Віта Бондаренко, мешканка Ізюма, яка під час окупації залишалася у місті, розповіла кореспондентам Радіо Свобода Україна про те, як поводилися з місцевими російські солдати та як сьогодні відновлюють місто.

14 вересня нанесено 8 ракетних ударів по гідротехнічних спорудах у Кривому Розі, що спричинило підвищення рівня води на річці Інгулець. В результаті підтоплено 112 приватних житлових будинків та дачних ділянок. У ніч на четвер у двох районах Кривого Рогу було оголошено часткову евакуацію населення. 15 вересня голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул заявив, що Росія знову завдала ударів крилатими ракетами по об'єктах критичної інфраструктури Кривбасу. Люди при цьому не постраждали. Про що розповідають мешканці Кривого Рогу?

Місто Ізюм на півдні Харківської області було окуповане російськими військами пів року. Після авіанальотів і бомбардувань його зайняли повністю наприкінці березня. Саме тоді Ізюм найбільше постраждав, місцева влада оцінює, що зруйновано 80 відсотків населеного пункту і що під час шквальних обстрілів в Ізюмі могло загинути до тисячі мешканців. У містечку до війни проживало трохи менше ніж 50 тисяч людей, а під час окупації ізюмців залишилося приблизно 10 тисяч. Українські війська звільнили Ізюм 10 вересня вранці. Більшість росіян устигли втекти, щоб не потрапити в оточення. Вони покидали військову техніку. Але втекли все ж не всі. Журналісти hromadske першими з-поміж інших потрапили до звільненого міста. За три дні після звільнення тут усе ще шоковані тим, що нарешті вільні.

Українська влада вже кілька місяців готує українців до того, що опалювальний сезон у 2022-2023 роках буде найскладнішим за часи Незалежності. Регіони з активними бойовими діями взагалі можуть лишитися без тепла. При цьому через загрозу ракетних ударів будь-яка область або місто в будь-який момент можуть опинитися без електрики. Тож як в цих умовах підготуватися до зими? Що взагалі буде з українською, російською та європейською енергетикою? Про це та інше поговоримо з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики.

Юрій Бутусов показує, як виглядає траса Волохів Яр - Ізюм після контрнаступу ЗСУ. Окупанти кинули чимало військової техніки, а деякі з них лишились в Україні назавжди.

Пів тисячі українських бійців щодня дістають поранення на передовій. Такі цифри президент Зеленський озвучував ще в червні. Тим часом гинуть і ті, хто рятує бійцям життя, — парамедики. Вони — пріоритетні цілі для ворожих снайперів, адже мінус один військовий медик на фронті — це щонайменше десять втрачених бійців. Цьому вчать на вишколах із надання екстреної медичної допомоги. Як парамедики з Харкова та Донеччини евакуюють поранених та в яких умовах працюють — у відео hromadske.

Днями 112-та бригада тероборони міста Києва підтвердила звільнення Шевченкового, що на Харківщині. Також бійці бригади продовжують брати участь у наступі на сході України. Майкл Щур у липні зняв репортаж з передових позицій 112 бригади, до якої він також належить. Лише зараз ми можемо опублікувати це відео, адже лінія фронту змістилась вперед.

У Балаклії під час російської окупації на білбордах з'явилися пропагандистські гасла. Українські військові почали знищувати ці агітаційні матеріали одразу ж після того, як перебрали контроль над містом. Під час такої роботи троє бойових товаришів раптом побачили, що під російським плакатом добре зберігся український з поетичною цитатою Шевченка. Символічний епізод військової операції з визволення Харківщини потрапив на відео. BBC вдалося зв'язатися з його авторами. Volodimir Karapchuk, Богдан Гулковський, Ivo Fedortsi зараз перебувають в районі бойових дій.

Юрій Бутусов: «Унікальне відео, зняте одразу після успішної засідки на дорозі, допит полонених найманців – узбеків з Москви з загону ЗС РФ «Редут». В російському пікапі, який горить на відео, двох найманців було знищено, троє потрапило у полон, у кузові був 120 мм міномет. Знищення двох БМП та машини з мінометом в цьому місці – це робота розвідгрупи «Барс». 25-та повітряно-десантна бригада увійшла до числа героїв Балаклійської операції. Після 6 місяців важких ви наплив з боїв десантники без відпочинку атакували ворога, і діяли максимально швидко, багато разів нашим воїнам вдалось захопивши зненацька російські війська. На вістрії наступу йшли бійці розвідроти, і серед них група розвідників під командуванням десантника з позивним Барс, і їм вдалось влаштувати цю вдалу засідку в районі Балаклії, куди потрапила російська колона, яка не здогадувалась, що українські бійці пішки та безупинно рвонули на десятки кілометрів вглиб і опинились далеко в тилу!»

Королева Єлизавета ІІ завжди плекала спогади про своє виховання в дружній і люблячій родині і намагалася збалансувати вимоги монархії з потребами свого чоловіка та дітей. Як і в усіх сім’ях, існувала напруга, але її відданість сім’ї була важливою частиною її життя та правління.