Київський метрополітен ремонтує ескалатори і колії та готується до відкриття. В адміністрації столичної підземки розробляють нові правила для проїзду пасажирів – задля їхньої безпеки. Однак, остаточне рішення щодо відновлення роботи метро має ухвалити Кабінет міністрів України.

Черги на зупинках, годинні добирання на роботу та затори на дорогах. 11 травня уряд послабив карантинні обмеження, що дозволило людям повернутися до роботи. Однак, метро не відкрили, громадський транспорт працює за перепустками, а ціни на таксі збільшилися майже вдвічі. Журналістка Віка Слобода провела експеримент і спробувала дістатися на роботу громадським транспортом. Що з цього вийшло – дивіться у сюжеті.

Закриті кордони і відсутнє міжнародне авіасполучення можуть стати шансом для розвитку внутрішнього туризму в Україні. Де можуть відпочити українці цього літа? Чи зможуть полетіти за кордон? Та який формат відпустки найбезпечніший з огляду на епідемію?

У річках України мало води, криниці пересихають, а воду в деяких містах можуть почати давати за розкладом. Посуха, лісові пожежі та пилові бурі - це незвичні для весняної України явища, які сталися на початку 2020 року. Однак опитані BBC News Україна експерти говорять: тепер до цього потрібно звикати. З одного боку, глобальне потепління впливає на весь світ. Наслідки зростання середніх місячних температур цього року помітні і в Австралії, яка спочатку горіла, а потім потопала, і в Україні, де вперше за час спостережень не було метеорологічної зими. З іншого боку, в нашій країні є і своя місцева специфіка, яка тільки погіршує ситуацію. Люди палять суху траву, вирубують лісові насадження і встановлюють незаконні загати на річках. З якими аномаліями зіткнулися українці з початку 2020 року, чому це невдовзі стане нормою, та чи встигаємо ми ще щось зробити для поліпшення ситуації? Відповіді на ці запитання шукав кореспондент ВВС News Україна В'ячеслав Шрамович.

18 травня - 76 річниця траурної дати депортації корінного народу Криму. Від депортації постраждала кожна кримськотатарська родина. За підрахунками дослідників, за різними даними під час та від наслідків насильницького виселення загинуло 18-46 відсотків усього етносу. Історія насильницького виселення кримськотатарської родини Абібулаєвих, із села Теберті, Бахчисарайський район. 84-річна Шекуре Абібулаєва розповідає, як жила її сім’я до 1944 року в кримськотатарському селі. Літня жінка досі пам’ятає, хто допомагав нацисту, який оселився в їхньому будинку під час захоплення Криму, як потрапив у полон батько та хто цькував її в Узбекистані.

Прес-служба 93-ї ОМБр «Холодний Яр»: «Завдяки спецоперації розвідників 93 бригади Холодний Яр і розвідки Об’єднаних Сил вдалося отримати це унікальне відео. На ньому видно роботу групи снайперів ФСБ, що приїхали на територію нашої країни в черговий раз, аби вбивати наших армійців, громадян України, що протистояють російській окупації на Донбасі. На другий день їхньої роботи – 27 лютого 2020 року – снайперською кулею застрелили нашого воїна Володимира Федченка. Утім, ми припускаємо, що на руках цих спецпризначенців кров бійців-холодноярців, які були вбиті раніше: Сергія Рацуна і Германа Соловйова. Ми проаналізували всі матеріали й підкреслили моменти, які вказують, що на відео – саме російські ФСБшники. І ви самі переконаєтеся, як сильно вони відрізняються від рядових бойовиків ОРЛО. Їхня зброя, амуніція, характер роботи, теми розмов – все видає заїжджих з РФ гастролерів, так званих «іхтамнєтов», яких готували спеціально, аби вбивати українців. Окупанти часто звинувачують холодноярську бригаду в обстрілах мирних мешканців селищ Голубівське та Донецьке. Завдяки цьому відео ви зможете переконатися, ким насправді є ці «мирні мешканці», які розміщують біля будинків вогневі позиції, і по кому насправді веде вогонь 93 бригада».

Запорізькі інженери за два місяці створили та почали випробовування робота-поліцейського «Кобра». Він має допомогти правоохоронцям патрулювати вулиці в умовах пандемії, мінімізуючи контакт між людьми. Керувати роботом може оператор за допомогою спеціального мобільного додатку через WiFi/Bluetooth або віддалено через спеціальну «хмару», використовуючи 3G/LTE, а також за допомогою голосу та жестів. В арсеналі «поліцейського» – камера на 360ᵒ, тепловізор, а також сіткомет та балон зі сльозогінним газом для боротьби з хуліганами. Робота також можна використовувати для пересування вулицею. Та це не єдина розробка запорізьких інженерів, яка може бут корисною в умовах пандемії: вони також випробовують робота, який може допомогти лікарям – мінімізувати контакт із пацієнтами, хворими на COVID-19.

35 немовлят не можуть потрапити в обійми своїх батьків. Сурогатне материнство в Україні опинилося у кризі через карантин. Тож перші дні життя ці малюки проводять під наглядом нянечок у київському готелі. Ці діти народилися від сурогатних матерів в Україні. Їхні біологічні батьки - громадяни інших країн - не можуть потрапити в країну через карантинні обмеження у зв'язку із коронавірусом. Кількість таких малят може збільшитись, адже Україна - одна із лідерів у світі з сурогатного материнства. Щоправда, до теперішнього скандалу українська влада не збирала дані щодо кількості таких дітей. Нині уповноважена з прав людини Людмила Денісова заявляє, що деякі з них можуть бути жертвами торгівлі людьми. Кореспонденти ВВС News Україна побували в готелі, де немовлята чекають на свої сім'ї, та поспілкувалися зі щасливчиками - батьками, які дивом змогли потрапити до Києва.

Польська компанія Triggo розробила легкий електрокар для великих міст. Він зможе звузити свою ширину зі 148 сантиметрів до 86 в разі необхідності. Саме звуження автомобіля допоможе йому проїжджати затори між класичними автомобілями. Електрокар розрахований на двох людей. У 400-кілограмоваму автомобілі вбудовані два електричні двигуни з потужністю в 15кВт та батарея з потужністю у 8 кВт за годину. Максимальна швидкість становить 90 кілометрів за годину. За словами виробників, транспортний засіб може проїхати без підзарядки до 100 кілометрів. Зазначається, що масове виробництво електрокара може розпочатися вже у 2021 році.

З початком реформи вторинної медичної допомоги вузькі спеціалісти і профільні лікарні мали б отримувати кошти лише за фактично пролікованого пацієнта. Утім, наразі фінансуванням задоволені далеко не всі. DW з'ясувала, чому так і чи є позитивні приклади.