Місто Купʼянськ у Харківській області було окуповане російськими військами 27 лютого 2022 року. росіяни через близькість міста до кордону зайняли його практично без боїв. Через 6 місяців окупації до Купʼянська вранці 10 вересня зайшли українські війська. Місто звільняла 92 харківська бригада. Але на відміну від звільнених Балаклії та Ізюма і багатьох населених пунктів, котрі через швидкість контрнаступу української армії опинились у тилу й нарешті почули тишу, Купʼянськ, навпаки, опинився на лінії фронту. hromadske побувало в місті 15 вересня. У цей момент лівий берег річки Оскол, яка розділяє Купʼянськ та Купʼянськ-Вузловий, був під контролем російських сил, а правий — українських. Через це артилерійські дуелі, танкові бої, пакети «Градів», касетні бомби добре було чутно. І все це безперервно прилітало на голови мешканців Купʼянська. Люди спішно покидали місто, хтось залишався і просив у військових хліб. Цього дня поранення в місті зазнали 10 людей, двоє з них — діти. В місцевій лікарні, яка працювала протягом усієї окупації, залишилося 20 працівників. Замість 900 — до війни. У госпіталі, який рятує поранених, нема ні світла, ні води, ні звʼязку, ні спецтранспорту, щоб усіх пацієнтів евакуювати в безпечніше місце. Ситуація в цей день у Купʼянську мала катастрофічний вигляд. 16 вересня, наступного дня після того, як знімальна група hromadske була в місті, Купʼянськ-Вузловий на лівому березі річки Оскол був звільнений підрозділом «Кракен». Але обстріли лівого і правого берега не припинились.

Високопілля, що на Херсонщині, пів року перебувало під окупацією росіян. На початку вересня Збройні сили України звільнили населений пункт. hromadske — одні з перших журналістів, яких пустили до Високопілля після його деокупації. Прильоти ворожої артилерії тут не вщухають досі, але місцеві, які виїхали на час окупації, все одно повертаються на рідну землю. Вони прибирають наслідки обстрілів у будинках, лагодять дах і ремонтують понівечені трактори під свист мін над головами. Як Високопілля оговтується від російської окупації — у відео hromadske.

Віта Бондаренко, мешканка Ізюма, яка під час окупації залишалася у місті, розповіла кореспондентам Радіо Свобода Україна про те, як поводилися з місцевими російські солдати та як сьогодні відновлюють місто.

14 вересня нанесено 8 ракетних ударів по гідротехнічних спорудах у Кривому Розі, що спричинило підвищення рівня води на річці Інгулець. В результаті підтоплено 112 приватних житлових будинків та дачних ділянок. У ніч на четвер у двох районах Кривого Рогу було оголошено часткову евакуацію населення. 15 вересня голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул заявив, що Росія знову завдала ударів крилатими ракетами по об'єктах критичної інфраструктури Кривбасу. Люди при цьому не постраждали. Про що розповідають мешканці Кривого Рогу?

Місто Ізюм на півдні Харківської області було окуповане російськими військами пів року. Після авіанальотів і бомбардувань його зайняли повністю наприкінці березня. Саме тоді Ізюм найбільше постраждав, місцева влада оцінює, що зруйновано 80 відсотків населеного пункту і що під час шквальних обстрілів в Ізюмі могло загинути до тисячі мешканців. У містечку до війни проживало трохи менше ніж 50 тисяч людей, а під час окупації ізюмців залишилося приблизно 10 тисяч. Українські війська звільнили Ізюм 10 вересня вранці. Більшість росіян устигли втекти, щоб не потрапити в оточення. Вони покидали військову техніку. Але втекли все ж не всі. Журналісти hromadske першими з-поміж інших потрапили до звільненого міста. За три дні після звільнення тут усе ще шоковані тим, що нарешті вільні.

Українська влада вже кілька місяців готує українців до того, що опалювальний сезон у 2022-2023 роках буде найскладнішим за часи Незалежності. Регіони з активними бойовими діями взагалі можуть лишитися без тепла. При цьому через загрозу ракетних ударів будь-яка область або місто в будь-який момент можуть опинитися без електрики. Тож як в цих умовах підготуватися до зими? Що взагалі буде з українською, російською та європейською енергетикою? Про це та інше поговоримо з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики.

Юрій Бутусов показує, як виглядає траса Волохів Яр - Ізюм після контрнаступу ЗСУ. Окупанти кинули чимало військової техніки, а деякі з них лишились в Україні назавжди.

Пів тисячі українських бійців щодня дістають поранення на передовій. Такі цифри президент Зеленський озвучував ще в червні. Тим часом гинуть і ті, хто рятує бійцям життя, — парамедики. Вони — пріоритетні цілі для ворожих снайперів, адже мінус один військовий медик на фронті — це щонайменше десять втрачених бійців. Цьому вчать на вишколах із надання екстреної медичної допомоги. Як парамедики з Харкова та Донеччини евакуюють поранених та в яких умовах працюють — у відео hromadske.

Днями 112-та бригада тероборони міста Києва підтвердила звільнення Шевченкового, що на Харківщині. Також бійці бригади продовжують брати участь у наступі на сході України. Майкл Щур у липні зняв репортаж з передових позицій 112 бригади, до якої він також належить. Лише зараз ми можемо опублікувати це відео, адже лінія фронту змістилась вперед.

У Балаклії під час російської окупації на білбордах з'явилися пропагандистські гасла. Українські військові почали знищувати ці агітаційні матеріали одразу ж після того, як перебрали контроль над містом. Під час такої роботи троє бойових товаришів раптом побачили, що під російським плакатом добре зберігся український з поетичною цитатою Шевченка. Символічний епізод військової операції з визволення Харківщини потрапив на відео. BBC вдалося зв'язатися з його авторами. Volodimir Karapchuk, Богдан Гулковський, Ivo Fedortsi зараз перебувають в районі бойових дій.