Цими вихідними в країнах Центральної та Східної Європи пройшов шторм "Борис", спричинивши сильні зливи та повені. Найбільших збитків від негоди зазнали Австрія, Чехія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина. Деякі села опинилися під водою, щонайменше 8 людей загинули, є зниклі безвісти. Польща Драматичною склалася ситуація і в Польщі. Прем'єр-міністр Дональд Туск, який подорожував у райони повені на південному заході, підтвердив загибель однієї людини та оголосив стан стихійного лиха. Виступаючи з міста Клодзко, одного з найбільш постраждалих районів, Туск сказав, що 1600 людей у цьому районі були евакуйовані. За його словами, загалом 17 000 людей у цьому районі знеструмлені, а частково супутникові зв’язки Starlink використовуються для підтримки сигналу мобільного телефону та підключення до Інтернету. Своєю чергою мер Клодзко вже заявив, що його місто "програло битву" з повенями і ситуація стала "критичною". На південному заході країни повінь на річці Бяла прорвала дамби та укріплення в містах Глухолази та Ладек-Здруй. Для допомоги в рятувальних роботах у Вроцлаві був направлений гелікоптер. Тисячі людей довелося вивезти в безпечне місце, багатьох жителів довелося евакуювати з дахів будинків. Влада залучила до допомоги армію. Рух поїздів між Польщею та Чехією призупинено. Польсько-чеський прикордонний пункт Голковіце був закритий у суботу. Інститут метеорології та водного господарства повідомив, що в польському місті Водзіслав-Шльонський прорвано дамбу. Потік води зруйнував щонайменше один будинок. У цьому ж населеному пункті обвалився міст. "Військові, які підтримують місцеве населення, відрізані від сухопутного шляху назад", - заявили в Міноборони Польщі. У місті Ґлухолази, розташованому на південному заході, влада заявила, що місцева річка вийшла з берегів і затоплює місто. Водночас у Кракові, другому за величиною місті Польщі, жителям запропонували мішки з піском для захисту від повеней.

Україна пояснила вже всім партнерам навіщо їй необхідна достатня далекобійність. Тепер Київ чекає відповідних рішень. Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського. Про це повідомляють Контракти.UA. "Кожен такий російський удар, кожен прояв російського терору, як сьогодні проти Харкова, проти нашої Сумщини, проти нашої Донеччини, - все це доводить, що далекобійність має бути - і має бути достатньою", - наголосив президент. Він наголосив, що після того, як Україна пояснила партнерам навіщо їй необхідна достатня далекобійність, Київ чекає на їх реакцію. "Ми очікуємо відповідних рішень передусім від Сполучених Штатів Америки, Британії, Франції, Німеччини, Італії - усіх, хто може своєю рішучістю допомогти в порятунку життів", - підкреслив Зеленський. Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти вдарили по житловому будинку в Харкові. В результаті вже постраждало понад 40 людей. Серед них однорічна дитина.

Україна повинна більш системно протидіяти російським інформаційним атакам, які ослаблюють нашу державу і роблять вразливим суспільство. Сьогодні світ ухвалює кардинальні рішення проти інформаційної агресії Москви, Україна не повинна бути осторонь. Понад 70% українців вважають поширення російської дезінформації та пропаганди в соцмережах серйозною проблемою для країни. Про це повідомляють Контракти.UA. Це дані найсвіжішого опитування КМІС. І це те, про що я вже кажу кілька років: Україна повинна більш системно протидіяти російським інформаційним атакам, які ослаблюють нашу державу, роблять вразливим суспільство та поширюють капітулянтські настрої. Проблема не нова, вона загальносвітова, бо щупальці російської агентури - спецоперації її розвідки - поширені в Європі та США. І демократичний світ починає ухвалювати кардинальні та системні рішення для протидії російській інформаційній агресії. Наша держава не має пасти задніх. Виборча кампанія в США, "рука" Москви і Україна Дебати Гарріс і Трампа розпочали головний етап виборчої кампанії в США, результат якої такий важливий для України.

Густа пилюка Донеччини високо здіймається над дорогою. За нею ледве видно зелені пікапи, які несуться нам назустріч — трасою Костянтинівка — Часів Яр. Під захід сонця ми виїжджаємо разом з бійцями 28 бригади, які працюють на українському дроні «Вампір», на нічне чергування. Ми — на півдні від Бахмута й Часового Яру, 28-ма тут обороняє ділянку фронту в районі селищ Курдюмівка та Озарянівка. Через близькість Торецька до траси ця ділянка вигідна для росіян у напрямку Костянтинівки. Часів Яр та Вовчанськ на Харківщині нині вважають головною метою росіян. Часів Яр — як вихідний рубіж для подальшого наступу російських військових на Костянтинівку, а Вовчанськ — для продовження наступальних дій на Харківщині. У невеличкому бліндажі, пропаленому цигарками, ми проводимо близько 7 годин. Увесь час хлопці безперестанку працюють, але РЕБи росіян не дають виконати роботу успішно.

Сьогодні, в День Героїв України, хочемо показати вам один з епізодів щоденної роботи у Часовому Яру справжніх Супергероїв нашого підрозділу - бойових медиків кейс-еваку. Їх завдання – під постійними обстрілами, витягувати поранених бійців з переднього краю, ризикуючи своїм життям, надавати їм допомогу під ворожим прицілом, і все заради однієї мети – рятувати життя воїнів. Ця робота важка та небезпечна. Але вона вкрай необхідна. Вони йдуть вперед, незважаючи на ризик, бо знають: кожна хвилина зволікання може коштувати життя.

Україна посилила відповідальність за ухилення від мобілізації. Новий закон передбачає, що військовозобовʼязані не зможуть залишатися «в тіні», уникаючи повісток від ТЦК. Але чи вирішить новий закон проблему якісного поповнення збройних сил? І як у Кремлі намагаються скористатися тим, що мобілізацію в Україні сприймають болісно? Ви почуєте думки українських військових, експертів, міністра оборони та представників рекрутингових структур. Відео кореспондента ВВС Дмитра Власова.

На відео можна побачити надзвичайну відвагу та професіоналізм наших водіїв. Маневруючи в складних умовах, під постійними обстрілами ворожої артилерії, вони несуть на собі відповідальність за особовий склад та вогневу підтримку підрозділів у Часовому Яру.

Чимало непальців воюють в армії РФ проти України. Уряд Непалу не підтримує це і намагається протидіяти. Але що спонукає місцевих чоловіків попри смертельні ризики їхати за тисячі кілометрів і воювати в Україні? Репортаж DW з Непалу.

Інженерно-саперні підрозділи Держспецтрансслужби продовжують виявляти та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети на Харківщині. Десятки кілометрів сільськогосподарських полів, буквально засіяні ворожим залізом, зокрема протипіхотними мінами ОЗМ-72. На таких важких ділянках сапери Держспецтрансслужби працюють з підрозділами механічного розмінування Збройних Сил України. На жаль, трапляються випадки підриву цивільного населення, іноді не витримують навіть машини з розмінування. Утім наші сапери роблять все для того аби очистити українські землі від наслідків війни, щоб люди могли працювати на своїй землі.

Від початку війни в Україні на мінах підірвалось понад 270 людей, серед них - щонайменше 14 дітей. Як держава, разом з ЮНІСЕФ, вчать школярів мінній безпеці? І що запозичила Україна у Хорватії?