«Лягайте, розтягніться, біжімо, це танк по нас», — ці слова чуло hromadske, коли журналісти бігли, йшли, повзли до передових позицій української армії під Харковом. Українські військові просуваються вперед на схід від Харкова. hromadske повернулося на позиції харківської тероборони, де ми були в травні. За два місяці військові тут просунулися на два кілометри на схід і зайняли позиції, з яких вибили росіян. Тут зараз працює і наша артилерія, й іноземна — як американські гаубиці «три сімки», так і українська авіація. Але за ці два місяці ситуація погіршилась і для українських військових: хоч вони і просуваються вперед, російська артилерія тут працює тепер втричі сильніше. Машина, яку ми залишили в посадці, втратила заднє скло, поки ми повернулись. І тут так щодня. Щойно росіяни бачать переміщення людей чи машин, відразу туди прилітає. Також почастішали виходи ДРГ росіян, одну таку групу кілька днів тому харківська тероборона разом зі спецпризначенцями розбила неподалік під Дементіївкою. До терооборонівців приходить бригадний генерал «Марсель». «Не з інспекцією, а щоби підтримати», — каже він.

Американський Інститут вивчення війни повідомляє, що існує ймовірність того, що Володимир Путін наказав захопити Харків та неокуповані території області, незважаючи на те, що успіх такої операції мінімальний. Українські військові, котрі захищають Харківський напрямок, стверджують, що реалізувати плани Москві не вдасться. Автор: AP

«Танк — це сила», — кажуть танкісти 3-ї танкової бригади ЗСУ. Вони одні з тих, хто зупинив наступ росіян в районі Ізюма. За наслідками одного з боїв командир роти Сергій Пономаренко отримав Героя України. У тому бою його 6 танків вийшли на 20 танків ворога. Знищили 9 ворожих одиниць, з бою вийшли без втрат техніки. Змагання серед українських танкістів, хто більше підбив російських танків, нема. Для них це не статистика, хто і скільки машин знищив. Бо за кожною підбитою бронетехнікою стоїть робота людини. Також мають спільне завдання: вигнати окупанта з України. І з кожним втраченим танком ворога у ЗСУ залишається на кілька життів більше. Водночас танкісти визнають: коли підбивають танк — більше адреналіну та азарту, ніж коли захоплюють ворожу техніку. Серед захоплених — два новітні російські танки Т80. Їх уже використовують українські танкісти, знищуючи техніку ворога. Після важких боїв під Ізюмом настав період, коли більше доводиться працювати артилеристам. І хоч нині танкістам щастить більше відпочивати, вони все одно готуються до бойових дій. А особливо — до наступу.

27 лютого 2022 року через три дні після початку повномасштабної російсько-української війни президент України Володимир Зеленський закликав іноземців доєднуватися до оборони України. Так був створений Іноземний легіон. hromadske зустрічає легіонерів у звільненому нещодавно селі під Харковом. Це лише один із підрозділів, де воюють іноземці — тут вони боряться з російською армією у складі однієї з механізованих бригад. Офіцерський склад тут — українці. А вже командир взводу — іноземець. Воюють тут громадяни 92 країн, від США до Австралії та Японії. Уже були в боях і брали участь у звільненні сіл. Вже попрощалися з одним із побратимів: від ракетного обстрілу загинув громадянин Нідерландів Рон Вогелар. І хоча, на відміну від українців, контракт зі Збройними силами іноземці мають право розірвати будь-коли, більшість, хто вже пройшов перші бої, кажуть, що взяли квиток в один кінець — і вони тут до перемоги. 

Без ротацій одразу після звільнення та зачистки Харкова 113 бригаду тероборони відправили захищати один із напрямків наступу російських військ – ізюмський. Бійці згадують, що 24 лютого починали воювати без бойової згоди та з нестачею боєприпасів. А тепер – тестують американські гвинтівки та прагнуть помсти за загиблих побратимів.

Українська армія звільнила вже більше ніж 20 сіл під Харковом. Під час відступу російські війська залишили тіла своїх загиблих. Українські військові збирають їхні трупи, щоб потім обміняти — на загиблих, а якщо пощастить, то й живих українських бійців. Антон Іванніков — капітан збройних сил — на повністю простріляній осколками машині їздить звільненими селами й забирає тіла. Декотрі лежать уже тижнями, декого поховали самі росіяни в нашвидкуруч зроблених могилах, хтось сам застрелився. Наразі вдалося забрати тіла із трьох звільнених сіл — Вільхівки, Малої Рогані та Циркунів. Тепер вони в рефрижераторі на одній із залізничних станцій — тут 63 мішки. Військові пошуковці знають про ще 4 закопаних тіла у Малій Рогані. Пошуки тривають.

Розвідка, артилерія, розвідка, піхота, зачистка. Приблизно такий вигляд зараз має схема роботи української армії на війні. hromadske на позиціях однієї з найефективніших моторизованих бригад — на схід від Харкова. Тут російські війська відтісняють до кордону. «Я б далі пішов, — каже нам “Баракуда”, командир дивізіону, — але це ж видніше вищому командуванню, а там вищому». Артилерія в ланцюгу ефективності української армії грає ключову роль, адже здебільшого російсько-українська війна — це війна артилерій. hromadske стає свідком вогневої підтримки піхоти, яка контратакує, щоб звільнити наступне українське село.Спочатку розвідка, потім вказують цілі, потім працюють «Гвоздики». Відмінність війни 2022-го від війни 2014-2015 років, де теж працювали артилеристи, у тому, що зараз майже одразу після роботи української артилерії по цих же позиціях починає бити російська артилерія. Тому працювати треба дуже ефективно. Зараз ефективно — це щонайбільше три постріли на ціль. А ще — дуже швидко, щоб самому не стати ціллю.

Харківська область: тероборона б'є армію РФ та стримує наступ на Донбас у напрямку Слов'янська. Бійці тероборони Ізюмського району прагнуть якнайшвидше звільнити рідне для них місто Ізюм, покарати колаборантів та обійняти рідних, змушених перебувати у тимчасовій окупації. За даними Генштабу ЗСУ, на Слобожанському напрямі основні зусилля війська Росії зосереджуються на тому, щоб не допустити вихід Збройних сил України до тилу російського угруповання, зосередженого біля окупованого міста Ізюм.

На Харківщині триває контрнаступ Збройних сил України. Майже кожного дня надходить інформація про звільнення чергового населеного пункту. Українська армія просувається на північ і вже відтіснила ворога до державного кордону. Свій успіх військові пояснюють тим, що знайшли слабкі місця в позиціях окупантів. Також вказують на низький професійний рівень супротивника. Переважно ворог діє прямолінійно і безтолково. Тож командирам ЗСУ не дуже важко їх перегравати, бо українські воїни більш досвідчені та майстерні. Локальну ціль на Харківщині військові бачать у виході на державний кордон. І вже звітують, що вдалося відкинути ворога на російську територію. Водночас вони готові йти далі — якщо буде наказ Верховного Головнокомандувача.

«Громадське» знову в Барвінковому. Ми не були тут два тижні, і за цей час ситуація в місті погіршилась. Околиці задимлені. «У нас уже є вбиті цивільні мешканці. Немає в нас тут ні військових об'єктів, ні промислових, ми аграрне містечко, а тут сутками авіанальоти», — каже нам Олександр Бало, мер цього містечка на півдні Харківської області. Саме на Барвінкове уже більше місяця намагаються наступати російські військові з Ізюма — задля того, щоб замкнути українські сили оборони на Донбасі в кільце. Втім, за цей час росіяни змогли взяти під контроль лише кілька невеликих сіл дорогою до містечка. На цьому напрямку росіянам протистоїть 93-тя бригада «Холодний яр». «Тут складно, техніки вони сюди нагнали. І тут така місцевість — яри, багато їхніх угруповань утримують висоти. Але нічого, виб'ємо їх до кордону», — каже нам командир взводу Влад «Змій» Сорд, який у мирному житті був письменником і видавцем.