Данілов не перший: хто ще пропонував перейти на латиницю замість кирилиці

Перевести українську мову на латиницю – таку ідею озвучив секретар РНБО Олексій Данілов. Ця думка одразу викликала бурхливу дискусію як серед мовознавців, так і в суспільстві.

Кореспондент «Сьогодні» на каналі «Україна» спробував розібратись – чи має ідея латинізації нашої мови історичне підґрунтя, та чи готові до новацій українці.

Не лише Данілов

По-перше, це лише пропозиція, а не вимога. По-друге – Данілов не перший, хто висунув ідею латинізації української мови. У 2018-му році тодішній очільник МЗС Павло Клімкін після спілкування з польським колегою, запропонував подумати про подвійну абетку в українській мові.

"Він сказав, з точки зору вивчення і кирилиці, і латиниці з дитячих років – це дозволить українцям бути більш дотичними до європейського простору і простіше опановувати європейські мови", – передає Клімкін розмову з колегою.

Тодішній парламент відмовився навіть брати до розгляду це питання.

Що кажуть мовознавці

Ми вирішили звернутись за коментарем до людини, яка знає про українську мову все – директора інституту української мови Національної академії наук Павла Гриценка. Його обурює пропозиція Олексія Данілова.

"Коли ми в руках маємо 1056-57 років величезні пам'ятки, а вони збереглися, то даним уставом, рівненькими літерами були написані сотні і сотні книг", – каже про нашу абетку Гриценко.

Мовознавець упевнений – українська мова може бути лише з кириличною абеткою. Адже в такій формі вона існує понад тисячу років.

Чи готові українці

Новини "Сьогодні" попросили випадкових людей написати слово "незалежність" латиницею. Воно важке слово для латинської абетки.

Зрештою, ніхто правильно слово "незалежність" не написав. Тому у разі переходу нашої мови на латинську абетку навчатись доведеться майже з нуля. Щоправда, є успішні приклади. На латинську абетку свого часу перейшов Азербайждан і Молдова, а зараз активно переходить Казахстан.