НОВОСТИ ДНЯ: На Львовщине появится музей погибших самолетов  Массивный астероид может столкнуться с Землей  Коронакризис: правительство Грузии оплатит гражданам электричество и газ в холодный сезон  Новый год-2020: Как будут отмечать праздники в условиях COVID  SpaceХ готовит пробный запуск межпланетного корабля Starship  Погода на выходные: На всей территории страны ожидаются сильные дожди  Трамп заявил, что не считает себя политикомвсе новости дня
Фоторепортажиметки: портрет
  • Обличчя пам’яті: Портрети родин солдатів, які загинули на Донбасі Обличчя пам’яті: Портрети родин солдатів, які загинули на Донбасі

    Війна на Донбасі триває вже сьомий рік. За цей час у зоні бойових дій загинули щонайменше 4 305 солдатів і добровольців. Їх іменами називають вулиці та школи, на їх честь влаштовують забіги, відкривають меморіали та алеї пам’яті. Днем пам’яті захисників України стало 29 серпня. Ігор Єфімов створив проєкт «Обличчя пам’яті» про тих, хто залишився після, про рідних і близьких солдатів, які загинули на війні. Ігор Єфімов, фотограф, живе в Черкасах. Автор персональних і колективних виставок в Україні, Білорусі, Молдові, Росії, Узбекистані, Хорватії, Польщі, Естонії, Німеччині, Франції, Австрії, Бельгії. Співпрацював з ОБСЄ, результатом чого стала персональна виставка у Хофбурзі (Відень, Австрія). Переможець фестивалю вуличної фотографії Eastreet (Люблін, Польща). Лауреат премії «Прометей» Національної спілки журналістів України. — Ці проєкт і виставка присвячені родинам, які втратили своїх рідних чоловіків на війні. На знімках їхні дружини, батьки, діти. Усі вони сфотографовані у військовому кітелі. Він один для всіх як символ загальної для країни втрати, адже трагедія торкнулася і родичів, і друзів, і сусідів; це травма, яка об’єднує весь український народ. Військовий мундир також служить нагадуванням, що війна все ще триває. Разом з тим мені хотілося залишити місце надії та світлим спогадам, тому що життя все-таки продовжується. На кількох фотографіях присутні квіти, які в мистецтві уособлюють прекрасне, але водночас скороминуще життя. Зрізані квіти — як метафора перерваних життів, які дали нам можливість насолоджуватися світом і красою. Розмірковуючи про задум проєкту, я вирішив, що варто якось об’єднати всіх героїв зйомки, символічно поставити їх в рівне становище. Але так, щоб глядачі не відразу звернули увагу на кітель: головний акцент був зроблений на людину. Я вибирав з однотонних кітелів, непомітних, так і зупинився на парадній формі Збройних сил України. Пізніше з’ясувалося, що дістати такий кітель по-справжньому важко. Той, що на фото, я позичив у військкоматі. Пошуком героїв займалася волонтерська організація «Об’єднання жінок і матерів бійців — учасників АТО», за що їй велика подяка. Багато прізвищ я чув раніше, на честь воїнів уже названі вулиці в Черкасах, їх дійсно пам’ятають. Декого із загиблих знав особисто. Коли приходили героїні зйомки, часто я не відразу розумів, чия це родичка. Тільки з часом, у ході бесіди здогадувався, чия це мама, дружина, дочка. Усього відзняв близько тридцяти осіб. Я завжди цікавився і займався документальною фотографією. Торік у мене з’явилася студія, і я почав знімати людей у ній. У якийсь момент мені захотілося об’єднати студійну роботу з документальною фотографією, і мені здається, що проєкт вийшов на стику жанрів. Психологічно це була важка зйомка. Не хочеться порівнювати емоційну тяжкість, але мені і раніше доводилося робити складні в цьому плані проєкти. Це корисний струс і перевірка на людяність — вони допомагають переглянути пріоритети. У цій зйомці були і сльози, і щемливі історії. Іноді доводилося припиняти процес. Але всі учасники проєкту розуміли мету виставки, приуроченої до Дня пам’яті. Усі, хто прийшов на зйомку, хочуть, щоб їхніх рідних пам’ятали, щоб їх смерть не була марною. Тому вони і погодилися брати участь, ми всі разом були на одному боці.

    23.09.2020 30 4523
  • Щелкнул исподтишка: суровые улицы Паши Тищенко Щелкнул исподтишка: суровые улицы Паши Тищенко

    Украинский фотограф Паша Тищенко снимает улицу под влиянием внутренних импульсов, которые он не может выразить словами. Несмотря на техническую несовершенность, его снимки — честные и наивные — странным образом очень точно отображают действительность.Паша Тищенко фотограф из Чернигова, живет в Киеве. — Фотографией я занимаюсь с сознательного возраста. Вернее, она занимается мной, отчасти формируя мою личность. Я не считаю свою эстетику суровой — наоборот, мне она кажется весьма гармоничной и милой. Мои работы сделаны «неаккуратно». Это не специально — просто от отсутствия образования. Снимая на улице, я не разговариваю с героями. Иногда меня в ответ оскорбляют, но я просто это игнорирую. Несмотря на деликатность тем, я не вижу моральной дилеммы в том, как фотографирую людей: искусство первоначальнее любой морали. К своим героям я отношусь очень тепло. Если кого-то встречаю потом, радуюсь, будто увидел родственника или школьного учителя. Мне трудно сформулировать причины и темы моего творчества. Я и занимаюсь-то им, чтобы выразить идею точнее, чем получается словами. Это процесс, завязанный на подсознании, и если я облеку в слова то, чем руководствуюсь, получится испорченный телефон. Мне трудно говорить от своего «я», так как я чувствую его непостоянство. Вместо «я» представляю какую-то игру атомов, некую постоянно продолжающуюся реакцию. Творчество — одна из ее форм. На самом деле моя цель — чтобы мои снимки покупали олигархи и вешали у себя в кабинетах.

    14.07.2020 22 4512
  • «Портрет людства». Найкращі фото про людей «Портрет людства». Найкращі фото про людей

    200 фотографій, відібраних у шортліст цьогорічного конкурсу "Портрет людства" ‎‎(Portrait of Humanity) і знятих ще до карантинних обмежень, прагнуть довести, що ‎спільного між нами більше, ніж відмінного.‎ Ці фото увійшли до альбомому видавництва Hoxton Mini Press.‎ У вересні 100 фотографій-переможців демонструватимуться у багатьох країнах ‎світу, а також - уперше в історії - за 34 тисячі кілометрів від землі, завдяки ‎співпраці з фірмою Sent Into Space.‎ Цього року у фотоконкурсі, який проводиться компанією 1854 Media, взяли участь ‎представники 36 країн.

    07.07.2020 12 6331
  • Як може виглядати кохання, коли пара одружена вже 55 років Як може виглядати кохання, коли пара одружена вже 55 років

    Дороті і Вейн одружені вже 55 років, а разом – 57. Вейн вперше побачив Дороті в пабі і одразу зрозумів, що це та сама. "Я бачив, як Дороті танцює із своєю подругою. І я сказав другу, який був тоді зі мною: "Це дівчина, з якою я одружуся". І за 57 років... ми пережили кожну бурю разом", – сказав Вейн. Фотограф Суджата Сетія вирішила закарбувати кохання Дороті та Вейна, пише BoredPanda. Весільні наряди та хвилі на березі Індійського океану додали шарму знімкам.

    30.06.2020 10 4488
  • Обличчя, які не пам'ятають: фотопортрети медиків екстреної допомоги, які щодня рятують життя Обличчя, які не пам'ятають: фотопортрети медиків екстреної допомоги, які щодня рятують життя

    Вони щодня рятують життя українців, приїжджаючи на виклики. Вони мають різний стаж та професію, проте всі працюють в службі екстреної допомоги. Це – фельдшери, лікарі, водії та диспетчери. Під час критичної ситуації пацієнти не запам’ятовують облич тих, хто прийшов на допомогу та врятував їхні життя. До дня екстреної медичної допомоги (Emergency Medicine Day), який цього року в Європі відзначають 27 травня, Всеукраїнська рада реанімації ініціювала фотопроєкт з портретами медиків з різних регіонів України. Ось вони.

    27.05.2020 12 4057
  • Состав отправится, они останутся. Работницы железнодорожных переездов Состав отправится, они останутся. Работницы железнодорожных переездов

    Украинский фотограф Саша Маслов (живет и работает в Нью-Йорке) готовит к выпуску книгу Ukrainian Railroad Ladies. В ее основе портреты женщин — дежурных по переезду: сами героини, а также домики, в которых они проводят свое время. Ставить желтый флажок на переезде, разрешающий машинистам двигаться вперед, — это не единственная задача дежурного на переезде. Еще он отвечает за безопасность, следит за исправностью шлагбаумов и светофоров. В Украине эта профессия зачастую достается женщинам. Саша Маслов побывал на сотне переездов. Фотокнига Ukrainian Railroad Ladies, которая готовится к выпуску летом 2020 года, будет состоять из 40 портретов женщин и нескольких мужчин, работающих на железнодорожных переездах в разных уголках Украины. Снимки уже получили международные награды Sony World Photo Awards и LensCulture. «Ukrainian Railroad Ladies — это фотокнига об эстетике, которая вокруг нас. Путешествуя поездами, в Украине редко кто обращает внимание на работниц железнодорожных переездов. Впрочем, ландшафт вокруг и отделка внутри домиков на таких переездах немало рассказывают нам не только о профессии железнодорожника, но и о социокультурных аспектах жизни украинцев, — говорит Саша Маслов. — Проект родился из моей детской любви к железной дороге и домикам на переездах. Как фотографа меня интересовали эстетика, переплетение социальной и визуальной стороны переездов, архитектура и главное — портреты. Сейчас готово около 100 портретов, на каждую съемку уходило от получаса до часа. Большинство людей соглашались на съемку, но были и отказы. Одна дежурная отказалась, потому что у нее недавно умер муж и она была в трауре, — наверное, впервые я не пытался уговорить героиню после первого отказа. Руководство и пресс-служба Укрзалізниці помогали с поиском, транспортом и логистикой. Параллельно я сам искал необычные переезды. К издательству «Основы» я пришел с идеей года два назад, и мы планировали книгу еще тогда. Я невероятно рад, что проект выходит именно у «Основ» и в Украине. Несомненно, есть видимое и невидимое неравенство. Мужские и женские роли в украинском обществе до сих пор четко разграничены, профессии тоже. Этим проектом я не берусь оценивать неравенство, но мне любопытно, какие вопросы он поднимет. Такие проекты нужны хотя бы как отпечаток времени, не только рассказывающий, но и задающий вопросы».

    27.02.2020 10 4180
  • Сільський геній: вражаючі фотографії радянського життя, знайдені в покинутому будинку Сільський геній: вражаючі фотографії радянського життя, знайдені в покинутому будинку

    Навесні 2016 року студент Віктор Галушка знайшов негативи фотографій серед мотлоху в покинутому будинку в одному із віддалених сіл своєї рідної Молдови. Ці викинуті фотографії виявилися роботою всього життя Захарії Кушніра, невідомого фотографа-аматора, який помер у 1993 році. Селянин боровся з професійними труднощами за комуністичного режиму, а також із алкоголізмом, і залишив після себе одні з найяскравіших фотографій із сільського життя, які були коли-небудь зняті на плівку. Упродовж останніх трьох років, із дозволу дочки фотографа, яка відкинула роботу батька, назвавши її «сміттям», Галушка зі своїм учителем чистили фотографії й сканували приголомшливу знахідку. А в січні вони оприлюднили фотографії на вебсторінці. Галушка, дописувач Молдовської редакції Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, погодився поділитися з Українською редакцією цими фотографіями і показати своє відкриття одного з найбільших літописців життя за «залізною завісою». Ці фотографії Захарія Кушнір зробив у період між 1950 і 1970 роками в селі Рошієтіч і в його околицях, що за 122 кілометри на північ від Кишинева. Кушніра засудили до трьох років ув’язнення через те, що він вистрелив із рушниці сіллю у крадія овець і поранив його. Після ув’язнення він, учитель за професією, він був змушений працювати в колгоспі. А коли йому виповнилося 43 роки, Кушнір придбав фотоапарат «Любитель-2» і виявив своє справжнє покликання. Після кількох уроків фотографії від свого племінника, Кушнір на велосипеді їздив від села до села і знімав технічно досконалі, та недоречно скадровані фотографії. Фотографії Кушніра унікальні. Вони статичні, бо люди на них позують, але водночас вони вирують життям. Реакція людей на фотографування природна і позитивна, і це свідчить, що фотограф умів привернути їх до себе. Галушка вважає, що Кушнір міг дозволити собі придбати плівку, необхідну для його хобі, частково завдяки тому, що він за гроші робив жителям села фотографії для паспортів та інших документів. Дочка Кушніра, яка померла влітку 2019 року, пам’ятає свого батька, як той кричав п’яний, повертаючись на велосипеді зі своїх фотоподорожей. У молдовських селян гостя традиційно пригощають келихом домашнього вина або й чогось міцнішого. А Кушнір їздив від хати до хати і повертався додому настільки п’яним, за словами його дочки, що діти почали ненавидіти його фотографічні подорожі. І хоча не існує ніяких свідчень про насилля з боку Кушніра, дочка розповідала про «крики» і «неможливу» поведінку батька і казала, що він став алкоголіком через своє хобі. Але також дочка Кушніра говорила про нього як про «романтика», у якого на вилозі часто була причеплена квітка. Коли Галушка розмовляв із дочкою фотографа, вона не була зацікавлена в колекції і назвала фотографії сміттям, яке «нікому не потрібне». Та завдяки кропіткому цифровому архівуванню близько 4000 знімків, які зібрав Галушка зі своїм учителем, цей забутий фотограф із молдовського села, схоже, може стати відомим на весь світ.

    22.01.2020 43 10951
  • «50 гривен»: пронзительный фотопроект о людях, которых мы обычно не замечаем «50 гривен»: пронзительный фотопроект о людях, которых мы обычно не замечаем

    «Проект «50 гривен» для меня стал очень знаковым и сильным, а главное своеобразной отправной точкой в мир совершенно другой фотографии, фотографии которая может не просто остановить время, а с помощью содержания и формы приблизить к людям с которыми я в обычной жизни сталкиваюсь очень редко. Проект исследование жизни людей которые находятся на грани выживания, между бедностью и полной нищетой. Это культурный срез того, как в одном месте и в одно время могут существовать разные миры. Дикий контраст между разными слоями в обществе. Чтобы вычленить из общества этих людей я придумал следующее — вешать объявления в публичных местах, на столбах, в общественном транспорте, различных спальных районах. В объявлении призыв к действию означающий, что фотограф платит за портрет 50грн. Также упомянуто, что возраст и внешность не имеют значение. После фотосессии я задавал людям один-единственный вопрос: «Как вы потратите деньги?». Человек готов проделать долгий путь чтобы добраться до студии. Пятьдесят гривен — сравнительно небольшая сумма в сегодняшней Украине. Но для части жителей это значительные деньги, каждый герой обоснованно может сказать на что он потратит эти деньги. Я не хочу как-либо приукрасить эти портреты или как-то выделить их на фоне остальных и потому выбрал белый фон, как нейтральный и не отвлекающий от героя. За время проекта я понял насколько мы разные и какие у всех разные потребности во всем».

    02.12.2019 16 7516
  • «Всі ми різні. Та всі ми об’єднані одним прагненням». Rapid Trident в обличчях «Всі ми різні. Та всі ми об’єднані одним прагненням». Rapid Trident в обличчях

    «Всі ми різні. Носимо різні однострої, належимо до Збройних Сил різних країн. У кожного нас свої завдання і своє покликання. Та всі ми об’єднані одним прагненням – миру і спокою в наших домівках. У Міжнародному центрі мироворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що на Львівщині тривають міжнародні командно-штабні навчання «Rapid Trident-2019»», - прес-служба Міністерства оборони України. Фото: Володимир Скоростецький, Тарас Грень

    27.09.2019 36 9388
  • Столица в лицах: какое настроение у жителей Киева в солнечно-дождливый вторник Столица в лицах: какое настроение у жителей Киева в солнечно-дождливый вторник

    Вторник, 9 июля, выдался совсем не летним, солнышко лишь изредка выглядывает из-за туч. В такой день не все хочется выходить из дома, но рабочий день никто не отменял. И хоть столбик термометра еле дотягивает до +23, народ не спешит надевать свитера и теплые куртки. И даже дождик им не помеха, его можно переждать в уютной кофейне с чашкой горячего чая. Фотограф издания "Информатор" вышел на фотоохоту, чтобы найти новых ярких людей и поделиться с ними хорошим настроением. Ищите себя на снимках — возможно именно вас сегодня запечатлел наш фотограф. Ощущение, что Киев пережил сегодня несколько сезонов: утром — солнечную прохладную весну, днем — дождливую осень с внезапным ливнем, а после 15:00 — в небе опять светит солнышко, буквально за десять минут осушив лужи. Интересно, что же будет к вечеру? Если верить синоптикам, то осадков до ночи не будет, поэтому можно смело оставить дома зонт.

    09.07.2019 11 4721