Чому графіки відключень світла залежать від хмарної погоди та чи надовго це

Про те, чому графіки залежать від хмарності та як довго це триватиме, - у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як і чому хмарність впливає на енергосистему

Згідно з інформацією "Укренерго", графіки минулого тижня застосовувалися з різних причин. Спочатку на перший план виходило зростання споживання через спеку, потім були знеструмлення через негоду, а ближче до вихідних додалося зниження роботи сонячних електростанцій (СЕС) через хмарність.

Зазначимо, минулого тижня в Україні пройшли затяжні зливи, а в Києві, наприклад, 12 червня менш як за добу випало понад половину місячної норми опадів. Такого у столиці не було останніх 30 років.

Як пояснив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький, хмарна погода значно знижує виробництво енергії на сонячних електростанціях.

"У нас енергосистема втратила більше 9 ГВт потужності і не має резерву міцності. Якщо раніше були якісь додаткові електростанції, на яких можна було оперативно збільшити потужності, то зараз такого маневру немає. Тому ми стали дуже залежними від погоди", - зазначив він.

За його словами, при різких змінах у споживанні чи зниженні виробництва енергії на СЕС система змушена балансуватися відключеннями світла. Інших інструментів немає, а не балансувати - не варіант, оскільки це призведе до тяжкої аварії з повним погашенням енергосистеми.

На сьогодні в Україні постійний дефіцит потужності, зруйновано близько 70% об'єктів генерації, тож залежність від погоди лише посилилася, каже директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко. Крім того, енергоблоки атомних електростанцій продовжують виводити у ремонт.

"Ці два фактори впливають на ситуацію з графіками. У нас зовсім немає резерву. І будь-які зміни у споживанні, імпорті, виведення енергоблоків і навіть погодні фактори кардинально впливають на дефіцит в енергосистемі і відповідно на графіки погодинних відключень", - розповів він.

Чому такої залежності не було у 2022 чи 2023 роках? Відповідь проста - енергосистема була в іншому стані.

"Порівняно з 2022 або 2023 роком у нас ще менше потужностей десь на 40-50%. Навіть тоді був певний запас. Відповідно, чим довше триватиме війна та обстріли, тим довше ми залежатимемо в тому числі від погодних факторів", - додав він.

Яка частка сонячної енергетики

За даними реєстру НКРЕКП, на квітень 2024 року налічувалося 1369 сонячних електростанцій в Україні. Це найпопулярніший тип зеленої генерації, кількість таких станцій складає 75% від усіх об'єктів відновлюваної енергетики.

Близько половини всіх СЕС знаходяться в Івано-Франківській, Дніпропетровській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській та Миколаївській областях. Частина станцій знаходиться на окупованих територіях, тому недоступні українській енергосистемі. З лютого 2022 року зруйновано або пошкоджено щонайменше 13% промислових сонячних електростанцій.

Після крайніх ударів по об'єктах гідро- та теплової генерації на сонячну доводиться чи не 20% у загальній структурі, раніше казав директор спеціальних проектів у НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. На його думку, в умовах, коли наявність або відсутність енергії визначається погодою, це велика проблема.

"Енергетика весь час працює на межі. Дефіцити виникають щодобово, тому навіть хмарність сильно впливає. Тому що сонячні електростанції влітку у світлий час доби можуть давати до 15% усієї генерації в Україні. Це досить багато, тому хмарність теж має певний вплив", - наголошує Володимир Омельченко.

Він також додав, що такий вплив може бути суттєвим.

"Залежно від того, яка хмарність, на якій території, в якихось регіонах вона більша, десь менша. Але, ймовірно, можна казати про зниження виробництва вдвічі", - зазначив він у розмові з виданням.

Як прогноз погоди впливає на графіки

Прогноз погоди безпосередньо впливає на те, чи буде світло. Як раніше пояснював гендиректор компанії YASNO Сергій Коваленко, вдень генерується більше енергії, ніж уночі. Також в основному вдень Україна імпортує електроенергію та отримує аварійну допомогу. А вночі здебільшого аварійна допомога не надається, а імпорт - на мінімумі.

"Вдень дуже активно працюють сонячні електростанції. Вони виробляють значні обсяги електроенергії та дають можливість ГАЕС набрати воду, щоб виробляти електроенергію ввечері", - писав він у Facebook.

Саме тому можуть переносити графіки відключення світла, задіювати їх раніше, ніж планувалося.

За словами Омельченка, немає нічого дивного в тому, що при визначенні графіків в "Укренерго" враховують прогноз погоди.

"Це не якесь відкриття. Вони завжди враховували прогноз, навіть до повномасштабної війни. А зараз тим більше дивляться, тому що погода набагато більше впливає на роботу енергосистеми", - розповів він РБК-Україна.

Чому ця залежність триватиме

Цього тижня ситуація в енергосистемі буде значно складнішою, ніж минулого. Уникнути графіків не вдасться, оскільки очікується підвищення температури повітря, що збільшить споживання. Крім того, днями вивели у ремонт енергоблок на одній з АЕС, а у 20-х числах планується ще один, зазначив Володимир Кудрицький.

Причому ремонтна кампанія на АЕС переважно стосується перевантаження ядерного палива. Воно здатне виробляти електроенергію певний час, після чого треба обов'язково міняти. Тому зупинку енергоблоків можна лише перенести на кілька днів, але не повністю відмовитись від цього.

До осені українські АЕС вийдуть на повну потужність. Але це не означає, що осінь та зиму вдасться пройти без графіків, навіть якщо не буде нових ударів по енергетиці. Тому що для відновлення генерації потрібні десятки мільярдів доларів і не один рік.

А до цього частка сонячної генерації залишиться високою. І відповідно залежність від погоди нікуди не подінеться.

"Зараз вона тільки посилюється і це продовжуватиметься. Я на 100% впевнений, що залежність буде дуже сильною протягом війни і ще мінімум два-три роки після", - підсумував Омельченко.

При підготовці матеріалу використовувалися: інформація "Укренерго", інтерв'ю голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького для "Української правди", пост гендиректора компанії YASNO Сергія Коваленка у Facebook, публікація профільного порталу ua-energy.org, коментар директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка.