До Дня Незалежності України в центрі Києва відкрили виставку знищеної російської військової техніки та озброєння. Хрещатик, на якому торік проходив грандіозний військовий парад, над яким пролітала наша «Мрія», у 2022-ому зовсім інший: замість української техніки — спалений рашистський металолом. Сотні киян прийшли на центральну вулицю столиці, щоб порозглядати техніку зблизька та зробити фото напам’ять про захід із народною назвою «Хотіли парад — маєте». На головній вулиці столиці від Майдану Незалежності аж до ЦУМу в ряд вишикувалися російські танки, БТРи і навіть розхвалений «Сонцепьок» — з усім цим окупантські війська прийшли на українську землю.

Садово-парковий комплекс "Феофанія", розташований на межі Голосіївського району Києва та Київської області, є відмінним місцем, де кияни та гості міста можуть сховатися від виснажливої літньої спеки серед зелені та озер. Всього на території парку п'ять озер. І хоча всі вони не обладнані як місця для купання, городян це анітрохи не зупиняє – вони сміливо лізуть у воду, ну або просто засмагають на березі. Прогулюватися по місцевих алеях також дуже приємно. Тут скрізь вимощені плиткою доріжки, а також багато лавок, в тому числі в тіні. Якщо ж зголоднієте, то на території парку працює фудкорт і кавовий ларьок. Але ніхто не забороняє вам взяти їжу для пікніка з собою. Також на території парку є пристойний безкоштовний туалет. Вхід на територію парку "Феофанія" коштує 40 гривень, а для пенсіонерів, дітей та ще деяких категорій громадян – пільгові умови входу.

У Києві розпочинають проводити регулярні заняття з цивільним населенням для підготовки до захисту та оборони міста. Мешканців столиці навчатимуть, як потрібно діяти при обстрілах, масових ураженнях, як поводитись з вибухонебезпечними предметами та іншому. До цього ж подібні заняття проводилися підрозділам територіальної оборони та добровольчим формуванням. Початкове таке тренування вирішили провести з керівним складом районних державних адміністрацій (РДА) міста Києва. На думку заступника директора Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Михайла Щербіни, в теперішніх умовах цивільній людині необхідно володіти хоча б елементарними навичками захисту в надзвичайних ситуаціях. "Ми вважаємо, що необхідно проводити заняття не тільки з військовими, добровольчими формуваннями, а й зі всім населенням міста Києва, щоб воно знало основи цивільного захисту, як діяти в умовах обстрілів, в умовах певного ураження. Люди повинні уявляти, які є засоби ураження, чим противник може обстріляти місто, і як діяти в тій чи іншій ситуації. І для цього ми починаємо заняття з цивільним населенням", - сказав Щербіна. Перше пробне заняття проводили з представниками столичних РДА, бо в майбутньому такі заняття планується зробити на базі кожного району міста Києва, щоб усі бажаючі змогли до них долучитися. "Оце перше заняття ми проводимо саме з ними, щоб потім вони могли такі самі заняття організувати на базі кожного району. Ми будемо допомагати з інструкторами, а вони вже добиратимуть базу для навчання", - каже  заступник директора Департаменту муніципальної безпеки. На початку заняття, незважаючи на дрібний дощ, усіх вишикували в шеренгу та розповіли про правила безпеки, яких необхідно дотримуватись під час навчань. Далі усіх розподілили на три групи, які потім переміщалися по черзі на різні локації. Так, на першій локації провели лекцію щодо того, як необхідно поводитись при застосуванні зброї масового ураження - хімічної, бактеріологічної, ядерної. Показали, як зробити захисний одяг з підручних засобів, а також розповіли про першочергові дії в подібних ситуаціях. Вже на другій місцевості учасники навчань отримали інформацію про тактично-технічні характеристики основних зразків озброєння, їх уражаючі фактори та порядок дій під час обстрілів. Усі охочі мали змогу власноруч зібрати та розібрати вогнепальну зброю. На третій локації можна було дізнатися про різні види мін, а також послухати про те, як їх відрізняти та як діяти, якщо знаходиш підозрілий предмет. Крім того, провели заняття з тактичної медицини. Слухачі дізналися про порядок надання першої медичної допомоги в зоні вогневого контакту та евакуації пораненого. Також кожен охочий міг спробувати застосувати набуті теоретичні знання на практиці. Завершальним етапом заняття стало виконання вправ зі стрільби з АК-74. Загалом, до занять долучилися заступники голів РДА та керівники підрозділів, що опікуються питаннями оборони і цивільного захисту. Зокрема, це начальники відділів цивільного захисту, начальники секторів (головні спеціалісти) з питань мобілізаційної роботи, посадовці, які відповідальні за організацію територіальної оборони, начальники секторів (головні спеціалісти) з питань запобігання та виявлення корупції та взаємодії із правоохоронними органами.За словами директора Департаменту муніципальної безпеки Романа Ткачука, до занять також долучили і працівників освіти, яким належить організувати з вересня навчальний процес в умовах воєнного стану: "Сьогодні у багатьох мешканців та гостей столиці може скластися враження, що Київ живе мирним життям. Але загрози лишаються, і одне з головних завдань міської влади – забезпечити навченість, організувати взаємодію працівників державних адміністрацій усіх рівнів у протидії російській агресії". Поки у Київській міській державній адміністрації напрацьовують алгоритм запису на заняття з підготовки до оборони та захисту міста усіх охочих. Про всі деталі та коли буде відкритий запис - обіцяють повідомити пізніше.

Вранці 26 червня російська ракета влучила в будинок у Шевченківському районі. Як повідомляє поліція Києва, наразі відомо про одного загиблого,  5 поранених, серед яких 7-річна дівчинка. Її 35-річна мама – громадянка рф, але тривалий час проживає у Києві. Рятувальники досі дістають з-під завалів людей. У квітні від обстрілу постраждав сусідній будинок. Тоді загинула журналістка Радіо Свободи Віра Гирич. Також одна із ракет влучила по території дитсадка на вулиці Половецькій. На місці дитячого майданчика утворилася величезна вирва від снаряду. На щастя, дітей там не було. Поруч з дитячим садком перебито водопровід, будівля саду та будинки навколо без вікон та посічені осколками. Командування Повітряних Сил ЗСУ повідомило, що пуски ракет відбулись зі стратегічних бомбардувальників рф з території Беларусі та акваторії Каспійського моря. Відомо про щонайменше одну збиту засобами ППО ракету, уламки якої впали у Фастівському районі Київщини.

«Щодо вчорашніх вранішніх вибухів у Дарницькому та Дніпровському районах столиці. На даний момент жертв у результаті ракетних ударів по об’єктах інфраструктури  немає. Одну постраждалу особу госпіталізували. Служби ще працюють на місцях, що зазнали атаки», – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Внаслідок ракетного удару на Дарницькому вагоноремонтному заводі повністю знищено три цехи, повідомив член правління АТ «Укрзалізниця» Євген Шрамко. Однак ремонт і виробництво вагонів тут спробують відновити у кооперації з іншими підприємствами галузі. Ранковий обстріл Києва 5 червня був з Каспійського моря, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ. За попередніми даними, ракети запустили з літаків Ту-95.

29 травня Києву виповнилося 1540 років. У цей теплий та сонячний день київські родини та гості столиці насолоджувалися прогулянками містом. Особливо людно було на Пейзажній Алеї та Андріївському узвозі. Серед полотен з квітами, чарівними жінками та пейзажами, з`явилися картини з патріотичним змістом. Але найбільше патріотичної тематики було на лотках, де продавали футболки з популярними фразами про «рускій корабель», рядками Шевченка, цікавими карикатурами на рашистів. Для шанувальників яскравих українських візерунків вуличні крамнички пропонували розписаний посуд, домашні дрібнички, жіночі прикраси й текстиль. Святковий настрій перехожих підтримували вуличні музиканти: бандуристи, джазові квартети. Навіть вуличне піаніно грало «Як тебе не любити, Києве мій»… Фото Бориса Корпусенка

У київському ботсаду Гришка пік цвітіння бузків. Ця колекція — національне надбання. Будівництво Cірінгарію (Саду Бузків) розпочалось в 1948 році за проєктом і безпосереднім керівництвом талановитого ландшафтного архітектора Леоніда Рубцова. Він спроєктував одну із алей бузків таким чином, щоб вони «виводили» на куполи Видубицького монастиря і широчінь Дніпра — зараз це одна із найбільш впізнаваних панорам Києва. Цьогоріч через реалії воєнного стану ми можемо милуватися прекрасними кущами тільки на фото, що їх роблять співробітники та волонтери Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Цьогорічними фотографіями з читачами «Вечірнього Києва» поділився знаний арборист Володимир Ветроградський. «Леонід Іванович Рубцов для мене дійсно видатний ландшафтний архітектор, ландшафтний будівельник, селекціонер та дендролог. Людина, яка вміла не тільки планувати, а й дійсно будувати сади. І справа його думок та рук живе в живих колекціях та масштабних композиціях Національного ботанічного саду», — розповів Володимир Ветроградський. Також Леонід Рубцов вивів свої сорти — темно-фіолетовий «Вогні Донбасу», з великим квітами «Мрія», і ніжно-фіолетовий «Тарас Бульба» та інші. Всього у світі існує 27 видів бузку, 21 з них є у ботанічному саду у Києві, що цвіте і буяє на схилах Дніпра з кінця квітня до кінця травня. Проща Саду бузків становить 2,45 га. До слова, магнолії уже практично перецвіли.

Окупаційні війська ввечері 28 квітня вдарили по Києву 5 ракетами. За попередньою інформацією, унаслідок влучання у будинок у Шевченківському районі постраждали 10 людей. Про це розповіли Володимир Зеленський та Державна служба надзвичайних ситуацій. За словами президента, російські ракети прилетіли у столицю одразу після того, як там закінчилися перемовини з генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррешем. ДСНС зазначила, що обстріл частково зруйнував житловий 25-поверховий будинок: пошкодження отримали 1 та 2 поверхи. Рятувальники отримали повідомлення про удар о 20:30. Після влучання ракет там сталося загоряння, проте пожежники вогонь о 21:25 ліквідували.

Багато десятків років у квітні магнолії університетського ботсаду приваблюють своєю красотою та ароматом киян та гостей столиці. Навіть війна не змогла завадити яскравому весняному цвітінню. Поруч із квітучими магноліями призначають побачення, проводять фотосесії та відпочивають родинами після повсякденних справ. Блідо-рожеві та білі квіти з тонким ароматом дарують гарний настрій. Магнолії ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна закарбовані в мистецтві: в книгах, у піснях, на картинах. «Вечірній Київ» побував у ботсаду та поспілкувався з українським художником, керівником артстудії Едуардом Межулом. Пан Едуард вже 35 років приходить на пленери для створення картин квітучих магнолій: «У 1976-му, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій». Цей своєрідний живий музей просто неба багато років чарує душу відвідувачів своєю чистотою, ніжністю та гармонією». В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році. Колишній дипломат французької армії Етьєн Суланж-Боден після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. Дика магнолія переважно росте на території Південної та Північної Америки, а декоративна широко розповсюджена в садах та парках багатьох країн світу. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним. «Побачивши мої картини з магноліями в 1990 роц пані Тамара Коршук запросила мене на екскурсію до ботсаду. Багато розповідала про ці рослини, подарувала свою наукову монографію «Листопадні магнолії». На жаль, перша рослина, яку описував в 1925 році Олександр Фомін, не збереглася. Але й досі квітнуть дерева, що вперше розпустилися через рік після чорнобильської трагедії», — показав дерева пан Едуард. Квіти магнолії рятують людей своєю чарівною ніжністю та ароматом, насолодитися їхнім цвітінням можна переглянувши фоторепортаж Бориса Корпусенка.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА спільно з небайдужою громадськістю та за підтримки бізнесу продовжує роботи із захисту й укріплення пам’яток, які можуть потрапити під вогонь російських окупантів. Зокрема, завершили укріплення пам’ятника Петру Сагайдачному. Наразі проводять роботи на пам’ятниках Богдану Хмельницькому, Княгині Ользі та Миколі Лисенку. Днями стартує укріплення пам’ятника Григорію Сковороді. Також 24 березня були завершені роботи біля пам’ятника Самсону, експозиції музею Михайлівського собору, на Кам’яниці київського війта, біля пам’ятника Володимиру. У Святошинському районі захистили пам’ятник Преподобному Миколі Святоші, великому подвижникові, ченцю Києво-Печерської Лаври, встановлений 2006 року та пам’ятник Володимиру Вернадському. Рішення, які матеріали та технології використовувати приймаються щоразу індивідуально, пояснили в Департаменті. В залежності від типу та матеріалу постаменту, його висоти, надійності фундаменту, оптимальності вартості робіт тощо. Наприклад, у випадку з пам’ятником Володимира Великого застосування піску є неможливим. Нижня частина пам’ятки закрита плитами опалубки, що досить надійно від уламків вибуху. А верхня частина частково закрита щитами, частково шарами матеріалу, що є протипожежним, та демпером від уламків. При захисті, враховували матеріал скульптури, він досить міцний проти малих уламків. Неможливість сильного навантаження фундаментів зробили це рішення єдиним можливим в цьому випадку. «Я дякую колективам Департаменту охорони культурної спадщини та Київського науково-методичного центру за самовіддану роботу. Окрема подяка всім небайдужим киянам, бізнесу, які за ці кілька днів неймовірно допомогли і продовжують нам допомагати. За два дні ми отримали понад 80 дзвінків із пропозиціями надати будматеріали, свою фахову роботу, техніку. Нам передали два генератори. Робота кипить, а ваша допомога надихає. Українці, ви — неймовірні!» — наголосив директор Департаменту Олександр Никоряк. Усіх небайдужих представників будівельного бізнесу запрошують долучитися до захисту пам’яток Києва: тим, хто може надати фахівців із монтажу будівельних лісів та опалубки, будівельних альпіністів, водіїв маніпулятора — необхідно звертатись за телефоном +38 098 689 6322; хто може допомогти із лісами будівельними металевими, опалубною фанерою, дошкою, супердифузійною мембраною вогнестійкою, маніпуляторами — звертатись за телефоном +38 097 828 0627.