Одна з наймедійніших бригад Збройних сил України — 47-ї окремої механізованої бригади «Ма́ґура». Ця бригада місяцями готувалася до контрнаступу: тренувалася за кордоном, отримала чимало іноземної техніки — й уже на початку контрнаступу її побачили серед перших на Запоріжжі. Зараз бригада наступає в районі села Роботине — на Мелітопольському напрямку. Журналісти hromadske спостерігали за роботою артилерійського підрозділу, який працює на американській самохідні гаубиці M109 «Паладин». Тими днями артилеристи почали стріляти з касетних снарядів, переданих Сполученими Штатами. Кажуть — більшість таки розриваються. Поки артилеристи працювали, екіпаж німецького танка «Леопард» відпочивав після боїв у районі Малої Токмачки. Бої тут тяжкі, розповіли танкісти. У них робота особливо небезпечна — росіяни полюють за «леопардами». Яку роль іноземна техніка відіграє у контрнаступі та як допомагає українським військовим — дивіться в репортажі.

У січні підрозділ Сил спеціальних операцій «Азов-Київ», сформований ветеранами «АЗОВу», став третьою окремою штурмовою бригадою. Сьогодні військові вже у складі бригади обороняють Бахмутський напрямок. hromadske побувало на позиціях артилеристів-штурмовиків, які працюють на трофейній артилерійській установці «Мста». У своїх бліндажах вони розповідають про те, як почуваються і що найскладніше для військових на другий рік великої війни.

Бійці полку «Азов» ведуть вогонь із радянської гаубиці «Мста-Б» по позиціям російських військових під Бахмутом. За словами військових, армія РФ веде наступальні дії на цьому напрямку. Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина ПВК «Вагнер», тривають з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.

Українська артилерія під Соледаром намагається стримати наступ російських військових, зокрема бійців приватної військової компанії «Вагнер», котрі наступають на цій ділянці фронту. Ситуація для українських Сил оборони тут ускладнюється щодня. Наразі головні шляхи до міста Бахмут уже прострілюються артилерією ворога, яка в останній тиждень тут теж активізувалась. Водночас українська артилерія працює здебільшого по скупченню живої сили, не даючи «вагнерівцям» зайняти ключові села, щоб ті не змогли наблизитись до головних шляхів, які ведуть у Бахмут. Якщо їм це вдасться — доступ до міста для Сил оборони ускладниться, як і забезпечення. hromadske побувало на позиціях реактивної артилерії однієї з танкових бригад. Підрозділ уже місяць працює на Донецькому напрямку. Переїхали сюди після звільнення правого берега Херсонщини, перед цим захистивши рідний Кривбас від наступу ворога. Тепер «Гради» танкової бригади допомагають своїй піхоті, котра стоїть на позиціях під Соледаром, щоб не допустити росіян до основних трас на Бахмут. Снаряди для РСЗВ артилеристи економлять, тож мусять бити точно в ціль. Хоча це й не основне завдання «Градів».

59 окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка нині боронить східний напрямок. Допомагає їм у цьому техніка, яку українським військовим вдалося затрофеїти на півдні. Як трофейна «Мста-Б» працює по окопах росіян — у репортажі hromadske.

Гармати FH-70 передали Україні одними з перших – як і американські гаубиці M777, ЗСУ отримали їх навесні. Цю артилерію калібру 155 мм передали дві країни – Естонія та Італія. Після місяців ведення інтенсивного вогню гармати продовжують працювати у складі артилерійської бригади на Запорізькому напрямку – навіть тут, де бойові дії спокійніші порівняно з Донбасом, артилеристи лише однією батареєю з шести гармат випустили понад 15 тисяч боєприпасів. Найбільш зносиму частину гармати – ствол, замінювати ще не доводилося, але окремі гармати втратили у боях, інші, враховуючи інтенсивність бойових дій, періодично ламаються. Частину поломок військові усувають самостійно, іншим доводиться викликати ремонтні команди. Бійці розповіли, як показали себе західні гармати калібру 155 мм у бойових діях та з якими проблемами доводиться стикатися на восьмому місяці їх використання у боях із російськими окупаційними військами в Україні. Автор: Роман Пагулич

Українська армія перетнула межу Харківської та Луганської областей, звільнила понад десять населених пунктів Луганщини і рухається в бік Сватового. Піхота 92 бригади вже в Луганській області, водночас артилерія поки що працює на межі областей. hromadske відвідало екіпажі «Гвоздик», що на 90% складаються з військових, для яких рідний дім — це Луганська і Донецька області. Їхній командир, 25-річний «Пастор», каже, що через це з мотивацією в його підопічних проблем немає — вони ж бо рухаються у напрямку дому. Українська артилерія на цьому напрямку працює і влучніше, і більше за російську, а самі хлопці висміюють «лінію Вагнера» — загорожу з бетонних кубів, яка має врятувати російські війська від броньованої техніки українців.

Від початку повномасштабної війни 59-та мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка вибивала окупантів з Миколаївщини та Херсонщини. 59-ту неодноразово у своїх звернення відмічав президент України Володимир Зеленський. Ми приїхали на південь до 59-ї, аби показати як працює підрозділ РСЗО «Град». Нині хлопці збирають на автівку для свого підрозділу РСЗО. Посилання на банку навідника «Ворона»: https://send.monobank.ua/jar/7oKAf9Cg6e

Під Бахмутом Донецької області, одній з найгарячіших ділянок фронту, Збройні сили України застосовують радянське озброєння, що залишилося у спадок Україні. Крім того, що у ЗСУ сьогодні є чимало іноземного озброєння, але чи не основним озброєнням оборони є те, що залишилося в українській армії з Радянського Союзу. Зазвичай, це артилерія 70-80-х років. Солдати кажуть, що хоч озброєння старе, але сьогодні стане в нагоді і дає шанси на ефективну оборону. Як застосовують у бою САУ 2С3, "Гради", трофейний російський танк Т-80 та МТ-12 "Рапіра", і чи втримається Бахмут дивіться у відео Радіо Свобода Україна. Автор: Мар'ян Кушнір

Позиції між Сіверськом і Соледаром уже не перший місяць тримає 10 коломийська гірсько-штурмова бригада. Тут українська армія обороняється й не дає росіянам і найманцям із групи «Вагнера» оточити Бахмут. Соледар — одне зі стратегічних міст на шляху до цієї мети росіян. Бої тривають уже в населеному пункті. Попри те, що ситуація на цьому напрямку найважча для української армії, hromadske тут більше чує роботу української артилерії, аніж російської. Це підтверджує нам і командир батареї — «Атлас». Ситуація понад місяць тому змінилася в український бік. росіяни більше не засипають тутешню землю снарядами з усіх видів артилерії, що може свідчити про те, що й у них почалися проблеми з боєприпасами. А з точністю в них і раніше були проблеми. В українців, каже «Атлас», із точністю краще. «Йшла група в наступ, 30 їхніх людей, і три снаряди акуратно по центру наших лягло». Справжнє ім’я «Атласа» — Сергій. Він тут наймолодший, але головний. Йому 24 роки. Коли війна з росією лише почалася, Сергій ще навчався у школі. Завжди хотів бути військовим. В академії на факультеті ракетних військ навчався вже тоді, коли війна була в розпалі, готувався до повномасштабної. Пройшов усі щаблі — від командира відділення до командира батареї. Його підопічні працюють і в дощ, і в холод. Але втоми чи нарікань ми не чуємо жодних. «Я до всього вже так звик, сприймаю на позитиві все»,  — каже командир.