Вранці 2 січня російські війська завдали ударів по Києву й Харкову за допомогою крилатих та балістичних ракет. Під ударами опинились об’єкти цивільної інфраструктури та житлові квартали. Внаслідок атаки загинули щонайменше п’ятеро людей, майже сотня дістали поранення.Ракетній атаці передував запуск "шахедів" — уночі російські війська випустили 35 ударних дронів, однак Повітряні сили повідомили про знищення всіх БпЛА. Сили ППО також збили 72 з 99 ракет, зокрема усі 10 "Кинджалів".

Повітряні сили ЗСУ назвали ракетний обстріл України 29 грудня «наймасованішою атакою з повітря». Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок. За повідомленням Повітряних сил, російська армія випустила по українських містах 158 засобів повітряного нападу, силам ППО вдалося знищити 114 з них – 87 крилатих ракет типу Х та 27 ударних БПЛА Shahed. Атаки зазнали військові та промислові об'єкти, а також об'єкти критичної і цивільної інфраструктури: як повідомив президент України Володимир Зеленський, серед них – пологовий будинок, навчальні заклади, багатоповерхові та приватні житлові будинки, комерційний склад та паркувальний майданчик. Більше 130 людей постраждали, щонайменше 18 – загинули. Київська влада повідомила про трьох загиблих та 24 поранених, однак станом на 14:00 ці дані неостаточні. Повітряна тривога оголошувалася тричі і тривала сумарно майже 5 годин. За даними КМВА, за цей час силам ППО вдалося уразити понад 30 повітряних цілей над столицею. Пошкоджень зазнала станція метро Лук'янівська, житлові будинки в різних районах міста і нежитлові забудови. Крім того, внаслідок атаки «є незначні пошкодження» в системі теплопостачання, які не вплинули на її функціонування. Для ліквідації наслідків обстрілу міська влада перекрила кілька вулиць.

Уночі 22 грудня Росія атакувала Україну 28 "Шахедами". Протиповітряна оборона знищила 24 з них. Один з дронів влучив у багатоповерхівку Києва, зруйнувавши квартири на високих поверхах. Мер Києва Віталій Кличко розповів, що частково зруйновні несучі стіни між 24, 25 та 26 поверхами. "Загоряння в одній з квартир було оперативно ліквідоване", - розповів він. Одна зі зруйнованих квартир належить телеведучому національного марафону Андрію Ковальському. Він розповів, що в момент удару дружина встигла відбігти від вікна. Епіцентр вибуху був вище, але уламки впали на його квартиру. "Почалася пожежа, дим був страшний. Дружина і я встигли погасити вогонь. Якби не погасили, могло б бути все набагато гірше", - сказав журналіст. Дружина журналіста Тетяна Хитрик згодом написала у соцмережах: "Боже, дякую за життя, дякую, що ми і діти вижили в пеклі. В самому пеклі, що не згоріли живцем під завалами, що змогли потушити полумʼя, що змогли...".Минулої ночі дрони збили у межах Київської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Житомирської, Рівненської та Хмельницької областей, повідомили військові. Однак чотири "Шахеди" збити не вдалося: є влучання в інфраструктурний об'єкт у Миколаївській області, а уламками дронів пошкодили зерносховище на Одещині та будинки в Києві й Київській області. У столиці руйнувань зазнали багатоквартирний та приватні житлові будинки, постраждали двоє людей. Влада міста повідомила про влучання дронів та їхніх уламків у трьох районах: Соломʼянському, Голосіївському та Дарницькому. У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків дрона виникла пожежа у двоповерховому приватному будинку, повідомив т.в.о. голови районної адміністрації Микола Калашник. Він додав, що будинок був недобудований, і в ньому нікого не було: "Поруч у житлових будинках повилітали вікна від вибухової хвилі, уламки пошкодили фасадні частини, огорожі". У МВС України своєю чергою розповіли, що у Дарницькому районі виникла пожежа у кімнаті на другому поверсі двоповерхового приватного недобудованого будинку. Її оперативно ліквідували. "Це був третій поспіль повітряний удар дронами по столиці за останні шість днів", - написав у телеграмі начальник КМВА Сергій Попков. У Київській міській державній адміністрації сподіваються, що не доведеться відселяти мешканців. "Про відселення мова поки що не йде. Якраз ми сьогодні, думаю, до обіду зрозуміємо, яка ситуація безпосередньо з будинком. Якщо ви самі бачите, що практично там таких серйозних пошкоджень будинку немає. У будинку є світло, є тепло, є вода. Працюють ліфти. Тому що це все проведено в центральній частині будинку, тому вони виявилися непошкодженими. В мене є дуже великі сподівання в тому, що нам не потрібно буде нікого звідти відселяти і якомога швидше просто треба провести відновлювально-ремонтні роботи", – повідомив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. Що саме спричинило пошкодження – дрон чи його уламки – мають з’ясувати фахівці. "Різниці насправді в цьому немає. Дякувати Богу, що закінчилося таким чином, що практично відсутні постраждалі – двоє легкопоранених, яким надана допомога. Зараз фахівці більше детально розберуть ситуацію і з влучанням, і з тими наслідками, які приніс цей вибух", – сказав Поворозник. Офіційно в Повітряних силах ЗСУ повідомили про те, що РФ за час вторгнення випустила по Україні 3700 безпілотників. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

У ніч на 13 грудня Росія завдала удару балістичними ракетами по столиці України. Близько 3-ї ночі у Києві пролунало кілька вибухів. Через кілька хвилин після цього в місті оголосили повітряну тривогу. За даними КМВА, пуски балістичних ракет, найімовірніше, були із північно-східного напрямку. Сили ППО збили усі 10 ракет, але їхні уламки впали у 4-х районах Києва: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському. В результаті, щонайменше 53 людини отримали поранення, переважно різані рани. Серед постраждалих 8 дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитяча лікарня. Горіли автівки. Це вже другий ракетний російський ракетний удар по Києву цього тижня. Російська агресія руйнує життя людей, убиває і калічить. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські міста і населені пункти. Кремль, попри численні докази і свідчення, о фіксуються із початку повномасштабної війни, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру та населення.

На Хрещатику у Києві облаштовують «парад» знищеної російської техніки до Дня Незалежності України. Туди почали завозити техніку армії РФ.Напередодні у КМДА повідомили, що масових заходів на День Незалежності у Києві не влаштовуватимуть, але на Хрещатику проведуть виставку пошкодженої російської техніки, як це було минулого року. Через цю виставку з 21 до 28 серпня рух на вулиці Хрещатик перекрили.  Фото: Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Гліб Гараніч (Reuters)

Зранку 6 серпня на монументі «Батьківщина-мати» у Києві замість демонтованого радянського герба встановили український Тризуб. Розпочали демонтаж радянського символу, який майже 40 років був на щиті, ще 30 липня. Монтажні роботи планують завершити до Дня Незалежності України. Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він був споруджений у 1981 році і вважається найвищою скульптурою в Європі. Його хочуть до Дня Незалежності України перейменувати на «Україна-мати». Як замінювали радянську символіку на український Тризуб на монументі «Батьківщина-мати».

30 липня у Києві розпочали демонтаж радянського герба з монументу «Батьківщина-мати». Планується, що до Дня Незалежності України замість герба СРСР із зіркою, серпом і молотом на скульптурі вже буде український Тризуб. Про це повідомило Міністерство культури України. Таке рішення підтримали 85% українців, які раніше голосували у застосунку «Дія». Загалом в опитуванні взяли участь більш ніж 770 тисяч людей. Крім того, директор Національного музею Юрій Савчук заявив про плани зміни назви монументу на «Україна-мати». Він сподівається, що остаточне рішення про перейменування буде ухвалено також до Дня Незалежності України. Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він був споруджений у 1981 році і вважається найвищою скульптурою у Європі. Вага елементу герба, який демонтували в перший день – 120 кілограмів Як розпочався демонтаж емблеми – дивіться у репортажі.

У Києві стартували навчання з підготовки до нацспротиву для жителів столиці: заняття з першими учасниками провели 5 інструкторів-волонтерів, які мають професійні навички та досвід бойових дій. Теоретичні та практичні заняття пройшли ті охочі, які першими заповнили спеціальну форму. Зокрема, працівники Департаменту муніципальної безпеки та інструктори-волонтери провели теоретичні заняття з таких напрямів:- основи мінно-вибухової безпеки, де розглядали види вибухонебезпечних предметів і правила поводження з ними;- стрілецька підготовка, де ознайомили з видами вогнепальної зброї та як поводитися з нею;- основи тактичної медицини, де вивчали дії з надання первинної медичної допомоги постраждалим.Під час практичних занять слухачі опановували навички ведення стрільби з автомата АК-74 на лазерному тренажері.«Такі навчання ми проводитимемо майже щодня, адже охочих долучитися до підготовки зареєструвалося дуже багато. Тільки за першу добу подали заявки понад 2 тисячі осіб, майже 70% із них – жінки», – розповів заступник директора Департаменту муніципальної безпеки Михайло Щербіна.Він додав, що з 15 липня в Києві розгорнуть ще дві локації, де одночасно зможуть навчатися близько 120 людей. Для зручності вони обиратимуть для тренувань робочі або вихідні дні. Фото: Олексій Самсонов

Голова ДСНС Сергій Крук: "Незламна столиця. Аварійно-рятувальні роботи завершені у 25-поверховому будинку, який постраждав від ворожої атаки. Рятувальникам вдалося евакуювати з будинку 24 людини. На жаль 5 осіб загинули. Щирі співчуття. Дякую особовому складу за професіоналізм та відвагу!"

Жителі приватного сектору нерідко зовсім незахищені під час обстрілів — вони не мають поруч укриттів чи станцій метро. Тому Кирило Барашков і вирішив побудувати сховище для своєї родини. Кирилу 43 роки, він адвокат, з початку повномасштабного вторгнення також волонтерить. Після масованої атаки 10 жовтня, коли російські ракети прилетіли на Володимирську, в парк Шевченка та під скляний міст у Києві, Кирило і взявся побудувати бункер біля свого дому. — Ми з родиною живемо у приватному секторі, тут немає жодних підземних укриттів, як у спальних районах чи в центрі міста. Тому я вирішив побудувати власний бункер для себе і наших сусідів прямо на вулиці. Його проєктував виконроб, мій старий знайомий. Він довго воював, допоки його не комісували через поранення. Бункер він споруджував зі знанням справи. Конструкція зовсім проста: це одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею — викопували екскаватором. Згори — два метри армованого бетону. Стіни обшиті вагонкою і дерев’яними панелями.Усередині я облаштував приміщення так, щоб було максимально затишно, тепло, аби тут могли сидіти діти. Поставив м’який диван, кушетку, стільці. Коли родина у від’їзді, я спускаюся сюди ночувати, щоб уже не бігати під час тривог. Спиться як у барокамері: ні світла, ні звуків. І спокійно. Для тепла встановив камін. Він безпечний, це сучасний закритий камін зі скляними дверцятами. Вентиляція зроблена як належить, йде двома шляхами: чисте повітря надходить одним, а іншим — виводяться продукти згоряння. Є запас питної води і маленький біотуалет — людям має бути комфортно, коли вони знаходяться у бункері протягом тривалого часу. Будувати його я почав у жовтні, під час активних атак на Київщину, а завершив у грудні. Працювало четверо людей. Хотілося ще швидше, бо в мене вагітна дружина і двоє дітей — було страшно за їхнє життя. Затримки у будівництві ставалися тільки через погоду. Довелося це робити у холод — північні «друзі» не лишили нам іншого вибору. Бункер може вмістити до 15 людей. Я зробив кодовані двері й розіслав код усім сусідам — у нас є свій чат, — тож вони приходять сюди, коли хочуть. Звичайно, не всі спускаються в укриття, та людей просто гріє думка, що їм є куди йти. У нас свого роду закрите ком’юніті, тож місцеві відреагували на цей проєкт максимально позитивно. Я часто бував у Ізраїлі і знаю, що там укриття у житлі взагалі обов’язкові. У будь-якому випадку бункер був створений як об’єкт соціальної інфраструктури. Жодні документи я не оформлював; якби я це робив, то досі не зробив би його. Ділянка знаходиться у приватній власності, тож я маю право на таке будівництво — моя територія. А якщо в когось є претензії, нехай прийде і розкаже, що я під час війни не можу облаштувати бункер для людей. Загалом будівництво коштувало 20 тисяч доларів. На безпеці не можна економити, це зараз найважливіше. Вважаю, що таке укриття — об’єктивна необхідність. Я постійно дивуюся: в нас люди під час війни купують авто по 30-40 тисяч доларів, роблять ремонти. А отак скинутися вп’ятьох, наприклад, на один бункер — безпечне місце, куди можна спускати своїх дітей, — так ні. Про інші випадки, коли хтось так само збудував собі бункер, я не чув. Я не взяв ані копійки в інших мешканців вулиць, у мене є можливість — я зробив. А вже коли війна закінчиться, влаштую тут чоловічий клуб, будемо відпочивати з сусідами. Дружина не проти. Фото: Михайло Палінчак, спеціально для Bird in Flight