Чи планують виїжджати кудись, чи запаслися водою та свічками? Ми розпитали мешканців спального району столиці про їхню реакцію на масштабну ракетну атаку та побували в місцях прильотів.

Чорний понеділок. Росія завдала масованого ракетного удару по мирних містах України. Ймовірно, ця атака є реакцією на підрив Керченського мосту 8 жовтня. Російська армія продовжує руйнувати житлові будинки та інфраструктуру в Україні, оскільки на полі бою Росія не може дати адекватної відсічі ЗСУ, вважають експерти.

Військові 93-ї бригади Холодний Яр повернулися на місця, де їм довелося приймати найважчі свої бої, для того, щоб відшукати загиблих побратимів, яких тоді не змогли забрати. Згадати про їх подвиги, жертовність і про обставини їх загибелі за Україну.

Від початку бойових дій з Ізюма виїхала більшість лікарів. На все місто, яке опинилося в окупації, лишилися два десятки медиків Ізюмського відділення екстреної медичної допомоги, які наважилися працювати під дулом російського автомата. «Що більше було прильотів, то більше було обстрілів, то більше, звичайно, хотілося піти. Але коли ти між прильотами приходив до хворого чи пораненого й розумів, що тільки від тебе це залежить, усе це кудись дівалося… Десь є вистріли, десь є крики, значить хтось поранений, треба рятувати», — розповідає старший фельдшер Сергій Боцман, який зібрав довкола себе команду швидкої. У березні, коли місто перебувало під сильними обстрілами, а дороги були встелені уламками, швидка не могла проїхати й медики ходили пішки, спускалися до підвалів і запитували, кому потрібна допомога. Поступово радіус допомоги збільшували, бігаючи містом з каталками і збираючи поранених із найвіддаленіших куточків Ізюма. Пізніше вони змогли відремонтувати пошкоджені через обстріли машини і перевозити хворих та поранених до імпровізованої операційної, яку організували в підвалі лікарні. Це історія про ізюмських медиків, які протягом восьми місяців окупації продовжували рятувати цивільних, відмовляючись зняти шеврони з українським гербом.

Віталій родом зі Скадовська Херсонської області, що тимчасово окупований російськими військами. З 2014 року був моряком на цивільних кораблях, ходив у Середземне море, там і отримав своє псевдо «Гаєчка». Коли над його будинком 24 лютого полетіли перші ракети, Віталій зрозумів, що час вивозити сім’ю і йти у військкомат. «Гаєчка» має трьох доньок, і міг би легко виїхати закордон, але прийняв рішення воювати. Зараз Віталій – командир підрозділу в батальйоні морської піхоти і найбільша його мотивація – це повернути свій дім.

СБУ продовжує слідство щодо розстрілу колони під Куп'янськом у Харківській області. Слідчі виявили нових свідків воєнного злочину. Людмила Потапова разом із матір'ю намагалися виїхати із селища Куп'янськ-Вузловий 25 вересня. Організатор евакуації обіцяв безпечний шлях. За послуги взяв по 6 тисяч з людини. Коли колона рухалася так званою сірою зоною у бік Сватового, несподівано почався розстріл. За словами свідків, невідомі стріляли з гранатометів, підірвали кілька автомобілів та розстрілювали зі стрілецької зброї. У Людмили автоматною чергою вбило батька, який не встиг залишити автомобіль. Після розстрілу в живих залишилося лише 8 осіб. Вони пішки добиралися до найближчого населеного пункту. Ховалися в лісопосадках та в кущах. Адже, стверджують – ті, хто розстріляв колону, шукали живих, щоб добити. Спалену та розстріляну колону силовики виявили 1 жовтня. 5 легкових автомобілів та одна "Газель". За даними слідства, у них загинули 24 особи, серед яких було 13 дітей та одна вагітна жінка. Розстріл був здійснений російською ДРГ. Автор: Оксана Нечепоренко

росія вже кілька тижнів використовує для ударів по українських містах дрони-камікадзе виробництва Ірану. Через характерну форму їх швидко почали називати летючими балалайками, а через гучний звук, який ці дрони видають, мопедами. Проте вони досить небезпечні: можуть нести багато вибухівки та літати на далеку відстань. А що ще і як з ними боротися? Про це ми поговорили з волонтером Павлом Кащуком.

У «Північному потоці-1» на дні Балтійського моря було виявлено четвертий прорив газу поблизу Швеції. Про це повідомлять у Береговій охороні країни. Попередні три витоки з «Північного потоку» сталися на початку тижня в економічній зоні Данії та Швеції. ЄС та НАТО говорять про саботаж, але не називають винуватця. Британське видання The Times з посиланням на джерела в Міноборони Великобританії написало, що на газопроводах відбулася диверсія, яку заздалегідь спланували Росія. Офіційна Москва також заявляє про диверсію, але заперечує причетність, а ФСБ Росії відкрило справу про міжнародний тероризм. Україна прямо вказує на те, що диверсія на газопроводах – справа Росії. Колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк аналізує, хто може стояти за вибухами.

Село Липці Харківської області розташоване за 10 км від кордону з РФ. Воно перебувало під російською окупацією близько семи місяців. За час свого перебування тут російські військові облаштували катівню, де утримували місцевих жителів у нелюдських умовах. За словами мешканців Липців, російські військові розміщували важку техніку між житловими будинками, звідки обстрілювали Харків та навколишні населені пункти. Із 4500 мешканців окупанти близько половини вивезли до Росії. Як жило село Липці під російською окупацією.

Куди їхати від війни, коли оренда житла в умовно безпечному місці занадто дорога? Як варіант — шукати житло в депресивних селах, де є багато старих порожніх хат. Для їхніх власників навіть вигідно, щоб хтось опалював стару будівлю та доглядав за нею. hromadske навідалося в таке село на Львівщині, куди можна доїхати за півтори години автобусом з обласного центру. Подекуди дороги всіяні великими ямами. Через брак роботи звідси їде молодь, а дітей народжується дедалі менше. Залишилося тільки 400 мешканців, тож довелося навіть закрити сільську школу. Але цього літа сюди почали їхати переселенці — в запропоновані людьми старі порожні хати. Як там живеться новоприбулим людям із півдня та сходу України — дивіться у репортажі Мар'яни П'єцух.