“Танцюючі” рами та підрамники на виставці “Опір” Пінхаса Павла Фішеля

Роботи художника Пінхаса  Павла Фішеля завжди викликають захоплення і роздуми. Про це повідомляють Контракти.UA.

Проєкт «Опір», який митець представляє зараз, є дослідницьким, що піднімає гострі питання щодо відповідальності, бунту та рівноваги між особистістю та суспільством. Цей проєкт виграв конкурс від Сенату на право влаштувати виставку серед 86-х інших проєктів.

У ці непевні часи твори П.П. Фішеля ставлять доречні питання про наше відношення до влади, творчості та до прийняття рішень.

Експозиція «Опір» запрошує глядачів зануритися у всесвіт, де межі між покорою і бунтом, між конформізмом і творчістю навмисно розпливчасті.

Перед відкриттям виставки митець Пінхас Павло Фішель відповів на декілька запитань:

- Пане Пінхасе, розкажіть, будь ласка, що це був за конкурс від французького Сенату?

- Щорічно французький Сенат проводить конкурс для митців, щоб хтось з художників отримав право виставитися в одному з павільонів - Люксембурзького саду в Парижі, починаючи з липня. Один з павільонів - Pavillon Davioud, в якому зараз я виставляю свої роботи. А є іншій павільон, в якому водночас можуть виставити свої твори кілька митців. Мені дуже сподобався саме Pavillon Davioud, розташований в дуже красивій старовинній споруді.

Сенат на протязі кількох місяців розглядав подані проєкти. Спочатку я навіть отримав відмову. Мене представила на конкурс L Association. Це асоціація, яка допомагає митцям. Вони перші відізвалися і допомогли з приміщенням, коли я готував свою першу персональну виставку в Парижі. І це була їх пропозиція подати даний проєкт на конкурс до Сенату.  Раптом через три дні після відмови з Сенату зателефонували і повідомили, що бажають, щоб я виставив свій проєкт. Далі була ще велика робота, щоб все відповідало вказівкам з Сенату, наприклад, якого розміру мають бути афіші і їх логотипи. І з цим всім мені також допомагала  L Association.

- Чи всі роботи, які зараз представлені в експозиції, створено вже у Франції або є роботи і київського періоду?

- Зараз виставляється 27 робіт, чотири з яких було створено в Києві. Оскільки ідея з перев’язаними підрамниками була основною ідеєю цього проєкту, який пов’язаний з темою Опіру, прагненням вирватися, вийти за межі. Дві з цих робіт знаходяться вже в приватних колекціях. Всі інші роботи створені вже у Франції.

- Чи плануєте ви в подальшому продовжувати цей проєкт?

- Проєкт, напевне, матиме продовження, оскільки він має цілий набір паралельних ідей. Наприклад, полотно, яке не бажає триматися на підрамнику і відривається від нього.  Здається, зараз я ще не встиг втіліти всі ідеї, як я бачу розвиток цієї теми. Мені хочеться ще створити набір однакових підрамників, серед яких один намагається вирватися з пут, з ним щось відбувається, або багато бунтуючих підрамників, серед яких одному комфортно залишатися стандартним. Проте, може так статися, що я повернуся до цієї теми вже на новому етапі її розвитку.

За допомогою різноманітних художніх засобів, Пінхас Фішель змушує нас думати про свої дилеми вибору у складному світі: як знайти баланс між нашими особистими прагненнями та нашими колективними обов'язками? Як орієнтуватися в оточуючому середовищі? Хто постійно кидає нам виклик?

Ці суттєві питання резонують у творах Пінхаса Павла Фішеля, запрошуючи всіх бажаючих дослідити власний шлях опору та

самоствердження.

Проєкт «Опір» досліджує взаємовідносини між необхідністю людини перебувати в «рамках» і природним прагненням вийти «за рамки».

Автор вторгається до сфери дослідження вічного динамічного конфлікту між боргом та свободою.

У 21-му столітті проблематика проєкту особливо актуальна, оскільки спектр можливостей вибору сучасної людини незрівнянно більший, ніж у минулому. Але й рівень глобальної відповідальності людини за те, що відбувається на планеті, значно вищий.

Проєкт «Опір» Пінхаса Павла Фішеля можна розглядати у ключі постконцептуалізму. Це зразок новаторського мистецтва, що випереджає час.

Підрамник, який сам намагається розв'язатися: у даному випадку підрамник є єдиним полем свідомості, обмеженим рамками, що прагне об'єднатися із загальним. Можна уявити, що це суб'єкт, свідомості якого доля та його особисті надзавдання не дозволяють поєднатися з цілим. Поки не будуть усвідомлені особисті надзавдання, вузли долі не розв'яжуться, щоб дозволити злитися зі світом в єдине ціле.

Суб'єкт прагне вийти за межі, немов танцюючи, намагається вирватися назовні.

Підрамник тут є глибинною образною структурою, не розрахованою на миттєвий контакт з публікою.

Як пише у передмові до каталогу виставки Марго Вулвік:

«Зародження цього проекту почалося, коли Пінхас Фішель зустрів у Києві чоловіка, який тримав раму, перев’язану дуже тугими мотузками. Цей момент кристалізував метафору матеріального та фізичного спротиву. На думку художника, кожна людина – це рамка,  яка прагне до свободи, долаючи власні обмеження. Сама ідея «фрейм-опіру» або, іншими словами, «фрейм-революції» пройшла довгий шлях у творчості П.П. Фішеля. Його перша робота, натхненна цим побаченим епізодом, з’явилася у 1997 році. Тоді імперія, в якій Україна отримала незалежність, була в повному розпаді, а в повітрі витав дух свободи.

Не так давно тема «звільнення рами» була навіяна ідеєю пробудження природи дерева в дерев’яному виробі.

Друга серія робіт з рамами з’явилася під час Української революції Гідности 2014-го року. Період, коли, за словами художника, кожен мав вирішити, чи варті ідеї людських життів».

Третя серія, яку я би назвала «Танець рам і підрамників», з’явилася вже в Парижі в 2023-24 рр.

«Розбиті чайники»  Пінхаса Павла Фішеля пропонують додаткову перспективу», – пише Марго Вульвік. – «Для художника ці серії пов’язані спільним небажанням предметів (рам або чайників) бути пасивними жертвами».

Підготувала Анна Лобановська, мистецтвознавиця