Русанівський канал у Києві є улюбленим місцем прогулянок для гостей та мешканців столиці. Завдяки старим фото ми можемо побачити, який вигляд мала ця місцевість, ще відома як "Київська Венеція", у 1980-х роках. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Світлини опублікували у Telegram-каналі спільноти "ТиКиїв". Можна побачити, як виглядала ця локація близько 40 років тому. Погляд у минуле "Рідний Київ. 1980-ті роки І. Потабачний та Р. Якименко", – йдеться в повідомленні. На опублікованих фото можна побачити Русанівський канал, його фонтани, а також човникову станцію неподалік готелю "Славутич", яка, на жаль, не збереглася до наших днів. Русанівський канал – штучний канал на Дніпрі в межах Києва. Канал повністю оточує Русанівку з півдня, півночі та заходу. Одним кінцем канал виходить із Русанівської протоки біля мосту імені Патона, іншим кінцем виходить також у однойменну протоку біля Русанівського метромосту. Загальна довжина каналу – 3500 м. Середня ширина по урізу води – 43 м. Ширина прибережної захисної смуги – 25 м. Серед мешканців столиці ця місцевість також відома як "Київська Венеція". Трохи історії столиці У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. У Києві в певні дні можна побачити незвичайний трамвай. Він не возить пасажирів, а головною його метою та завданням є порятунок колії від спеки. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Софія Ротару на свіжих фото приголомшила молодим виглядом і показала, як гуляла центром Києва. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Софія Ротару вперше за тривалий час опублікувала свіжі фото. Пропонуємо подивитися, який зараз вигляд має артистка. З нагоди особливої дати артистка вперше за тривалий час опублікувала свої свіжі фото в Instagram. Ба більше, співачка продемонструвала, де саме зараз перебуває. До слова, світлини були зроблені в центрі Києва. Так, Софія Ротару попозувала на Скляному мосту. Також артистка прогулювалася Андріївським узвозом та сфотографувалася на тлі Андріївської церкви. Виконавиця для прогулянки обрала білу довгу сукню, а образ доповнювала сонцезахисними окулярами. "Тече вода і минають літа", - підписала світлини співачка. Підписники Софії Ротару почали активно вітати її з днем народження. Деякі користувачі зазначили, що виконавиця має неабияк молодий вигляд. Фани артистки були раді бачити її свіжі фото та ділилися, що сумували за нею. Нагадаємо, нещодавно співак Іво Бобул зізнався, що породичався з родиною Софії Ротару. Виконавець розкрив, як це сталося.

Росіяни протягом ночі випустили понад 300 дронів і щонайменше 8 ракет. Основною ціллю стала столиця. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського. Повідомляють Контракти.UA. Президент зауважив, що від ночі на місцях російських ракетно-дронових ударів працюють рятувальники, пожежники, медики та усі необхідні служби. За його словами, постраждали Дніпровщина, Полтавщина, Сумщина, Миколаївщина, Київська область. Столиця була основною ціллю масованого обстрілу. Як наслідок ворожої атаки є численні пошкодження житлової інфраструктури, а в одному зі спальних районів у багатоповерхівці зруйновано цілий під’їзд. "Станом на зараз відомо про шістьох загиблих, серед них шестирічний хлопчик і його мама. Мої співчуття всім рідним та близьким. Також відомо про десятки постраждалих людей, кожному й кожній надається необхідна допомога", - зауважив Зеленський. Президент підкреслив, що для цієї атаки окупанти використали більш ніж 300 дронів і 8 ракет. "Робимо все, щоб максимально реалізувати всі домовленості для захисту наших людей, щоб кожен контракт працював для захисту життя.Сьогодні світ знову побачив російську відповідь на наше з Америкою та Європою бажання миру. Нові показові вбивства. Тому мир без сили неможливий", - зазначив він. Зеленський наголосив, що в партнерів є всі інструменти аби примусити Москву до миру та змусити сісти за справжній стіл переговорів. "Розраховуємо, що все, що зараз озвучується Америкою та Європою для цього, буде реалізовано", - додав він. Комбінований обстріл Києва 31 липня У ніч на 31 липня Київ зазнав комбінованого удару з боку Росії: по місту били ракетами та дронами-камікадзе. Унаслідок атаки зафіксовані влучання по житлових будинках, є загиблі та десятки поранених. Найбільше постраждали Святошинський і Солом'янський райони. Також пошкодження зафіксовані в Голосіївському та Шевченківському районах столиці. Через обстріли у місті перекрили низку вулиць і проспектів. Рух тролейбусів на маршруті №27 тимчасово обмежено — транспорт курсує лише до Домобудівного комбінату №3. Відомо також, що поранень зазнали троє поліцейських, які прямували на виклик. Їх доправили до лікарні.

У Києво-Печерській лаврі показали рідкісну шаблю XVIII століття з гравюрами Кревської унії, Грюнвальдської битви та інших подій. Артефакт розкриває історію державотворення та козацької традиції. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. На виставці “Мазепа. Стратегія європейської України” у Києво-Печерській лаврі представили унікальну шаблю середини XVIII століття, яка не призначалася для бою. Її завданням було не вражати ворога, а зберігати памʼять про ключові історичні події, що формували уявлення про державу як простір права, рівності та спільного управління. Про це повідомляє пресслужба заповідника. Клинок виготовив невідомий майстер. Срібні платини на піхвах шаблі прикрашено гравюрами, що зображають Кревську унію 1385 року, переможну Грюнвальдську битву 1410-го, Люблінську унію 1569-го та вступ Болеслава Хороброго до Києва 1018 року. Саме ця послідовність візуально формує історичну спадкоємність та ідею політичної єдності. Артефакт зберігається у фондах Національного музею історії України й розміщений на виставці поруч із шаблею гетьмана Івана Мазепи та клинком кримського хана Сагіб Ґерея. Як пояснюють фахівці, така композиція ілюструє, що політична культура Гетьманщини не виникла на порожньому місці, а спиралася на багатовіковий досвід унійної доби Речі Посполитої. “Цей артефакт уособлює тяглість політичної традиції. Державність Гетьманщини не виникла з нуля – вона спиралася на унійний досвід Речі Посполитої. Тому шабля-меморія – не просто історичний предмет, а символ культурної спадковості, важливий не менше, ніж бойова зброя”, – зазначають історики. Раніше повідомлялось, що під час ремонту на перехресті вулиць Глибочицької та Січових Стрільців у Києві робітники натрапили на бруківку, що походить із середини XIX століття. Історичне мощення тривалий час залишалося прихованим під шарами сучасного асфальту.

Метро Лукʼянівська у Києві сильно постраждало під час масованого обстрілу у ніч на 21 липня. Армія РФ у ніч на 21 липня здійснила чергову масовану атаку на Україну. Однією з основних цілей став Київ. Столицю атакували “Шахеди” і ракети. Як передає кореспондентка ТСН Наталія Нагорна, сильно постраждала станція метро Лукʼянівська. Про це повідомляють Контракти.UA. Зокрема, вхід на станцію та все довкола усипано уламками. Також російським ударом пошкоджено торгівельні павільйони та магазини. На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Київська станція метро розбита після атаки “Шахедів” Крім того, постраждали багатоповерхівки, які розташовані поряд. Там вибиті вікна та зруйновані стіни. На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: “Шахед” зруйнував кілька поверхів висотки у Києві Як повідомляє КМДА, наразі станція метро "Лукʼянівська" зачинена на вхід та вихід, поїзди проїжджають повз без зупинки. “Всі інші станції метро працюють у звичайному режимі, нормальний графік руху поїздів поступово відновлюється”, — йдеться у повідомленні. Також РФ здійснила найбільший удар по Івано-Франківську. Щонайменше у трьох селах громади пошкоджена інфраструктура. В одному з населених пунктів є постраждалі.

Роботи відомої української фотомайстрині Ірини Пап неймовірно передають різні моменти життя Києва. Красу міста ми можемо роздивитися в серії фото 1960-х років. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікували у Telegram-каналі спільноти "Київ, жива історія". Можна побачити, якими раніше були відомі столичні локації. "Київ 1960-х років на плівці: місто очима Ірини Пап. Тут Київ – живий, теплий, десь трохи втомлений, але рідний. Центр, трішки Лівий берег і дуже багато духу міста", – йдеться в повідомленні. Нагадаємо, у 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. Позагоряти на пляжі – улюблений вид літнього відпочинку мешканців та гостей Києва. Завдяки відомому фотографу Борису Градову ми можемо побачити, що такі пляжі в Гідропарку в 1980-х роках були буквально "забиті" відпочивальниками. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Київ - схожий на торт, адже має багато шарів. При цьому буквально кожне місце - цікаве, а будівлі - можуть розповідати власні унікальні історії. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів дослідник історії та архітектури Єгор Кравець. Про це повідомляють Контракти.UA. Які унікальні локації в Києві планують відкрити для туристів За словами експерта, в давню історію Києва нерозривно вплітаються сучасні події. "У центрі Києва, де не копнеш - майже всюди будуть залишки давньоруського міста", - додав він. Так, наприклад, на Подолі у 1980-х роках під час прокладання лінії метро (там, де зараз Контрактова Площа), виявили дерев'яні хати 10-11 століття. Крім того, деякі маловідомі для туристів місця є на території біля Михайлівського собору. "На території Михайлівського є трапезна церква, в якої дерев'яний дах. Це був колись стандарт для Києва", - поділився Кравець. Він зауважив, що сама споруда збереглася з часів Гетьманщини. "Це - бароко початку 18 століття. В 1990-ті роки їй лише відновили ґонтові верхи. Якщо не звертати увагу на баню, то легко уявити, як заможні кияни за часів Хмельницького, Мазепи й потім - у часи Розумовських - жили у будинках схожої архітектури", - розповів дослідник. Крім того, поруч розташований старовинний льох, "метрів під сто коридорів". "Там у давнину монастирська братія тримала різне начиння й продукти. Цікаво, що й в наш час монахи теж туди картопельку клали", - зауважив фахівець. Він повідомив також, що зараз заповідник "Стародавній Київ" хоче робити сюди екскурсії. "Коли його очолив наш колега Роман Маленков, ми детальніше почали вивчати документи й отримали доступ до різних закритих раніше місць, які він планує відкрити для громадян", - пояснив Кравець. Також біля собору можна побачити купол, під яким знаходяться залишки надбрамної церкви монастиря кінця 12 століття. "І в Києві це - єдине місце, де стародавні стіни з плінфи відкриті на понад 80 сантиметрів заввишки. Зараз у павільйоні тривають роботи археологів, але невдовзі тут теж буде музей", - наголосив експерт. Насамкінець він зауважив, що складно уявити, "як у радянської влади піднялася рука знести величний Золотоверхий собор, а також його сусідку - дев'ятисотлітню Трьохсвятительську церкву, а на їх місці почати будівництво сталінського урядового центру із колосальним пам'ятником Леніну по центру". "Добре, що встигли вимурувати лише будівлю теперішнього МЗС", - підсумував дослідник історії та архітектури. Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому "вік" Києва - це радянський міф і коли насправді виникла столиця України. Крім того, ми пояснювали, чим цінна Софія Київська, які таємниці приховують її фрески та графіті, які артефакти зникли з храму й чому Росія привласнює українську історію. Читайте і дивіться також, як Михайлівський собор потужно заграв дзвонами "Ой, у лузі червона калина".

Хрещатик є найвідомішою вулицею не тільки Києва, але й України. Завдяки старому та сучасному знімкам ми можемо побачити та порівняти, як вона змінилась за понад 120 років. Відповідний колаж у своєму Telegram-каналі опублікував столичний екскурсовод Кирило Степанець. На жаль, майже усі старі будівлі не збереглися до наших днів. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. "Хрещатик за століття: у 1901 році – трамваї та кінні екіпажі, у 2025-му – авто та висотки. Кожна світлина втілює дух своєї епохи!", – йдеться в повідомленні. Завдяки колажу, який створив києвознавець, ми можемо побачити та порівняти, як змінилась голова вулиця столиці України за понад 120 років. Хрещатик – головна вулиця Києва, розташована у Печерському та Шевченківському районах, місцевість Бессарабка. Починається з Європейської площі, проходить через Майдан Незалежності й закінчується Бессарабською площею. Відлік історії Хрещатика, як міської вулиці, багато дослідників розпочинають із 1797 року, коли до Києва з міста Дубна перевели контрактовий ярмарок. Нагадаємо, у 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. Позагоряти на пляжі – улюблений вид літнього відпочинку мешканців та гостей Києва. Завдяки відомому фотографу Борису Градову ми можемо побачити, що у такі в Гідропарку в 1980-х роках були буквально "забиті" відпочивальниками. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Андріївський узвіз є одним з найулюбленіших місць прогулянки мешканців та гостей столиці. Ця локація завжди приваблювала людей, а у квітні 1985 року тут провели перше святкування Дня Києва. Фотографії опублікували на сторінці спільноти "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Можна побачити, якою була ця подія 40 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. "Вернісаж на Андріївському. У квітні 1985-го святкували День Києва – саме тут, на узвозі, ще до того, як він став постійним міським святом", – йдеться в повідомленні. На опублікованих знімках можна побачити, яким тоді було це улюблене місце прогулянок мешканців та гостей столиці України. Варто додати, що дехто з учасників спільноти навіть упізнав себе на одній із світлин. Нагадаємо, у 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. Позагоряти на пляжі – улюблений вид літнього відпочинку мешканців та гостей Києва. Завдяки відомому фотографу Борису Градову ми можемо побачити, що такі місця в Гідропарку в 1980-х роках були буквально забиті відпочивальниками. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Уночі у Києві лунали потужні вибухи. Повітряні сили ЗСУ повідомляли про атаку «Шахедами» та рух ракет на столицю. Ворог атакував Київ вночі балістикою і дронами. Загинули щонайменше двоє людей, є поранені. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Росія всю ніч атакувала Київ та передмістя «Шахедами», балістичними та крилатими ракетами. Є багато руйнувань житлових будинків, загинули щонайменше двоє людей і ще 16 поранених. Усе місто затягло димом від пожеж. Атака на столицю тривала до 5 години ранку. У ніч проти 10 липня Київ зазнав чергової масованої атаки з боку Росії. Унаслідок ворожого обстрілу загинули щонайменше двоє осіб. Про це повідомила пресслужба ДСНС. У Шевченківському районі пошкоджено житлові багатоповерхівки та офісні будівлі. Пожежі спалахнули на дахах, балконах та техповерхах. Також повідомляється про постраждалих. У Солом’янському районі загорілися адміністративні та складські приміщення. Рятувальники досі ліквідовують наслідки ворожого удару. У Дарницькому районі уламки впали на територію гаражного кооперативу, пожежу вдалося швидко загасити — постраждалих немає. У Подільському районі, на жаль, є загиблі. Також уламки падали в Оболонському та Деснянському районах, пошкоджено об’єкти інфраструктури. До ліквідації наслідків атак залучено близько 400 рятувальників, 90 одиниць техніки, а також піротехнічні розрахунки для обстеження територій на наявність вибухонебезпечних предметів. Нагадаємо, у ніч проти 10 липня російська армія завдала масованого удару по Києву, використавши балістичні ракети та дрони. За попередніми даними, загинули двоє людей, ще щонайменше 16 — дістали поранення. Рятувальні служби працюють у посиленому режимі.