Андрій Селецький став волонтером, щоб допомагати мешканцям Херсонщини евакуюватися з окупованих територій та доставляти гуманітарку в окуповані села чи населені пункти «на нулі». Зараз Андрій вже не їздить на контрольовані окупантами території, тому може на камеру розповідати про своє ставлення до ворога, не стримуючись у виразах. З перших тижнів війни його рідне село Нововоронцовка та сусідня Осокорівка, що розташовані на адміністративному кордоні Херсонської області, опинилися на лінії вогню. Осокорівка прожила місяць в окупації. Однак і після звільнення ворожі обстріли не припиняються. Зовсім поруч – лінія фронту.

Сєвєродонецьк продовжують активно штурмувати російські війська. У ході бойових дій їм вдалося зайняти половину міста. Водночас, як стверджують українські військові, у місті точаться міські бої. ЗСУ намагаються закріпитися і підготуватися до контрнаступальних операцій. Їм на допомогу приїхали підрозділи іноземців із різних країн світу, які добровільно сформували окремий спецпідрозділ та воюють на боці України.

Мешканці Донбасу не просто не раді російській армії - чимало з них зустрічають її зі зброєю в руках. Кореспондент DW поспілкувався з трьома добровольцями, які тримають фронт на Донеччині. Дивіться, хто саме захищає Донбас і до чого тут українська мова.

«Танк — це сила», — кажуть танкісти 3-ї танкової бригади ЗСУ. Вони одні з тих, хто зупинив наступ росіян в районі Ізюма. За наслідками одного з боїв командир роти Сергій Пономаренко отримав Героя України. У тому бою його 6 танків вийшли на 20 танків ворога. Знищили 9 ворожих одиниць, з бою вийшли без втрат техніки. Змагання серед українських танкістів, хто більше підбив російських танків, нема. Для них це не статистика, хто і скільки машин знищив. Бо за кожною підбитою бронетехнікою стоїть робота людини. Також мають спільне завдання: вигнати окупанта з України. І з кожним втраченим танком ворога у ЗСУ залишається на кілька життів більше. Водночас танкісти визнають: коли підбивають танк — більше адреналіну та азарту, ніж коли захоплюють ворожу техніку. Серед захоплених — два новітні російські танки Т80. Їх уже використовують українські танкісти, знищуючи техніку ворога. Після важких боїв під Ізюмом настав період, коли більше доводиться працювати артилеристам. І хоч нині танкістам щастить більше відпочивати, вони все одно готуються до бойових дій. А особливо — до наступу.

На Горлівському напрямі щодня працює російська авіація – і літаки, і гелікоптери. Як по позиціях, так і по населених пунктах. Під прикриттям артилерії та кількох одиниць бронетехніки угруповання так званої ДНР періодично намагаються просунутися вперед. Спроби поки що неактивні. Українські військові вважають, що зараз цей напрямок для противника – не пріоритетний. Тому в основному тривають обстріли з артилерії різних калібрів.

Гаряча фаза війни може тривати до кінця року, вважає військовий експерт Олег Жданов. За його словами, Росія найближчими днями намагатиметься захопити Луганську та Донецьку області в адміністративних кордонах, після чого спробує «схилити Україну до світу». При цьому, каже експерт, у Збройних сил України ще є шанс утримати Сєвєродонецьк.

Траса, що веде з Бахмута, Донецької області до Лисичанська, що знаходиться в Луганській області, регулярно обстрілюється російськими силами. За останні кілька днів інтенсивність обстрілу основної дороги, що з'єднує дві області між собою, зросла в рази. Російські сили намагаються оточити українські війська та взяти під контроль Луганську область у її адміністративних кордонах. Водночас російські сили розстрілюють ангари, де зберігаються зерно та насіння.

28 травня в Лисичанську під обстріл потрапила група іноземних журналістів та бійці ЗСУ. Серед них був український журналіст, відеограф Микола Пастух, який співпрацював з іноземцями як фіксер. Його поранило уламком від снаряду – він отримав важке поранення. Все це було знято на відео.

Нововоронцовка — крайня північ Херсонської області. Російські війська дійшли сюди впритул, але не взяли селища. Тут була сіра зона. Згодом ЗСУ відтіснили росіян углиб Херсонщини. А втім, Нововоронцовка й досі під постійними артилерійськими обстрілами російських військових. Як нині живе село — дивіться у репортажі hromadske.

Полонений "Азовець" зіпсував сюжет російським пропагандистам. Український військовослужбовець "Азова" Назарій Гринцевич, який за наказом здався у полон у Маріуполі, показав приклад мужності та військової честі рашистським журналістам. "Ми військовослужбовці. Ми робимо свою роботу до кінця. Є наказ - стоїмо, немає наказу - йдемо", - пояснював Гринцевич чому він стояв би до кінця, якби не було наказу здатися. Ось вони, справжні українські герої, які боролися за нелюдських умов і зараз продовжують триматися з неймовірною гідністю та честю.