Мешканці села Максимівка на Миколаївщині вісім місяців прожили під російською окупацією. У селі були розташовані передові позиції російської армії, з яких вони обстрілювали Миколаїв: у місто від Максимівки – близько 30 км. Люди, які залишалися під час окупації у селі, згадують арешти, побиття та мародерство військових із Росії та угруповань ДНР та ЛНР та називають їх ордою. Розповідають, що військові РФ відходили дуже швидко вночі і не встигали забрати весь бойовий комплект, тому робили набагато простіше, підпалювали будинки, де зберігалися їхні боєприпаси. Автори: Борис Сачалко, Сергій Дікун. Відео телепроекту «Настоящее время»

У лютому танкісти 59-ої бригади героїчно проривали оточення під Олешками, забезпечивши вихід звідти українських військових. Тепер вони повернулися на Херсонщину, яку звільняли з важкими боями. Після наступу на Півдні у танкістів оперативна пауза: вони ремонтують захоплені російські танки та готуються до наступних боїв. "Я казав: Новий рік будемо зустрічати в Херсоні, літо будем зустрічати на кримських пляжах", - упевнений Євген Пальченко, 23-річний Герой України. На Херсонщині, як він каже, росіяни "отримали на великі горіхи" і відступили за лівий берег Дніпра, бо більше не могли оперативно підвозити боєприпаси. Журналістам hromadske танкісти розповіли, як Збройним силам вдалося звільнити Херсон.

Херсон після звільнення від окупаційних військ поступово повертається до життя, у місті відновлюють електропостачання та мобільний зв’язок. Мешканці ж приходять на центральну площу Свободи, щоб мати можливість подзвонити, зарядити телефони та отримати інформацію щодо евакуації в інші міста України. А росіяни тим часом постійно обстрілюють Херсон та інші населені пункти звільненого правобережжя Херсонщини з усього, що в них є. Кореспондентка "Телебачення Торонто" Олександра Гонтар відвідала Херсон, щоб подивитися, як місто живе після звільнення та поспілкуватись з тамтешніми жителями.

Невелике село Новоолександрівка Херсонської області під російською окупацією перебувало пів року. До війни населення тут складало понад тисячу людей, нині — близько 200. Зараз у Новоолександрівці немає зв'язку, води, світла й газу. Технічну та звичайну воду сюди завозять, як і гуманітарну допомогу, але з початком холодів життя тут здається дедалі менш можливим, та навіть попри це місцеві не збираються покидати рідну землю і вірять у якнайшвидшу відбудову.

Чорнобаївка усіяна розбитою російською військовою технікою. Аеродром Чорнобаївка став базою російських окупантів під Херсоном і зазнавав багаторазових ракетних ударів ЗС України. Саме тут був ударом ракет HIMARS був знищений у повному складі штаб 20-ї мотострілецької дивізії, убитий комдив. Це місце стало й одним із відомих місць війни – як символ упертості російського командування, яке постійно концентрувало війська на цій базі, що призводило до тяжких втрат росіян, та символ майстерності українців, які знаходять способи громити та перемагати російських окупантів. Автор: Богдан Пападін

Роман Костенко про деокупацію правобережної частини Херсонської області та майбутні плани ЗСУ. Херсон та всі села, що знаходяться на правому березі Дніпра, стають тепер прифронтовою зоною. Російська армія може обстрілювати ці території навіть із легкої зброї, що становить небезпеку не лише мешканцям, а й ставить під загрозу можливість відновлення інфраструктури. Експерт також аналізує можливі подальші наступальні дії української армії.

Херсон без світла, води і газу, але третю добу на головній площі — дискотека. У місті темрява через те, що росіяни, відступаючи, обстріляли лінії електропередач. Немає також звʼязку. Ловить лише російський і лише на набережній біля Дніпра, яка тепер і є лінією фронту. В Херсоні тихо, але вранці мешканці ще чули прильоти з лівого берега на правий — на околиці Херсона. Місцеві розуміють, що Херсон ще можуть обстрілювати з ще окупованої частини області з лівого берега Дніпра. Але кажуть, що найгірше для них, а саме 255 днів окупації — позаду. «Найстрашніше, що було — це що про нас забули. Ми не боялися, коли бахкало, бо це означало, що ЗСУ десь поруч. Ми боялися, коли було тихо, бо про нас забули», — каже нам жителька Херсона. Чоловік обіймає військових, які приїхали на площу вітатися. «Запамʼятайте їх. Ось це — визволителі», — каже він нам в камеру.

Як мешканці Херсона зустрічали та вітали ЗСУ, які увійшли до міста 11 листопада. Раніше російська влада неодноразово заявляла, що "Росія тут назавжди" – Херсон був окупований російською армією у лютому 2022 року. У вересні окупаційна влада провела так званий "референдум" про приєднання до Росії.

Старий Салтов та ще ряд сіл біля Печенізького водосховища до повномасштабного російського вторгнення в Україну були курортною зоною, з облаштованими турбазами, місцями для риболовлі чи плавання. Наразі вони зруйновані або спустошені регулярними російськими обстрілами. А місцеві жителі думають не про туристичні сезони, а як вижити: наприклад, потрапити до лікарні чи магазину, коли зруйновано переправу з одного берега річки на інший.

У вересні українські військові звільнили майже усю територію Харківської області від окупантів. Наша журналістка Аліна Шеремета поїхала у Куп‘янськ, Куп‘янськ-Вузловий та у Ківшарівку, щоб показати, що по собі лишили росіяни та як місцеві жителі живуть після окупації. Частина деокупованої області перебуває бех світла, води та газу, люди готують їжу на багаттях у дворі, проте українських захисників зустрічають з прапорами і квітами, та постійно намагаються нагодувати. Більше дивіться у репортажі.