США досі бояться спровокувати Путіна на ще більшу ескалацію. Хоча, куди ще більше, крім ядерки. Тому Вашингтон постійно зважує, надавати Україні чи ні певні види озброєнь. Особливо на тлі президентських виборів у США, висуваючи Києву нові умови.

Президент США Джо Байден, який збирає гроші для своєї передвиборчої кампанії, визнав стурбованість з приводу свого віку, але заявив, що балотується на другий термін, бо демократія під загрозою.

Диктатор Володимир Путін заявив, що євреїв в Україні знищували не німці, а "бандерівці".

Євген Якунов:Перша сутичка американських і німецьких військових у Другій світовій війні сталася 4 вересня 1941 року, коли американський есмінець «Грір» запеленгував німецький підводний човен. Екіпаж човна, зрозумівши, що помічений, атакував американців двома торпедами. «Грір» відповів двома десятками глибинних бомб. Цього разу суперники розійшлися без втрат. Але британський прем'єр Черчілль вже радісно потирав руки: це добрий привід для Америки вступити нарешті у війну з Гітлером.

Борис Джонсон: У Євгена Пригожина не було надто багато часу, щоб з'ясувати, хто ж таки його вбив. Але все ж таки – він мав досить часу для цього. Між вибухом на борту дуже надійного бізнес-джету Embraer Legacy 600 і тою миттю, коли російський злочинець знепритомнів під час свого запаморочливого падіння на землю, пройшло не більше кількох секунд, але, я впевнений, що він у повній свідомості все таки встиг зрозуміти, що ж саме сталося.

Игорь Тышкевич: Я уже не раз писал о том, что активность Евгения Пригожина была попыткой стать частью так называемых «Башен Кремля», либо даже (в перспективе) создать свою. Именно поэтому он атаковал руководство МО РФ, демонстрируя неспособность решения задач силами «армии» и последовательно называл «армией» свою структуру.

Павло Казарін: Останні півтора року ми маємо питання, на яке ніхто не знає відповіді. Воно звучить просто: чи готовий Кремль воювати з НАТО? Від відповіді на нього залежить набагато більше, ніж ми думаємо. Зокрема наше повоєнне майбутнє.

Іван Киричевський: По ракетній атаці росіян 5-6 серпня 2023 року: рашисти повернулись до формату масованих ракетних обстрілів, головною ціллю яких стала саме інфраструктура військового призначення, але це поки що залишилось чомусь непримітним. Давайте пригадаємо ось таку хронологію:

Вадим Денисенко: Вже зараз росіяни будуть пробувати робити дві нові точки напруги в світі: одна на польсько-білоруському кордоні, інша в Нігері. Обидва конфлікти мають на меті одну річ: відволікти захід від України, зменшити постачання зброї і спробувати змусити Захід сідати за стіл переговорів.

Іван Киричевський: Проведення таких атак цілком відповідає стратегічній меті, яку минулого літа в своїй програмовій статті поставили Залужний та Забродський – «перенос війни на територію РФ».  Але оскільки у нас ресурси обмежені, то тут нема підстав сподіватись на результат більший, аніж окреслено в цьому сухому і стислому формулюванні про «перенос війни на територію РФ». Для справді масштабного впливу на цивільне населення Росії потрібні на порядки більші масштаби пусків дронів-камікадзе.