У Запоріжжі презентували унікальну гідроархеологічну знахідку, яку виявили на дні р. Дніпро - дубовий лафет. Подібні знахідки невідомі в межах України. Про це сказав археолог, співробітник національного заповідника Хортиця Валерій Нефьодов під час презентації знахідки: "Попередньо, датування лафету - остання чверть 17 століття - початок 18 століття. Гармата великого калібру, яка використовувалась для штурму міст, фортеці, укріплень того часу. Калібр 24-32 фунти. Це польова гармата. Гармата мала надзвичайну артилерійську цінність. Сам лафет зроблений з дубу та окований залізом. Є залишки червоної фарби. Він - загальноєвропейської конструкції, але де саме зроблений поки не знаємо", - сказав Нефьодов. Гармати такого розміру стріляли на відстань до 7 км. Знахідка знаходилась на глибині 9,8 м трохи нижче Хортиці. Археологи говорять, що спочатку подумали, що знайшли стародавній корабель чи інший плавзасіб. "Довжина лафету близько 4,4 м, ширина близько 2,3 м. Вага - понад 1,2 тонни. Подібні знахідки невідомі в межах України. Одиниці схожих лафетів зберігаються в деяких музеях світу", - наголосили археологи. Лафет добре зберігся, бо був занурений у мул. Колеса були зняті ще у 18 столітті. Лафет перевезуть до реставраційного ангару.

В некрополе Саккара, что недалеко от Каира, обнаружены 59 саркофагов с мумиями и 28 деревянных статуэток древнеегипетских богов. Об этом ранее неизвестном захоронении сообщил министр по вопросам туризма и древностей Египта Халид аль-Анани, пишет Би-Би-Си. По его словам, несмотря на то, что захоронению 26 веков, останки и саркофаги хорошо сохранились. Многие саркофаги выглядят, как будто их сделали совсем недавно. Некоторые саркофаги раскрашены. Почти во всех саркофагах находятся мумии священнослужителей и высокопоставленных чиновников. Саркофаги были найдены в трех специально для этого сделанных шахтах и были расположены один над другим. По словам министра, они будут выставлены в Большом египетском музее, неподалеку от пирамид в Гизе.

Международная Белгород-Тирская археологическая экспедиция 2020 года официально стартовала в стенах памятника национального значения — Аккерманской крепости. Исследователи поставили перед собой амбициозную цель — приоткрыть ранее не известные страницы истории древней Тиры. Раскопкам предшествовали масштабные георадарные работы, специалисты просканировали больше 6 тысяч квадратных метров территории фортификационного сооружения, стоящего на месте, где был немаленький древнегреческий город-государство. Участники экспедиции и волонтеры приступили к полевым работам совсем недавно, 1 июля, но уже сделали несколько интересных находок. «Мы сейчас исследуем небольшой участок, около 50 квадратных метров, Гражданском дворе, — рассказал руководитель экспедиции кандидат исторических наук Олег Савельев. — Это самый перспективный участок с интересными аномалиями, зафиксированными георадаром». В первые же дни ученые вскрыли фрагмент средневекового турецкого помещения, примыкающего к южной стене крепости. В верхних слоях они нашли бронзовый ключ, турецкий кинжал и пушечное ядро — предположительно XVIII века. «С первого штыка лопаты верхний слой показал все признаки нетронутого участка, — рассказывает главный консультант экспедиции, доктор исторических наук Андрей Красножон. — Здесь не работали даже черные археологи и очень много интересных артефактов: фрагменты керамики — как средневековой, так и римского периода, много амфорной тары, металлических изделий и животных костей». Также археологи достали из земли сохранившийся до наших дней бумажный тумар (оберег — свернутый в треугольник листочек бумаги со строчками из Корана) возрастом не менее 300 лет. «Бумага сохранилась превосходно, что превращает находку в уникальную. Особенно на этом памятнике. Условием сохранности предмета послужило как качество материала, из которого он сделан, так и свойства грунта. Полностью развернуть амулет и прочесть текст еще предстоит, но уже сейчас можно видеть арабскую фразу: «Написано от страха [перед Аллахом?]…» и три цифры: 007 (велик соблазн видеть в них фрагмент даты по хиджре: 1007=1598/99 гг.)», — рассказал Красножон. По мнению ученого, находка может дополнить сведения о жизни людей в Аккермане в первой половине XVIII века, когда в городе родился и жил знаменитый турецкий ученый, богослов Мухаммед аль-Аккермани, ставший в последствии кади (судьей) города Мекка. «Есть основания предполагать, что Аккерман являлся своего рода центром исламского учения в Северо-Западном Причерноморье указанного столетия. Так что, исторический контекст сделанной находки более чем примечателен», — отмечает Красножон.Следующим шагом станут работы в Военном дворе крепости, рядом с цитаделью. Именно здесь, полагают ученые, располагался центр античной Тиры — ее агора (главная площадь, окруженная общественными зданиями и храмами) и теменос (главный алтарь). «Это новый этап в исследованиях, — отмечает Андрей Красножон. — Не только этого памятника, но и в целом многослойных памятников античного периода. Проведенная георадарная съемка позволяет сразу сказать, где расположить раскоп, каких размеров, на какой глубине ожидать нужный строительный сегмент. Это очень экономит усилия археологов».

Офіційна  Facebook-сторінка археологичного пам'ятника Мамай-Гора: "Нарешті розкриваємо всі таємниці про найголовнішу знахідку сезону на Мамай-Горі – про непограбоване поховання скіфського воїна, в супроводі якого був знайдений акінак із золотими обкладками та надзичайно цінний інвентар. На 32 рік досліджень Мамай-гора зробила нам надзвичайний подарунок! Аж до сьогоднішнього дня всі деталі трималися у великому секреті, відбувалися реставраційні роботи, проводилися експертизи, і ми дуже раді, що нарешті настав той день, коли ми можемо поділитися нашою радістю з усією країною! Тож, поїхали! Як це було: Середина липня, польові роботи сезону 2019 у розпалі. В західному секторі курганного поля Мамай-гори, де сконцетровано поховання епохи пізнього середновіччя, фіксуємо невеличкий пагорб висотою близько 0,15 м і вирішуємо його перевірити. Спочатку вручну було пробито траншею шириною 2 м на глибину 1,2 м. Тут було зафіксовано рів з залишками кісток тварин та дрібними уламками амфор – ознаки поминальної тризни, характерної для скіфів та інших стародавніх культур. Подальші розкопки кургану було продовжено за допомоги бульдозера Т-170, що з’явився в експедиції завдяки краудфандинговій кампанії #MyMamai та підтримці небайдужих співгромадян. В ході розкопок виявлено рів та два скіфських поховання. В центрі насипу було зафіксовано потужний пропал червоного кольору. Він перекривав і могильні плями двох ям. Судячи зі стратиграфії та розмірів ям, одне з поховань було центральним, а інше супровідним. Спочатку ми взялися за дослідження супровідного поховального комплексу, і він приніс нам абсолютно неочікувані результати! Вже на рівні зачистки контурів в південно-східному куті ями було зафіксовано заглиблення, в яке було встановлено прекрасну і дуже рідкісну сіроглиняну амфору. Пізніше нашому спеціалісту з керамології вдастся її відновити, і ця амфора матиме визначну роль у датуванні комплексу. На дні, випростано на спині, лежав кістяк – як показала антропологічна експертиза – юнака віком 18-20 років. Він був вершником, майстром як ближнього, так і дального бою. Про це свідчить інвентар, що супроводжував його до потойбіччя. Праворуч знаходилися уламки кістяних псаліїв і застібки для кінської вузди. Зліва – залізна бойова сокира, бронзові та кістяні стріли, і окраса всього комплексу – скіфський короткий меч, акінак, із золотими обкладками, листами руків’я, перехрестя та ковпачком для вістря (акінак такого типу знайдений вперше за останні 120 років! – прим. ред.). Юнак цей був не тільки воїном, але й франтом – він полюбляв прикраси. В районі шиї та голови знайдено буси зі склопасти, підвіски з зубів благородного оленя, золота сережка та золота підвіска із крейдяною вставкою. Це поховання знаходилось поруч з іншим, значно більшим за розмірами. Те, на жаль, було пограбовано вщент, скоріш за все ще вдавнину. Нами було знайдено лише одне вістря стріли та уламки кісток. Поховано людину похилого віку. Не виключно, що супровідне поховання юнака 18-20 років могло належати зброєносцю видатного вождя. Окрім унікального інвентарю, цей комплекс має й додаткову наукову цінність, бо поглиблює час зародження скіфського могильника на Мамай-Горі до VI ст. до н.е. (абсолютна більшість досліджених пам’яток скіфської доби тут датуються IV-III ст. до н. е.). Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення, що руйнується Каховським водосховищем. Мамай-гора - це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліта, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років. Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берега. Вчені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету. Щороку, влітку десятки студентів, а також просто любителів історії та давнини досліджують цю унікальну пам’ятку".

15 июня президент России Владимир Путин побывал на острове Гогланд, чтобы проверить ход экспедиций Русского географического общества. Президент погрузился на дно Финского залива в подводном аппарате. А затем встретился со студентами-археологами.