Київська область: оперативна інформація щодо ліквідації наслідків ворожого обстрілу: постраждало 7 осіб, з них 2 дитини. Постраждала 82-річна жінка. Також поранення отримав водій автомобіля, який їхав по автодорозі. Зруйновано 3 будинки, пошкоджено 28 приватних будинків, магазин та автомобіль. Це відбулося у Петрівській громаді біля Вишгорода. Всі екстрені служби працюють на місці події. Вранці по всій Україні було оголошено повітряну, росіяни запустили “Калібри” та балістичні ракети. Вибухи пролунали, зокрема у Києві. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вдалося загалом знищити 6 аеробалістичних ракет "Кинджал", 6 крилатих ракет "Калібр" і 2 розвідувальних БпЛА.

КП «Київський метрополітен»: «Сьогодні вночі, із 28 на 29 травня, на станціях київського метро укривалося більше 9 тисяч містян, із яких 1120 – діти. Це найбільша кількість людей, яка перебувала вночі на станціях протягом поточного місяця. Також, сьогодні, під час денного обстрілу столиці до метрополітену прийшла понад 41 тисяча містян».У разі оголошення сигналу «повітряна тривога» в комендантську годину (із 00:00 до 05:00) прохід на станцію забезпечує працівник поліції (контакти чергового поліцейського розміщено біля входу). Звертаємо увагу, що вночі працює той же вестибюль метро, що й у денну зміну. Також не забувайте брати з собою документ, який посвідчує особу, адже поліцейський перевіряє його при вході.Нагадуємо, що 46 підземних станцій Київського метрополітену працюють в режимі укриття цілодобово. Водночас у разі повітряної тривоги вдень, рух поїздів здійснюється лише підземними ділянками.

Травень – ідеальний час для відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка у Києві. Саме у цей період тут активно квітне бузок – візитівка столичного ботсаду. Будівництво Сирінгарію (так офіційно зветься сад бузків) у столичному ботсаду розпочалось в 1948 році. Нині там можна побачити блищько 1500 кущів бузку понад 20 видів і понад 90 сортів. Також тут є близько сотні декоративних гібридів бузку власної селекції ботсаду імені Гришка. Втім, не бузком єдиним столичний ботанічний сад приваблює відвідувачів. Також у травні тут можна побачити рододендрони, азалії, півонії, каштани та багато інших неймовірно красивих весняних квітів. Загалом же ботанічний сад імені Гришка має що запропонувати відвідувачам протягом усього року. Так, влітку там можна буде побачити лілії, троянди і хризантеми, а в холодну пору року можна відвідувати оранжерею. Також там приємно просто прогулятися – що під час "золотої" осені, що під снігом, що на початку весни. Звісно, уся ця краса приваблює величезну кількість киян та гостей міста, особливо у вихідні. Тож якщо у вас є можливість відвідати ботанічний сад Гришка посеред тижня – скористайтеся нею. Якщо ж ви можете піти туди лише на вихідних – будьте готові до великих черг до кас, часом вони тягнуться на десятки метрів. Однак тут є одна хитристь: виявляється, далеко не усі знають, що за квиток можна заплатити безконтактною карткою на турнікетах прямо біля входу – тут зазвичай все проходить набагато швидше. Щодо натовпів в самому ботсаду, то оскільки він дуже великий – місця там вистачить усім. Звісно, на найбільш популярних локаціях людей багато, тож якщо захочете зробити красиве фото з бузком чи рододендронами – доведеться трохи почекати. Також важко буде знайти місце на лавках чи в кафе. Однак ніхто не забороняє відвідувачам брати до ботсаду власні їжу та напої, щоб влаштувати пікніки на галявинах чи посеред дерев. Вартість вхідного квитка до ботсаду імені Гришка становить 100 гривень, для дітей шкільного віку – 50 гривень. Також можна придбати місячний абонемент вартістю 1000 гривень. Для дітей до 7 років, пенсіонерів та пільгових категорій відвідувачів – вхід безкоштовний. Вартість вхідного квитка в Оранжерейний комплекс становить 50 гривень для всіх категорій відвідувачів. Відкритий ботсад Гришка щоденно у травні-серпні з 8:30 до 21:00, у вересні-квітні з 8:00 до настання сутінок. Оранжерейний комплекс відкритий для відвідування з 10:00 до 17:00 (вихідний – понеділок, вівторок). Після початку повномасштабного російського військогово вторгнення до України у лютому 2023 року столичний ботсад імені Гришка залишався закритим для відвідувачів більше трьох місяців. Відкрили його лише наприкінці травня 2022 року, тож цвітіння бузку минулого року кияни пропустили.

Рясні опади та підняття рівня води в Дніпрі спровокували підтоплення у прибережних районах Києва. Цьогоріч рівень води на 0,5-1 метр перевищує минулорічний, і станом на 17 квітня рівень води у Дніпрі оцінювався як близький до критичного. Як повідомляє КМДА, пік весняної повені очікується до кінця цього тижня, орієнтовно 22 квітня. У столичній адміністрації також пояснюють, що раніше рівень Дніпра у Києві завжди регулювався за рахунок роботи каскаду дніпровських ГЕС, але на сьогодні Каховська ГЕС не працює в повному технологічному режимі, тому інші греблі намагаються скорегувати цю ситуацію. ДСНС із посиланням на дані Гідрометеорологічного центру інформує про сезонне підняття рівня води і в інших річках на територіях Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей, де також виникли підтоплення. Що відбувається на вулицях столиці через весняну повінь – дивіться у репортажі.

8 квітня громадська організація «Вояцький Визвіл» та Національний музей Революції гідності провели на Софійській площі у Києві зустріч родичів українських військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, а також відкрили виставку тематичних дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…». На початку акції виступили рідні полонених, автори малюнків та представники місцевої влади, після чого учасники заходу створили спільну картину, через малюнок передавши на папері свої відчуття внаслідок втрати звʼязку з близькими людьми, які пішли на війну. Також у заході взяли участь організації «Об'єднання родичів 95-ї штурмової бригади», «Асоціація військових лікарів Маріуполя», родичі військових із 25-ї та 46-ї десантно-штурмових бригад. Виставка дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…» на Софійській площі триватиме до 20 квітня. Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Протягом дня 20 лютого у Києві вшановували пам'ять Героїв Небесної сотні. Декілька сотень людей, серед яких були родини загиблих та учасники подій Революції гідності, прийшли вшанувати пам'ять загиблих. Біля каплиці на алеї Героїв Небесної сотні відбулася панахида. Також відбулося покладання квітів. Спершу військовослужбовці поставили до меморіального хреста кошик із жовтими та синіми квітами від уряду та українського народу. Зранку президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська вшанували пам'ять Героїв Небесної сотні. Упродовж ранку чиновники та урядовці приїздили покладати квіти до меморіалу Героїв. Щороку вшанування проходить тихо та з молитвами. А цьогоріч — під звуки сирени. Однак сигнал «Повітряна тривога» не зупинив киян від відвідин Алеї Героїв Небесної Сотні. Вони один за одним йшли з квітами та білими янголами, яких розвішують до акції «Ангели памʼяті». Сумний список Небесної сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдене тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. Від 18 до 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні. 105 героям Небесної сотні посмертно присвоїли звання «Герой України», а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський і громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні. День пам'яті Героїв Небесної сотні був упроваджений п'ятим президентом України Петром Порошенком у 2015 році. 17 лютого 2021 року Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення і виразником національної ідеї свободи.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом, який прибув до нашої країни з візитом уперше з початку повномасштабного російського вторгнення. Глава Української держави зустрів високого гостя на ґанку Маріїнського палацу в центрі столиці. Після представлення членів української та американської делегацій президенти України та США поспілкувалися у форматі віч-на-віч. Володимир Зеленський зазначив, що візит Джозефа Байдена є надзвичайно важливим сигналом підтримки для України та українців. «Дуже вам дякую, пане Президенте. Це значущий момент підтримки для України», – сказав він. Глава Української держави наголосив, що особисто Джозеф Байден та все американське суспільство із самого початку розв’язаної Росією повномасштабної війни були разом з Україною. «Перший телефонний дзвінок із підтримкою України був із Білого дому. Дякую за ваше лідерство. Дякую також за двопартійну підтримку, за підтримку з боку Конгресу», – зауважив Володимир Зеленський. Президент України зазначив, що говоритиме з Президентом США про ситуацію на фронті, а також про український народ, який переживає сьогодні надзвичайно важкі часи. «Що ми маємо зробити, щоб зупинити війну, щоб мати успіх у цій війні, зробити Україну ще сильнішою, та як перемогти цього року», – розповів він. Зі свого боку Джозеф Байден відзначив важливість своєї присутності сьогодні в Україні, яка демонструє підтримку з боку США незалежності, суверенітету й територіальної цілісності Української держави. «Я думаю, що було б критично важливим не залишити жодного сумніву в тому, що США підтримують Україну в її війні проти жорстокої агресії», – зазначив лідер Сполучених Штатів. Президент США зауважив, що радий знову відвідати Київ. «Багато що змінилося з часу останньої поїздки. Сталися жахливі речі, вторгнення, але водночас українці проявили себе так, як дуже мало народів проявляли себе будь-коли у своєму захисті. І вони допомогли нам осягнути значення демократії», – зазначив Джозеф Байден. Він також переказав вітання від членів Конгресу. За словами Джозефа Байдена, на них справив сильне враження нещодавній виступ Володимира Зеленського у Конгресі. Президент США розповів про намір обговорити, як Сполучені Штати та союзники можуть найефективніше допомогти Україні в боротьбі за свободу та незалежність. Джо Байден анонсував передачу Україні 700 танків та тисяч бронемашин у кооперації із 50 країнами-партнерами. Також президент США підписав новий пакет військової допомоги на 500 млн $. В нього увійшли ракети до системи HIMARS, протитанкові ракетні комплекси JAVELIN, артилерійські боєприпаси, протитанкові системи та системи повітряного спостереження.

Колишній британський дипломат Пітер Форд працював в Україні після здобуття нею незалежності та зробив тут сотні знімків. Тепер він надрукував фотокнигу, гроші від продажу якої підуть на благодійність. Ось якою Форд запам’ятав Україну 90-х. Пітер Форд з 1996 по 1999 рік працював у Міністерстві закордонних справ Великої Британії в Києві. Увесь цей період він знімав життя українців — дещо для себе під час прогулянок, дещо як позаштатний фотограф Associated Press. Зараз Форд на пенсії та живе у Вест-Мідлендсі. Щоб допомогти Україні, він власним коштом надрукував фотокнигу з 300 світлинами свого київського періоду. Кошти від продажу підуть на благодійність. У березні в Києві відбудеться її презентація. Форд розповів Bird in Flight, якою його зустріла Україна 90-х. — Я працював у консульському відділі британського посольства до 1999 року. Потім у Грузії, Анголі та врешті-решт повернувся до Великої Британії. Зараз я на пенсії, але все ще займаюся фотографією. В Україну я більше не приїжджав. У Києві я жив недалеко від заводу «Арсенал»; пам’ятаю, навпроти був відділок міліції. Не можу сказати, що я багато подорожував у той час — побував лише у кількох селах під Києвом, Чорнобилі та у Львові. Як і всюди, тут були молоді люди, які хотіли змін, і старші, які їх боялися. Але в Україні вони ніби органічно співіснували, а не боролися одне з одним. Я побачив терпимість — якої немає, наприклад, у сучасній Росії. У Києві мені нічого було боятися. В Анголі, де я бачив 10-річних дітей з автоматами, було лячно, а в Україні — ні. Страшно було лише у Чорнобилі, куди я потрапив на один день. Не хотілося вірити, що така катастрофа може статися у сучасному світі й українцям про неї брехатимуть. Хочете дізнатися, що таке Росія? Подивіться на Чорнобиль. В Україні я подружився з багатьма фотографами. Я досі спілкуюся з кількома, які живуть у Києві. Один із них — Єфрем Лукацький. Ми кілька разів перетиналися у Києві, потім ще раз у Лондоні і стали добрими приятелями. Він навіть знімав моє весілля. Однак я спілкувався не тільки з колегами. Завдяки знанню російської я часто говорив із таксистами чи продавцями на ринку. Вони були вражені тим, що я їх розумів, і часто ділилися своїми історіями. Питали, що я тут їм, як проводжу час, чи подобається мені країна. Мені згадуються тільки доброзичливі люди. У міграційному відділі, де я працював, я вперше зустрів братів Кличків, які прийшли отримувати документи. Вони вже були зірками. Добре пам’ятаю Ірину Білик. Не можу сказати, що мені чогось бракувало в Україні: я легко пристосовуюся до всього, в тому числі до місцевої кухні. Гадаю, я зміг би жити де завгодно, де можна випити чаю. А от за традиційною українською їжею сумую, особливо за борщем. Грошей мені на все вистачало, врешті-решт це не Гонконг із його високими цінами. Я не великий шанувальник фаст-фуду, але застав і добре запам’ятав відкриття першого «Макдональдса» у Києві: тоді всі столичні багатії прийшли туди. Багато фотографій того періоду здаються мені вдалими, але знімати спорт — це завжди випробування. Тож мої світлини київського «Динамо» у матчах з британськими чи іншими європейськими футбольними командами є моєю гордістю. Їх часто публікували у британських газетах. Чим більше ми, британці, допомагаємо українцям, тим більше дізнаємося про цю країну та її чудових людей. За власні гроші я надрукував 150 примірників книги «Київ: моменти часу» зі своїми українськими фотографіями, купити її можна буде по всьому світу. Прибуток піде у міжнародну організацію Rotary Club в Україні, яка займається доставкою ліків. Книга коштуватиме £28-30. Десь £10 з кожного екземпляра буде спрямовано безпосередньо на гуманітарну допомогу, а решта доходів — на друк другого тиражу. Ці фотографії — справжнє вікно в інший час. Я пам’ятаю дружність і толерантність українців. Сподіваюся, у майбутньому війна цього не змінить.

4 лютого в Національному цирку України (Київ) відбулася прем’єра вистави «Цирк у стилі джаз». Так, цирк працює, і це вже п’ята вистава за час повномасштабної війни. Більшість номерів стилізовані під часи Великої депресії: епоху гангстерів, «сухого закону» та золотого часу джазу. Також в обох холах на другому поверсі працює фотовиставка, присвячена музикантам, які працюють або працювали в оркестрі цирку. Експозиція охоплює останні 19 років: найстаріша фотографія зроблена у березні 2004 року, а найсвіжіші — під час підготовки програми «Цирк у стилі джаз» та останніх концертів попередньої, різдвяної програми. Автор усіх фотографій — відомий джазовий фотограф Олександр Зубко. Вистава триватиме до 26 березня.

Люди шукають безпеки на станціях столичного метро, коли Росія вчергове запускає шквал ракет і безпілотників по всій країні. Під час повітряних тривог Київський метрополітен стає укриттям, місцем для навчання й роботи, та навіть локацією для весіль і концертів. За 11 місяців російської агресії метро перетворилося на своєрідний хаб незламності: культурний, освітній, гуманітарний. Метро стало одним з символів українського спротиву та єднання.