Ідеальна працівниця: до 30, без дітей і сім'ї. І не приведи Господи бути мамою-одиначкою

Микола Малуха, спеціаліст з інтернет-комунікацій, блогер: Давайте поговоримо про дискримінацію, про дискримінацію жінок при працевлаштуванні на роботу. Останнім часом у нас повстало питання виходу на роботу дружини: ніколи не буває зайвих грошей, професійна реалізація та соціалізація – невід'ємні складові щасливого життя.

sobesedovanye-na-angliskom-e1578066455195

Перше з чим зіштовхнулися – це пунктік "до 30 років". Це ж наскільки печерні погляди у роботодавців, що вони взагалі не стрімаються і зазначають дискримінаційну норму серед вимог до кандидатів. Можна було б ще додати "расово неповноцінних не турбувати". І чим взагалі 29-річні кращі за 33-річних, наприклад? В чому суть цієї норми?

Твої шанси на отримання роботи суттєво зростають, якщо кандидатка без дітей, а якщо і без сім'ї (тобто перспективи дітей), то рейтинг взлітає до небес.

Не приведи Господи бути мамою-одиначкою. Це – тавро, прокляття і знак неповноцінності в очах роботодавця. Справедливості заради тут треба сказати "дякую" трудовому кодексу, який ніби соціально захищає цю категорію – таких працівниць не можна звільнити. Отже, працівник, розуміючи цю норму, може взагалі не працювати і йому нічого за це не буде.

В нашій християнській країні з традиційними сімейними цінностями ідеальна працівниця до 30 років, без дітей і сім'ї. На жаль, якщо ти не вписуєшся в цю категорію, то знайти собі (за фахом) це:

1. Щаслива випадковість;

2. Через знайомства.

От і все...

Окремо хочеться торкнутися ідеї міністра Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова, який пропонує спростити можливість звільнення людей (щоб країна була привабливішою для інвесторів), але, водночас, ніхто чомусь не перемається існуючими дискримінаційними обмеженнями і фактичною неможливістю знайти роботу жінкам після 30-ти з дітьми.

Автор: Микола Малуха, комунікаційний директор центру соціально-економічних досліджень CASE Україна