Гуманітарний вантаж – картоплю та питну воду – доставили до Бахмута волонтери з Костянтинівки та Нової Зеландії. Також у планах була евакуація принаймні чотирьох мирних жителів. У підсумку з-під обстрілів російських військ вже вдруге виїхав місцевий житель Леонід. А от родина Геннадія спочатку зголосилася на виїзд: люди попросили 20 хвилин, аби зібрати речі. Врешті вони виїжджати відмовилися. Проте волонтери кажуть: й надалі вмовлятимуть їх евакуюватися, щоб зберегти життя.

Старий Салтов та ще ряд сіл біля Печенізького водосховища до повномасштабного російського вторгнення в Україну були курортною зоною, з облаштованими турбазами, місцями для риболовлі чи плавання. Наразі вони зруйновані або спустошені регулярними російськими обстрілами. А місцеві жителі думають не про туристичні сезони, а як вижити: наприклад, потрапити до лікарні чи магазину, коли зруйновано переправу з одного берега річки на інший.

Масовані російські ракетні удари по енергооб'єктах України призвели до дефіциту електроенергії. Відключення стають дедалі тривалішими й сягають декількох годин. Це особливо гостро  відчуває цивільне населення. Щоб допомогти людям, які виявилися заблокованими у ліфтах під час вимикання світла, кияни почали складати спеціальні набори з водою, ліками та навіть іграшками для дітей. Російські політики й військові не приховують, що спеціально обрали тактику руйнування цивільної інфраструктури, щоб створити важкі умови для українського населення під час зими.

Через російське вторгнення вже тисячі українців - військових і цивільних - наразі вважаються зниклими безвісти. Їхні родичі у розпачі і намагаються отримати бодай якусь інформацію про них. На допомогу приходять волонтери і правозахисники.

Андрій Селецький став волонтером, щоб допомагати мешканцям Херсонщини евакуюватися з окупованих територій та доставляти гуманітарку в окуповані села чи населені пункти «на нулі». Зараз Андрій вже не їздить на контрольовані окупантами території, тому може на камеру розповідати про своє ставлення до ворога, не стримуючись у виразах. З перших тижнів війни його рідне село Нововоронцовка та сусідня Осокорівка, що розташовані на адміністративному кордоні Херсонської області, опинилися на лінії вогню. Осокорівка прожила місяць в окупації. Однак і після звільнення ворожі обстріли не припиняються. Зовсім поруч – лінія фронту.

Учора, 21 березня, волонтер і завзятий рибалка Річард Горда разом із другом Сергієм Булавським врятував 11-річного хлопчика, якого віднесло на крижині далеко від берега.

У Черкасах вже два місяці діє Центр прилаштування безпритульних тварин "Добрі руки". За цей час його співробітники та волонтери допомогли знайти новий дім десяткові котів. Але це значно менше, ніж могло б бути, адже через карантин люди багато втратили, і дехто мусить заощаджувати навіть на кормі для власних тварин, кажуть у центрі. Тож деяким котам доводиться очікувати довгі місяці, доки їх хтось забере до себе. Це перший і єдиний такий заклад в області. Забрати тварину звідти можна безкоштовно - разом з книгою з рекомендаціями з догляду, мисочкою, ковдрою та кормом. Але нові власники повинні усвідомлювати відповідальність за вихованця. Зараз у центрі перетримують 30 котів та кішок.

Борис Піддубний останні чотири роки займається благодійністю і зараз є волонтером в організації «Допоможи безхатченку». Щотижня готує їжу та роздає її на алеї біля Житнього ринку. Зазвичай тут збирається близько двох сотень людей, але наразі, через карантин, не більше тридцяти, адже вони не мають можливості дістатись транспортом. Приходять не лише бездомні, а й інші малозабезпечені люди. Борис говорить, що під час карантину волонтери з різних організацій які допомагають бездомним об’єднуються, аби спільними силами більше говорити про безпеку і здоров’я людей.

Через посилення карантинних заходів соціальні служби Києва фактично падають з ніг. Допомоги потребують майже всі літні люди віком старше 65 років, яким не рекомендують виходити з дому. Волонтери розносять пенсіонерам їжу та ліки. Але при цьому заразитися коронавірусом ризикують усі: і старенькі, і ті, хто їм допомагає.

В українській армії виявили коронавірус - поза зоною бойових дій на Донбасі. Але якщо хвороба з'явиться на фронті? Як там будуть з нею справлятися? Чи може армія допомогти українцям в боротьбі з коронавірусом? Як Україна воює з Росією під час епідемії?