Жовтий, зелений, багряний… Осінь у Харкові завжди прекрасна. А у фронтовому місті ця краса особлива цінна. Цю осінь ми ніколи не забудемо. Не забудемо короткі прогулянки між "тривогами", особливі фарби вечірнього міста, майже ручних білок у парках та мрії про перемогу. А красу осіннього Харкова для нас, як завжди, зберіг на фото кореспондент Харьковских известий Василь Голосний.

Внаслідок російського удару в ніч на 2 червня зайнялася школа у Київському районі міста. Під час гасіння пожежі рятувальники знайшли загиблу жінку, поранення дістав чоловік, ще троє жінок врятовані. Як повідомили в обласному управлінні рятувальників, у школі на вулиці Академіка Павлова після удару горіла бібліотека площею 50 кв. м. Повідомлення про пожежу до рятувальників надійшло о 00:13, о 02:14 пожежу загасили. Ця школа вже піддавалася удару РФ з початку вторгнення і мала часткове руйнування. За інформацією речника рятувальників на Харківщині Євгена Василенка, під час російського удару у школі перебували п'ять людей: охоронець та чотири жінки, які прийшли в укриття на ніч. "Одна загинула на східцях біля сховища, спускалася туди. Інших завалило у підвалі. Сторож — отримав поранення, у лікарні. Троє жінок не ушкодженні, дістали з-під завалів", — повідомив Василенко. Також за інформацією ОВА, пораненому чоловіку 63 роки. Його госпіталізували з вибухової травмою: осколковим пораненням голови, передпліччя, ніг. Нині стан охоронця середнього тяжкості.

Президент України Володимир Зеленський у межах робочої поїздки до Харківської області відвідав передові позиції українських військових. Глава держави ознайомився з оперативною обстановкою в зоні відповідальності підрозділів. Володимир Зеленський вручив військовослужбовцям державні нагороди та цінні подарунки й поспілкувався із захисниками України. «Хочу подякувати кожному з вас за службу. Ви ризикуєте своїм життям заради всіх нас і нашої держави. Дякую вам за захист незалежності України. Бережіть себе!» – сказав Президент. Також під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася робоча нарада щодо ситуації в Харківській області та місті Харкові. Глава держави заслухав доповіді начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, міського голови Харкова Ігоря Терехова, військового командування та керівництва правоохоронних органів регіону. Голова Харківської ОВА поінформував Президента, що наразі 31% території області тимчасово окуповано, 5% було звільнено від російських загарбників. «Ми ще не можемо повністю обстежити деякі звільнені населені пункти, оскільки там тривають обстріли, провести повноцінне розмінування й розпочати відновлення критичної інфраструктури. Де ми можемо робити це дистанційно – ми це робимо», – зазначив Олег Синєгубов. За його словами, дії російської армії спричинили руйнування 2229 багатоповерхових будинків, з яких 225 зруйновані повністю. У Харкові найбільших пошкоджень та руйнувань зазнали північні та східні мікрорайони міста – 30,2% від загального житлового фонду. У межах робочої поїздки Володимир Зеленський серед іншого оглянув зруйновані житлові будинки в Салтівському районі Харкова. Під час наради Президент запропонував проаналізувати доцільність відновлення пошкоджених панельних будинків, зокрема з урахуванням програми термомодернізації житлового фонду. «Якщо вже так сталося і в нас війна, то чи не варто розглянути можливість прибрати по всій країні панельні будинки, особливо на зруйнованих територіях», – зазначив він. На переконання Глави держави, це ще й нагода модернізувати країну та міста, побудувати сучасне житло. Володимир Зеленський зауважив, що нові будинки потрібно зводити обов'язково з бомбосховищами та укриттями. «Маємо знайти кошти, кредитні лінії. Держава повинна забезпечити це з погляду гарантій, а керівники міст і областей мають знаходити класні проекти та гроші», – вважає Президент. Крім того, під час поїздки Володимир Зеленський оглянув адміністративні будівлі Харкова, які зазнали руйнувань унаслідок ракетних обстрілів з боку російської армії.

Північна Салтівка – спальний район Харкова, який зазнав найбільших руйнувань унаслідок обстрілів російськими військами. Після того, як ЗСУ відтіснили загарбників від міста, до житлового масиву почали повертатися його мешканці. Разом із ними бачимо, на що росіяни перетворили колись розвинену місцевість із сучасною інфраструктурою. На Північній Салтівці, за даними Міноборони, ворог з важкої артилерії зруйнував 70 відсотків житлових будівель та інфраструктури. Обстріли тут тривали від початку повномасштабного вторгнення і щодня посилювалися. Перших руйнувань район зазнав уже 25 лютого. Сьогодні на деяких вулицях Північної Салтівки, де до початку бойових дій проживали 300 тисяч людей, немає жодної вцілілої будівлі. Місцеві, де це можливо, заходять до своїх помешкань, щоб забрати вцілілий крам і попрощатися з домом. Для життя більшість багатоповерхівок уже не придатні – вигорілі, зі зруйнованими перекриттями, дірами у стінах. За інформацією заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка, для містян, які втратили тут оселі, збудують нове житло.  Однак роботи розпочнуться, коли військові підтвердять, що це безпечно. Наразі розв’язується питання розселення людей у гуртожитках та інших об'єктах. Зараз же на Північній Салтівці комунальники розбирають завали та руйнування, підмітають дороги. Водночас на район продовжують прилітати ворожі снаряди, хоча вже і з меншою інтенсивністю. Північна Салтівка – район на північному сході міста Харків. Територіально належить до найбільшого в Україні Салтівського житлового масиву. Один із найбільш густонаселених і наймолодших районів міста. Забудова тут 1984-1993 років, представлена типовими 9-ти, 12-ти та 16-типоверховими панельними будинками. 

Нові знімки показують бойові дії та нищення російською армією цивільних об'єктів на Сході України. Росія перегруповує та концентрує сили для нового наступу на Донбасі.

Близько 8 ранку 1 березня російські війська нанесли ракетний дар по центру Харкова. Є двоє загиблих, але розбирають завал, можливо кількість жертв зросте. Дістали 6 людей, близько 20 поранених, заявили у ДСНС. Є попередня інформація про поранену дитину. ДСНС повідомляє, що ракета влучила у будівлю Харківської ОДА, оперний театр, філармонію та у частину житлового масиву (переважно 4-5 поверхові житлові будинки). Обласна влада каже, що загиблих може бути більше. На відео з місця вибуху видно повністю знищені будівлі в центрі міста. В ОДА зруйновані перекриття, вибиті вікна, стеля. Залишились самі стіни. Керівник області Олег Синєгубов також додав, що кількість жертв уточнюється. Він каже, що удар могли завдати крилатою ракетою, але, можливо, авіацією. Рятувальники якийсь час не могли дістатися до місць вибуху, бо були обстріли. Авіаудар по центру Харкова нанесли після закінчення комендантської години. По вулицях вже їхало кілька машин. Від них майже нічого не залишилось. Харків'ян просять не залишати укриття. "Сьогодні зранку атакували центральну площу міста та приміщення Харківської військової адміністрації. Російський окупант продовжує використовувати тяжку зброю та знищувати цивільне населення. Ранок, не комендатська година, кількість постраждалих поки не відома, - заявив Синєгубов. - Цей вчинок вчергове демонструє: такі атаки - це геноцид українського народу, це військовий злочин проти мирного населення!" Він вважає, що "наступальні ресурси ворога вичерпуються і йому нічого не зналишається, як отак підступно використовувати повітряну зброю".Напередодні житлові будинки у Харкові обстріляли з градів. 1 березня обстріляли й інші об'єкти у центрі Харкова, зокрема, сад Шевченка та центральний ринок. Це шостий день нападу Росії на Україну. Війська РФ не взяли жодного обласного центру. Тривають бої на півночі, сході й півдні країни.

Все почалося з того, що курсант командно-штабного факультету Академії Національної гвардії України Денис Вербицький вирішив освідчитися своїй дівчині Світлані Крещик.За легендою дівчина брала участь у зйомці флешмобу до 14-го лютого, у якому вона, як одна з героїнь, вітає українців зі святом кохання. Світлана й гадки не мала, що 100 курсантів зібралися на плацу в формі сердечка саме заради них із Денисом.

Жива черга в кілька тисяч осіб вишикувалася від пам'ятника Шевченку до Харківського театру опери та балету імені Лисенка, де триває громадянська панахида - харків'яни прощаються з померлим міським головою Геннадієм Кернесом. Церемонія прощання відкрита, в ній беруть участь всі бажаючі. На площі біля театру - розмежувальні стрічки, вони скеровують і розділяють потік людей в умовах карантину. Охорону території забезпечують понад 400 поліцейських і бійців Нацгвардії України, всередині будівлі чергують представники приватної охорони. На фасаді будівлі встановлено банер з портретом Кернеса. Всередині будівлі поруч з труною встановлені 4 ряди крісел для близького оточення Кернеса і соратників. Біля труни вінки від колег по Харківській міськраді та громадськості. Серед присутніх на прощанні є і гості з Києва. Як сказав журналістам мер Києва Віталій Кличко, він завжди сприймав Кернеса як колегу з організації діяльності міськради: «Київ і Харків змагалися з благоустрої міста, починаючи з розвитку парків. І харківський Центральний парк культури і відпочинку імені Горького - зразок для всіх». Після прощання в театрі на 2-му міському кладовищі о 13.30 відбудеться похорон Кернеса. Його поховають на центральній алеї. Центральна Сумська вулиця Харкова біля театру перекрита, як і ряд інших вулиць у середмісті. Процедура прощання триває, люди несуть квіти.

У самий розпал пандемії ми вирішили навідатися в першу столицю України - місто Харків, гаряче шановане місцевими жителями і не особливо популярне серед туристів. Просто тому, що не було вже сил терпіти без поїздок вихідного дня. Блукати незнайомим містом, жити в готелі, їсти в закладах... Загалом, роблячи все те, що допомагає нам трішки вирватися зі звичної рутини, яка в цей нелегкий рік пригнічує ще більше. Як нас зустріло це місто і чи змогло здивувати? Ідея відвідати Харків зародилася ще до того, як ситуація з коронавірусом там почала набувати загрозливих масштабів. І ось "день Х" настав якраз напередодні віднесення міста до "червоної зони". В якийсь момент ми навіть задумалися, чи не скасувати поїздку? Але потім все обдумали і вирішили, що в метро і на вулицях у Києві шансів підхопити підступний вірус у нас анітрохи не менше. Ми вирішили їхати поїздом Інтерсіті "Київ-Харків", квиток на який у другому класі коштував всього лише 300 гривень з людини. На щастя, на шляху туди ми встигли купити місця на стороні з двома кріслами, а тому ніхто сторонній поруч не сидів. Тим не менш, маски – це наша нова реальність, і більшість пасажирів експресу їх не знімали. Що навіть здивувало, бо в плацкартних і купейних вагонах народ не такий свідомий, аж до скандалів доходить, всі одразу згадують про свої конституційні права. Та й провідники нерідко чомусь переходять на бік "анти-масочників" або просто розводять руками, що можуть тільки попросити, але змусити – не можуть. Але повернемося до поїзда до Харкова – дорога у нас зайняла менше п'яти годин, і з виїздом з Києва о 6:45 ми були на місці вже до 11:30. Дуже зручно для поїздки вихідного дня, адже заселення в готелях все одно скрізь, як правило, з 14:00. Тож по приїзду встигнете випити кави, перекусити і трохи прогулятися, якщо приїхали без зайвого багажу. Варто врахувати, що в місті кілька вокзалів, і ось "Інтерсіті" прибуває на "Харків-Пасажирський", він же "Південний залізничний вокзал". Будьте уважні, бо підлі гугл-карти іноді пропонують вам інший вокзал. Вокзал має доволі зручне розташування – прямо біля виходу знаходиться станція метро "Південний вокзал" , і до центральної Площі Конституції звідси їхати всього дві станції. І зараз саме час розповісти, чому так важливо, приїжджаючи до Харкова, взяти з собою невелику стопочку 10-гривневих банкнот. У Харківському метрополітені немає тіточок, які продають жетончики-квиточки на одну поїздку. Придбати проїзний на одну поїздку можна тільки в терміналі, який, увага, не приймає банкноти номіналом більше 10 гривень. Тобто квитки можна купити тільки за копійки або банкноти номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень. З 20-ками і більше квитки ви купити не зможете. Картки такий термінал теж не приймає. Є ще альтернативні термінали для проїзних карток, які коштують 36 гривень за порожню, на яку потім можна докидати поїздки. Такий термінал вже приймає картки і купюри побільше. Але ж людині, яка приїхала в місто на кілька днів, немає сенсу купувати таку картку. При цьому в Харкові реально складно знайти 10 гривень – розмінювати вам більші купюри там ніхто не поспішає. Бо всім же потрібні ті 10 гривень. Нам довелося неабияк побігати по кавових точках міста, щоб отримати решту десятками. Якщо ж у вас немає 10 гривень, ну або ви просто хочете прогулятися, то до центру Харкова від вокзалу насправді йти всього 2 кілометри по прямій. Спочатку ви вийдете на знаменитий Успенський собор, потім на набережну річки Лопань, вздовж якої дуже приємно прогулятися – до Мосту закоханих і скверу Стрілка. Далі – Площа Конституції і вихід на вулицю Сумську. Саме на Сумській ви потрапите в епіцентр магазинів, кафешок, хостелів та інших корисних туристу локацій. І побачите типову міську архітектуру, часом монументальну і пафосну. Не дарма ж місто Харків було першою столицею. Харків місто велике, і тому його буде нереально обійти повністю за два дні. З одного боку, тут немає таких вже прям локацій туристичного масштабу, конкретно заради яких сюди валять туристи. В якійсь мірі це добре – місто відмінно підходить для тих, хто не любить туристичні місця. Можна просто гуляти і насолоджуватися моментом. З іншого боку, Харків вельми доглянуте, сучасне місто, і тут багато закладів на високому рівні. У цьому плані я була навіть приємно здивована.Отже, нижче звернемо увагу на локації Харкова, крім уже згаданих вище, куди варто заглянути, якщо ви в місті на день-два. 1.Міський сад ім. Шевченка. Харків славиться своїми доглянутими парками. І "газонною" поліцією, яка ганяє нещасних студентів, охочих подібно до своїх європейських одноліток, влаштовувати посиденьки на травичці в міських парках. Справедливості заради, від такої охорони і користь є – стежать за чистотою і відправляють у встановлені місця курців. Люди ж свіжим повітрям подихати в парк приходять, а не чиїмось димом. Так ось харківський парк Шевченка знаходиться в самому центрі міста – від Площі Конституції сюди йти всього 1,5 кілометра по тій самій вулиці Сумській. На шляху вам ще попадеться затишний скверик з фонтаном Дзеркальний струмінь і Храмом Святих Дружин-Мироносиць. Трохи історії: Харківський міський сад був закладений в 1804-1805 роках засновником Харківського університету Василем Каразіним, і тоді він називався університетським. За перше століття на його території з'явився ландшафтний парк, ботсад, обсерваторія і зоопарк (останній наразі зачинений для відвідувачів на реконструкцію). І, очевидно, ще в ті далекі часи в Харкові були якісь проблеми з сидінням на газонах. "Не можна не звернути увагу на поведінку деякої частини публіки, яка відвідує університетський сад. Вона не соромлячись розвалюється на галявинах. Не кажучи вже про те, що таким чином нею вкрай мнеться трава на галявинах саду, і ці галявини передчасно оголюються від рослинності. Та й навряд чи кому може принести задоволення вид тіл, що розтягнулися на повний зріст, та й непристойно таке недбале ставлення до поглядів і понять іншої частини публіки, що соромиться нерідко навіть проходити повз місць, де розміщуються шанувальники такого кайфу", – писали в 1895 році Харківські губернські відомості. На вході в міський сад вас зустріне монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку. Це доволі незвичайний монумент, який побудували в 1935 році в розпал навали соціалізму, тоді ж сад отримав нову назву. А тому і трактування особистості українського поета-революціонера в даному випадку теж є радянським - "Кобзаря" тут зобразили як ідейного борця за щастя простого народу. При цьому постать Шевченка – не єдина на монументі: знизу розміщено 16 динамічних статуй – високохудожніх зразків радянської пропаганди, які за задумом автора проекту мали символізувати людей праці та їхню боротьбу за свої права проти утисків. Тут і бунтарські образи з творів Шевченка, і учасники революцій, і пролетаріат – шахтар, колгоспник, червоноармієць, робітничі жінки. 2. Держпром на Площі Свободи. Харків формально був першою столицею УРСР з 1919 по 1934 роки, а тому в цей період активно розвивався і розбудовувався. Відбилося це і на архітектурі міста. Особливо виділяється тут комплекс будівель неподалік від парку Шевченка навколо Площі Свободи, в минулому площі Дзержинського, що вважається видатною пам'яткою конструктивізму. В першу чергу, це будівля Держпрому (Будинку державної промисловості), зведена в 1925-1928 роках і визнана одним з офіційних символів Харкова. У неї дійсно неймовірна історія – її звели в рекордні терміни з використанням унікальних на той момент конструкцій. Це один з перших радянських хмарочосів, висотою 63 метри і 108 метрів разом з телевізійною вишкою. Під час Другої світової війни на першому поверсі будівлі була облаштована стайня, а на верхніх поверхах оселилися мавпи, що втекли із зоопарку. До звільнення міста з-під німецької окупації тут дожили три макаки, яким у 2008 році встановили пам'ятник у Харківському зоопарку. Перед відступом з міста німці замінували Держпром, проте вибуху запобіг невідомий. Тоді будівлю підпалили, але залізобетонній конструкції це не завдало шкоди. Будівлю повністю відновили до 1947 року. Також на Площі Свободи розташовані кілька корпусів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, включаючи головний у будівлі колишнього Будинку проектів (1930-1932 роки будівництва). Ще на етапі проектування в цій будівлі планувалося розмістити уряд УРСР, але у зв'язку з перенесенням столиці до Києва було вирішено віддати будівлю під розміщення різних будівельних і проектних організацій. Звідси і назва. Під час війни будівля була сильно пошкоджена і пустувала більше 20 років, поки в 1963 році її не зайняв університет. У центрі самої Площі Свободи облаштовано сквер з найбільшим в Україні "сухим" фонтаном, що випускає струмені з 150 форсунок. Тут же часто проходять різні виставки, ярмарки, концерти і народні гуляння. 3. Центральний парк культури і відпочинку імені Максима Горького. Приблизно в 2,5 кілометрах від Міського саду імені Шевченка знаходиться головний міський парк Харкова, заснований наприкінці 19 століття. Мабуть, це улюблене місце харків'ян і гостей міста для прогулянок. Парк дійсно дуже доглянутий, з декоративними клумбами і деревами, затишними прогулянковими алеями, альтанками та іншими малими архітектурними формами. До слова, про паркові туалети – вони дуже чисті, з усіма необхідними зручностями, і, головне, безкоштовні! У центрі парку знаходиться мальовниче озеро з лебедями, качками і казарками, навколо якого розкинулися затишні лавки і ще кущі троянд, які буйно цвіли навіть в середині жовтня. Ще одна "фішка" Харківського парку імені Горького – безліч скульптур. Складно навіть уявити, скільки їх там. Тут і грайливі діти, і дорослі за важливими справами, і тварини, і навіть феї, що світяться. Крім того, в парку Горького в Харкові чимало атракціонів. Особливо рекомендуємо величезне колесо огляду, з якого відкривається краєвид на все місто, і підвісну канатну дорогу довжиною 1,5 кілометра через Саржин Яр, що з'єднує парк з мікрорайоном Павлове Поле. Квиток на "канатку" продається тільки в один бік, тому туди можна проїхатися, а назад пройтися пішки через зелену зону. Ми ж полінувалися і прокотилися туди-назад (насправді, й часу не було). 4. Селище Лісне. Фактично це заміський житловий район Харкова, приблизно в кілометрі від офіційних кордонів міста на перетині Харківської окружної дороги і Бєлгородського шосе. Селище оточене великим дубовим лісом, навколо нього знаходиться кілька піонерських таборів і дачних кооперативів. У цьому ж районі розташований популярний серед туристів ландшафтний парк Feldman Ecopark. Також в останні роки в Лісовому з'явилася низка заміських готельно-ресторанних комплексів, що відмінно підходять для проживання в нинішні карантинні часи. Можна просто оселитися там, гуляти в лісі, насолоджуватися природою, зрідка вибираючись в місто – до центру звідси недалеко, близько 4,5 кілометрів до парку Горького. Частину маршруту займає велосипедна доріжка, тому на двоколісному до міста доберетеся зовсім швидко. Харків – місто не бідне, а тому і ціни тут на рівні. Як на проживання, так і в кафе-ресторанах. Сміливо можете розраховувати на київський цінник. Але, справедливості заради, і якість "харківського сервісу" гідна. Оригінальний дизайн, гарне обслуговування, смачна і незвичайна кухня. Все це тут є. Як уже згадувалося вище, основна маса оригінальних ресторанів в Харкові розташувалася на вулиці Сумській. Харків – не надто туристичне місто. Проте тут цілком можна провести день-два в комфортних умовах, коли епідеміологічна ситуація дозволить. Головне тільки не сідати на газони в парках і мати при собі 10 гривень. Автор: Марина Григоренко, УНІАН

Полнолицевые маски с принудительной фильтрацией воздуха (PAPR) харьковской разработки работают на автономном питании и снабжены не только фильтром, но и датчиками состояния фильтра и заряда батареи. Мощности маски хватает на 8-12 часов непрерывной работы. Батарея заряжается от обычной розетки.