Шпаргалка для Азарова: деякі поради новому (старому) уряду

Економічна ситуація в Україні ще раз підтверджує, що старі підходи управління господарством країни, яких дотримувався Уряд Азарова, себе віджили. Тому навіть нова «Державна Програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки», яку почали розробляти урядовці, якою б хорошою вона не була, без нових управлінських рішень становище не врятує. Потрібен сучасний погляд на організацію управління в нових економічних реаліях, що складаються в Україні та світі, розуміння тенденцій розвитку. Чи може цей потенціал бути знайдено серед теперішніх урядовців? Важко сказати. При формуванні нового складу Кабінету міністрів України Президенту треба врахувати, що на чолі Уряду має бути людина з сучасним економічним мисленням, широкими зв’язками в міжнародних фінансових колах, рівновіддаленістю від лобізму інтересів основних фінансово-олігархічних груп. Що залишається від старого та які першочергові завдання стоять перед новим урядом? Це потрібно знати для того, щоб не допустити старих і уникнути нових помилок.

Забезпечити макроекономічну стабільність

Потрібно врахувати, що в цьому році, згідно з офіційним прогнозом розвитку вітчизняної економіки, очікувалося зростання ВВП 3,9%. Навіть за таких темпів, все ще не було б досягнуто докризового рівня 2007 року, в той час як світова економіка його перевищить. Разом з тим, нереалістичність прогнозованого зростання української економіки підтверджують показники другої половини 2012 року. За підсумками 9 місяців 2012 року, економічне зростання становило 1,1%, у тому числі, у ІІІ кварталі 2012 року, за оперативною оцінкою Держстату, обсяг ВВП скоротився на 1,3%. Частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП залишається дуже низькою. У першому та другому кварталах 2012 р. вона становила відповідно 16% та 18,7%. Такий розподіл ВВП на користь споживання формує загрози для подальшого забезпечення розширеного економічного відтворення та реалізації модернізаційних реформ.

За 8 місяців 2012 року негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів сформувалося у розмірі $8,9 млрд, що на $1,4 млрд вище аналогічного показника 2011 р. До кінця 2012 року воно може досягти $13-15 млрд.

За підсумками 2012 року можна очікувати зростання ВВП на рівня 0,5-1,0% (у 2008 році цей показник складав 2,3%).

Активізувати економічний розвиток у всіх сферах

На показниках діяльності майже всіх сфер економіки з другої половини 2012 року відобразилося посилення дії негативних процесів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Збереження низького рівня кредитування стало додатковим негативним фактором.

Можливості інерційного зростання в основному вичерпані, що підтверджено звуженням зовнішнього попиту та надмірним насиченням внутрішнього ринку імпортованими товарами. На межі виживання опинилися високотехнологічні галузі, втрачено значну частину науково-технічного потенціалу. Такий стан справ викликаний глибокими структурними диспропорціями - виробництво переважно є технічно та технологічно відсталим, зі значним ступенем зношеності основних фондів, низьким рівнем використання виробничих потужностей, високою енерго- та ресурсоємністю, відсутністю або низьким рівнем впровадження інновацій. Ці негативні структурні зрушення тривалий час супроводжувалися втратою робочих місць, економічним занепадом багатьох населених пунктів, де припинили свою діяльність містоутворюючі підприємства, що призвело до масової трудової міграції економічно активного населення до інших країн.

Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, нерозвинутість внутрішнього ринку, послаблення державного управління національною економікою, зокрема її промисловим комплексом, погіршують стратегічні перспективи розвитку країни. Національна економіка потребує глибоких перетворень, зокрема у промисловості, сільському господарстві, системі державного і корпоративного управління, що дасть змогу підвищити економічну стійкість країни.

Від’ємні результати демонструє промислове виробництво. За підсумком січня-жовтня скорочення у промисловості становило 1,4%. Для нарощування обсягів виробництва металургії необхідно знизити до рівня експортних внутрішні ціни на готову продукцію, так як високий рівень внутрішніх цін на металопродукцію є додатковим стримуючим фактором для розвитку машинобудування та будівельної галузі.

Недостатній рівень технічної конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно з імпортованими аналогами стримує розвиток машинобудування, низькі обсяги кредитування та посилення конкуренції на ринку Росії – основного споживача вітчизняної продукції машинобудування.

Уповільнення зростання у промисловості, будівництві та сільському господарстві - галузях, в яких працює 50% всього економічно зайнятого населення України, впливає на зниження рівня життя громадян.

Сприяти зменшенню соціальної нерівності та збільшенню податкових надходжень

Сума невиплаченої заробітної плати на 1 жовтня 2012 року становила 927,0 млн грн. Лише у п’яти регіонах заробітна плата перевищила середню по країні. Рівень прожиткового мінімуму залишається нижчим фактичної межі бідності, а рівень бідності домогосподарств з дітьми, перевищує загальний рівень бідності по Україні.

На фоні різкого уповільнення темпів розвитку економіки приріст податкових надходжень до державного бюджету у І кварталі становив 13,5%, у ІІ кварталі – 14,0% але у ІІІ кварталі податкові надходження скоротилися на 6,7%, оскільки економіка виявилася неспроможною і надалі віддавати додаткові кошти у вигляді податкових надходжень. Фіскальні резерви економіки майже вичерпано. Резервом коштів для фінансування державних видатків відтепер має стати видаткова частина бюджету за рахунок її перерозподілу та ефективного використання державних коштів.

Для мінімізації соціального навантаження в період кризи пропонується на основі оптимізації розгалуженої системи надання пільг та обліку реалізованих пільг зосередити соціальну політику на: введенні адресної допомоги; уніфікації підходів, схем щодо надання пільг з оплати всіх видів послуг особам, які мають на них право; «заморожуванні» підвищення пенсій, які перевищують рівень прожиткового мінімуму на період до моменту відновлення стійкої позитивної динаміки зростання заробітної плати; відміні спеціальних (пільгових) пенсій; підвищенні рівня заробітної плати з урахуванням динаміки продуктивності праці. Необхідно відмовитись від прив’язки основного соціального стандарту – мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму. При цьому мінімальну заробітну плату потрібно підвищувати лише на рівень інфляції; реформувати системи оподаткування фонду оплати праці із зменшенням рівня нарахувань на фонд (цей захід неможливо вирішити в короткостроковій перспективі, але важливим буде навіть лише чітка декларація намірів з подальшою реалізацією).

Сформувати економічно обґрунтовані тарифи

Крім прямого фіскального тиску, економіка відчуває додаткове навантаження через зростання тарифів. Так, роздрібні тарифи на електроенергію для непобутових споживачів 1 та 2 класу напруги з початку 2012 року зросли на 8% та 6% відповідно, зростання цін на природний газ для промислових підприємств становило 3,8% у порівнянні з груднем 2011 року. При цьому експортний тариф на електроенергію складає 67,80 коп., а середньозважений внутрішній тариф для промислових споживачів за обома класами споживання становить – 84,52 коп. за кВТ/г. Тобто на експорт продається електроенергія дешевше ніж для вітчизняних підприємств.

Забезпечити належне кредитування економіки

Доступ до кредитних ресурсів в даний час виступає як стримуючий фактор. Банківська система не збільшує кредитування економіки. Національний банк проводить жорстку монетарну політику, спрямовану на зниження інфляції та утримання курсу гривні. З кінця 2011 року фактично припинено кредитування економіки. Обсяг кредитів, наданих юридичним особам, за 10 місяців 2012 року збільшився лише на 4,3% (за січень-жовтень 2011 року зростання становило 14,8% – уповільнення більше ніж у 3 рази). У липні 2012 року взагалі відбулося скорочення кредитування юридичних осіб на 0,3% у порівнянні з червнем цього ж року.

Починаючи з червня 2012 року, постійно зростають ставки за банківськими кредитами. В умовах, коли зростання споживчих цін не відбувається, – це має наслідком скорочення прибутків вітчизняних виробників.

Утримання фіксованого курсу гривні по відношенню до долару США, призвело до того, що вироблені в нашій державі товари почали втрачати конкурентоспроможність на світових ринках, і експорт з України уповільнився (у вересні 2012 року відносно вересня 2011 року експорт товарів взагалі зменшився на 7%). В результаті, дефіцит зовнішньої торгівлі за 9 місяців зріс до $6,5 млрд (за аналогічний період 2011 року – $4,0 млрд), а золотовалютні резерви НБУ скоротились на $2,9 млрд.

Дефляційні тенденції на споживчому ринку є наслідком більш низького рівня внутрішнього споживчого попиту у порівнянні з потенційним і можуть свідчити про прихований потенціал цінового збільшення у майбутньому. В умовах дефляції існує небезпека подальшого зменшення обсягів виробництва в базових галузях промисловості через негативний вплив зовнішнього попиту, що може погіршити економічну ситуацію в країні.

Відновити довіру інвесторів

Інвестиційна привабливість України за останні півроку впала до безпрецедентно низького рівня.

Детальний аналіз складових показників свідчить, що ключові проблеми залишаються невирішеними. Найбільш об'єктивним індикатором незадовільного стану справ з вітчизняним бізнес-кліматом є обсяги прямих іноземних інвестицій, приріст яких в Україну у вигляді акціонерного капіталу у січні-вересні 2012 року склав $2,6 млрд, що майже на третину (на 29,4%) менше, ніж за аналогічний період 2011 року. У ІІІ кварталі 2012 року інвестиції збільшилися всього на $240 млн - це в п'ять разів менше, ніж за той же час минулого року ($1,26 млрд).

Оскільки перелічені проблеми мають системний характер – це може привести до тривалого падіння економіки у середньостроковій перспективі – з відповідними соціальними і політичними наслідками.

Збалансувати бюджет

Аналіз фінансування видатків державного бюджету останніх років свідчить про переважне фінансування видатків соціального спрямування, які на тлі 100-відсоткового рівня виконання річних планів їх фінансування, мають стабільну тенденцію зростання їх обсягу з року в рік, так у 2010 році – зросли на 25,1%, у 2011 році – зросли на 7,5%, за 10 місяців 2012 року – зросли на 15,4%.

Натомість рівень фінансування видатків інвестиційного спрямування постійно знижується. Так, враховуючи приріст обсягу капітальних видатків державного бюджету (у 2010 році – удвічі, у 2011 році – у півтора рази) рівень виконання річного плану не перевищує 70-72%.

Станом на 30.09.2012, за даними Мінфіну, загальна сума державного та гарантованого державою боргу становила 495,8 млрд грн та збільшилася з початку року на 22,7 млрд грн. У розрахунку до прогнозного номінального ВВП обсяг державного та гарантованого державою боргу склав у вересні 33,1% ВВП, державного боргу – 26,3% ВВП. При цьому, ураховуючи визначені статтями 5 та 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» граничні розміри державного боргу в сумі 424,0 млрд грн або 28,3% ВВП (на кінець 2010 року – 29,9% ВВП, на кінець 2011 року – 27,1% ВВП) та надання державних гарантій – 79,36 млрд грн, розрахунковий рівень державного та гарантованого державою боргу може сягнути 40% ВВП.

На що має звернути увагу новий Уряд?

В першу чергу - забезпечення фінансової стабільності розвитку України вимагає структурної модернізації економічної і фінансової систем України на основі вирішення традиційної для України суперечності між завданнями макроекономічної стабілізації та розширеним фінансуванням процесів економічного зростання.

Головним антикризовим заходом має стати Державний бюджет України на 2013 рік. Зважаючи на ризики виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути проект бюджету на 2013 рік, збільшивши обсяги капітальних видатків, у тому числі будівельних. Не потрібно боятися дефіциту бюджету, але і не зловживати ним: 3-5% дефіциту може бути нормою, якщо ці кошти направляються на розвиток та інфраструктурні проекти, а не на споживання. Також важливо передбачити створення стабілізаційного фонду, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення всіх гарантійних зобов’язань держави, що посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.

В умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду має стати стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Для цього необхідно розблокувати і прозоро провести приватизаційні процеси. Але тут без допомоги нового складу Верховної Ради не обійтися. Також слід ухвалити низку законопроектів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

По-друге, удосконалення чинних тарифних систем у сферах природних монополій, зокрема шляхом поступового забезпечення покриття тарифами економічно обґрунтованих витрат на надання послуг, включення до складу тарифів інвестиційної складової, зменшення перехресного субсидування одних категорій споживачів за рахунок інших.

По-третє, формування адекватної реаліям часу інвестиційної політики. Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності. Теперішня структура джерел фінансування капітальних інвестицій, зокрема домінування в ній внесків за рахунок власних коштів, ставить суб'єктів господарювання у залежність від кон'юнктури ринку, часу, який необхідний для акумулювання відповідних обсягів коштів, і не дає можливості реалізовувати інвестиційні плани в темпах, які б дозволяли підприємствам адекватно реагувати на динаміку попиту на відповідні види продукції, у тому числі шляхом впровадження інновацій.

Технологічна структура промисловості України не відповідає сучасним світовим вимогам у зв’язку з недостатньою орієнтацією на виробництво продукції кінцевого споживання. У промисловому комплексі країни домінуюче місце займає добувна та переробна промисловість з низьким ступенем переробки сировини.

Дві третини загального обсягу промислової продукції припадає на галузі, що виробляють сировину, матеріали та енергетичні ресурси, тобто продукцію з високою енерго- та матеріаломісткістю та низькою ефективністю для забезпечення валової доданої вартості, що не відповідає сучасному світовому рівню галузевої структури промислового виробництва і є дуже вразливою при майже повній залежності від імпорту енергоресурсів.

Недоступність банківських кредитів через високі відсоткові ставки та недосконалість грошово-кредитних інструментів також не сприяють стабілізації та подальшому розвитку машинобудівного комплексу. На сьогоднішній день кредитування суб’єктів господарювання практично не відбувається. Обсяг кредитів, наданих юридичним особам, за 10 місяців 2012 року збільшився лише на 4,3%. Починаючи з червня 2012 року, постійно зростають ставки за банківськими кредитами. Якщо середньозважена відсоткова ставка за кредитами в національній валюті з 17,2% на початку року зменшилась до 14,5% станом на 01.06.2012, то станом на 01.11.2012 вона збільшилась до 21,8%.

По-четверте - підвищення конкурентоспроможності сектору наукових досліджень і розробок, зокрема через забезпечення інтеграції вітчизняного сектору наукових досліджень у Європейський дослідницький простір. Підвищення ефективності бюджетного фінансування наукової сфери.

По-п’яте - вдосконалення структури та організаційно-правових форм господарювання (домінування державних підприємств у складі державного сектору, частка господарських товариств - 5%), повільні темпи реформування державного сектору, корпоратизації державних підприємств та інтеграції за галузевими ознаками як важливої передумови дієвого управління об’єктами державної власності.

По-шосте - сформувати системну програму реформ у сфері соціальної підтримки різних категорій громадян та сімей.

Продовження матеріалу читайте тут