Семь лет назад стены нескольких крымских музеев покинули около пятисот экспонатов времен скифской эпохи. Эти древние изделия имеют большую историческую и культурную ценность для Украины и мира, говорят исследователи. Экспонаты должны были провести полгода в музее Алларда Пирсона в Амстердаме и вернуться назад. Но все изменили события весны 2014 года. На момент окончания выставки в Амстердаме Крым был аннексирован уже несколько месяцев. Нидерланды не признали аннексию полуострова, поэтому в музее Пирсона не знали, как и куда возвращать экспонаты. Часть экспозиции, которая приехала из Киева, вернулась в украинскую столицу, а коллекция из Крыма около семи лет дожидалась судебного решения в хранилищах нидерландского музея. В деле на нее претендовали четыре музея на полуострове. Они настаивают на том, что имеют право управлять музейной коллекцией и называют «скифское золото» культурным достоянием Крыма, а не всей Украины. Также крымские музеи ссылались на договоры о предоставлении экспонатов для выставки, которые они подписывали согласно украинскому праву. В Киеве же заявляют, что ценности принадлежат не крымским музеям, а государству. Украинские власти опасались, что, если «скифское золото» передадут на полуостров, оно попадет под контроль России и будет утрачено для Украины. 26 октября 2021 года Апелляционный суд Амстердама принял решение передать Украине «скифское золото». Президент Украины Владимир Зеленский назвал решение суда «долгожданной победой». «Сначала вернем «скифское золото», а затем и Крым», – написал он твиттере. Подконтрольные России власти Крыма отреагировали на решение Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота» – экспонатов крымского музея, которые отправили на выставку в Нидерланды до российской аннексии Крыма, назвав его «несправедливым и неправовым». Директор «Центрального музея Тавриды» в Симферополе Андрей Мальгин сообщил, что не исключает возможности обжалования решения Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота»  

Західна Європа оговтується від нищівних повеней, які прокотилися низкою країн регіону минулого тижня. Реально оцінити збитки поки що складно: хоча рівень води потроху спадає, рятувальники ще продовжують шукати потерпілих та загиблих. За попередніми оцінками, кількість жертв стихії перевищила 190, більшість із них — у Німеччині, вона потерпіла найбільше. Крім того, лихо зачепило й Австрію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Швейцарію й Францію. Такі природні аномалії є наслідком змін клімату й у майбутньому почастішають, вважають дослідники з Інституту метеорології та кліматичних досліджень Карлсруе, а також Інституту атмосферних і кліматичних наук у Цюриху. Що вищою стає температура повітря, то більше вологи поглинає атмосфера, а це призводить до зростання кількості опадів у тривалій перспективі. Ще відіграє роль і дестабілізація рухів повітряних потоків: циклони й антициклони затримуються над окремими регіонами та провокують тривалі опади або ж затяжну спеку. Масштабні повені найбільше зачепили Німеччину, а саме її західні федеральні землі Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія. Незабаром перемістилися на південь — до Саксонії та Баварії. Подекуди рівень опадів становив понад 100 літрів на один квадратний метр. За даними влади Рейнланд-Пфальца, кількість загиблих у цій федеральній землі сягнула 117, ще щонайменше 749 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Скільки людей нині вважаються зниклими безвісти, невідомо. Повені затопили вулиці міст та знищили десятки будинків, порушили роботу громадського транспорту та залізничного сполучення. Частину колій між Чехією й Німеччиною розмило, міжнародне залізничне сполучення призупинене. На річці Рур у районі Хайнсберг прорвало греблю. У західних землях близько 200 тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії, у деяких частинах країни досі не працює телефонний зв’язок. «Це найгірше, що я бачив у своєму житті. Слава Богу, усі в моєму будинку живі, однак небезпека була дуже відчутною», — розповідає Андреас Вахтвейтель, що мешкає в містечку Бад-Ноєнар-Арвайлер. Нижні поверхи його багатоквартирного будинку сильно пошкоджені водою. Німецьким медіа очевидці оповідають і драматичніші історії: наприклад, мешканець містечка Альтенар Роланд Бем мусив вибиратися через вікно на горищі на дах свого, а потім сусіднього будинку — разом із дітьми та старенькою мамою. Вода у річці Ар піднялася на п’ять метрів і затоплювала усе. Спостерігати за цим, очікуючи порятунку на вершечку даху, родині Роланда довелося упродовж 13 годин. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час відвідин найбільш постраждалих районів зауважила, що ситуація така складна, що «в німецькій мові навряд чи знайдуться слова, аби описати ці руйнування». Також пообіцяла потерпілим допомогу — уряд має розглянути програми відбудови 21 липня. Тим часом прем’єр-міністерка Рейнланд-Пфальцу Малу Драєр наголосила, що відновлення потребуватиме місяців, а то й років. Федеральну владу останніми днями взагалі багато критикують через те, що вона не попередила громадян про можливу катастрофу. А втім, очільник МВС Німеччини Горст Зеєгофер звинувачення назвав «дешевою передвиборчою риторикою» та запевнив, що всі попередження вчасно передавали місцевій владі. Негода дісталася й сусідньої Австрії. Ввечері 17 липня в австрійському містечку Галлайн зафіксували повінь. Повідомлень про жертв, щоправда, поки немає, однак синоптики розслаблятися не радять: найближчими днями опади в країні можуть посилитися. Автоматичні системи оповіщення уже повідомили про критичне підняття рівня річок, як-от Зальцаха, що затопила місто Халлайн. Від повені вже постраждала й столиця Відень: ситуація там поки контрольована, однак підземні переходи затопило. Верхня Австрія тим часом потерпає від зсувів ґрунту, які спричинили повені. У Бельгії  внаслідок повеней загинули 36 людей, 17 із них уже ідентифікували, а ще понад сотню людей вважають зниклими безвісти. Нині найбільш постраждалою в Бельгії є провінція Льєж: у багатьох містах стихією зруйновано будинки, вода з-під крана стала непридатною для пиття. З міста Льєж евакуйовують мешканців. В іншому регіоні, Валлонії, близько 20 тисяч людей залишилися без електроенергії. Інцидент, який зафіксували на відео журналісти у Пепінстері, облетів світові медіа: коли мер містечка Філіп Годен давав інтерв’ю, за його спиною почав обвалюватися будинок. Крім того, повені охопили й Нідерланди, Люксембург та Францію, насамперед біля кордону з Німеччиною. У Франції протягом останніх днів довелося евакуювати людей у департаменті Марна на північному сході — після того, як в регіоні раптово випала двомісячна норма опадів. Неподалік нідерландського містечка Меєрсен під натиском води прорвало дамбу. А з міста Верло довелося терміново евакуйовувати цілу лікарню — на перевезення пацієнтів знадобилося з пів сотні автівок швидкої допомоги.

Рекордні зливи у Західній Європі призвели до повеней, масштабних руйнувань і людських жертв. Поліція каже, що у багатьох регіонах панує хаос і точну кількість жертв поки що назвати неможливо. Попередньо у Німеччині повінь забрала життя щонайменше 80 людей, десятки зниклих безвісти. У Бельгії загинули щонайменше 11 людей. Рівень води у річках піднімається в окремих районах Нідерландів, Франції та Швейцарії. Повені також тривають у Люксембурзі. Експерти твердять, що зміна клімату, як очікується, збільшить кількість екстремальних погодних явищ, але пов'язувати будь-який окремий випадок з глобальним потеплінням дуже важко. Канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила "найглибші співчуття" усім тих, хто втратив своїх близьких у цій негоді. Найбільше постраждали землі Рейнланд-Пфальц і Північний Рейн-Вестфалія. Майже 150 тисяч будинків залишилися без електрики, порушене транспортне сполучення. Сильні дощі очікують в інших частинах Німеччини. Існує ризик нових повеней. У рятувальних та пошукових роботах в Німеччині беруть участь близько 150 тисяч поліцейських, солдатів і рятувальників. Вертольоти підбирають мешканців з дахів будинків, куди вони видерлися, рятуючись від води, а танки очищають дороги від повалених дерев і сміття. Мешканці Західної Німеччини розповідають, що приголомшені катастрофою. "Ніхто цього не очікував - звідки взявся цей дощ? Це божевілля", - розповідає Аннемарі Мюллер, 65-річна жителька Маєна. "Це був такий сильний шум, і зважаючи на швидкість, з якою падав цей дощ, ми думали, що нам виламає двері". У Бельгії на драматичних відео та фото повені видно, як автомобілі вулицею несла вода у місті Верв'є. Особливо постраждали провінції Льєж і Намюр: курортне місто Спа повністю залило водою. "Ми рідко бачили такі сильні повені. Останній раз таке траплялося в 1998 році", - сказав радіо RTL мер міста Даніель Баклі. Мешканцям Льєжу, третього за величиною бельгійського міста після Брюсселя та Антверпена, наказали евакуюватися. Місцева влада каже, що ті, хто не може виїхати, повинні перебратися на верхні поверхи своїх будинків. Очікують, що річка Маас, яка протікає через місто, підніметься ще на 1,5 метри, попри те, що вже знаходиться на межі виходу з берегів. Чиновники також стурбовані тим, що у цьому районі може обвалитися міст. Людей закликають допомагати одне одному. Король Бельгії Філіп і королева Матільда відвідали кризовий центр у місті Шодфонтен на південному сході Льєжа, створений для постраждалих мешканців. У Нідерландах король Віллем-Олександр та королева Максима перевірили пошкодження у Валекнбурзі, недалеко від бельгійського та німецького кордонів. Тут повінь затопила центр міста через що евакуювали кілька будинків літніх людей. Країна не повідомляла про жертви, але тисячі людей у містах та селах уздовж річки Маас закликали швидко залишити свої будинки. У голландському місті Маастрихт наказали евакуюватися 10 тисячам людей. У кількох провінціях на сході Франції оголошено попередження - метеорологічна служба в четвер заявила, що повінь може дійти і до них. Повінь також зачепила частину Швейцарії, піднімається рівень води в декількох озерах - жителям Берна влада рекомендувала паркувати свої автомобілі вище, щоб їх не затопило. У найближчі години, попереджають метеорологи, рівень води швидше за все буде підніматися. Також евакуюють міський зоопарк, з якого вже вода забрала кількох мешканців. Британія і Євросоюз запропонували допомогу в ліквідації наслідків повені всім постраждалим країнам.

Збірна України з футболу у першому турі Євро-2020 проти Нідерландів поступилася 2:3, але змогла при цьому відіграти два м'ячі. Поки що це найбільш результативна гра всього турніру, а на думку спортивних оглядачів - і найкращий матч на цій стадії. Українці пішли уперед вже на перших хвилинах гри, але ледь не пропустили контратаку після помилки Олександра Зінченка. А на 13-й хвилині тренеру України Андрію Шевченку довелося робити ранню заміну - ушкодження отримав Олександр Зубков і замість нього на полі з'явився Марлос. Наскільки серйозна травма в українського нападника "Ференцвароша" невідомо. Загалом же у першому таймі атакували обидві команди, свої моменти мав Андрій Ярмоленко. Але загальна ігрова перевага була все ж за "помаранчевими" і воротар українців Георгій Бущан зробив кілька вражаючих сейвів. На початку другого тайму Нідерланди змогли провести вдалу атаку і на 52-й хвилині Вейналдум пробив Бущана після помилки українського захисту та невдалого перехоплення голкіпера. А за кілька хвилин нідерландці забили вдруге - відзначився Верхорст. Українці апелювали до арбітра через падіння Миколенка, але рефері після перегляду відеоповтору залишив взяття воріт - 2:0. Після другого голу нідерландців гра заспокоїлася. Але на 75-й хвилині Андрій Ярмоленко дальнім обвідним ударом зміг скоротити відставання. А за чотири хвилини Роман Яремчук поборовся під час подачі зі штрафного і зрівняв рахунок - 2:2. Але на 85-й хвилині Нідерланди змогли забити забити втретє: Дамфрісу вдалося переправити м'яч головою після штрафного - 3:2 на користь фактичних господарів. Україна змогла влаштувати фінальний штурм, але зрівняти рахунок знову не вдалося. Команди грали на "Йохан Кройф Арені" в Амстердамі - столиця Нідерландів стала одним міст, де проходить турнір. Вперше в історії Євро його ігри відбуваються одразу в десяти країнах: Рим (Італія), Баку (Азербайджан), Копенгаген (Данія), Санкт-Петербург (Росія), Амстердам (Нідерланди), Бухарест (Румунія) , Будапешт (Угорщина), Мюнхен (Німеччина), Севілья (Іспанія), Лондон і Глазго (Велика Британія). А фінал пройде 11 липня на "Уемблі" в Лондоні.

Сегодня, 22 апреля, из акватории Николаевского завода «Океан» отбыли две крупногабаритных баржи – Touax 191 и Touax 192, построенные по заказу крупной международной компании Eurobulk, специализирующейся на морских перевозках. Контракт на строительство двух барж был заключен в ноябре 2019 года и в течение шести месяцев полностью реализован работниками завода.Характеристики барж впечатляют: длина – 79 м, ширина – 11,3 м, высота – 3,8 м, чистый вес корпуса – 444 тонн. Спуск на воду этих двух гигантов длился почти 20 часов, и для этого процесса были задействованы два крана грузоподъемностью по 320 тонн каждый.Баржи отправятся по маршруту Дунай-Майн-Рейн и в конце недели прибудут в Роттердам.Для завода «Океан» строительство двух барж, после нескольких лет простоя, связанного с банкротством при предыдущем собственнике – это знаковое событие для Николаева.За последний год работы команда судостроительного завода расширилась до 700 специалистов и реализовала более двух десятков судоремонтных заказов. Кроме того, на предприятии изготавливаются другие инфраструктурные объекты, металлоконструкции для мостов и путепроводов. На заводе «Океан» был отлит знаменитый киевский «мост Кличко», а также изготовлены конструкции для восстановления моста в станице Луганской. В планах руководства предприятия на 2020 год строительство еще нескольких барж для международных заказчиков.Справка:Судостроительный завод «Океан» принадлежит украинскому бизнесмену Василию Капацыне. В 2019 году предприятие заплатило налогов на общую сумму почти 45 миллионов гривен. Заказчик барж – нидерландская компания Eurobulk, входит в группу компаний Touax (Франция), история которой насчитывает более 150 лет. Компания является крупным логистическим оператором Европы и Южной Америки.

В понедельник, 20 мая, в Ильцене, в 70 км к юго-востоку от Гамбурга, прошли учения «Green Griffin». В учениях участвовало подразделение Schnelle Kraefte (DSK) – легкая пехота, состоящая из 9.500 немецких и 2.300 нидерландских военнослужащих, которая была образована в 2014 году.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов – о весенней Голландии: цветы, каналы, птицы и дух свободы. «Этот весенний репортаж получился неожиданно туристическим – как для путеводителя. В него вошли те основные «магниты», которые притягивают в Голландию туристов со всего мира. Цветочные поля, которые обычно расцветают в середине апреля и на пару месяцев превращают довольно унылый и однообразный голландский пейзаж в разноцветное «лоскутное одеяло». Причем на полях цветут не только тюльпаны – первыми распускаются нарциссы и гиацинты, и их аромат просто сбивает с ног. Каналы Голландии – отдельный раздел путеводителя. В репортаж вошли кадры, сделанные в знаменитой деревне Гитхоорн, где нет дорог для машин – только каналы, пешеходные дорожки и мостики. Общественным и личным транспортом здесь служат лодки всех видов и размеров. Ну и Амстердам, который хорош в любое время года. Весной он оживает: народ меняет куртки на футболки (даже при температуре +10), устраивает  пикники на лодках и в парках, выставляет столики из кафе на улицу. Когда бродишь по городу до глубокой ночи, смешавшись с разношерстой толпой, дух свободы и раскрепощения ощущается особенно остро. Я очень люблю это город, и каждый раз нахожу в нем что-то новое».

Блогер Андрей Шокотко (pauluskp): "Нидерландского деда в красном, который приносит подарки, зовут Синтерклаас (Sinterklaas). В помощниках у него не Снегурочка или эльфы, а черный парнишка в испанском костюме - Черный Пит, Зварте Пит (Zwarte Piet). Синтерклаас приезжает не с севера, а с юга, из Испании. И не приезжает, а приплывает - на лодке. Черный Пит появился только в XIX веке, благодаря газетчикам, которые его пропиарили. Он слуга Синтерклааса, который помогает упаковывать и раздавать подарки. 150 лет назад никто не видел ничего плохого в том, что слуга чернокожий. Об этом как-то не задумывались. Белые юноши и девушки изображали Черного Пита, измазывая себе лица и выряжаясь в испанские костюмы. Но сейчас в Нидерландах ширится движение противников популяризации Черного Пита. Они считают эту традицию отрыжкой колониального прошлого. Почему если слуга, то сразу черный? Может, он и не слуга вовсе, а черный раб? В стране идут протесты и продолжается дискуссия сторонников и противников Черного Пита, в рамках глобальной дискуссии о blackface. В больших городах Черного Пита начали понемногу отменять, в основном в крупных компаниях, куда его уже не приглашают. Местами Пита пытаются реабилитировать, называя трубочистом, при этом лицо измазывают черной краской не сплошным слоем, а пятнами, как будто белокожий Черный Пит пролезал с подарками через дымоход и немного испачкался. Но всем понятно, что такое объяснение шито белыми нитками. Однако, в провинции все еще держатся за прежнего полностью черного Пита. Как долго это продлится - неизвестно. Нидерланды много раз показывали, что могут меняться, если того требует время. Возможно, я один из последних, кто смог сделать эти не вполне политкорректные фотографии".

Блогер Андрей Шокотко: "Сообщают, что в Украине с начала года 500 утонувших. За прошлый год - около тысячи, в позапрошлом году - еще тысяча. Потери в пять раз больше, чем у ВСУ во время войны. В Нидерландах (население 17 миллионов) в прошлом году менее ста погибших на водоемах. Люди везде примерно одинаковы - летом хотят купаться и бухать на пляже. Но почему в Украине погибших в несколько раз больше? Ответ на этот вопрос есть. В Нидерландах спасатели и врачи прибывают в нужную точку очень быстро. Кроме того, пляжи оборудованы для максимальной безопасности отдыхающих. На фото нидерландский пляж на озере в лесу - до ближайшего села четыре километра, до ближайшего города около 15 километров. С окрестных сел сюда приезжают отдыхать на велосипедах и автомобилях. Таких мест и в Украине полно. И народ здесь активно отдыхает на пляжах - не меньше, а может и больше, чем в Украине. Озер много, это кроме моря. А в миф о дождливых Нидерландах можно поверить только если в Киеве не бывал. Каких-то космических денег для спасения жизней не нужно. К примеру, Украина может себе позволить закупать вертолеты для скорой помощи, но вместо этого закупает их для ментов. Оборудовать пляжи, даже сельские, спасательными кругами, пляжными буями и видеокамерами - тоже не сверхрасходы. И тот факт, что украинская полиция по сути ОПГ, а не служба, которая следит за порядком, в том числе на пляжах - это не вопрос денег. Кроме того, в Украине есть государственная служба, прямо ответственная за безопасность на водоемах, и она финансируется из бюджета, получает ежегодно десятки миллиардов гривен. То есть, причина ежегодного утопления тысячи украинцев не в отсутствии денег. Причина в другом - человеческая жизнь в Украине не ценится. Как и на всем постсовке, человеческую жизнь в Украине презирают. Если есть деньги, которые можно потратить на спасение жизней - их либо разворуют, либо выбросят на какую-нибудь пафосную фигню, чтобы пустить пыль в глаза".

Блогер Андрей Шокотко (pauluskp): "Очень важная тема для любого города. Правильно говорят, что туалет - это лицо... (хозяйки, заведения, города и т.д.)".