Політика
Європа
За планом Путіна Молдова та Придністров'я мали перетворитися на другу Білорусь та стати плацдармом наступу на Київ
Геннадій Чорба народився у місті Рибниця. Ексначальник Державної служби зв'язку та інформації Придністров'я, радник президента так званої ПМР, громадський активіст дав інтерв'ю кореспонденту ТСН Стасу Ясинському.
Після приходу до влади команди нового президента Вадима Красносільського проти Геннадія порушено кримінальну справу, він відсидів 12 місяців у одиночній камері. Наразі вирок замінено умовним. Детально
Геннадію, наскільки Придністров'я – це Росія?
Це усталений стереотип. Розумієте, Придністров'я – це не Росія, Придністров'я – це Шериф (корпорація-монополіст, що повністю володіє цілими галузями економіки анклаву). Для того, щоб вирішувати свої проблеми із заробітком грошей, тут культивується цей статус Росії, російського світу. Річ у тім, що основний заробіток фірми (Шериф) і саме існування Придністров'я можливе лише коли сюди надходить майже безкоштовний російський газ, на якому робляться мільярди. Мільярди, не мільйони, а мільярди доларів. Які постійно розтікалися у бік Кишинева, у бік Києва. Тобто це була чорна дірка. Саме для того, щоб отримувати відповідні плюшки, і культивувався цей статус проросійської території. Це було вигідно всім, хто заробляв на цьому гроші.
Тобто така типова сіра зона?
Це навіть не сіра зона, це нормальна чорна діра. Я так розумію, що події з Медведчуком – низка питань так само вирішувалися через Придністров'я. Зав'язаний Порошенко - він як колишній придністровець був бендерчанином. Його батько тут прожив і в нього також серйозні зав'язки тут були. Колишні керівники Одеської області – тут дуже серйозно пов'язано. І крутилися дуже серйозні гроші. І до певного часу цю територію намагалися не помічати. І поменше про неї говорити — тому що може випливти багато цікавого. Сьогодні Придністров'я стало центром геополітичних інтересів у зв'язку з війною в Україні.
Наскільки населення Придністров'я підтримує цей пострадянський шабаш, який там нагнітається?
39/40 дуже багато людей виїжджає на захід, особливо останнім часом. Це Польща, Чеська Республіка, Німеччина, Румунія.
Чи зараз цей процес у зв'язку з війною посилився?
У зв'язку з війною посилилося вивезення звідси дітей. Ну і за першої нагоди, якщо є можливість, люди виїжджають. Тому що економічний складник – на неї наклалося все, що пов'язане з війною.
Яка середня зарплата у Придністров'ї?
Я вам скажу, яка максимальна пенсія у Придністров'ї – 1700 придністровських рублів. Це з усіма доплатами 107 доларів. Максимальна я прошу помітити. Це люди, котрі мають стаж 30-40 років. А мінімальна – це близько 60 доларів. До того ж ціни на комуналку ще більш-менш, але на продукти харчування ціни вищі, ніж в Україні, це точно.
Придністров'я – це Молдова, і Україна підтримує таку політику. Чи зможе Придністров'я стати Молдовою?
Я скажу більше – так воно й буде. Сьогодні цією територією зацікавилися геополітичні гравці найвищого рівня. Фактично до грудня минулого року Придністров'я мало статус невизнаної держави – є такий статус у міжнародному праві. Поки вплив Росії зберігався, поки проросійські сили керували в Кишеневі, і могли дуже серйозно впливати на ситуацію, Придністров'я у тому статусі існувало.
У Кишиневі прийшли до влади сили, які за узгодженням із більш серйозними гравцями повинні змінити статус Придністров'я – дати йому певні гарантії, автономний статус, але в рамках реінтегрованої Молдови.
Нині ситуація різко змінилася. І ті надії, що Придністров'я увійде до нової утворення – Новоросія – розбилися об стіну. Реінтеграція – це справа часу. І дуже скоро ми побачимо зміни – тому що нинішній статус Придністров'я не влаштовує нікого, окрім Росії.
Це буде через військове втручання?
Молдова в особі Санду поки що не готова до такого розвитку подій. За моєю інформацією на Санду дуже серйозно впливає ФРН. Однаково є страх, що Росія за такого розвитку подій може застосувати силу проти Кишинева. Я вам скажу більше – крайні обстріли Одеси – це був такий дзвіночок Кишеневу – і завуальована загроза, що буде, якщо Мая Санду вирішить брикнути. Наразі Кишинів намагається вирішити питання економічними коштами – весь експорт Придністров'я йде через Кишинів, бо кордон із Україною перекрито.
Давайте зайдемо з іншого боку. Поговоримо про російський контингент, що перебуває у Придністров'ї від початку 90-х.
Тут є два види контингенту. Перший – це миротворчі сили, які перебувають законно на території, отримавши мандат у 90-х роках. Це звані блакитні каски. Туди входять війська Росії, Молдови та Придністров'я. Але більшість, близько 70% – це російські війська. До них питань немає, вони мають мандат та міжнародний статус. І другий вид російських військ – це ОГРВ – об'єднане угруповання російських військ у Республіці Молдова. За радянських часів Молдова входила до Одеського військового округу. І на території Молдови перебувала 14-та армія. Коли розпочався розвал Союзу, війська з Молдови були виведені на "лівий берег" — і після війни ця територія припинила контролювати Кишинів. І на цій території були організовані залишки 14-ї армії — потім вона була реформована в те саме ОГРВ. Росія 1998-99 роках взяла зобов'язання вивести цей контингент. Річ у тім, що на території Молдови у селі Ковбасна розташовані склади Південного Угрупування військ СРСР. Це підземні сховища, це склади, багато гектарів складів, там близько 20 тисяч тонн різних озброєнь. Так ось під приводом охорони цих складів Росія зафіксувала на цій території ту саму ОГРВ.
Яку небезпеку ОГРВ має у межах цієї війни?
У Тирасполі є повітряно-посадкова смуга. І вона була модернізована і дозволяє приймати важкі транспортні літаки типу іл-76. Тобто літаки дозволяють перекидати техніку та особовий склад. Так от наскільки я розумію, завдання стояло в наступному – з боку Миколаєва блокувати Одесу з півночі, висадка морського десанту на Одесу та одночасний підхід до кордонів Придністров'я – і через Тираспільський аеродром із Криму вдарити у бік Києва з півдня. Водночас вони вирішували ще одне завдання – не треба було транспортувати озброєння через великі відстані. Логістика вирішувалася щодо цих озброєнь на складах – я маю на увазі боєприпасів на території Придністров'я. Скажу більше – у розмовах з товаришами, які мають доступ до Держдуми, прозвучала фраза: "Що ти прийняв цю позицію, ти що, не розумієш, що через 48 годин у Тирасполі почнуть сідати транспортники з десантом?!"
З погляду ударного угруповання, яке зробить вилазки у бік України, ОГРВ не становить небезпеки. Це швидше структура забезпечення, яка за певних умов могла б виконати свою роль. Але в будь-якому разі це ворожі формування, та Україні доводиться утримувати значну кількість військ на кордоні з Придністров'ям.
Тобто зараз створюється штучна напруженість, щоб тримати війська на кордоні з Придністров'ям?
Україна мала б ідеальний варіант вирішення цього завдання шляхом надання допомоги Молдові в реінтеграції цієї території. Молдова з цього погляду не може собі дозволити таку операцію. Сьогодні створився унікальний шанс вирішити результат тієї старої війни, як би це влаштувало Київ, Кишинів та Захід в цілому. Але насамперед вирішити щодо людей, які проживають на цій території. Тому що ми сьогодні перебуваємо у заручниках. Стан гетто.
Документи не визнаються. Неможливо на своєму автомобілі з номерами Придністров'я пересуватися – Молдовою ще питань немає, а далі за кордон ти нікуди не виїдеш. Це всякого роду дублікати документів, які одержують на цій території. Ті, хто з цим не стикався, не можуть уявити весь жах життя в невизнаній державі.
На момент розвалу Союзу 1989 року, коли пройшов перепис населення, на території Придністров'я проживало 850 тисяч осіб. На сьогоднішній день у кращому разі 230-250 тисяч.
Яка зараз ситуація з Тираспольською смугою? Хтось із наших чиновників заявляв, що там усе розкрадено, і вона не може приймати літаки?
На аеродромі не працює РЛЗ. Просто візуально посадити літак можна. Але за погіршення погодних умов це може зіграти злий жарт. Посадити літаки можна, і вони сідали туди. Я маю на увазі важкі транспортні літаки.
З погляду небезпеки перекидання десанту російську федерацію стримує тільки той фактор, що ППО над Одесою такі корови, що "літають" (Іл-76), збиває на раз-два.
Колишній президент Молдови Додон був пропутинським товаришем – хитрим, який заробляє бабки на цьому. Із Путіним він був у друзях.
Три роки тому Росія вирішила виділити Молдові кредит – 3 мільярди доларів під смішні відсотки. Але цей кредит був цільовим. На відновлення Більського військового аеродрому. Який міг би приймати ці транспортні важкі літаки. Друге – на модернізацію Кишинівського міжнародного аеропорту, який зараз не може брати важкі літаки. І на модернізацію шосейних доріг у бік України – які б могли витримати рух важкої техніки.
Тобто була б така друга Білорусь?
Так, дуже може бути. У цей план входив і Тирасполь із його злітком.
Вони встигли провести ремонт?
Ні, там тоді Конституційний суд Молдови вказав на незаконність цього кредиту, бо там була ще одна умова. Сьогодні борг Молдови за газ оформлений як борг фірми "Молдовагаз" Це підприємство, яке більше ніж на 50% належить "Газпрому". Тобто "Газпром" винен "Газпрому". Ще однією умовою цього кредиту було переведення всього боргу державний борг. І на підставі цього тоді КС Молдови вказав на незаконність цього кредиту – на цій підставі його не було прийнято.
Україні дуже пощастило, що політична ситуація у Молдові змінилася і у нас немає другого фронту у Молдові.
Коли Додон їздив до Путіна востаннє, його не прийняли. Тому що до цього він переконував Путіна, що залишиться при владі і всі плани Путіна щодо Молдови мають здійснитися. Через Молдову мала бути друга Білорусь.
Оценка материала:
За планом Путіна Молдова та Придністров'я мали перетворитися на другу Білорусь та стати плацдармом наступу на Київ02.06.2022