На Донбассе есть участки фронта, где украинским военным медленно, но все же удается отодвигать российские войска. И там, где были окопы российских военных, их позиции занимают уже украинцы

«Лягайте, розтягніться, біжімо, це танк по нас», — ці слова чуло hromadske, коли журналісти бігли, йшли, повзли до передових позицій української армії під Харковом. Українські військові просуваються вперед на схід від Харкова. hromadske повернулося на позиції харківської тероборони, де ми були в травні. За два місяці військові тут просунулися на два кілометри на схід і зайняли позиції, з яких вибили росіян. Тут зараз працює і наша артилерія, й іноземна — як американські гаубиці «три сімки», так і українська авіація. Але за ці два місяці ситуація погіршилась і для українських військових: хоч вони і просуваються вперед, російська артилерія тут працює тепер втричі сильніше. Машина, яку ми залишили в посадці, втратила заднє скло, поки ми повернулись. І тут так щодня. Щойно росіяни бачать переміщення людей чи машин, відразу туди прилітає. Також почастішали виходи ДРГ росіян, одну таку групу кілька днів тому харківська тероборона разом зі спецпризначенцями розбила неподалік під Дементіївкою. До терооборонівців приходить бригадний генерал «Марсель». «Не з інспекцією, а щоби підтримати», — каже він.

«Ви вірите, що можуть стріляти з боку Білорусі? — Ніколи в житті!» Так нам відповідали восени 2021 року в прикордонних українських селах на межі з Білоруссю, де завжди були тісні родинні зв'язки між українцями та білорусами. Також люди їздили одне до одного в найближчі райцентри — на закупи і навіть на роботу. Тут також не приховували захоплення самопроголошеним президентом Лукашенком як «хорошим господарником» і колгоспами в білоруських селах. Через п'ять місяців після нападу російських військ із боку Білорусі ми приїхали в село на українсько-білоруському кордоні, щоб розпитати, як тут змінилося ставлення людей до білорусів та Лукашенка. Чи продовжують спілкуватися з родичами, чи шкодують про закриті кордони, чи вірять у повторний напад, які згадки залишилися про відвідини села російською армією — дивіться в репортажі Мар'яни П'єцух.

«Гранд» – колишній прикордонник та підприємець, а зараз мінометник окремого батальйону територіальної оборони міста Запоріжжя. На момент повномасштабного вторгнення військ РФ до України чоловік займався власним бізнесом і навіть планував відкриття філії свого підприємства до ЄС. Після 24 лютого він поповнив лави тероборони. Спочатку воював як піхотинець, а згодом після тижневого курсу навчання став мінометником. Радіо Свобода Україна поспілкувалася з «Грандом» біля лінії фронту та записала його історію.

Американський Інститут вивчення війни повідомляє, що існує ймовірність того, що Володимир Путін наказав захопити Харків та неокуповані території області, незважаючи на те, що успіх такої операції мінімальний. Українські військові, котрі захищають Харківський напрямок, стверджують, що реалізувати плани Москві не вдасться. Автор: AP

Жінки, діти та люди похилого віку приїхали з різних міст та містечок Донецької області до залізничного вокзалу у місті Покровськ, щоб врятуватися від бойових дій. Місцева влада закликає людей їхати, проте не всі погоджуються залишити свій будинок. Автор: Reuters

Через російське вторгнення вже тисячі українців - військових і цивільних - наразі вважаються зниклими безвісти. Їхні родичі у розпачі і намагаються отримати бодай якусь інформацію про них. На допомогу приходять волонтери і правозахисники.

У річницю Волинської трагедії прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав путіна спадкоємцем українських націоналістичних організацій. «Україна бачить, куди веде націоналізм та імперіалізм, і те, що спадкоємець українських націоналістичних організацій та УПА — путін, який намагається принести "рускій мір"», — заявив Моравецький. Хоча зараз українці захищають свою землю та Європу від російського агресора як під державним, так і націоналістичним червоно-чорним прапором, а офіційне гасло ОУН «Слава Україні! — Героям слава!» проголошують не лише в Україні, а й по всьому світу на підтримку української незламності. Напередодні цієї заяви Моравецького hromadske побувало в рідному селі лідера ОУН Степана Бандери. Адже до його постаті зараз укотре посилена увага. Проросійські пропагандисти далі лякають «бандерівцями», які нібито можуть напасти на росію, а глава Чечні рамзан кадиров, який підтримує путіна, назвав Бандеру головним ворогом російського народу. І навіть пообіцяв винагороду за голову лідера ОУН, убитого агентом КДБ у 1959 році.

Російська армія готується до наступу на Донеччині. Перегруповує війська та шукає слабкі місця в обороні українських військ. Як бійці національної гвардії України не дають ворогові прорватися у напрямку Бахмута

Зеленодольськ – невелике місто на Дніпропетровщині, яке щодня обстрілюють окупанти з території тимчасово окупованої Херсонської області. Місцеві жителі засинають та прокидаються під канонаду "Ураганів", "Смерчів" та "Іскандерів". Немає жодного клаптика землі в громаді, яка не потрапила під ворожий обстріл. Але люди тут продовжують жити, працювати, приймати переселенців та піклуватися про них. Як виглядає місто, коли до позицій ворога трохи більше 10 кілометрів.