Невпинний вогонь артилерії і штурми позицій – ось, з чим стикаються українські захисники на позиціях в Серебрянському лісі. Через нетипові для Донбасу природні умови – гори, ліс, болота, прикордонники, що тримають тут оборону поруч зі Збройними силами України, вже встигли прозвати цю територію «українським В’єтнамом». Ще однією особливістю цієї ділянки фронту є річка Сіверський Донець. Українські позиції розташовані по обидва боки, через що військовим доводиться постійно переправлятись через водну артерію. У цих місцях ворог особливо пильно вицілює захисників. В яких умовах доводиться тримати оборону, які переваги мають українські сили оборони і чим відповідають на атаки росіян військові ДПСУ – дивіться в матеріалі.

У Федорівці Бахмутського району добре чути стрілкотню. За 1,5 кілометра звідси — передова. На пагорбі вдалечині можна розгледіти Соледар, до нього кілометрів зо 12. Із січня місто перебуває під цілковитим контролем росіян. Подекуди кулі з фронту долітають до найближчих хат на краю Федорівки. росіяни криють «Градами», артилерією та авіацією. 24 рази скидали на село 300- і 500- кілограмові авіабомби. Цілий рік Федорівка живе без зв’язку, світла й газу. Гуманітарну допомогу сюди привозять рідко — волонтери не наважуються потикатися зайвий раз. Із 300 мешканців у селі лишилося трохи більше як 20. Серед них Денис із Вікою та трьома синами. Їхній будинок — останній у селі, за ним — поле і фронт. Про життя родини на лінії вогню — у відео hromadske. Ми хотіли поспілкуватися з дітьми, однак Віка не дозволила. Пояснила, що малі хворіють, а в наймолодшого ріжуться зуби, тож він досить вередливий. Зайвий раз смикати їх не хоче. Увесь час, що ми провели з Вікою та її чоловіком, діти сиділи в хаті. Відео створено за підтримки «Медиасети»

За оцінками української влади, в результаті війни Україна перетворилася на найбільше мінне поле у світі. Про те, як працюють українські сапери на Донбасі.

Майже з самого початку повномасштабного вторгнення Мар'їнка — невеличке містечко на Донеччині — стало центром жорстоких боїв. росіяни то просувалися, то відступали, але зрештою змогли закріпитися в частині міста. Українські десантники продовжують тримати Мар'їнку, де, за їхніми словами, боротьба триває не за кожен будинок — іноді навіть за поверх. До самого міста в'їзд для журналістів із безпекових причин обмежений. hromadske побувало на позиціях військових 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, які нещодавно брали безпосередню участь у міських боях. Про те, як це відбувалося, дехто з них воліє не згадувати.

У січні підрозділ Сил спеціальних операцій «Азов-Київ», сформований ветеранами «АЗОВу», став третьою окремою штурмовою бригадою. Сьогодні військові вже у складі бригади обороняють Бахмутський напрямок. hromadske побувало на позиціях артилеристів-штурмовиків, які працюють на трофейній артилерійській установці «Мста». У своїх бліндажах вони розповідають про те, як почуваються і що найскладніше для військових на другий рік великої війни.

Бійці полку «Азов» ведуть вогонь із радянської гаубиці «Мста-Б» по позиціям російських військових під Бахмутом. За словами військових, армія РФ веде наступальні дії на цьому напрямку. Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина ПВК «Вагнер», тривають з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.

«Техніка не нова, вона радянська, а будь-яка техніка потребує обслуговування. За теперішніх погодних умов механізми виходять із ладу», — розповідає військовослужбовець 28-ї бригади «Варяг». САУ, на якій він працює, три доби перебувала в ремонті, а нині їде на передову продовжувати виконувати бойові завдання. Як працює артилерія 28-ї бригади.

Українська артилерія під Соледаром намагається стримати наступ російських військових, зокрема бійців приватної військової компанії «Вагнер», котрі наступають на цій ділянці фронту. Ситуація для українських Сил оборони тут ускладнюється щодня. Наразі головні шляхи до міста Бахмут уже прострілюються артилерією ворога, яка в останній тиждень тут теж активізувалась. Водночас українська артилерія працює здебільшого по скупченню живої сили, не даючи «вагнерівцям» зайняти ключові села, щоб ті не змогли наблизитись до головних шляхів, які ведуть у Бахмут. Якщо їм це вдасться — доступ до міста для Сил оборони ускладниться, як і забезпечення. hromadske побувало на позиціях реактивної артилерії однієї з танкових бригад. Підрозділ уже місяць працює на Донецькому напрямку. Переїхали сюди після звільнення правого берега Херсонщини, перед цим захистивши рідний Кривбас від наступу ворога. Тепер «Гради» танкової бригади допомагають своїй піхоті, котра стоїть на позиціях під Соледаром, щоб не допустити росіян до основних трас на Бахмут. Снаряди для РСЗВ артилеристи економлять, тож мусять бити точно в ціль. Хоча це й не основне завдання «Градів».

Бої за Бахмут: в одній із будівель міста російські військові заблокували український підрозділ. Бійці підрозділу «Птахи Мадяра» допомагають у порятунку українських військових. Кореспондент каналу «Настоящее время» Андрій Кузаков побував на позиціях підрозділу «Птахи Мадяра» та показав, як працює аеророзвідка на передовій Соледара та Бахмута.

Українські танкісти на модернізованому Т-64 відпрацьовують по російським військовим та найманцям групи «Вагнера» під Бахмутом. Вогонь ведуть з закритої вогневої позиції за координатами БПЛА. Під час масованих штурмових дій противника танкісти виїжджають на бойові завдання безпосередньо на передову - там висока концентрація протитанкових керованих комплексів і артилерії, яка накриває будь-яку бронетехніку, що затримується там надовго, тому завдання виконують максимально швидко. Російські військові, за словами танкістів, на цьому напрямі бронетехніку майже не використовують через насиченість української оборони різноманітними ПТРК. Автор: Роман Пагулич