Фоторепортажиметки: общество
  • Бесплатные общественные туалеты в Нидерландах Бесплатные общественные туалеты в Нидерландах

    Блогер Андрей Шокотко (pauluskp): "Очень важная тема для любого города. Правильно говорят, что туалет - это лицо... (хозяйки, заведения, города и т.д.)".

    27.06.2018 12 2883
  • У таборі ромів на Троєщині У таборі ромів на Троєщині

    Жителі стихійного поселення на Троєщині в Києві заявили про вимоги виселитися до кінця тижня і погрози у протилежному випадку зрівняти табір із землею. Як розповідає одна з мешканок поселення, Віра Макова, живуть ці люди, переважно збираючи і здаючи металобрухт. Хоча б приблизну кількість жителів поселення жінка не називає, але каже, що частина після п’ятничного інциденту виїхала в інше місце. Наразі у саморобних будівлях залишаються люди різного віку, зокрема діти.

    26.04.2018 11 3041
  • Один квітневий день на Трухановому острові Один квітневий день на Трухановому острові

    Після аж, так би мовити «чотирьох місяців» зими, з огляду на холодний березень, стовпчики термометра нарешті досягли позначки понад 20°C. Пропонуємо подивитися один день із життя Труханового острова української столиці.

    23.04.2018 12 2431
  • Афганистан сегодня: микрорайон Макрорейян - минареты над хрущевками Афганистан сегодня: микрорайон Макрорейян - минареты над хрущевками

    Блогер Максим Мирович: "Недавно я вернулся из Афганистана и сейчас публикую серию интересных фоторепортажей из этой далёкой страны. Сегодня мы пройдёмся по одному очень интересному месту в Кабуле под названием Макрорейян. Что это вообще такое, откуда взялось такое название? Район был построен "шурави-мушавер" (советскими специалистами) ещё в семидесятые годы и должен был служить "витриной социализма" для всего Афганистана. Слово "микрорайон" перекочевало в язык дари как имя собственное, превратившись в "Макрорейян" — собственно, современное название района. Макрорейян примечателен тем, что его часто показывали в телевизионных репортажах о советско-афганской войне — где-то в Афгане, на пыльных караванных тропах, вчерашние советские школьники рвались на минах, а в СССР шли бравурные репортажи о "мирном советском строителстве в Афганистане" — мол, наши солдаты строят там дома и дороги, а бандиты-басмачи мешают им это делать. О том что у СССР были планы присоединить Афганистан в виде 16-й республики, и афганцы воюют против этого — по советскому телевизору не рассказывали. Итак, в сегодняшнем посте мы прогуляемся по Макрорейяну в Кабуле и посмотрим, что показывалив СССР в годы советско-афганской войны. Для начала немного истории. Макрорейян был построен Кабуле в семидесятые годы, а отдельные его кварталы достраивались ещё и в восьмидесятые. Внутренние кварталы района назывались "блоками" — блок один, блок два, блок три и так далее. Внутри района были магазины и несколько клубов, а также была центральная площадь и здание Дома культуры. Жилые дома представляли собой типичные панельные хрущевки высотой в 4-5 этажей — в самом СССР к семидесятым годам такие здания уже почти не строились, но в Кабуле по какой-то причине было решено возводить именно такие дома. Жить в этих домах должны были советские специалисты, а негласной целью застройки района была "демонстрация советского образа жизни" афганцам — мол, посмотрят сейчас простые афганцы на все преимущества жизни в советской хрущевке и тут же попросятся в СССР шестнадцатой республикой. А теперь давайте посмотрим, как выглядят эти кварталы изнутри".

    19.04.2018 42 6405
  • Весна в Киеве: в ботсаду имени Фомина расцвели магнолии Весна в Киеве: в ботсаду имени Фомина расцвели магнолии

    Киевский ботанический сад имени академика Александра Фомина – один из старейших в Украине. Ботсад был заложен в 1839 году, на пустыре неподалеку от Киевского университета имени Тараса Шевченко. В ботаническом саду площадью 22,5 гектара собрана коллекция растений разного географического происхождения, которая насчитывает около 9 тысяч видов, разновидностей, форм и сортов и является одной из самых многочисленных в Украине. В саду уже расцвела магнолия, на радость киевлянам и гостям столицы.

    17.04.2018 16 3296
  • Спальные районы Праги. Во что превратился «совок» Спальные районы Праги. Во что превратился «совок»

    Минский блогер Максим Мирович: "Недавно я вернулся из Праги, где наснимал много всего интересного. Сегодня я хотел бы показать вам, как живут пражские городские окраины. Район, в котором я побывал, располагается на самой окраине города и представляет собой типичный советский микрорайон, застроенный панельными зданиями. Если вы считаете, что совковые панельные окраины просто обречены на жалкое существование — то обязательно прочитайте мой сегодняшний пост про Прагу — и вы увидите, как могут выглядеть страшные советские районы, если в них вкладываются деньги. Глядя на Чехию или Эстонию, у меня не возникает вопросов вроде "где деньги, Зин?"Итак, в сегодняшнем посте — большой и интересный рассказ про бывшие советские окраины города Праги — вы воочию увидите, во что можно превратить "совок", если не разворовывать народные деньги.

    04.04.2018 35 4810
  • Декомунізація і мозаїки часів СРСР Декомунізація і мозаїки часів СРСР

    Мозаїка стала публічним образотворчим мистецтвом радянських чиновників після 1918 року, коли тодішній керманич держави Володимир Ленін усвідомив, що монументальні публічні картини, якими він спочатку планував прикрасити свої утопічні міста «майбутнього», могли знищити жорстокі зими, які панували в СРСР. Після анексії Росією українського півострова Крим в 2014 році та насильницький дій на Донбасі більшість комуністичних фресок в Україні, які були у відкритому просторі, зазнали на собі «декомунізації» – їх почали віддирати або розбивати. Спершу це відбувалось стихійно, під час вуличних акцій активістів, згодом, у 2015 році, Верховна Рада ухвалили пакет законів, які набули чинності 21 травня. Мозаїки, які залишилися з радянських часів, зіткнулися з невизначеним майбутнім. Виступи на захист і підтримку таких розписів стають все менш популярними. Але ініціатива зберегти або принаймні документувати фрески набирає обертів. Катерина Філюк – одна з кураторів фонду «Ізоляція» – «Платформи культурних ініціатив» в Україні. У серпні 2017 року «Ізоляція» виступила зі закликом «Допоможи нам врятувати українську мозаїку!». Завдяки заклику виникла невелика, але активна спільнота учасників з усієї України, які локалізують і фотографують фрески радянського періоду. Любава Іллєнко, одна із засновників ініціативи збереження мозаїки радянської епохи, вважає, що група була однією з перших, хто взявся досліджувати джерела та авторство мозаїк радянського періоду. Іллєнко каже, що вона планує врешті запустити застосунок, який люди зможуть використовувати, щоб локалізувати мозаїки, що залишилися в Україні, а «Ізоляція» сподівається, що одного дня можна буде перенести частинки мозаїки, які опинилися під загрозою, і створити мобільну експозицію українських мозаїчних панно, щоб їх могли побачити у будь-якій точці країни, хоча один із кураторів програми визнає, що така мрія нездійсненна. Іллєнко подала заявки на кілька грантів за її роботу, але вона каже, що на тлі війни з бойовиками, підтримуваними Росією, «жахливо важко фінансувати щось, коли мова йде про радянське мистецтво».  Любава Іллєнко на запитання Радіо Свобода, що вона відчуває, коли стоїть перед мозаїкою радянського часу, відповіла: «Я відчуваю лише сум, тому що це мистецтво так важко зберегти»

    02.04.2018 15 3106
  • Ukrainska latynytseiu. Що було б, якби Україна дійсно перейшла на латинку Ukrainska latynytseiu. Що було б, якби Україна дійсно перейшла на латинку

    26 березня міністр закордонних справ Павло Клімкін запропонував обговорити використання латинської абетки поряд з кирилицею. Це був всього лише запис в соціальній мережі, але навіть такий підхід викликав неабиякий ажіотаж в суспільстві. Можливість використання латинки в Україні не залишила байдужим нікого. Традиційно, думки розділилися: хтось вважає це кроком назустріч цивілізованому світу, хтось просто не бачить в такому рішенні сенсу. А деякі учасники дискусії не розуміють, як це можливо втілити на практиці. Але як виглядатиме повсякденне життя українців, якщо країна перейде на латиницю?

    02.04.2018 8 2241
  • Мама, у меня все хорошо: как общество видит женское счастье Мама, у меня все хорошо: как общество видит женское счастье

    Выйди замуж. Купи квартиру. Будь покладистой. Улыбайся. Соглашайся на секс. Рожай детей. Примерно так общество видит женское счастье и предназначение. Незамужняя 38-летняя фотограф Альбина Галеева примеряет на себя стереотипы счастливой жены, снимая открытки для мамы. В XXI веке от женщин и мужчин по-прежнему ожидают совершенно разного. Так, согласно недавнему опросу российского Левада-Центра, мужчина к 30 годам должен получить образование (65%), вступить в брак (56%), пройти службу в армии (55%) и сделать карьеру (52%). Завести детей для него не так важно (40%), а учиться готовить и вовсе необязательно (9%). С женщинами ситуация иная: по мнению общества, к 30 годам они должны в первую очередь вступить в брак (77%) и родить детей (75%). Важно получить образование (60%) и научиться готовить (52%). А вот успешной карьеры от женщин ожидают всего 19% опрошенных. — Мне 38, я не замужем и у меня нет детей. Моя мама говорит, что мне нужно быть покладистой, чтобы найти себе мужа. Один гинеколог предложил мне родить для себя, второй — на всякий случаий заморозить яйцеклетки. Общество ждет от меня потомства, брака, своей квартиры; инстаграм — селфи; мужчины — приглашения на секс. Я хочу примерить эту роль счастливой и состоявшейся. Кто они, все эти красивые и счастливые женщины? Я даю объявление в приложении для знакомств — предлагаю мужчинам «прожить» со мноий один из этапов «как должно быть», фотографируясь. Проигрываю с ними все общепринятые этапы взаимоотношений: один мужчина — одна ситуация. Фотографируя нас, я смотрю в камеру с немым вопросом. Почему, стремясь превзойти саму себя, я ищу одобрения и внимания окружающих? Проживая жизнь в соответствии с ролью, не теряю ли я себя? Или, быть может, именно так я пытаюсь больше узнать о себе? Потребность в принятии приводит меня к контролю над своей жизнью, к нарочитому формированию представлений о себе, поиску солидарности. «Лайк» становится новым критерием, определяющим течение жизни и ее образ. Каждыий раз приходится выбирать: что может быть выставлено на всеобщее обозрение, а что лучше держать при себе.

    27.03.2018 15 3795
  • Український сільський лікар Український сільський лікар

    Поки довгоочікувані реформи у застарілій системі охорони здоров’я України ще тільки готують до запровадження, фотокореспондент Reuters Гліб Гаранич зробив серію фотографій про умови, в яких наразі працює один сільський лікар.

    13.03.2018 13 3890