На полігоні під Житомиром, підрозділи 95-ї бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України відпрацювали різні дії в рамках батальйонного тактико-стройового заняття. Контролював хід проведення заходу підготовки підрозділів — командувач Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Михайло Забродський. Під час занять, посилені танками та артилерією десантно-штурмові підрозділи відпрацьовували форсування водної перешкоди. Після цього, рейдовий загін приступив до виконання навчальних завдань з бойовою стрільбою в тилу умовного противника. В ході рейдових дій, воїни-десантники відпрацювали знищення різних об’єктів противника, взяття під контроль мостів, важливих рубежів, панівних висот тощо. Також підрозділам постійно надходили різні «ввідні» щодо різкої зміни обстановки. Це вимагало від командирів прийняття своєчасних та відповідних рішень. Загалом, рейдові дії складали кілька десятків кілометрів складними польовими дорогами полігону.

Сьогодні з військового аеродрому міста Старокостянтинів Хмельницької області стартував прийнятий на озброєння Збройних Сил України ударний безпілотник «Bayraktar TB2», який «виконав бойове завдання, точно знищивши цілі на Житомирському полігоні. За своїми характеристиками безпілотник «Bayraktar» є одним із найкращих. Він побив світовий рекорд у класі тактичних середньовисотних безпілотних літальних апаратів за тривалістю польоту, протримавшись у небі понад добу на висоті вісім кілометрів. Він може нести ракетне озброєння, успішно знищувати укріплення противника, у тому числі - вражати морські цілі.

Подолання смуги перешкод, аби здобути право носити берет морського піхотинця. 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти, який тепер дислокується в Миколаєві, має прізвисько — «Солені пси», отримане на військових навчаннях в США. Фото: Сергій Сергієнко

"В ході заходів бойової підготовки, сьогодні було проведено десантування особового складу парашутним способом з вертольоту Мі-8 як вдень, так і вночі. В рамках занять, досягнуто злагодженості підрозділів та відпрацьовано психологічну готовність особового складу до виконання завдань за призначенням", - прес-служба 81-ї окремої аеромобільної бригади

"На самом "нуле" этой войны. Украинские киборги сегодня". Журналист и писатель Сергей Лойко опубликовал новую серию снимков с Донбасса, на которых запечатлены украинские военнослужащие.

На п’ятому році війни «Бутівка» та «Зеніт» залишаються небезпечними. Пересуватися тут необхідно швидко та окопами, адже до ворога всього кількасот метрів. «Бачиш цю згорілу машину? Це двоє капеланів вирішили зупинитись на узбіччі. В автівку потрапив ворожий снаряд. Люди, на щастя, вижили». Ми швидко їдемо дорогою, яка поєднує Авдіївку та шахту «Бутівка». Вже п’ятий рік поспіль на ній не побачиш цивільних машин. Праворуч зруйнований Донецький аеропорт, попереду – розбитий снарядами асфальт та погнуте залізяччя, яке раніше було парканом на узбіччі автотраси. Ця ділянка фронту «гаряча» з 2014 року, коли почалися бої за Авдіївку. Місто було звільнене від окупантів у липні, до січня 2015-го тривали бої за Донецький аеропорт. Тоді ж українські військові з боями зайняли позицію, а невдовзі терористи знищили вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька». Позиція і сьогодні щодня зазнає обстрілів з боку бойовиків. Йдемо виритими траншеями до спостережного пункту. Іноді неподалік чутно поодинокі вибухи. «Як правило, терористи починають стріляти після 21:00 і буває гатять цілу ніч. Вогонь відкривають з ПК, ДШК, але переважно працюють з автоматів. Також  працюють снайпери»,– розповідає військовий з позивним Отче. Про те, що колись це було шахтою, нагадують лише гори поіржавілого заліза, зрешечений ворожими осколками вентиляційний стовбур та розбита шахтарська каска, яка лежить під ногами. Реалії «Бутівки» –  розбиті кілька років тому машини, міна ОЗМ, яку обходять стороною, доки її не знешкодив сапер, та стійкий запах від буржуйок, які військові розташували серед напівзруйнованих стін. І немає уцілілих дерев – усі гілки посічені осколками. Сюди не ризикують заходити ворожі ДРГ, адже противник добре проглядається – до нього не більше 200 метрів. На потрощеній стіні колишньої шахти написано «Про**ал – убило», і це тут – найголовніше правило, якщо хочеш жити. «Як ми тут? Та все в нас нормально, звикли», – посміхаються військові, які перепочивають у бліндажі. Біля їхньої буржуйки вмостилося маленьке кошеня, а на мотузках сохнуть випрані вручну речі. Виходимо з бліндажу та зупиняємося біля невеличкого каменю. «На цьому місці 1.02.2017 в бою за Україну загинув молодший сержант Бублієнко Роман», – написано на ньому. Таких хрестів та каменів на цій ділянці фронту багато. «Ротація у ворога приблизно щомісяця. Ми їх добре бачимо. Наприклад, якось окупанти намагалися укріплювати бліндаж. Загалом, вони останнім часом розслаблені», – пояснює боєць. З сусідньої позиції «Зеніт» можна побачити околиці окупованого Донецька. За час війни тут також утворився цвинтар підбитої іржавої техніки. «Он із того боку може прилетіти будь-якої миті», – показують військові у бік позицій окупанта. У бліндажі вони вмощуються на дивані, заварюють каву, спокійно й виважено розповідають: ворог відкриває вогонь щоночі. «Противник добре пристрілявся по нашим позиціям і веде прицільний вогонь. З огляду на те, як змінюється темп їхньої роботи, ми припускаємо, коли у них відбувається ротація. Терористи стріляють з ДШК, ПКМ, АГС, бігає снайпер. Відповідь доводиться давати жорстку», – говорить боєць з позивним Рятівник. Пересуватися тут необхідно швидко, виритими траншеями. «Бачиш цю пробоїну? Це просто у бійницю прилетів ПКМ. На щастя, все обійшлося добре», – показує військовий. Навіть перебуваючи у постійній небезпеці, вони пригадують веселі історії. А ще з гордістю показують облаштований у бліндажі спортивний куточок з гантелями. Ми виїжджаємо з позицій, коли звечоріло. З вимкненими фарами, тією ж розбитою дорогою. Вдалині – помаранчеве полум’я від Авдіївського коксохімічного заводу. «То горять сподівання терористів окупувати Україну», – жартують військові.

"Кажуть, люди, які постійно бачать війну, мають особливий погляд. Правда це чи ні - вирішувати вам. Просто зазирніть в очі нашим бійцям. Багато хто з них воює з російськими окупантами вже п'ятий рік", - прес-служба 93-ї окремої механізованої бригади "Холодния Яр".

Майже сотня льотчиків протягом тижня вдосконалюватиме свою льотну майстерність під час проведення льотно-методичного збору армійської авіації, який розпочався на Полтавщині. Кожен день розписаний погодинно: виконання різноманітних польотних завдань у простих та складних метеоумовах, заняття з авіанавідниками, інженерно-технічним складом та підрозділами аеродромно-технічного забезпечення, брифінги, обговорення минулорічних досягнень і амбітних планів на поточний рік. Не менш важливий захід в рамках льотно-методичного збору — польоти на модернізованих вертольотах Мі-8 МСБ-В та Мі-2 МСБ-В, які нещодавно поповнили авіапарк армійської авіації Сухопутних військ. Як повідомив начальник армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗС України генерал-майор Ігор Яременко, новий навчальний рік вертолітники традиційно розпочали командирськими польотами, під час яких рівень льотної майстерності командирів бригад, їх заступників з льотної підготовки та начальників управлінь армійської авіації перевірявся особливо прискіпливо. — Перевіряли техніку пілотування та інструкторсько-методичні навички, адже саме ці льотчики будуть інструкторами для підлеглих протягом року. Усі без винятку, демонстрували по-справжньому філігранний пілотаж. Відтак, висновок однозначний: майстерність льотного складу постійно зростає, а усі командири — готові навчати льотний склад, — підкреслив генерал-майор Ігор Яременко. Основними завданнями на подальші льотні дні були визначені наступні завдання: підготовка молодих льотчиків до виконання бойових завдань, підвищення рівня їх майстерності а також відпрацювання питань, що сприятимуть підвищенню безпеки польотів.

Оперативний резерв бригади вдосконалює практичні навички на полігоні. Під час польового виходу проводяться заняття з бойового застосування артилерійських підрозділів, а саме: «Дії гаубичної самохідно-артилерійської батареї в складі гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону в бою». Протягом тижня військовослужбовці 26 артилерійської бригади на практиці відпрацьовували вихід підрозділів з районів зосередження на рубежі, ведення вогню із закритих вогневих позицій, ведення вогню з рубежу контратаки.

Українці відзначають, що за останні чотири роки армія стала сильнішою, витривалішою, більш професійною і такою, що готова дати достойну відсіч ворогу. Радіо Свобода розповідає про тих, хто є частиною цього нового українського війська.