Предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній благословив 12 ікон, написаних на бронепластинах, які врятували життя українських бійців у війні з РФ. Джерело: EPA-EFE, AFP, Reuters

Український геймдизайнер Сергій Мохов за допомогою генератора зображень Midjourney уявив, як виглядав би палаючий московський Кремль на картинах відомих митців. Він поділився результатами у твіттері. Сергій Мохов працює у фінській компанії Remedy Entertainment, яка займається розробкою відеоігор. Він поставив програмі Midjourney завдання створити картину «Кремль палає» у стилі понад 50 різних художників. Серед них — Анрі Тулуз-Лотрек, Едгар Дега, Клод Моне, Огюст Ренуар, Вінсент ван Гог, Альфонс Муха, Сальвадор Далі, Едвард Мунк, Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Іван Айвазовський, Енді Воргол, Бенксі та багато інших. Наприкінці березня незалежна дослідницька лабораторія Midjourney закрила доступ до безкоштовної версії своєї програми через «надзвичайний попит і зловживання». Засновник сервісу Девід Гольц спростував, що це пов’язано зі згенерованими програмою зображеннями арешту Дональда Трампа та папи римського в пуховику, які стали вірусними.

4 лютого в Національному цирку України (Київ) відбулася прем’єра вистави «Цирк у стилі джаз». Так, цирк працює, і це вже п’ята вистава за час повномасштабної війни. Більшість номерів стилізовані під часи Великої депресії: епоху гангстерів, «сухого закону» та золотого часу джазу. Також в обох холах на другому поверсі працює фотовиставка, присвячена музикантам, які працюють або працювали в оркестрі цирку. Експозиція охоплює останні 19 років: найстаріша фотографія зроблена у березні 2004 року, а найсвіжіші — під час підготовки програми «Цирк у стилі джаз» та останніх концертів попередньої, різдвяної програми. Автор усіх фотографій — відомий джазовий фотограф Олександр Зубко. Вистава триватиме до 26 березня.

Художник-урбаніст з Італії TVboy намалював серію муралів, із посланнями надії, миру та свободи у Бучі та Ірпені – містах, у яких російська армія вчинила воєнні злочини проти цивільних у перші місяці широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Італійський вуличний художник-урбаніст TVboy розповів агенції Reuters, що під час організованого гуманітарною організацією тижневого відвідування України взяв участь у проєкті «Ukraine Street Art», малюючи мурали на пошкоджених обстрілами будівлях та пунктах надання гуманітарної допомоги. На своїй сторінці в Інтернеті https://www.tvboy.it/ TVboy написав, що своїми муралами він хотів віддати належне хоробрості українського народу. «Як данину пам’яті жертвам цієї війни я хотів залишити знак мого проходу вулицями Києва, Бучі та Ірпеня, міст, уражених російськими нападами. Послання, яке міститься в кожному творі мистецтва, – це повідомлення про відродження та надію, бажання, щоб війна якнайшвидше припинилася». Ті, хто бачив твори Vboy кажуть, що його малюнки піднімають настрій, але водночас нагадують про війну, яка триває, головні битви якої зараз точаться за сотні кілометрів на схід від Києва. Буча та Ірпінь, міста під Києвом, стали символом воєнних злочинів російської армії, зокрема катувань та розстрілів цивільних. Після того, як ЗСУ завдали російським підрозділам значних втрат і витіснили їх із Київщини, були виявлені масові поховання...

Російські військові пограбували Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. З 31 жовтня по 3 листопада окупанти вивезли колекцію творів мистецтва до Криму, повідомили у пресслужбі музею. Команда установи впізнала частину вкрадених експонатів завдяки фотографіям у соцмережах. Як зазначили у Херсонському художньому музеї, викрадені твори мистецтва невдовзі «засвітилися» у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Відповідні знімки у фейсбуці виклала блогерка Тетяна Худякова. Із посиланням на жителя Сімферополя вона розповіла, що культурні цінності привезли з Херсона на трьох фурах без номерів. «Світлини розвантаження та недбалого складання картин миттєво облетіли мережу, і твори з нашої колекції на фото впізнавані, — кажуть у херсонському музеї. — Сподіваємося, ця інформація стане вагомим доказом для викриття і покарання усіх причетних до викрадення творів мистецтва». Серед вивезених картин — роботи художників Івана Похитонова, Петра Соколова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Георгія Курнакова, Леоніда Чичкана та Гаврили Глюка. Зазначені роботи датовані XIX—XX століттями.

Картини та мурали в Україні та Росії, які були створені на тлі військового вторгнення Росії в Україну. Фото агенцій Reuters, AFP, EPA-EFE, АР й TASS.

Після 24 лютого ізраїльська художниця українського походження Зоя Черкаська-Ннаді переробила свої старі роботи. Тепер колишні школярки на них плетуть маскувальні сітки, а сина-бунтаря батьки проводжають на фронт. Художниця розповіла про цю нову серію. Зоя Черкаська-Ннаді стала відома завдяки двом серіям. Одну з них присвячено репатріації в Ізраїль у 1990-х, друга — про дитинство в Українській РСР. На картинах Зої — діти, які чекають на батьків з роботи, пенсіонерки, що пліткують, черги по хліб. Її стиль іноді називають соцреалізмом, але Зоя вважає за краще не давати своїй манері ніяких назв. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона розпочала нову серію. На ній герої попередніх мирних картин гинуть під обстрілами чи ховаються в метро під час повітряної тривоги. Зоя розповіла Bird in Flight про нові роботи та про те, який сюжет зачіпає її найбільше: — Вранці 24 лютого я о***а. До цього я була впевнена, що всі заяви Путіна — це брязкання зброєю, і коли побачила повідомлення про бомбардування Києва, то не повірила своїм очам. Я жила на Оболоні, добре пам’ятаю ці краєвиди й досі не можу повірити, що там були танки. Спочатку я все ж таки недооцінила масштаби небезпеки. Я радила своїм близьким з України спуститися на два поверхи нижче, не переживати. В Ізраїлі обстріли здійснюються снарядами менш руйнівної сили, мені навіть не надто страшно в такі моменти. Але коли я побачила на фотографіях зруйнований вщент будинок, то зрозуміла, що мій досвід тут узагалі не годиться. Тепер сім’я моєї сестри тут, в Ізраїлі, і багато часу я присвячую турботі про них. У Києві залишилися деякі родичі та знайомі. Я громадянка України, але багато років не живу там, тож довго утримувалася від коментарів. Проте вторгнення чітко розділило всіх на поганих і хороших. В Ізраїлі всі підтримують Україну, окрім купки диваків. Усі, кого я знаю, займаються волонтерством. А з тими, з ким я могла б розійтися в поглядах щодо цього, ми й так посварилися багато років тому. Тож вулиця однозначно підтримує Україну, але уряд у своїх діях обережний. Було важко зайнятися чимось у таких умовах, але я опанувала себе. Так виникла перша картина, присвячена війні. Її я виклала у фейсбук та оголосила, що віддам за пожертвування будь-якій благодійній організації, яка допомагає Україні. Покупець перевів ЗСУ 1200 $. З того часу в Ізраїлі проходило багато благодійних розпродажів, і я брала участь усюди, куди мене кликали. Я не ностальгую за Радянським Союзом, але там пройшло моє дитинство, тож для мене це неоднозначне явище, як і для більшості моїх підписників. Маніпуляції Росії навколо радянської тематики особливо підлі: вони просто крадуть символи, не в змозі вигадати власні. На одній з моїх картин намальовано людей, які ховаються від обстрілів на станції метро «Шулявська» в Києві. Річ у тому, що цю станцію спроєктував мій дід, архітектор Анатолій Черкасський. Тому цей образ, який я побачила в новинах, особливо мене вразив. Зачепили фотографії бабусь та переповнених вагонах поїздів — їх я теж намалювала. Я думаю, у цій серії може з’явитися ще кілька малюнків, але навряд чи вона буде великою. Не хочу, щоб це було «вранці у газеті, ввечері в куплеті». Поки важко загадувати, якими будуть мої роботи далі. Мистецтво — це емоційна реакція, її важко передбачити.

25 квітня у храмі Софії Київської відбувся концерт класичної музики «В очікуванні світла», який був присвячений святу Пасхи. Українськими музикантами виконувалася європейська музика доби бароко та твори українських сучасних композиторів. Трансляція доступна у «Ютуб-каналі» освітнього центру «Дом майстер клас». Текст та фото Олександр Зубко

«Баядерка» – одна з найграндіозніших, монументальних вистав Людвіга Мінкуса і Маріуса Петіпа. Сюжет балету видається східною казкою про любов, вірність і підступність.Дія відбувається в Стародавній Індії. Любов баядерки (танцівниці) Нікії і воїна Солора викликає гнів закоханого в неї могутнього Великого браміна, раджі і його дочки Гамзатті, нареченої Солора. Нікія вмирає від укусу змії, захованої в кошик квітів, яку їй підносять під час релігійного свята. Лише у світі сновидінь Солор зустрічає тінь баядерки. Не судилося здійснитися весіллю Солора і Гамзатті – землетрус руйнує палац, і всі гинуть під його руїнами. У картині апофеозу знову зустрічаються тіні Нікії і її коханого.Балет «Баядерка» Людвіга Мінкуса востаннє йшов в репертуарі Львівської опери у травні 2019 року, тож глядачі знову зможуть побачити цю чаруючу казку. Сюжет балету, що відбувається у Стародавній Індії, сповнений вражаючих пристрастей – жертовної любові та підступності. Серед виконавців – провідні солісти балету Ярина Котис, Дарина Кірік, Олександр Омельченко, народний артист України Євгеній Свєтліца, Альбіна Якіменко, Вікторія Ткач. Диригентка вистави – Ірина Стасишин.

В Національному цирку України в цьому сезоні паралельно йдуть дві вистави, а зазвичай — одна. Про першу, що була присвячена ювілею — шістдесятиріччю приміщення, в якому зараз цирк розташовано, та називалася «День народження. Свято цирку» — ми розповідали восени. Трохи згодом глядачам була запропонована зовсім інша програма, що має назву «Еколібрум». В ній наскрізно проходить ідея про бережливе ставлення до навколишнього середовища, проблеми з пластиком, поліетиленовими пакетами, іншим сміттям. Запланованому показу цього атракціону завадили післяноворічні карантинні обмеження. Проте виставу продовжили вже у лютому, а до Дня закоханих та свята 8 березня запустили ще одну, нову, яка зветься «Історії кохання». В ній багато романтики та парних номерів. На 1, 2 та 3 квітня була підготовлена ще одна програма — «Сміх для всіх». Тут в столиці знову ввели локдаун, тож графік вистав дещо змінився. Цирк жартів відбуватиметься з 16 по 18 квітня, «Еколібрум» триватиме до середини травня, «Love stories» — до середини червня. А на 23 квітня заплановано VI Міжнародний фестиваль-конкурс циркового мистецтва «Диво Цирк».Текст та фото — Олександр Зубко