Шукай інвестора в полі. У Львові вчетверте пройде Весняний діловий форум

Аграрно-енергетична виделка

«У 2012 році для інвесторів найбільш цікавими будуть напрямки, пов’язані з виробництвом і переробкою продуктів харчування. Дуже багато власників різнопрофільних бізнесів, які не мали нічого спільного з аграрною галуззю, починають займатися сільським господарством. Цей процес пожвавлюють зміни в земельному законодавстві. Другим стратегічним напрямком, куди інвестори вкладатимуть кошти, будуть енергоощадні технології, альтернативні види палива, оскільки ціни на природний газ, енергоресурси зростатимуть. 99% енергоаудиту, який роблять західні компанії в Україні, показує, що в цьому сегменті потрібні зміни. Певний інтерес до сектора туризму і нерухомості, зокрема розвитку готельного господарства, який прогресував напередодні футбольного єврочемпіонату, навряд чи, збережеться в довготерміновій перспективі», - сказав головний радник із зовнішніх зв’язків ЄБРР в Україні Антон Усов.

Спорудження готелів – як реперних крапок індустрії туризму, що є однією з головних на Львівщині, нині не демонструє позитивної тенденції. «Сьогодні я не маю інформації про те, що хтось готовий втілювати такі проекти. Інвестори закінчили спорудження об’єктів, які розпочали будувати кілька років тому. Останнім відкрили новий п’ятизірковий готель «Нобіліс» в центрі Львова»,- розповів керуючий партнер ТОВ «Юридична компанія» «Ейч.Ді.Партнерз» Володимир Глащенков.

«Незважаючи на глобальну економічну нестабільність, цього року вітчизняні та іноземні інвестори продовжуватимуть цікавитися українським агропромисловим комплексом і сектором палива та енергетики, оскільки саме вони є найбільш перспективними та інвестиційно привабливими», - погодився з Антоном Усовим президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі.

Ці тенденції збігаються з головними напрямками роботи IFC в Україні. «Агробізнес, проекти, націлені на зниження енергомісткості економіки, фінансовий сектор є пріоритетними для IFC в Україні, - зазначила керівник діяльності IFC в Україні Олена Волошина. – Наша стратегія – підтримувати розвиток агробізнесу в Україні в усій вертикалі виробництва - «від поля до виделки». Ми вже інвестували майже $500 мільйонів у різні проекти. Наприклад, у лютому 2012 року надали $5 млн агрохолдингу «Мрія» на покращення энергоефективности на цукрових заводах. На початку квітня плануємо підписати угоду с банком «Кредит Агриколе» и компанією «Байєр», яка покращить доступ до фінансування фермерам в Україні. Торік ми інвестували в Україну $262 мільйони. Цього року, сподіваємося, що наші інвестиції будут майже на такому ж рівні».

Замість чужих – свої

Але сьогодні великий західний інвестор не поспішає в Україну. 70% компаній, які фінансує ЄБРР, -  вітчизняні, повідомив Антон Усов. «Щороку – ця сума сягає $1 млрд. Перевага своїх інвесторів над чужими – це, з одного боку, позитивна тенденція. Завдяки збільшенню фінансів ззовні і зменшенню кількості конкурентів всередині держави, в Україні розвиваються вітчизняні компанії. Показовим є приклад львівського «Концерну «Галнафтогаз». У 2001 рік це підприємство належало до категорії «малого бізнесу». Сьогодні одним з акціонерів «Концерну «Галнафтогаз» є ЄБРР. Ще один потужний фінансист Галнафтогазу – МВФ. Проте з іншого боку, пасивність західного інвестора – сигнал про нездорову економіку в Україні», - наголосив Антон Усов.

«Австрійські компанії, які випередили Великобританію, Францію і США  за інвестиціями в Україну, що становлять $ 3,4 млрд, націлені на просування українського фінансового сектора» -, наголосив комерційний аташе Посольства Австрії в Україні Ханнес Маурер. -  Однак Західна Україна, передусім, привертає до себе увагу малих і середніх австрійських підприємств. Ці підприємства, зазвичай, є невеличкими сімейними бізнесами».

Офшорні кіпрські інвестиції, які впевнено лідирують в Україні експерти не кваліфікують як чисті зовнішні запозичення.

Металургійно-хімічна стагнація

«Традиційні для України галузі – металургія і хімічна промисловість у 2012 році перебуватимуть, найшвидше, в стані стагнації, що пов’язано із ситуацією в світовій економіці та технологічною залежністю важких галузей від газу, - вважає Антон Усов. – Це підтверджує і портфель проектів, які ЄБРР хоче реалізовувати в Україні. У банківському секторі, навряд чи, будуть гучні оборудки купівлі-продажу. Хіба що, можна очікувати певну активність російських банків».

У державному і муніципальному сегментах – інша ситуація. Тут ЄБРР сподівається на об’ємні інвестиції в дороги, транспорт, перевезення тощо. Зокрема акціонування Укрзалізниці, має створити можливості для розвитку приватних вантажних перевезень на коліях. «Програма корпоратизації залізниці виписана з урахуванням західної практики. Але це не дає гарантій, що все відбудеться за євросценарієм. Маємо приклад приватизації Укртелекому»,- наголосив Антон Усов.

Олена Волошина вважає, що загалом 2012 рік, швидше буде роком ризиків, аніж можливостей для інвесторів: «Волатильність на глобальных ринках, проблеми з ліквідністью на європейських ринках і в Україні, відсутність значного прогресу в структурних реформах и модернізації економіки в Україні. Найшвидше, ключовими словами року для інвесторів стануть «обережність» і «вибір пріоритетів». Якщо говорити докладніше про ситуацію в Україні, то інтерес інвесторів чи швидше його відсутність є наслідком відсутності домовленості по газу з Росією, програми с МВФ, яка працює, валютними ризиками».

Власне тому більшість інвесторів надає перевагу швидкоокупним бізнесам, які дозволяють повернути вкладені кошти за два-три роки, - зазначив Володимир Глащенков.

П’ятірка Гаврилишина

Україна об'єктивно має вигідні стартові умови для інвестування. У держави – зручне географічне розташування, багаті природні ресурси і дешева та кваліфікована робоча сила. «Але Україна програє Польщі, Туреччині і, навіть, Росії, які мають стабільні умови для ведення бізнесу. Інвестор ризикує в Україні через потенційну політичну нестабільність, фактор виборів з непередбачуваними наслідками, поганий бізнес-клімат, адміністративний тиск контролюючих структур – податкової, митниці, пожежної та санітарної служб, залежної і неефективгної судової системи», - вважає Антон Усов.

До цього пухкого пакету ризиків Хорхе Зукоскі додає «корупцію та недостатню прозорість».

«В Україні особливо важко працювати малим і частині середніх підприємств. Бо інвестиційний клімат тут через небезпеку дефолту, корупцію на всіх рівнях державної структури, брак незалежних судів і відсутність гарантії виконання рішень судів є надзвичайно поганим», - вважає голова Наглядової ради міжнародного Інституту МІМ-Київ, відомий економіст Богдан Гаврилишин.

Він назвав п’ять найбільших помилок, які зроблені в Україні на шкоду її економіці. «По-перше, при владі залишено колишню комуністичну номенклатуру і радянську бюрократію; по-друге, поєднано бізнес з політикою, унаслідок чого олігархи і крупні бізнесмени домінують в законодавчій і виконавчій гілках влади; по-третє, нестримна корумпованість; по-четверте, немудра і неефективна співпраця з Європейським Союзом; по-п’яте, незапозичення досвіду таких держав, як Норвегія, Швеція, Німеччина, Швейцарія».

Богдан Гаврилишин сумнівається, що «люди, які тепер при владі і більшість опозиції, зможуть провести трансформацію України, аби вона стала нормальною державою. З повищих людей деякі навіть не бажали б робити таку трансформацію, інші – не знали б як. Це може відбутись через виникнення критичної маси справжньої еліти з молодої генерації, які йшли би до влади з наміром працювати для суспільства, а не для власних інтересів. Цей процес може початися за 7-10 років».

Євростимул

Сьогодні головною умовою для збільшення інвестицій в Україну є підписання державою угоди про зону вільної торгівлі с ЄС. Так вважають 64% представників західних інвестиційних фондів, які взяли участь в інтерактивному голосуванні, що його напередодні міжнародного Весняного ділового форуму організувала компанія Dragon Capital. 14% опитаних готові активніше інвестувати в Україну, якщо влада випустить з ув’язнення екс-прем’єра Юлію Тимошенко. Таку ж кількість представників західних фондів спонукає інвестувати в Україну перемога держави в футбольному чемпіонаті Євро-2012 і лише 9% інвесторів збільшать фінансові вливання в Україну, якщо вона приєднається до Торгового союзу РФ, Казахстану і Білорусі.

Відтак, найважливішим аргументом для вкладення коштів в певну українську компанію для 40% опитаних є особиста зустріч інвестора з власником/менеджментом цього підприємства. Вартість цінних паперів підприємства має значення для 28% опитаних, біржа, на якій розміщують ці папери, – для 16%, репутація аудитора – для 12% і репутація банку – для 4% опитаних.