Фотографи Жан-Марк Каймі та Валентина Піччінні задокументували кілька історій українок у школі польського Перемишля, яка стала притулком для біженців. Вони також попросили жінок показати символічну річ, яку ті встигли взяти з собою. Так з’явилася серія No Woman No Cry. Жан-Марк та Валентина — дует фотографів, які з 2013 року працюють над документальними і персональними проєктами. Роботи публікувалися у The Guardian, Die Zeit, Politico, Le Monde, Wired, GQ та Newsweek. Дует отримав кілька міжнародних премій, а також був фіналістом Bird in Flight Prize ‘2020 із проєктом Güle Güle. Протягом кількох років вони висвітлювали події в Україні, зокрема Революцію Гідності та війну на Донбасі. — За кілька місяців до вторгнення ми переїхали до Києва, у квартиру нашого друга на Оболоні. Ми документували життя країни, яка готувалася до війни. Усюди з’являлися майстер-класи з виживання, невідкладної медичної допомоги, поводження зі зброєю тощо. Ці курси були популярними серед звичайних людей. Коли почалася війна, ми поїхали до Львова, щоб зафіксувати масову втечу людей, якої не було з часів Другої світової. Зі Львова рушили до Польщі. Там у нас був доступ до школи у Перемишлі, яку перетворили на пункт збору біженців. Серія No Woman No Cry була створена саме там. Жінок ми фотографували майже одразу після прибуття до притулку, всі мали драматичну історію. Вони розповіли нам, як залишали в Україні своїх літніх батьків, друзів, домашніх тварин, будинок, роботу та все, що нажили протягом життя. Серія базується на концепції диптиху: інтимний портрет героїні великим планом поєднується з чимось важливим, що вона взяла з собою і що має велике символічне значення. Це можуть бути паспорт, фотографії, талісман на удачу, домашні тварини, дитячі іграшки, рятівні ліки та навіть кухонний ніж. Своєю серією ми хотіли озвучити окремі історії, уникаючи образу анонімної масової міграції. Це дозволяє глядачу зіткнутися віч-на-віч з героями історичної події та з впливом війни на людські життя.

За п’ять тижнів війни, за даними ООН, Україну покинули чотири мільйони біженців. Разом із сім’ями, наодинці, з тваринами. Радіо Свобода задокументувало обличчя людей, які тікають від війни одразу після перетину українсько-польського кордону на пункті пропуску «Шегині-Медика».

На пункті пропуску «Краковець» у Львівській області облаштували так званий «гуманітарний коридор» для громадян, які перетинають українсько-польський кордон. Тут біженці можуть відпочити, поїсти, зігрітись, переодягнути дітей, зарядити телефон і навіть переночувати перед перетином кордону. Встановлено намети, де волонтери роздають їжу та гарячі напої. Цілодобово чергує бригада швидкої допомоги. На всіх пунктах пропуску на українсько-польському кордоні облаштували пункти обігріву, де чергують волонтери та медики.

Гігантська вогняна куля, що вибухнула з боку житлового будинку в сильно постраждалому Маріуполі, була лише однією з багатьох в ході триваючих російських атак в Україні в п’ятницю. Безперервне насильство в містах по всій Україні спонукало все більше жителів приєднатися до 2,5 мільйонів, які, за оцінками, вже покинули країну. Але захисники України незламні та наносять вражаючих втрат загарбнику по всіх напрямках.

Вуста втомленої жінки, яка щойно втекла від війни, у недовірливій посмішці, коли румунський офіцер імміграції передає їй фіолетовий тюльпан. Проблиск надії та вдячності з’являється на обличчі іншої жінки, коли вона стискає контейнер з їжею і приймає рожевий тюльпан від католицького священика на залізничному вокзалі в Польщі.Але навіть добрі жести незнайомців у Міжнародний жіночий день були слабким полегшуючим у вівторок для занепокоєних біженців, які покинули свої домівки, багато хто з маленькими дітьми. Замість цукерок, квітів і поцілунків, яки зазвичай дарують їм друзі та рідні в Україні, вони милостиво обходилися квітами, піднесеними невідомими руками, та даром безпечного притулку в чужій країні.Фотографії, зроблені фотографами Associated Press, відображають, наскільки важкою та емоційно болісною була ця подорож: смуток жінки, яка ховає обличчя руками, коли вона сидить на ліжечку в шкільному притулку для біженців у Перемишлі, Польща; гримаса літньої, засніженої жінки в інвалідному візку, яка тримає на колінах рожеву подушку, коли її штовхають дорогою після евакуації з міста Ірпінь; нещодавно евакуйована з Ірпіня, яка зупиняється на засніженій дощем і снігом вулиці, покладає руку на серце і дивиться вниз на холодний мокрий тротуар.Для жінок, які не змогли втекти, бути у безпеці було найважливішою метою цього міжнародного свята. Фотограф AP зняв одну таку жінку, яка тримає і втішає маленьку дитину на руках у імпровізованому бомбосховище в Маріуполі.

У зруйнованих війною районах України жителі втікали стежками, а вбиті горем батьки оплакували загиблих дітей, поки російські війська продовжували обстрілювати оточені міста. Обіцяне припинення вогню в Маріуполі провалилося в суботу на тлі сцен терору в обложеному місті, а на околицях Києва потік мешканців з домашніми тваринами та дітьми перетнув річку Ірпінь імпровізованою стежкою під зруйнованим мостом. За десять днів після вторгнення Росії в 1,45 мільйона людей покинули Україну, за даними Організації з міграції ООН у Женеві. Число загиблих у конфлікті було важко виміряти, але, ймовірно, перевищило 1000.

Сотні мігрантів у супроводі білоруських силовиків прийшли зі стихійного табору до КПП Брузги-Кузніца. Попереду колони йшли жінки та діти. Деякі нелегали в руках несли палиці. Люди розібрали огорожу на білоруській стороні й тепер їх відокремлює від Євроосюзу лише дротяний паркан та кордон із польських військових.

8 листопада поблизу прикордонного переходу Брузги-Кузниця на польсько-білоруському кордоні зібралися сотні біженців. Такого скупчення тут не було від початку міграційної кризи між Мінськом та його західними сусідами. Білоруська влада вчергове звинуватила Варшаву у нелюдяності, а в міноборони Польщі заявили про готовність захищати кордон. Країна вже оголосила про терміновий збір військ територіальної оборони, які мають прибути на місце за 6-24 години. Вранці 8 листопада міністерство оборони Польщі оприлюднило відеозапис, знятий з повітря. На кадрах видно, як сотні людей скупчилися у пункті пропуску "Кузница" (КПП на польському боці). Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що на кордоні чергують понад 12 тисяч військових у повній бойовій готовності. "Ми готові захищати польський кордон", - написав він у Twitter. Повідомляють також, що до кордону із Польщею відряджає своїх військових і Литва. Польський уряд проводить термінову нараду щодо ситуації на кордоні. Раніше у соцмережах з'явився відеозапис того, як натовп мігрантів, або "туристів", як їх називає білоруська сторона, рухається трасою до польського кордону у супроводі людей у формі. Вдень 8 листопада мігранти спробували перерізати колючий дріт на кордоні, а також намагалися зламати його за допомогою колоди. Білоруські прикордонники заявляють, що "на такий крок відчаю біженців спонукали байдужість та нелюдське ставлення польської влади".  Мінськ неодноразово звинувачував Варшаву у жорстокому поводженні із мігрантами. Нині ці звинувачення лунають знову. "Білоруська сторона вдається до усіх необхідних заходів, аби забезпечити безперебійне функціонування каналів міжнародного сполучення, а також безпеки людей, які рухаються автомагістраллю", - йдеться у повідомленні білоруських прикордонників. Натомість Варшава звинувачує Мінськ у спробі провокації. На думку Євросоюзу, Білорусь веде гібридну війну, приймаючи біженців з Близького Сходу і відправляючи їх у Литву та Польщу. Олександр Лукашенко багато разів відповідав на це, що після запровадження санкцій ЄС у Мінська немає коштів, щоб вирішувати проблему мігрантів. Раніше Франція звинуватила родичів Лукашенка в організації нелегальної міграції через Туреччину та ОАЕ, а у МЗС Німеччини, куди у 2021 році через Білорусь дісталися близько 4 тисяч нелегальних мігрантів, побачило у подіях із біженцями "руку Москви". 28 жовтня депутат білоруського парламенту Андрій Савиних підтверджував, що білоруські турфірми видають візи у цих країнах прибулим з Близького Сходу та Африки. Щоправда, йшлося не про мігрантів, а про "звичайних туристів", частина з яких за власним бажанням потім намагається перетнути кордони з Польщею чи Литвою, уточнював білоруський депутат.

Более шести тысяч нелегальных мигрантов из Марокко проникли вплавь на территорию Сеуты - полуанклава Испании на северном побережье Африки. Число прибывших в течение дня беженцев стало абсолютным рекордом для Испании. Власти пиренейского королевства решили мобилизовать армию для оказания поддержки делегации правительства в автономном городе. Сообщается, что более полутора тысяч нелегалов уже возвращены в Марокко. Беспрецедентный приток мигрантов произошел на фоне дипломатической напряженности между Мадридом и Рабатом. В апреле стало известно о том, что в больнице в Испании находится генеральный секретарь фронта ПОЛИСАРИО, который выступает за независимость Западной Сахары от Марокко. Власти этой страны тогда предупредили Испанию о возможных последствиях из-за данной ситуации. Между тем в Рабате заявили, что массовый наплыв нелегалов в Сеуту не является результатом разногласий с Мадридом. Власти Испании подчеркивают, что будут защищать свои границы и возвращать в Марокко тех, кто попал на территорию пиренейского королевства нелегально. В связи с произошедшим в Сеуте, премьер-министр Испании Педро Санчес отменил намеченный на вторник визит в Париж.

Багато етнічних вірмен, які тікають з регіонів навколо Нагірного Карабаху, вирішили зруйнувати свої будинки, виносячи стільки, скільки вони можуть нести. Знищення відбувається перед запланованою передачею Азербайджану території, захопленої вірменами під час війни на початку 1990-х.