НОВОСТИ ДНЯ: Палата представників Конгресу США схвалила проєкт оборонного бюджету-2022 з допомогою для України  Вчені вперше синтезували крохмаль із вуглекислого газу   Британії створили батарею, здатну заряджатися за 90 секунд  Синоптик пообещала украинцам второе "бабье" лето: когда его ждать  Під час цієї хвилі коронавірусу ускладнення починаються з 4-5 дня – експертка  Палата представників США затвердила $1 мільярд на «Залізний купол» для Ізраїлю  Таран розповів у Раді про будівництво житла для військовихвсе новости дня
Фоторепортажиметки: наука
  • 100 днів на Марсі: фото від марсоходу NASA Perseverance 100 днів на Марсі: фото від марсоходу NASA Perseverance

    Ровер NASA Perseverance відзначає 100 марсіанських днів від посадки на Марсі (або 100 "солів", як називають добу на Червоній планеті). Там апарат шукає сліди мікробного життя, вивчає геологію та з'ясовує, яким був давній клімат. Perseverance сів на Марсі 18 лютого й відтоді зробив багато неймовірних знімків з району посадки у кратері Єзеро - великому метеоритному заглибленні діаметром 49 км на північ від марсіанського екватора.тМи зібрали фото, які марсоходу вже вдалося відзняти за свою місію. Основне фінансування програми Perseverance розраховане на рік роботи марсоходу на поверхні Червоної планети - це десь два роки за земною хронологією.

    01.06.2021 13 2865
  • Марс: дивовижні пейзажі від марсоходу NASA Perseverance Марс: дивовижні пейзажі від марсоходу NASA Perseverance

    Марсохід Perseverance надсилає вражаючі зображення Червоної планети і продовжує шукати ознаки життя на ній у минулому. Він прибув на Марс 18 лютого після майже семи місяців польоту з Землі. Відтоді він надіслав кілька дивовижних зображень зі свого місця посадки - кратера Єзеро шириною 49 км на північ від екватора Червоної планети. Ось кілька фотографій, надісланих з місії, під час якої Perseverance шукає ознаки життя у минулому, намагається визначити геологію планети та її клімат у минулому, а також збирає марсіанські породи.

    03.03.2021 17 13920
  • Мимо Земли пролетает редкая комета: где и когда наблюдать Мимо Земли пролетает редкая комета: где и когда наблюдать

    Мимо Земли проносится редчайшая комета C/2020 F3. Эту комету также называют NEOWISE в честь телескопа, с помощью которого ее обнаружили. Возраст кометы около 4,5 млрд лет. Кстати, обнаружили ее недавно - 27 марта этого года. Во время прохождения мимо Солнца у нее появился второй хвост. Первый голубоватый газовый (ионный) хвост светится за счёт флуоресценции молекул С2 и CN, а более поздний второй золотой хвост состоит из пыли, как у кометы Хейла-Боппа, хотя и не так велик. В следующий раз комета вернется к Солнцу почти через 6 800 лет. Увидеть комету можно невооруженным глазом, но лучше запастись биноклем. С сегодняшнего дня и по 19 июля эту комету можно будет наблюдать в ночном небе Северного полушария Земли. Максимальное сближение кометы с Землей произойдет в ночь с 22 по 23 июля.

    14.07.2020 13 7572
  • Аккерманская экспедиция: как работают археологи в Белгород-Днестровской крепости Аккерманская экспедиция: как работают археологи в Белгород-Днестровской крепости

    Международная Белгород-Тирская археологическая экспедиция 2020 года официально стартовала в стенах памятника национального значения — Аккерманской крепости. Исследователи поставили перед собой амбициозную цель — приоткрыть ранее не известные страницы истории древней Тиры. Раскопкам предшествовали масштабные георадарные работы, специалисты просканировали больше 6 тысяч квадратных метров территории фортификационного сооружения, стоящего на месте, где был немаленький древнегреческий город-государство. Участники экспедиции и волонтеры приступили к полевым работам совсем недавно, 1 июля, но уже сделали несколько интересных находок. «Мы сейчас исследуем небольшой участок, около 50 квадратных метров, Гражданском дворе, — рассказал руководитель экспедиции кандидат исторических наук Олег Савельев. — Это самый перспективный участок с интересными аномалиями, зафиксированными георадаром». В первые же дни ученые вскрыли фрагмент средневекового турецкого помещения, примыкающего к южной стене крепости. В верхних слоях они нашли бронзовый ключ, турецкий кинжал и пушечное ядро — предположительно XVIII века. «С первого штыка лопаты верхний слой показал все признаки нетронутого участка, — рассказывает главный консультант экспедиции, доктор исторических наук Андрей Красножон. — Здесь не работали даже черные археологи и очень много интересных артефактов: фрагменты керамики — как средневековой, так и римского периода, много амфорной тары, металлических изделий и животных костей». Также археологи достали из земли сохранившийся до наших дней бумажный тумар (оберег — свернутый в треугольник листочек бумаги со строчками из Корана) возрастом не менее 300 лет. «Бумага сохранилась превосходно, что превращает находку в уникальную. Особенно на этом памятнике. Условием сохранности предмета послужило как качество материала, из которого он сделан, так и свойства грунта. Полностью развернуть амулет и прочесть текст еще предстоит, но уже сейчас можно видеть арабскую фразу: «Написано от страха [перед Аллахом?]…» и три цифры: 007 (велик соблазн видеть в них фрагмент даты по хиджре: 1007=1598/99 гг.)», — рассказал Красножон. По мнению ученого, находка может дополнить сведения о жизни людей в Аккермане в первой половине XVIII века, когда в городе родился и жил знаменитый турецкий ученый, богослов Мухаммед аль-Аккермани, ставший в последствии кади (судьей) города Мекка. «Есть основания предполагать, что Аккерман являлся своего рода центром исламского учения в Северо-Западном Причерноморье указанного столетия. Так что, исторический контекст сделанной находки более чем примечателен», — отмечает Красножон.Следующим шагом станут работы в Военном дворе крепости, рядом с цитаделью. Именно здесь, полагают ученые, располагался центр античной Тиры — ее агора (главная площадь, окруженная общественными зданиями и храмами) и теменос (главный алтарь). «Это новый этап в исследованиях, — отмечает Андрей Красножон. — Не только этого памятника, но и в целом многослойных памятников античного периода. Проведенная георадарная съемка позволяет сразу сказать, где расположить раскоп, каких размеров, на какой глубине ожидать нужный строительный сегмент. Это очень экономит усилия археологов».

    13.07.2020 21 8181
  • Коронавірус під мікроскопом Коронавірус під мікроскопом

    Як виглядає коронавірус нового типу, що викликає COVID-19, якщо поглянути на нього через мікроскоп?

    31.03.2020 11 6833
  • Publishing Photography Competition 2019: лучшие научные фото года Publishing Photography Competition 2019: лучшие научные фото года

    Абсолютным победителем конкурса Publishing Photography Competition 2019 от ведущего научного общества Великобритании стала работа Алекса Лабуды — «Квантовые капли» (см. заглавное фото). На нем изображены три постоянно подпрыгивающие капли силиконового масла, поведение которых иллюстрирует ключевую теорию квантовой физики. Фото Алекса Лабуды стало лучшим в категории Micro-Imaging. Также на конкурсе были представлены работы, относящиеся к науке об окружающей среде, климатологии, поведению животных и астрономии.

    13.12.2019 10 8029
  • Унікальна знахідка на Запоріжжі: археологи розкопали поховання скіфського воїна з золотим мечем Унікальна знахідка на Запоріжжі: археологи розкопали поховання скіфського воїна з золотим мечем

    Офіційна  Facebook-сторінка археологичного пам'ятника Мамай-Гора: "Нарешті розкриваємо всі таємниці про найголовнішу знахідку сезону на Мамай-Горі – про непограбоване поховання скіфського воїна, в супроводі якого був знайдений акінак із золотими обкладками та надзичайно цінний інвентар. На 32 рік досліджень Мамай-гора зробила нам надзвичайний подарунок! Аж до сьогоднішнього дня всі деталі трималися у великому секреті, відбувалися реставраційні роботи, проводилися експертизи, і ми дуже раді, що нарешті настав той день, коли ми можемо поділитися нашою радістю з усією країною! Тож, поїхали! Як це було: Середина липня, польові роботи сезону 2019 у розпалі. В західному секторі курганного поля Мамай-гори, де сконцетровано поховання епохи пізнього середновіччя, фіксуємо невеличкий пагорб висотою близько 0,15 м і вирішуємо його перевірити. Спочатку вручну було пробито траншею шириною 2 м на глибину 1,2 м. Тут було зафіксовано рів з залишками кісток тварин та дрібними уламками амфор – ознаки поминальної тризни, характерної для скіфів та інших стародавніх культур. Подальші розкопки кургану було продовжено за допомоги бульдозера Т-170, що з’явився в експедиції завдяки краудфандинговій кампанії #MyMamai та підтримці небайдужих співгромадян. В ході розкопок виявлено рів та два скіфських поховання. В центрі насипу було зафіксовано потужний пропал червоного кольору. Він перекривав і могильні плями двох ям. Судячи зі стратиграфії та розмірів ям, одне з поховань було центральним, а інше супровідним. Спочатку ми взялися за дослідження супровідного поховального комплексу, і він приніс нам абсолютно неочікувані результати! Вже на рівні зачистки контурів в південно-східному куті ями було зафіксовано заглиблення, в яке було встановлено прекрасну і дуже рідкісну сіроглиняну амфору. Пізніше нашому спеціалісту з керамології вдастся її відновити, і ця амфора матиме визначну роль у датуванні комплексу. На дні, випростано на спині, лежав кістяк – як показала антропологічна експертиза – юнака віком 18-20 років. Він був вершником, майстром як ближнього, так і дального бою. Про це свідчить інвентар, що супроводжував його до потойбіччя. Праворуч знаходилися уламки кістяних псаліїв і застібки для кінської вузди. Зліва – залізна бойова сокира, бронзові та кістяні стріли, і окраса всього комплексу – скіфський короткий меч, акінак, із золотими обкладками, листами руків’я, перехрестя та ковпачком для вістря (акінак такого типу знайдений вперше за останні 120 років! – прим. ред.). Юнак цей був не тільки воїном, але й франтом – він полюбляв прикраси. В районі шиї та голови знайдено буси зі склопасти, підвіски з зубів благородного оленя, золота сережка та золота підвіска із крейдяною вставкою. Це поховання знаходилось поруч з іншим, значно більшим за розмірами. Те, на жаль, було пограбовано вщент, скоріш за все ще вдавнину. Нами було знайдено лише одне вістря стріли та уламки кісток. Поховано людину похилого віку. Не виключно, що супровідне поховання юнака 18-20 років могло належати зброєносцю видатного вождя. Окрім унікального інвентарю, цей комплекс має й додаткову наукову цінність, бо поглиблює час зародження скіфського могильника на Мамай-Горі до VI ст. до н.е. (абсолютна більшість досліджених пам’яток скіфської доби тут датуються IV-III ст. до н. е.). Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення, що руйнується Каховським водосховищем. Мамай-гора - це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліта, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років. Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берега. Вчені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету. Щороку, влітку десятки студентів, а також просто любителів історії та давнини досліджують цю унікальну пам’ятку".

    27.09.2019 12 10636
  • Українські полярники віднайшли в Антарктиді унікальну льодовикову печеру Українські полярники віднайшли в Антарктиді унікальну льодовикову печеру

    Українські полярники віднайшли «загублену» льодовикову печеру в Антарктиді, виявивши, що вона втричі більше, ніж вважалося раніше, і має кілька озер та річку. Пошуками займалися учасники 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), що нині перебувають в річній «зимівці» на станції Академік Вернадський. «Ще з перших експедицій науковці знайшли на острові Галіндез, де розташована українська станція, льодяну печеру. Вхід до неї був з протилежного від станції берега острова, під вершиною льодовика. Однак виявилося, що кілька років тому цей льодовик зсунувся в океан і вхід завалило. Тому ми вирішили зайнятися пошуками входу до печери. Було кілька невдалих спроб знайти його з боку протоки Пенола. А от в льодовику з боку старої британської бази-музею – будиночка Ворді – нам пощастило: ми віднайшли вхід до «загубленої» печери», – розказав керівник 24-ої УАЕ Ігор Дикий. Знахідка неабияк здивувала полярників: виявилося, що печера насправді втричі більша, ніж вважалося раніше. Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, вони розташовані в 3 поверхи. На нижньому маршруті учасники експедиції знайшли замерзле озеро, а наприкінці цього ходу – велетенський зал. Він заввишки 12 м (майже як чотириповерховий будинок), завширшки 8 м та завдовжки 30 метрів. У цьому залі виявили підльодну річку і два озерця, з яких науковці відібрали воду та лід для гідрохімічного аналізу та для подальших досліджень щодо наявності вірусів і бактерій за їхнім екологічним ДНК. Зразки льоду будуть збережені для докладнішого аналізу в лабораторіях України. Окрім цього, на глибині близько 20 метрів від поверхні, в одній з льодових брил полярники знайшли перо птаха. Воно має досить широке опахало – тобто точно належить не пінгвіну. Чиє ж це перо і скільки йому років, дослідники ще мають з’ясувати. Для цього зразки пера теж планують доправити в Україну під час повернення експедиції.

    11.09.2019 8 6552
  • Лучшие научные фото года: победители фотоконкурса Royal Society Publishing Photography Competition 2018 Лучшие научные фото года: победители фотоконкурса Royal Society Publishing Photography Competition 2018

    Фотоконкурс Royal Society Publishing Photography Competition) проводится с 2015 года. Фотографии, отправленные на конкурс, отражают науку во многих ее проявлениях. Эти снимки поистине делают науку доступной для широкой аудитории. Участники представили свои работы в пяти категориях: «Астрономия», «Поведение» , «Микросъёмка» , «Наука о Земле» , «Экология и наука об окружающей среде». В этом году конкурс выиграл Петр Хоралек (Petr Horálek). Петр отправил на конкурс фото солнечного затмения, которое сфотографировал в Уганде еще в ноябре 2013 года. Фото также победило в категории «Астрономия».

    27.12.2018 17 9784
  • «Наука в опасности»: в Киеве под Радой ученые требовали увеличить финансирование «Наука в опасности»: в Киеве под Радой ученые требовали увеличить финансирование

    В Киеве под Верховной Радой около 500 представителей профсоюза Национальной академии наук Украины (НАНУ) требовали увеличить финансирование. Сначала колонна митингующих пыталась пройти на площадь Конституции, непосредственно к стенам парламента, однако правоохранители ограничили доступ к площади. Из-за этого между депутатом Рады Сергеем Каплиным и правоохранителями случился конфликт. После этого представители НАНУ провели митинг на улице Грушевского.

    04.10.2018 30 12572