Політика
Україна
ЗСУ знищили дві армії окупантів: генерал розкрив реальні втрати Путіна
За чотири роки повномасштабної війни українські військові повністю знищили початкове 650-тисячне угруповання росіян та досягли технологічної переваги над НАТО.
За чотири роки повномасштабного вторгнення Сили оборони України фактично ліквідували дві російські армії, які наступали на нашу державу. Те військо окупантів, яке є зараз, кардинально відрізняється від того, що вторглося 2022 року, і вже не має колишньої боєздатності. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це розповів ексочільник Служби зовнішньої розвідки України, генерал Микола Маломуж в ефірі «Українського Радіо».
Трансформація ЗСУ та перевага над НАТО
За словами генерала, на початку вторгнення на Україну наступало 650-тисячне військо росіян, якого на сьогодні вже просто не існує. Ворог змушений поповнювати свої лави мобілізованими та найманцями за різними контрактами, проте ці сили не здатні забезпечити колишній рівень загрози.
Тим часом українська армія зазнала докорінних змін, впровадивши високотехнологічні моделі управління, кібервійська та масштабне застосування дронів. Завдяки переходу від бригадної до корпусної системи та інтеграції робототехніки Україна змогла навіть випередити західні стандарти.
«Ми перевершили НАТО технологічно, в плані організації та координації. НАТО не було орієнтоване на широкомасштабну війну. Це вперше в історії після Другої світової триває війна такої інтенсивності», — констатує Микола Маломуж.
Колосальні втрати РФ та плани Кремля
Тим часом загальні втрати російських окупантів на фронті вже перетнули нову психологічну позначку, адже ЗСУ успішно ліквідували понад 1 мільйон 261 тисячу ворожих солдатів. Лише за минулу добу українські захисники знищили близько тисячі військових РФ, десятки артсистем і понад півтори тисячі безпілотників.
Попри ознаки стагнації воєнної кампанії та неспроможність досягти повної окупації Донбасу, Росія не збирається зупинятися. Як пояснюють західні аналітики, Кремль не розглядає варіант припинення бойових дій з кількох причин. По-перше, російській владі критично необхідна масштабна «перемога», щоб хоч якось виправдати перед власним населенням величезні людські втрати.
По-друге, згортання розігнаної воєнної економіки несе надто серйозні внутрішньополітичні ризики для режиму диктатора. Хоча російська військова машина ще здатна покривати поточні втрати, можливості для значного нарощування ресурсів у ворога вже вичерпані.
