Вадим Денисенко: Більше 80% росіян проти мобілізації. На мітинги проти мобілізації вийшло всього кілька тисяч людей. Страх перед владою переміг страх потенційної смерті. Чому?

Євген Дикий: Ну що, мої котики та зайчики, послухали під ранкову каву бункерного дєда? Вітаю нас всіх у новому 1944-му році. Будь-які історичні аналогії завжди дуже відносні. Але «історичні реконструктори» з-за парєбріка настільки точно відтворюють історію «тисячолітнього Рейху», що порівняння із радянсько-німецькою війною наразі найбільш придатні для короткого пояснення ситуації.

Черговий огляд подій на всіх напрямках від Тома Купера містить одну чітку й оптимістичну констатацію – на росії настав «bardak time». Бажаємо окупантам більше не виходити з цього стану, все втратити й всюди програти.

Костянтин Машовець: Отже, командування військ противника на Сватовському напрямку визначилось із місцем прикладання основних своїх зусиль. Це ділянка місцевості по лівому берегу річки Оскіл між Куп'янськом та російським кордоном. Ну, мотиви зрозумілі... Саме тут організація нового рубежу оборони для противника є найбільш актуальною, в плані сил, ресурсів та часу, необхідних для "зупинки українського наступу"...

Костянтин Машовець: Судячи зі всього, намагання командування військ противника закріпитися по східному берегу Осколу провалилося... Противник був вимушений відтягнути частину своїх підрозділів в районі Борової та південніше Куп'янська... І це продовжує його турбувати.

Костянтин Машовець: Очевидно, що протягом останніх 2-х діб командування військ противника на Вовчанському та Сватовському напрямках вирішувало два основних завдання – намагалося організувати більш-менш сталу лінію оборони між Печеніжським водосховищем та Дворічною, а також намагалось утримати позиції по східному берегу Осколу... Ні перше, ні друге завдання, судячи зі всього, противнику виконати у повній мірі так й не вдалося...

Костянтин Машовець: Саме цікаве, що українському ОТУ, яке зараз наступає північно-східніше та південно-східніше Балаклеї для того щоб створити угрупуванню військ противника "Изюм" ДУЖЕ СУТТЄВІ трабли, навіть не треба звільняти Куп'янськ (звичайно, поки що...). Достатньо вийти до Оскольського водосховища зовсім в іншому місці (в якому саме, не скажу, звісно...). І за певною інформацію, яка в мене є на "зараз"... вони це не тільки розуміють і "в курсе дела", а й вже достатньо близькі до здійснення цього на практиці...

Илья Кенигштейн: Украина и Европа. На истину не претендую, высказываю собственное мнение. Мнение окончательно сформировал после того, как убил 2 месяца на открытие счета компании в польском банке.

Павел Казарин: В Харькове есть мемориал воинам-интернационалистам. Белая колонна и мраморные плиты по кругу. На каждой – география, год и имена. Помимо привычного Афганистана там Западная Украина (1939), Финляндия (1939), Венгрия (1956) и Чехословакия (1968). Хорошее напоминание о том, что еще недавно мы все были «бурятами» имперских войн.

У цьому звіті Купера багато сарказму щодо здібностей представників розвідувальних служб різних країн, занепокоєння ситуацією у Новомихайлівці та станом 53 механізованої бригади,  великі втрати росіян у Мелітополі, трохи критики українським танковим бригадам.