Сєвєродонецьк продовжують активно штурмувати російські війська. У ході бойових дій їм вдалося зайняти половину міста. Водночас, як стверджують українські військові, у місті точаться міські бої. ЗСУ намагаються закріпитися і підготуватися до контрнаступальних операцій. Їм на допомогу приїхали підрозділи іноземців із різних країн світу, які добровільно сформували окремий спецпідрозділ та воюють на боці України.

Мешканці Донбасу не просто не раді російській армії - чимало з них зустрічають її зі зброєю в руках. Кореспондент DW поспілкувався з трьома добровольцями, які тримають фронт на Донеччині. Дивіться, хто саме захищає Донбас і до чого тут українська мова.

«Танк — це сила», — кажуть танкісти 3-ї танкової бригади ЗСУ. Вони одні з тих, хто зупинив наступ росіян в районі Ізюма. За наслідками одного з боїв командир роти Сергій Пономаренко отримав Героя України. У тому бою його 6 танків вийшли на 20 танків ворога. Знищили 9 ворожих одиниць, з бою вийшли без втрат техніки. Змагання серед українських танкістів, хто більше підбив російських танків, нема. Для них це не статистика, хто і скільки машин знищив. Бо за кожною підбитою бронетехнікою стоїть робота людини. Також мають спільне завдання: вигнати окупанта з України. І з кожним втраченим танком ворога у ЗСУ залишається на кілька життів більше. Водночас танкісти визнають: коли підбивають танк — більше адреналіну та азарту, ніж коли захоплюють ворожу техніку. Серед захоплених — два новітні російські танки Т80. Їх уже використовують українські танкісти, знищуючи техніку ворога. Після важких боїв під Ізюмом настав період, коли більше доводиться працювати артилеристам. І хоч нині танкістам щастить більше відпочивати, вони все одно готуються до бойових дій. А особливо — до наступу.

На Горлівському напрямі щодня працює російська авіація – і літаки, і гелікоптери. Як по позиціях, так і по населених пунктах. Під прикриттям артилерії та кількох одиниць бронетехніки угруповання так званої ДНР періодично намагаються просунутися вперед. Спроби поки що неактивні. Українські військові вважають, що зараз цей напрямок для противника – не пріоритетний. Тому в основному тривають обстріли з артилерії різних калібрів.

Траса, що веде з Бахмута, Донецької області до Лисичанська, що знаходиться в Луганській області, регулярно обстрілюється російськими силами. За останні кілька днів інтенсивність обстрілу основної дороги, що з'єднує дві області між собою, зросла в рази. Російські сили намагаються оточити українські війська та взяти під контроль Луганську область у її адміністративних кордонах. Водночас російські сили розстрілюють ангари, де зберігаються зерно та насіння.

Нововоронцовка — крайня північ Херсонської області. Російські війська дійшли сюди впритул, але не взяли селища. Тут була сіра зона. Згодом ЗСУ відтіснили росіян углиб Херсонщини. А втім, Нововоронцовка й досі під постійними артилерійськими обстрілами російських військових. Як нині живе село — дивіться у репортажі hromadske.

Один із напрямків, де нині російські сили не прорвали оборону – Горловський. Там українські війська готуються до можливого прориву. І поки бої продовжуються на флангах, бійці діляться своїми думками щодо можливого подальшого ходу бойових дій. Що думають в окопах українські солдати – відео Радіо Свобода.

Ще однією гарячою точкою на Донбасі нині стало місто Бахмут. Враховуючи, що російські війська просунулися вглиб раніше контрольованих Києвом територій в районі так званої «Світлодарської дуги», окупаційні війська наблизилися до міста Бахмута. Українські війська відбивають атаки російських сил та намагаються встановити контроль на панівних висотах для подальшого контролю та можливих маневрів військ. Як це відбувається, дивіться у відеорепортажі Мар'яна Кушніра.

27 лютого 2022 року через три дні після початку повномасштабної російсько-української війни президент України Володимир Зеленський закликав іноземців доєднуватися до оборони України. Так був створений Іноземний легіон. hromadske зустрічає легіонерів у звільненому нещодавно селі під Харковом. Це лише один із підрозділів, де воюють іноземці — тут вони боряться з російською армією у складі однієї з механізованих бригад. Офіцерський склад тут — українці. А вже командир взводу — іноземець. Воюють тут громадяни 92 країн, від США до Австралії та Японії. Уже були в боях і брали участь у звільненні сіл. Вже попрощалися з одним із побратимів: від ракетного обстрілу загинув громадянин Нідерландів Рон Вогелар. І хоча, на відміну від українців, контракт зі Збройними силами іноземці мають право розірвати будь-коли, більшість, хто вже пройшов перші бої, кажуть, що взяли квиток в один кінець — і вони тут до перемоги. 

Без ротацій одразу після звільнення та зачистки Харкова 113 бригаду тероборони відправили захищати один із напрямків наступу російських військ – ізюмський. Бійці згадують, що 24 лютого починали воювати без бойової згоди та з нестачею боєприпасів. А тепер – тестують американські гвинтівки та прагнуть помсти за загиблих побратимів.