Дозріла пшениця і суха стерня на українських полях легко спалахують від артобстрілів російських загарбників. До проблем замінувань, вирв від снарядів улітку додалося і знищення українського врожаю вогнем. Який вигляд мають понівечені гектари зернових під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, дивіться в добірці світлин. російські війська обстрілюють поля у Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській областях. А близько 22% усієї української сільгоспземлі, за даними NASA Harvest, зараз окуповані росіянами. Як повідомляє поліція Херсонщини, уже вигоріло сотні гектарів пшениці, ячменю та інших зернових культур. А знищення хліба – один із найтяжчих злочинів у воєнний час. Через постійні обстріли, зазначають правоохоронці, гасити такі пожежі складно, а на окупованих територіях росіяни навмисно не дозволяють це робити. Поліція Херсонщини порушила кримінальну справу проти російських військових, звинувачуючи їх у цілеспрямованому знищенні фермерських господарств запалювальними снарядами. Щоб урятувати хоч частину врожаю, селяни подекуди працюють на техніці поруч зі стіною вогню. Після пожеж залишається випалена земля. Однак поля, які згоріли, будуть придатні для засіювання вже наступного сезону, стверджують в Українській зерновій асоціації (УЗА).  Водночас не отриманий прибуток від втраченого урожаю може завадити аграріям провести наступну посівну кампанію. Офіційної оцінки спалених полів та збитків від пожеж у масштабах України немає. За даними оперативного штабу з фіксації екологічних злочинів росії при Держекоінспекції, з початку війни зафіксовано 3 тис. пожеж на площі понад 1,5 млн га, з них понад третина, або 690 тис. га, – це сільгоспземля, ще 270 тис. га – лісові угіддя. В Українській зерновій асоціації прогнозують, що за підсумками 2022 року аграрії зберуть близько 70 млн т зернових та олійних культур. У прогноз закладено ризик того, що частину врожаю не вдасться зібрати або його знищать. Нагадаємо, що 2021 року аграрії зібрали рекордні за всю історію незалежної України 106 млн т зернових та олійних.

Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу  залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».

Основные фондовые индексы США после открытия опустились на 7% на фоне срыва сделки о добыче нефти в рамках ОПЕК + и распространение эпидемии коронавируса. 9 марта индекс Dow Jones Industrial Average (DJIA) падал на 7,29%, до 25864,78 пунктов, после чего торги были приостановлены на 15 минут. Индекс высокотехнологичных компаний NASDAQ — на 6,82%, до 7990,5 пункта, индекс широкого рынка S&P 500 — на 7% до 2764,21 пунктов. Биржа Сан-Паулу на открытии обвалилась на более чем 10% до 88178,33 пунктов, торги были временно приостановлены. Ведущие азиатские индексы упали на 3–5%, европейские на открытии потеряли 6–10,5%. Акции и депозитарные расписки российских эмитентов потеряли на торгах в Лондоне 10–15%. Цены на нефть при открытии торгов в понедельник рухнули более чем на 30%. К 12:00 они стабилизировались, хотя и на значениях на 20% ниже закрытия пятницы. На 15:57 стоимость майских фьючерсов Brent составила $35,45 (-27,1%), следует из данных Интерконтинентальной биржи. Стоимость апрельских фьючерсов нефти марки WTI составила $32,6 (-28,59%).  6 марта ОПЕК и страны-участницы ОПЕК+ не смогли договориться о дополнительном сокращении добычи нефти. До конца месяца действует соглашение о сокращении на 1,7 млн баррелей в сутки, с 1 апреля никаких обязательств по сокращению нефти у стран нет.

Сегодня в швейцарском Давосе открывается ежегодный 50-й Всемирный экономический форум (WEF). Как сообщает Посольство Швейцарии в Украине, главными темами обсуждений будут имплементация Парижского климатического соглашения и достижение целей устойчивого развития. «В рамках WEF состоятся встречи между президентами Швейцарии и Украины, а также между министрами обороны двух стран», - отметили в диппредставительстве. Всего на форум приедет больше 2800 участников из 117 стран. По подсчетам Bloomberg, мероприятие посетит 119 миллиардеров из 36 государств. Их совокупное состояние составляет примерно $500 млрд. На форум, в частности, приедут основатель Bridgewater Associates Рей Далио, глава Blackstone Group Стив Шварцман, гендиректор JPMorgan Chase & Co. Джейми Даймон. Больше всего миллиардеров прилетит из США (33), Индии (19) и России (7). Форум, в частности, посетят бизнесмены Олег Дерипаска и Виктор Вексельберг, которые находятся под американскими санкциями из-за связей с российским президентом Владимиром Путиным. Перед началом прошлогоднего форума Financial Times писала, что организаторы «фактически отказали» Дерипаске и Вексельбергу в участии, но позже заявили, что ждут российскую делегацию в Давосе. Дерипаска прошлогодний форум все же пропустил. На форум также приедут президент США Дональд Трамп, канцлер Германии Ангела Меркель, глава Европейского центробанка Кристин Лагард, шведская экоактивистка Грета Тунберг, премьер-министр Финляндии Санна Марин и другие. Трамп, который в прошлом году пропустил мероприятие из-за шатдауна, выступит на форуме утром 21 января — в тот же день, когда в Сенате США начнутся слушания относительно его импичмента. С ним на форум приедут дочь Иванка с супругом Джаредом Кушнером, а также министр финансов США Стивен Мнучин и министр торговли Уилбур Росс. Премьер-министр Великобритании Борис Джонсон, как и его предшественница Тереза Мэй в прошлом году, в Давос не приедет. Причина все та же — выход Великобритании из Евросоюза. Он запланирован на 31 января. Не будет на форуме также президента Франции Эммануэля Макрона и премьер-министра Канады Джастина Трюдо. В перечень спикеров форума попали также израильский историк Юваль Ной Харари, гендиректор Microsoft Сатья Наделла, глава Alphabet и Google Сундар Пичаи, гендиректор Huawei Жэнь Чжэнфэй, гендиректор Goldman Sachs Давид Соломон, премьер Нидерландов Марк Рютте, экс-вице-президент США, лауреат Нобелевской премии мира Альберт Гор, принц Уэльский Чарльз, глава администрации Гонконга Кэрри Лам и другие. Полная программа опубликована на сайте форума. Трансляции панелей также будут вестись на сайте мероприятия. Среди постоянных гостей форума — миллиардер-финансист Джордж Сорос, бывший премьер-министр Великобритании Тони Блэр, глава Facebook Марк Цукерберг и другие. Как шутят участники форума, самые важные встречи — те, которые не анонсируются. Форум организовывается за счет ежегодных взносов членов и партнеров ВЭФ. Члены платят по $25,7 тыс., а партнеры (преимущественно большие компании) — от $123,6 тыс. в зависимости от типа партнерства. Всего их три. В третью группу входит около 120 стратегических партнеров, которые платят ежегодно по $618 тыс. За это они получают до пяти пропусков на мероприятия форума и хорошие места в залах. Бесплатно посещают форум те, кто получил приглашение. Выручка ВЭФ стабильно растет. В прошлом году она составила $355 млн. Президент Украины Владимир Зеленский посетит Давос 22 января для участия в заседании Всемирного экономического форума. Программой визита предусмотрено выступление главы государства во время форума. Кроме того, запланирован ряд встреч с лидерами иностранных государств, представителями бизнеса и международных финансовых организаций.

С 19 по 25 июня в пригороде Парижа Ле Бурже проходит международный авиасалон Paris Air Show, собравший у себя в гостях представителей ведущих компаний авиационной отрасли из 43 стран.Не обошлось без премьеры - Украина подняла во французское небо многоцелевой транспортный самолет Ан-132Д, построенный "Антоновым" по заказу Саудовской Аравии. Состоялось несколько демонстрационных полетов, организаторы оценили увиденное, но попросили пилотов не летать на транспортнике, как на истребителе - наши пилоты приземлялись с разворота.Сообщается также о заключении контракта на поставку в КНР 25 авиадвигателей АИ-25ТЛК для китайских учебно-тренировочных самолетов (УТС) К-8G между «Мотор Сич» и китайской China National Aero-Technology Import & Export Corporation (CATIC). Кроме того, на салоне подписано рамочное соглашение с австрийской Diamond Aircraft Industries на поставку в 2018-2023 годах 400 двигателей АИ-450С для DA-50. "Антонов" заявил, что его менеджеры подписали многомиллионный контракт для Украины - знаменитые "Русланы" будут перевозить европейские спутники.

Верховная рада приняла во втором чтении и в целом закон №5000 "О государственном бюджете на 2017 год". Работа над принятием бюджета продолжалась до пяти утра, что уже практически стало традицией украинского парламента. За соответствующее решение проголосовало 274 народных депутата. Подборка фотографий "бюджетной ночи".

Нардеп Юрий Деревянко требует от власти перестать продавать лес-кругляк в ЕС за бесценок.

3 листопада у с. Кожичі Яворівського району на Львівщині відкрили завод ТОВ «Бадер Україна». У відкритті взяв участь Президент Петро Порошенко, повідомила його прес-служба.«Символічний факт, що сьогодні ми відкриваємо нове виробництво, є черговим доказом того, що ми з вами на правильному шляху», – сказав Порошенко. Він підкреслив, що в Україні вже проводиться левова частка складових для автомобілів відомих світових брендів.Підприємство є українською філією німецької компанії «БАДЕР Гмбх» – одного з провідних світових виробників автомобільної шкіри преміум-сегменту. ТОВ «Бадер Україна» було засноване у 2006 році. Основний вид діяльності – виробництво шкіри та шкіряних виробів, їх переробка, виробництво шкіряних елементів та пошиття шкіряних сидінь для автомобілів АУДІ та БМВ. Компанії належить ще один побудований раніше завод з виробництва автомобільних крісел в Городку на Львівщині, на якому працює понад 1000 осіб.

З 17 по 31 травня 2016 року Український інститут майбутнього провів соціологічне дослідження, у якому проаналізував соціально-політичну ситуацію у країні та ймовірність початку масових протестів. За підсумками Інституту, населення України очікує від влади передовсім вирішення економічних проблем. Аналітики інституту прогнозують, що владі доведеться шукати моменти успіху, щоб компенсувати економічні проблеми. За наявності дрібних чи масштабних конфліктів у регіонах влада може втратити керованість ситуації. Примітно, що 38,6% українців не відчувають президентської влади на місцях, а ще 32% відчувають його слабкий вплив. Слабкість виконавчої вертикалі у регіонах передбачає закріплення несхвального ставлення до центральної влади.Автори дослідження додають: поточна соціально-політична ситуація викликає відчутя тривоги у 89,7% населення, болю у 83,6%, а  гордості – у 66,8%.

В пятницу, 15 января, из Ильичевского торгового порта отправлен первый пробный состав по новому транспортному коридору в Китай. Стало возможным прямо из центра Европы, с помощью морских паромов, через Черное и Каспийское море, достичь северного Китая всего за 11-12 суток. Таков временной норматив, для его подтверждения и отправлен пробный состав и по итогам его путешествия по морям и дорогам будут внесены поправки в принятые решения и договоры, которые были заключены между странами участниками нового транспортного коридора. Учитывая, что традиционный морской путь в Европу морями и океанами занимает 35-40 суток можно предположить, что новый путь будет пользоваться спросом для срочных и скоропортящихся товаров. Отныне украинские и китайские товары могут, минуя российские транспортные пути, попадать к получателю. Это действительно большое событие, которое не осталось без внимания ведущих европейских СМИ. Фактически, Украина прорубила новое окно в Китай, которым может пользоваться вся Европа.