На позиціях українських сил неподалік Золотого на Луганщині у неділю відбувалися провокації зі сторони бойовиків із застосуванням ствольної артилерії і мінометів. Українські військові, у свою чергу, відповідають. Контрольовані Росією сили 14 разів порушили режим тиші на Донбасі, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил. За даними ООС, 5 липня бойовики здійснили вісім обстрілів, а в ніч на 6 липня – шість. Один український військовий поранений внаслідок мінометного обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

3 липня Білорусь відзначає День незалежності, а вже 9 серпня обиратиме президента. Із трьох основних опозиційних кандидатів - блогер Сергій Тихановський і банкір Віктор Бабарико затримані поліцією, а засновника IT-парку Валерія Цепкала зняла з виборів Центральна виборча комісія. Замість Сергія Тихановскього свою кандидатуру висунула його дружина Світлана - її ЦВК зареєструвала. Проте Олександр Лукашенко каже, що наступним президентом точно буде чоловік, мовляв, суспільство не дозріло до жінки-президента. Лукашенко керує Білоруссю вже 26 років. Зараз добігає кінця п'ята поспіль його каденція.

2 липня кінотеатри вперше за час карантину запрацювали і почали приймати відвідувачів. Умовами є дистанція і маски у відвідувачів. Квитки продають лише на половину зали і розсаджують глядачів так, щоб навколо були вільні крісла. У Києві діє ще одне обмеження через зростання захворюваності: робота закладів і культурні заходи не можуть продовжуватися після 22.00. Що дивляться у столиці і як себе відчувають глядачі і працівники кінотеатрів в нових умовах?

За минулі вихідні, за даними МОЗ, в Україні зафіксували 706 нових випадків коронавірусного захворювання; загальна кількість виявлених випадків – 44 334. На думку епідеміологів, найнебезпечніша ситуація в курортних районах України: через закриті кордони туди вирушають десятки тисяч українців. До прикладу, черга охочих потрапити на море в Одесі розтягнулася на десятки кілометрів. Центр міста і пляжі буквально переповнені людьми.

До Печерського суду 5-й президент України Петро Порошенко прийшов під вітальні вигуки своїх прихильників. Однак численні звинувачення на адресу Порошенка можуть означати для нього і його політичних соратників довгу і важку боротьбу. Цього разу Печерський суд Києва не зміг обрати запобіжний захід Петру Порошенку у вигляді особистого зобов'язання з'являтись на виклик слідчого і не виїздити зі столиці. Засідання врешті перенесли на 11:00 восьмого липня. Прокурори просять зобов'язати його з'являтися на допит і в суд, не відлучатись за межі Києва без дозволу слідчого, а також здати паспорт для виїзду за кордон. Обрання запобіжного заходу розглядав суддя Сергій Вовк, який за часів президентства Януковича судив Юрія Луценка. Справа стосується звинувачень у перевищенні колишнім президентом повноважень при призначенні першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка в 2018 році.

Після приходу до влади президента Володимира Зеленського прокуратура відкрила близько двадцяти справ, до яких так чи інакше причетний попередній президент Петро Порошенко. Провадження розпочали як за заявами певних осіб, так і за рішенням суду. Пояснюємо, що загрожує Петру Порошенку, за якими справами його викликали як свідка на допит, в яких висунули підозру, і хто подавав звернення з вимогою відкрити кримінальні провадження.

«Різниця між часткою тих, хто схвалює дії та заяви президента, та часткою тих, хто не схвалює, вперше за останній рік стала від’ємною і становила мінус 7 відсоткових пунктів», – ​ йдеться у свіжому дослідженні Київського міжнародного інституту соціології. Згідно з ним, 45% українців не схвалюють дії та заяви президента, ще 38% – підтримують їх. Водночас дії Верховної Ради не схвалюють 62% опитаних. Чому так відбувається і які чинники можуть впливати на такий рівень довіри українців до президента та парламенту?

Президент Зеленський до Дня Конституції відзначив держнагородами низку діячів культури, науковців і спортсменів. Всього у списку нагороджених до Дня Конституції 21 людина, але у соцмережах і медіа найбільше уваги було до «зіркових імен». Серед нагороджених цього разу Марія Єфросиніна, Ірина Білик, Тіна Кароль, репер Потап і ведуча «ТСН» Алла Мазур.

Потерпілі від повені на Прикарпатті незадоволені темпами рятувальних робіт. І вважають, що влада не зробила висновків з останньої великої повені 2008-го, а гроші, виділені тоді на ліквідацію наслідків, розікрали. Бо дамби, дороги і мости, які тоді побудували, не витримали першого сильного потопу.

Із настанням пандемії лікарні по всьому світу змушені були припинити робити нетермінові операції. Але в Румунії майже всі припинили робити аборти. У розпал кризи лише одинадцять з двохсот вісімдесяти лікарень у Румунії проводили аборти. Подібних історія чимало в усій Європі - зокрема, в Італії, Хорватії, Польщі. Активісти з прав людини закликають уряди Європи зробити аборти доступними і безпечними. Також існує побоювання, що у деяких місцях аборти вже ніколи не будуть доступними, як до пандемії.