Роман Власенко, голова Сєвєродонецької районної державної адміністрації у коментарі Радіо Свобода припустив, що теоретично Сєвєродонецьк може стати другим Маріуполем. Українські сили та кілька сотень цивільних перебувають у підземних бункерах хімзаводу «Азот» у міській промзоні. Російські сили, швидше за все, будуть зосереджені навколо «Азоту», і поки українські захисники тримаються, Росія навряд чи зможе кинути свої сили на інші завдання, повідомляє британська розвідка.

Сєвєродонецьк продовжують активно штурмувати російські війська. У ході бойових дій їм вдалося зайняти половину міста. Водночас, як стверджують українські військові, у місті точаться міські бої. ЗСУ намагаються закріпитися і підготуватися до контрнаступальних операцій. Їм на допомогу приїхали підрозділи іноземців із різних країн світу, які добровільно сформували окремий спецпідрозділ та воюють на боці України.

Лисичанськ — місто на на Луганщині, яке намагаються захопити російські війська. Це один із небагатьох населених пунктів області, що досі лишається під контролем української армії. Місто щодня потерпає від ворожих обстрілів і ракетних атак. 27 травня співробітники патрульної  поліції приїхали до Лисичанська, щоб евакуювати місцевих жителів. Проте частина людей відмовляється залишати рідне місто — кажуть, їм немає куди й за що їхати. Люди, які лишаються в місті, уже тривалий час живуть без води, електрики та зв’язку. А останніми днями — ще й без газу. Вони змушені переховуватися в підвалах і готувати їжу на вогнищах у дворах. Як місцеві жителі виживають у місті, бої за яке не припиняються, — дивіться в репортажі hromadske.

Журналіст Юрій Бутусов записав розмову з молодим командиром одного з підрозділів ДШВ ЗСУ, який боронить Луганську область від російських окупантів.

Журналист Юрий Бутусов: Записал тайком как солдат бригады 3018 НГУ «Чех» говорит о своём командире взвода «Ройсе»

Сейчас российские войска на Донбассе и Луганщине включили самую подлую тактику "защиты" - они просто убивают людей и уничтожают города, чтобы продвигаться уже по выжженной земле. Всем срочно необходимо покинуть области. Если ваши родные без интернета, пожалуйста, предупредите их другими методами: звоните соседям, друзьям, знакомым.

13-річна Поліна Кирильчук із прифронтового містечка Золоте на Луганщині допомагає бездомним тваринам. Чимало тварин опинилися на вулиці через війну. Їхні власники поїхали й не повернулися. Волонтери називають Поліну “маленькою активісткою”. Поліна організувала харчування для таких котів і собак. Вона надає їм першу допомогу й шукає нових господарів. Дівчинка також займається спортом і творчістю. Під час гарячої фази війни Поліна залишалася в Золотому. Поруч із їхнім будинком не раз падали снаряди. Через проблеми зі здоров’ям у неї є інвалідність.

Прифронтове село Новоолександрівка на Луганщині є одним з найгірших населених пунктів для життя в Україні. Тут немає ані електрики, ні газу, ні дороги, ні магазину. У погану погоду до села не можуть потрапити навіть військові. Чому люди залишаються тут жити? Дивіться у сюжеті Івана Бухтіярова і Макса Левіна.

Граница Украины и России. Дорога через пункт пропуска Меловое в Луганской области – едва ли не единственный шанс из оккупированного Донбасса попасть на подконтрольную Украине территорию. Люди часто вместо привычных 40-50 километров в Бахмут или Славянск теперь едут по 700-800 километров. А ещё здесь они получают штраф за незаконное пересечение границы. Почему так происходит?

На Луганщині пожежа залишила без даху над головою майже півтисячі родин. Всім їм держава обіцяє виплатити компенсації, однак десь жити цим людям потрібно вже зараз. Більшість погорільців мешкають у своїх друзів чи родичів, хтось орендує житло. Зовсім немає куди йти трьом десяткам людей — їх влада поселила у сєвєродонецький гуртожиток. Хто там живе і наскільки прийнятні там умови