НОВОСТИ ДНЯ: Погода в Україні: синоптик розповів, коли прийде потепління  Обіцяли війну по телевізору, а не окопи: росіяни розповіли, чому вони виїхали з РФ після оголошення мобілізації  "Понаїхали. Бішкек не гумовий": жителі Казахстану та Киргизстану в TikTok показують, як готуються зустріти росіян  Україну в неділю прогріє до +20°, переважно без опадів  "Гарматне м'ясо": колишній президент Монголії закликав росіян не йти на війну проти України  Часткова мобілізація в РФ не змінить хід війни: ЗСУ мають технологічну і логістичну перевагу – експерт  Путін особисто не дозволив своїм військам відступити з Херсона і зіпсував стосунки з командирами – NYTвсе новости дня
Фоторепортажиметки: праздники
  • Словно нет эпидемии: «Фестиваль красок» Холи в Индии Словно нет эпидемии: «Фестиваль красок» Холи в Индии

    28-29 марта в Индии отмечали праздник Холи, или бенгальский Новый год. Этот же праздник принято называть "Фестивалем красок" или "Фестивалем весны". С этим праздником связано несколько легенд. По одной из них, название происходит от имени демоницы Холики, пытавшейся погубить царевича, поклонявшегося Вишну, но погибшей вместо него. Чучело Холики принято сжигать в праздник Холи в память об этом событии. Другая легенда связывает памятник с гибелью бога любви Камы, которого испепелил Шива своим третьим глазом. Шива согласился давать Каме тело на три месяца в году, и весной, когда бог любви обретает телесный облик, вся природа испытывает бурную радость. Третий миф связывает праздник с Кришной, который измазал краской лицо богини Радхи. От этого пошел обычай обливать друг друга окрашенной водой или цветной пудрой в праздник Холи. Среди традиционных блюд и напитков, принятых в этот день, следует отметить бханг – напиток, в состав которого входит сок или листья конопли и молочные продукты, а также многообразные сладости. Праздник отмечают не только в Индии, но и в других азиатских странах, например, в Сингапуре. В Америке и Европе тоже проводятся фестивали, похожие на "холи", но с индийской традицией они имеют мало общего. Фестиваль состоялся, несмотря на рекордный рост числа зараженных коронавирусом в Индии за последние месяцы. С начала эпидемии в этой стране было выявлено более 12 миллионов заразившихся (при населении свыше 1,4 млрд). По официальным данным, около 162 тысяч индийцев умерли от COVID-19. Причем во многих районах почти никаких мер борьбы с эпидемией не принимается. Многие эпидемиологи считают, что в Индии нет должного мониторинга пандемии.

    30.03.2021 22 7782
  • День св.Валентина в Україні та світі День св.Валентина в Україні та світі

    14 лютого всі охочі відзначали День святого Валентина або День всіх закоханих, незважаючи на пандемію коронавірусу та пов'язані з нею обмеження та заходи безпеки.

    15.02.2021 17 6024
  • Морозяне Водохреще-2021 Морозяне Водохреще-2021

    19 січня православні і греко-католики відзначають свято Богоявлення або Хрещення Господнього. Клімат змінюється, а морози на Водохрещу – залишаються. Тим, хто в це свято хоче повністю зануритися в річку, доводиться пірнати в ополонку. Водночас, у Православній церкві України (ПЦУ) назвали міфом твердження, що масові хрещенські купання є давньою українською традицією і що «купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи. «Занурення у води було символічною ознакою покаяння, але не заміняло і не може замінити його. Вода знаменує зовнішньо, тілесно те, що звершується внутрішньо, духовно, – але аж ніяк не навпаки», – сказав у своїй проповіді предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ) митрополит Онуфрій дав практичні поради щодо «освяченої води», але сайт УПЦ нагадав, що купання на Водохреще є «суто народною традицією і Церква занурюватися у крижану воду ніколи не закликала. Йордан – це тепла річка і пророк нікого не заганяв у крижану воду».

    20.01.2021 50 17503
  • Красноїльська Маланка — Trăiască Crasna! Красноїльська Маланка — Trăiască Crasna!

    Наймасовіша, найемоційніша Маланка України відбувається щороку в ніч з 13 на 14 січня в селищі Красноїльськ неподалік від румунського кордону. Карпати горою стоять на захисті місцевих традицій, мова навколо румунська, а святкують Маланку так, що вона давно мала б бути у Списку нематеріальної культурної спадщини людства, як карнавали в  Базелі чи португальському Поденсе. Красноїльська Маланка — справа традиційно чоловіча і аж пашіє тестостероном. Головні її персонажі — короновані «королі і королеви» («regii si reginele») в румунських народних костюмах, «дід» і «баба» («mosii si babele»), які ховають обличчя за масками та ходять із ціпками і прядками, «ведмідь» («urs»), «циган», «лікар» i «жид». Деякі кути мають у святковому строю «вершників». Із Красноїльської Маланки кілька десятиліть тому безслідно зник образ чорта: кажуть, священник заборонив відтворювати нечисть — і хлопці послухалися. Унікальність місцевого звичаю — у масовості, енергії та симбіозі традицій: у Маланці переплелися корінням румунські й австрійські та швабські звичаї (колись тут проживала чимала німецька громада колоністів). Дивовижно, як в одному населеному пункті, нехай і  зібраному колись клаптиковою ковдрою з кількох окремих сіл, продовжують існувати пліч-о-пліч зовсім різні костюми. Найзахідніший кут Сус — хранитель старих традицій. Сусівська Маланка має стримані образи — неначе і  не існує у  світі пластикових квітів і  люмінісцентних стрічок. Вона майже монохромна: цигани тут у чорному. Ця монохромність зустрічається на інших кутах лише в уніформі «комендантів». На «ведмедях» такі ж шапки-кучми і солом’яні крила у формі серця, а на грудях — вишита хусточка. Булави в руках у циганів не страждають на гігантоманію, вони мають червону китичку. Схожі на крила широкі плечі у солом’яних ведмедів з’являються на куті Дял, а найдовшими виростають у Тражанах. Розмах крил-«лап» збільшується з кожним роком. Десятиліття тому він був у середньому три метри, а зараз зустрічаються ведмеді-метелики з крилами до шести метрів. Важить такий костюм майже центнер, вдягати його непросто, тому після кожного двору для «ведмедів» улаштовують перепочинок. Вони лягають на землю, їм підносять їжу, щось попити. Якщо «ведмідь» палить, цигарку теж піднесуть. Щоб підняти маланкаря на ноги, потрібні зусилля двох дорослих чоловіків. Коліна «ведмедя» в солом’яних «штанях» не згинаються — піднімають відразу на прямі ноги. Тражанські ж «цигани» вбрані в  червоні штани, на головах — хустки-бандани. З булавами та ж історія, що й із крилами: їхній розмір у «циганів» з Путни і Тражан гіпертрофується. Це вже не булава, це маленьке сонце для прив’язаних кайданами «ведмедів»-сателітів. Зі зростанням розміру збільшується і  вага циганського символу — знову маскулінні ігри в альфа-самців: утримаєш найбільшу булаву — молодець, можеш пишатися. Кут Путна має солом’яних «ведмедів», які схожі на копиці сіна. А  от путнівські «цигани» — найяскравіші персонажі місцевого святкування. У рогатих шоломах, перемазані сажею, в  мальовничому лахмітті, обвішані шкурами зайців, вовків і  лисиць (довкіл карпатські ліси, багаті звіриною) — неначе персонажі героїчного фентезі. Традиційний костюм «жида» впізнаєш за височенним капелюхом-циліндром та дипломатом у руці, в якому — різноманітні годинники, важливі документи або крам. На Маланку на вулиці висипає цілий консиліум «лікарів»: отоларингологи хапають глядачів за вуха; гінекологи бігають за чоловіками зі знаряддям, більше знайомим жінкам; зловісні хірурги підстерігають з пилками жертв біля дороги — і  краще не потрапляти під руку «реаніматорам». Ще одна традиційна переберійна маска — «циганка», вагітна і з дитям-пупсом на руках. Її завдання — зупинити автівку, тицьнути водієві ляльку під ніс, пояснити, що це його дитина — а далі вимагати аліменти «на памперси». Щороку маланкарі намагаються здивувати земляків чимось новим. Хто в кого переодягається на наступну Маланку вирішують на зборах у день Святого Миколая (19 грудня). Увечері 13 січня перебрані вирушають селом з музиками, аж до ранку співаючи під вікнами місцевих дівчат. Хлопці-маланкарі на зібрані кошти влаштовують 14 лютого свято для своїх дівчат. У дворі все відбувається за старим ритуалом, що не змінювався впродовж десятиліть. Спочатку господарів віншують «дід» і «баба». Потім «королі і королеви» танцюють у колі. Далі приходить черга «жидів» і їхнього дикого танку. «Лікарі» тим часом нишпорять навколо, роблячи дрібні капості всім, кого зустрінуть. Апогей дійства — взаємодія на тісному обійсті перед хатою «циганів» та «ведмедів». «Цигани» вдаряють об землю своїми важкими булавами — і  «ведмеді» кидаються один на одного, починають боротися з диким ревом. «Цигани» втихомирюють звірюк ножами і сокирами. Виглядає це досить брутально, і лише зблизька розумієш: це все гра, ритуал. Традиції тут плекають і виховують змалечку. Бути в Маланці — почесно. Але навіть якщо ти не в ній, заспівати разом з маланкарями пісню про ведмедя ніхто не заборонить. Цю румунську пісню, що починається з пронизливого соло на трубі, в Красноїльську знають усі і вважають гімном. У ній оспівується цар Карпат ведмідь — чорний, сильний, могутній, здатний налякати. Але людина приборкала звіра і змушує його стрибати за командою.Фото Євгенія Кравса, текст за мотивами книжки «Буковинська маланка» дослідника, етнографа, професорки Ірини Пустиннікової.

    14.01.2021 41 13023
  • Як світ зустрів новий 2021 рік на тлі коронавірусної пандемії та локдаунів Як світ зустрів новий 2021 рік на тлі коронавірусної пандемії та локдаунів

    У більшості країн світу святкування Нового року було обмеженим через запровадження локдауну в зв’язку з намаганням запобігти поширенню коронавірусу. У світі загалом станом на 1 січня 2021 року коронавірусною інфекцією заразилося 83,5 мільйона людей, 47,1 мільйона одужали, 1,8 мільйона – померли.

    04.01.2021 18 9474
  • Різдвяно-новорічний Київ: 8 кілометрів зимових свят Різдвяно-новорічний Київ: 8 кілометрів зимових свят

    У Києві до зимових свят підготували спеціальний маршрут, який з'єднав три ключові святкові локації та, відповідно, три ялинки: біля Арки Дружби народів – «Кришталевий палац», на Подолі – «Петриківський розпис» і на Софійській площі «Казковий ліс». Довжина маршруту 8 кілометрів, він пролягає через пішохідно-велосипедний міст, парк «Володимирська гірка», Алею художників, Андріївський узвіз і до Контрактової площі. Поки достеменно невідомо, коли святковий маршрут згорнуть. За словами Ігоря Добруцького, засновника проєкту Folk Ukraine, що виступає організатором цьогорічного святкового містечка, маршрут припинить свою роботу 8-9 січня, згідно з розпорядженням Кабміну, або ж 19 січня – після Водохреща, яке відзначають цього дня за юліанським календарем.

    30.12.2020 15 8334
  • Новорічні ялинки в світі: де і як вбрали лісових красунь до свят Новорічні ялинки в світі: де і як вбрали лісових красунь до свят

    До новорічних свят в різних країнах світу вже вбрали лісових красунь. Як вони виглядають, дивіться у підбірці фото

    28.12.2020 12 7295
  • «Миколай приймає друзів»: біля Офісу Президента запрацювало новорічне містечко «Миколай приймає друзів»: біля Офісу Президента запрацювало новорічне містечко

    У Києві працює чимало святкових новорічних містечок. Одне із них - «Миколай приймає друзів» — розташоване біля Офісу Президента, що на вулиці Банковій. Уже другий рік поспіль напередодні свят там облаштовують ковзанку. На його території розташована ковзанка, карусель, резиденція Святого Миколая, святкові фотозони та новорічний ярмарок. До Нового року також працює ялинковий ярмарок – ціни на ялинки та сосни не дуже відрізняються від тих, що на інших ярмарках. У містечку встановлені декілька будиночків, де можна придбати каву, чай, різні глінтвейни та солодощі. Через карантин столиків та стійок нема, тож покупці перекушують на ходу. Ціни «середньоярмаркові». Кава від 30 гривень. Чай – 35 гривень. Глінтвейн (класичний і білий) по 95 гривень. Хоча, є і по 75. Найдешевший десерт - штоллен (порція 40 гривень), медівник чи наполеон обійдуться дорожче – по 80 гривень. Є і більш ситне меню. Наприклад, «бургер з тушкованим буйволом» по 130 грн чи панцеротті з м’ясом буйвола по 95 гривень – такий собі натяк, що 2021-й – рік Бика. Скористатися ковзанкою зможуть безкоштовно всі охочі. Ковзани можна принести свої або взяти напрокат безоплатно, залишивши речі у спеціальних камерах схову. А через те, що у вихідні та увечері людей чимало, то треба почекати у черзі якийсь час. Зате, на ковзанці є «помічники»: пінгвіни для менших та ведмеді для більших, тож спробувати стати на ковзани може кожен. У резиденції Святого Миколая облаштували чудову фотозону, де діти можуть написати листа святому, а дорослі просто сфотографуватися. Організатори наголошують, що майданчик працює з дотриманням усіх необхідних в умовах карантину заходів: обов’язковий масковий режим, дезінфектори. Крім того, регулюють кількість відвідувачів при вході. Майданчик «Миколай приймає друзів» працюватиме весь період новорічних свят з 10:00 до 21:00 без вихідних. Фото Михайла Марківа

    28.12.2020 18 8723
  • Осенний «Ретро круиз» в Киеве Осенний «Ретро круиз» в Киеве

    В Киеве 18 октября устроили осенний "Ретро круиз". Участники в винтажной одежде собрались возле Мариинского дворца на чаепитие, а потом поехали на велосипедах по центральным улицам города. Девушки выбрали юбки ниже колена, яркие шляпки, жакеты, плащи-накидки и винтажные аксессуары. Не забыли они и про ретро-макияж и прически. Велосипеды тоже были ретро, ярких цветов, украшенные цветами и корзинками. Не отставали от их и мужчины-участники "Ретро круиза": твидовые костюмы, фуражки, туфли оксфорды, очки и усы.

    19.10.2020 15 6937
  • Рош ха-Шана на пустынных улицах Умани Рош ха-Шана на пустынных улицах Умани

    В этом году в Умань на праздник Рош ха-Шана прибыли, по данным украинских властей, не более 2500 хасидов (в прошлые годы их число достигало 30-40 тысяч). В связи с их приездом в городе были введены дополнительные карантинные ограничения: в частности, с 15 по 21 сентября запрещено проведение массовых мероприятий с участием более одного человека на 10 кв.метров площади здания или территории на открытом воздухе, а в районе паломничества запрещено посещение учебных заведений. По данным местных СМИ, необычно пустые улицы города патрулировал "ковидконтроль", организованный властями Умани. При этом отмечается, что хасиды практически не соблюдали "масочный режим".

    21.09.2020 30 10956