Загадка "Драконячої діри": у глибокій вирві в морі знайшли 1700 невідомих вірусів

Про це повідомляє Daily Galaxy.

У віддаленій частині Південно-Китайського моря розташована гігантська підводна карстова вирва, яка має назву «Драконяча діра». Це незвичайний і майже беззвучний простір, де відсутній кисень і не доходить сонячне світло. Попри такі екстремальні умови, життя там усе ж існує, хоча й у зовсім іншій формі, ніж звикла людина.

Що відомо про «Драконячу діру» в морі?

З глибиною 301 м і шириною 162,3 м «Драконяча діра» належить до найбільших морських вирв, які коли-небудь фіксували дослідники. У науковій роботі, опублікованій у журналі Nature, зазначається, що вона утворилася в часи, коли рівень океану був значно нижчим. Опади поступово розчиняли вапнякові породи, формуючи круті стіни зі своєрідною «сходинковою» будовою. Коли ж рівень моря піднявся, вирва заповнилася водою та набула сучасного вигляду.

Особливість «Драконячої діри» — її майже повна ізоляція від зовнішнього середовища. Вузький вхід і стрімкі стінки перешкоджають природному перемішуванню води. Поверхневі шари не доходять донизу, а кисень не проникає вглиб. Фахівці Першого інституту океанографії Китаю з’ясували, що концентрація кисню різко падає вже на невеликій глибині й зникає задовго до середини вирви. Через це всередині формуються окремі шари води з різним хімічним складом і формами життя.

Життя в морській вирві

На глибинах понад 100 м умови стають кардинально іншими. Риби, водорості та рослини тут більше не виживають. Водночас, за даними видання Environmental Microbiome, цей простір заселяють бактерії, які можуть існувати в повній темряві, використовуючи хімічні реакції як джерело енергії.

У першому глибокому шарі — Анаеробній зоні I — переважають бактерії, що окиснюють сірку. Зокрема, роди Thiomicrorhabdus і Sulfurimonas становлять майже 90% усіх мікроорганізмів у цій зоні.

Ще нижче, після позначки 140 м, дослідники виділили Анаеробну зону II. Тут зникають нітрати й накопичується сірководень, а бактерії переходять на сульфатне відновлення. Провідну роль відіграють мікроорганізми родів Desulfatiglans, Desulfobacter і Desulfovibrio. Також тут виявили зелені сіркобактерії Prosthecochloris та інші рідкісні групи, зокрема Chloroflexi і Parcubacteria. Усі вони пристосовані до надзвичайно жорстких, безкисневих умов існування.

Бактерії і віруси з «Драконячої діри»

У лабораторіях науковцям вдалося культивувати 294 штами бактерій із зразків, узятих безпосередньо з вирви. Понад 22% цих анаеробних мікроорганізмів раніше не були відомі науці.

Окремим об’єктом дослідження стали віруси, що мешкають у «Драконячій дірі». Вчені ідентифікували 1730 різновидів вірусів, більшість із яких належать до родин Caudoviricetes та Megaviricetes. Водночас у глибших, безкисневих шарах вірусний світ виглядає інакше: значну частину виявлених вірусів не вдалося віднести до жодної відомої групи. Саме ці невідомі віруси можуть відігравати важливу роль у функціонуванні мікробних екосистем в екстремальних умовах.

До слова, 2021 року користувачі Google Maps помітили в Тихому океані загадкову темну пляму, яку сприйняли за військову базу або бездонну прірву. Насправді це безлюдний острів Схід (Республіка Кірибаті) площею лише 0,25 км². Його «чорний» вигляд пояснюється надзвичайно густими лісами дерева пізонії, чия щільна крона з космосу здається суцільною темрявою.