Присутній на церемонії мер міста Віталій Кличко висловив сподівання, що цього року вона увійде до трійки найкращих ялинок Європи, "адже ми багато для цього зробили". Цього року церемонія відбулася не у День Святого Миколая, як завжди, а 18 грудня. Запалити 31-метрову штучну красуню прийшли кілька тисяч людей. Усі вони разом із мером Кличко голосно відраховували секунди до офіційного відкриття. Під гучні оплески ялинка засяяла червоно-золотими вогниками. Подивитися на хвойну прикрасу можна буде до 16 січня. Цьогоріч тема святкової локації на Софійській площі присвячена Різдвяній диво-ночі. Навколо основи дерева встановили фігури Ісуса, Матері Божої, святого Йосипа, пастухів, царів, ангелів та колядників. Організатори новорічно-різдвяного містечка називають цей вертеп найбільшим у Європі. На площі вже працюють розважальні зони, ковзанка, дитячі каруселі, фотозони та фудкорти з ароматним глінтвейном і смаколиками.

У Києві Курбан-байрам відзначили святковим намазом у мечеті «Ар-Рахма» 20 липня. Курбан-байрам – одне з найбільших свят мусульман, що знаменує закінчення хаджу, паломництва в Мекку. Відзначається через 70 днів після свята Ораза-байрам у пам'ять жертвопринесення пророка Ібрагіма. В Україні проживає приблизно мільйон мусульман.

4 липня 2021 року в Одесі відзначили День Військово-морських сил України. В рамках святкування до Одеси приїхав президент Володимир Зеленський, представники уряду та Офісу президента, а також тимчасовий повірений США у справах України Крістіна Квін. Урочисте відзначення проходило фактично в рамках українсько-американських навчань Sea Breeze, які триватимуть до 10 липня. Гостям продемонстрували кораблі союзників і партнерів України – британські, італійські, румунські і турецькі кораблі, а на завершення над морем пролетіла українська та західна авіація – винищувачі, бомбардувальники, транспортні і розвідувальні літаки.

Маршем в вышиванках отметили 20 мая день национального украинского наряда курсанты, студенты и преподаватели Одесского государственного университета внутренних дел. Участники шагали под аккомпанемент коллектива полицейских барабанщиц от Аллеи Славы до памятника Тарасу Шевченко. «Этим маршем мы хотим популяризировать идею, что это наш символ, которым мы гордимся, — рассказала журналистам глава студенческого самоуправления вуза Анастасия Шаран. — Мы хотим, чтобы люди обратили внимание, насколько красивые украинские вышиванки, как они идут молодым девушкам и парням». В конечной точке маршрута, у ног Кобзаря, выступили творческие коллективы учебного заведения. «Вышиванка — это символ национальной культуры, который объединяет всех украинцев в мире и все наши поколения, — отметил проректор ОГУВД Александр Полищук. — Носите вышиванки. Это пример нашего единения!».