«Прорвемось, куди ми дінемось»: як воюють артилеристи під Бахмутом

«Удома, напевне, буду сумувати за цим місцем», — каже нам старший технік артилеристів. Цю фразу ми чуємо крізь звуки пострілів танка. На щастя, нашого. Бригада, до якої ми приїхали, вже понад місяць працює під Бахмутом. Зараз це найважча ділянка фронту. На відміну від інших позицій, де українська армія перейшла від оборони до наступу, тут досі обороняються. А росіяни, основу яких на цій ділянці становлять найманці з груп «Вагнер» і «Ліга», безкінечно намагаються прорвати тут українську оборону — як не в одному, то в іншому місці. З військового погляду в цьому зараз небагато логіки, однак артилеристи пояснюють ці спроби наступів тим, що хоч десь росіянам потрібні перемоги. Перемог ця бригада з усіх сил намагається росії не дати. Усе — дорогою ціною. Тиждень тому два артилерійські екіпажі вийшли з ладу через обстріл, загинули найкращі бійці. І це те, з чим мусять далі жити й воювати їхні побратими, котрі вже також майже всі поранені, але продовжують боротись.