Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році. Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Погляд у минуле "27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні. Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

У Києві відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. У Києві після удару РФ з-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Telegram. «Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено», — зазначив він. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники. Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях — приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Нагадаємо, зараз у Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу безпілотників.

Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року. Погляд у минуле "Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності". "Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.

Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами. Погляд у минуле "Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують. Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше.

Північний міст є важливою транспортною артерією, яка об’єднує правий та лівий берег Києва. Завдяки унікальному фото ми можемо дізнатися, яким чином його випробували на міцність перед офіційним відкриттям. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімок опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Шляхопровід є частиною Малої окружної дороги. Погляд у минуле "Київ, 1976 рік. Міст, який випробовували на міцність вантажівками. Перед вами рідкісне фото Північного мосту (тоді – Московського) у момент фінальних випробувань перед відкриттям. На нього виїхали десятки вантажівок, щоб перевірити, чи витримає конструкція", – йдеться і повідомленні. Північний міст (до 2018 року – Московський) – міст через Дніпро у Києві, пам'ятка архітектури. Введений в експлуатацію 3 грудня 1976. Це був перший вантовий міст в СРСР з одним пілоном. Висота пілона – 119 метрів, а головний проліт біля лівого берега – 300 метрів. Шляхопровід пов'язує правобережні житлові райони з житловими масивами Райдужний, Троєщина, Воскресенка. Трохи історії У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. Позагоряти на пляжі – улюблений вид літнього відпочинку мешканців та гостей Києва. Завдяки відомому фотографу Борису Градову ми можемо побачити, що такі в Гідропарку в 1980-х роках були буквально "забиті" відпочиваючими. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Русанівський канал у Києві є улюбленим місцем прогулянок для гостей та мешканців столиці. Завдяки старим фото ми можемо побачити, який вигляд мала ця місцевість, ще відома як "Київська Венеція", у 1980-х роках. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Світлини опублікували у Telegram-каналі спільноти "ТиКиїв". Можна побачити, як виглядала ця локація близько 40 років тому. Погляд у минуле "Рідний Київ. 1980-ті роки І. Потабачний та Р. Якименко", – йдеться в повідомленні. На опублікованих фото можна побачити Русанівський канал, його фонтани, а також човникову станцію неподалік готелю "Славутич", яка, на жаль, не збереглася до наших днів. Русанівський канал – штучний канал на Дніпрі в межах Києва. Канал повністю оточує Русанівку з півдня, півночі та заходу. Одним кінцем канал виходить із Русанівської протоки біля мосту імені Патона, іншим кінцем виходить також у однойменну протоку біля Русанівського метромосту. Загальна довжина каналу – 3500 м. Середня ширина по урізу води – 43 м. Ширина прибережної захисної смуги – 25 м. Серед мешканців столиці ця місцевість також відома як "Київська Венеція". Трохи історії столиці У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. У Києві в певні дні можна побачити незвичайний трамвай. Він не возить пасажирів, а головною його метою та завданням є порятунок колії від спеки. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Софія Ротару на свіжих фото приголомшила молодим виглядом і показала, як гуляла центром Києва. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Софія Ротару вперше за тривалий час опублікувала свіжі фото. Пропонуємо подивитися, який зараз вигляд має артистка. З нагоди особливої дати артистка вперше за тривалий час опублікувала свої свіжі фото в Instagram. Ба більше, співачка продемонструвала, де саме зараз перебуває. До слова, світлини були зроблені в центрі Києва. Так, Софія Ротару попозувала на Скляному мосту. Також артистка прогулювалася Андріївським узвозом та сфотографувалася на тлі Андріївської церкви. Виконавиця для прогулянки обрала білу довгу сукню, а образ доповнювала сонцезахисними окулярами. "Тече вода і минають літа", - підписала світлини співачка. Підписники Софії Ротару почали активно вітати її з днем народження. Деякі користувачі зазначили, що виконавиця має неабияк молодий вигляд. Фани артистки були раді бачити її свіжі фото та ділилися, що сумували за нею. Нагадаємо, нещодавно співак Іво Бобул зізнався, що породичався з родиною Софії Ротару. Виконавець розкрив, як це сталося.

Росіяни протягом ночі випустили понад 300 дронів і щонайменше 8 ракет. Основною ціллю стала столиця. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського. Повідомляють Контракти.UA. Президент зауважив, що від ночі на місцях російських ракетно-дронових ударів працюють рятувальники, пожежники, медики та усі необхідні служби. За його словами, постраждали Дніпровщина, Полтавщина, Сумщина, Миколаївщина, Київська область. Столиця була основною ціллю масованого обстрілу. Як наслідок ворожої атаки є численні пошкодження житлової інфраструктури, а в одному зі спальних районів у багатоповерхівці зруйновано цілий під’їзд. "Станом на зараз відомо про шістьох загиблих, серед них шестирічний хлопчик і його мама. Мої співчуття всім рідним та близьким. Також відомо про десятки постраждалих людей, кожному й кожній надається необхідна допомога", - зауважив Зеленський. Президент підкреслив, що для цієї атаки окупанти використали більш ніж 300 дронів і 8 ракет. "Робимо все, щоб максимально реалізувати всі домовленості для захисту наших людей, щоб кожен контракт працював для захисту життя.Сьогодні світ знову побачив російську відповідь на наше з Америкою та Європою бажання миру. Нові показові вбивства. Тому мир без сили неможливий", - зазначив він. Зеленський наголосив, що в партнерів є всі інструменти аби примусити Москву до миру та змусити сісти за справжній стіл переговорів. "Розраховуємо, що все, що зараз озвучується Америкою та Європою для цього, буде реалізовано", - додав він. Комбінований обстріл Києва 31 липня У ніч на 31 липня Київ зазнав комбінованого удару з боку Росії: по місту били ракетами та дронами-камікадзе. Унаслідок атаки зафіксовані влучання по житлових будинках, є загиблі та десятки поранених. Найбільше постраждали Святошинський і Солом'янський райони. Також пошкодження зафіксовані в Голосіївському та Шевченківському районах столиці. Через обстріли у місті перекрили низку вулиць і проспектів. Рух тролейбусів на маршруті №27 тимчасово обмежено — транспорт курсує лише до Домобудівного комбінату №3. Відомо також, що поранень зазнали троє поліцейських, які прямували на виклик. Їх доправили до лікарні.

У Києво-Печерській лаврі показали рідкісну шаблю XVIII століття з гравюрами Кревської унії, Грюнвальдської битви та інших подій. Артефакт розкриває історію державотворення та козацької традиції. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. На виставці “Мазепа. Стратегія європейської України” у Києво-Печерській лаврі представили унікальну шаблю середини XVIII століття, яка не призначалася для бою. Її завданням було не вражати ворога, а зберігати памʼять про ключові історичні події, що формували уявлення про державу як простір права, рівності та спільного управління. Про це повідомляє пресслужба заповідника. Клинок виготовив невідомий майстер. Срібні платини на піхвах шаблі прикрашено гравюрами, що зображають Кревську унію 1385 року, переможну Грюнвальдську битву 1410-го, Люблінську унію 1569-го та вступ Болеслава Хороброго до Києва 1018 року. Саме ця послідовність візуально формує історичну спадкоємність та ідею політичної єдності. Артефакт зберігається у фондах Національного музею історії України й розміщений на виставці поруч із шаблею гетьмана Івана Мазепи та клинком кримського хана Сагіб Ґерея. Як пояснюють фахівці, така композиція ілюструє, що політична культура Гетьманщини не виникла на порожньому місці, а спиралася на багатовіковий досвід унійної доби Речі Посполитої. “Цей артефакт уособлює тяглість політичної традиції. Державність Гетьманщини не виникла з нуля – вона спиралася на унійний досвід Речі Посполитої. Тому шабля-меморія – не просто історичний предмет, а символ культурної спадковості, важливий не менше, ніж бойова зброя”, – зазначають історики. Раніше повідомлялось, що під час ремонту на перехресті вулиць Глибочицької та Січових Стрільців у Києві робітники натрапили на бруківку, що походить із середини XIX століття. Історичне мощення тривалий час залишалося прихованим під шарами сучасного асфальту.

Метро Лукʼянівська у Києві сильно постраждало під час масованого обстрілу у ніч на 21 липня. Армія РФ у ніч на 21 липня здійснила чергову масовану атаку на Україну. Однією з основних цілей став Київ. Столицю атакували “Шахеди” і ракети. Як передає кореспондентка ТСН Наталія Нагорна, сильно постраждала станція метро Лукʼянівська. Про це повідомляють Контракти.UA. Зокрема, вхід на станцію та все довкола усипано уламками. Також російським ударом пошкоджено торгівельні павільйони та магазини. На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Київська станція метро розбита після атаки “Шахедів” Крім того, постраждали багатоповерхівки, які розташовані поряд. Там вибиті вікна та зруйновані стіни. На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: “Шахед” зруйнував кілька поверхів висотки у Києві Як повідомляє КМДА, наразі станція метро "Лукʼянівська" зачинена на вхід та вихід, поїзди проїжджають повз без зупинки. “Всі інші станції метро працюють у звичайному режимі, нормальний графік руху поїздів поступово відновлюється”, — йдеться у повідомленні. Також РФ здійснила найбільший удар по Івано-Франківську. Щонайменше у трьох селах громади пошкоджена інфраструктура. В одному з населених пунктів є постраждалі.