Чернівці - поетичний мерідіан України

Перше, що бачать туристи, які прибувають до Чернівців потягом, це залізничний вокзал, який збудовано у 1866 році в стилі модерн. У перші роки роботи вокзалу кожен потяг, що прибував, зустрічався гучною музикою у виконанні чернівецького оркестру, але з часом ця традиція зникла. Проте сучасники намагаються відновити її, звичайно, вже без оркестру, але кожен потяг, що від’їжджає проводжають гучною буковинською музикою.

Якщо для того, щоб насолодитись буковинськими мелодіями, ви не бажаєте чекати від’їзду, то прямуйте до міської ратуші, де щодня рівно о 12 годині на вежу виходить сурмач, який виконує мелодію пісні «Марічка». Ця традиція започаткована у 2004 році. Щодня сурмач долає 126 сходинок, щоб за будь-яких погодних умов зіграти пісню, що вже стала своєрідним гімном Чернівців.

Запрошуємо до «Клюбу шанувальників кави»

Центральна площа, на якій знаходиться міська ратуша та художній музей, є по праву центром міста, адже від неї розходяться всі головні вулички-промінчики. Однією з яких є вулиця Ольги Кобилянської, яка раніше називалась Панською, – єдина в Чернівцях пішохідна вулиця. Місцеві жителі стверджують, що прогулюючись тут, можна відчути себе вельможею ХІХ ст. Вулиця Ольги Кобилянської нараховує майже 60 будинків, кожен з яких має свою неповторну і надзвичайно цікаву історію, як от історія будинку №1, який був зведений у 1898 р. У ньому розташувалась елітна кав'ярня «Габсбург». Згодом тут заснували «Клюб шанувальників кави», де шановне товариство за філіжанкою кави вело бесіди на шляхетні теми. Атмосфера, створена в цьому місці, сприяла розвитку особистостей, яких ми зараз знаємо як поетів, філософів чи музикантів. Саме в цій кав’ярні Леся Українка, будучи в гостях у Ольги Кобилянської вперше спробувала ароматну каву.

Не менш цікавою є історія будинку, в якому знаходиться один з найстаріших музеїв України – Чернівецький краєзнавчий музей, збудований у 1863 р. У його фондосховищах зберігається майже 90 тис. експонатів, серед яких колекція стародруків, велика збірка етнографічних матеріалів, нумізматики, писанкарства, предметів побуту населення Чернівецької області та багато іншого. Біля входу до музею стоїть залізна карета, яка є популярним місцем для фотографування серед чернівчан та гостей міста.

Про цю найстарішу вулицю Чернівців складено чимало легенд, проте найбільшою популярністю користується оповідь про особливий догляд за бруківкою, яку, щоб не псувати, начебто підмітали оберемками червоних троянд. Правдива ця розповідь чи ні, але бруківка досі знаходиться в дуже гарному стані.

Турецька сторінка в історії Чернівців

Сучасна Театральна площа в Чернівцях спочатку була звичайним торгівельним майданчиком, куди жителі міста навідувались хіба за покупками. Але вже на початку ХХ ст. вона почала набувати сучасного вигляду, оскільки тут було збудовано міський театр, який досі є однією з найгарніших архітектурних пам’яток міста. Будівництвом театру займалась віденська фірма Фельнера і Гельмера, відомі будівництвом театрів по всій Європі, зокрема Одеської опери. Перед театром розташовано пам’ятник Ользі Кобилянській, ім’я якої зараз носить театр. На площі також знаходиться величава споруда Медичної академії та помпезний Єврейський народний дім.

В історії Чернівців є сторінки тісно пов’язані з турками, що і відображено в назвах різноманітних об’єктів. Тут є Турецький міст, Турецька вулиця, Турецькі лазні і Турецька криниця. З останньою пов’язана цікава романтична легенда, яка розповідає про кохання турецького паші до красуні-чернівчанки, яка щоб не дістатись турку стрибнула в криницю.

Однією з улюблених туристами пам’яток в Чернівцях є будинок-корабель. Історію будівництва пов’язують з двома братами, один з яких був капітаном, а другий - чернівецьким підприємцем. Коли капітан вже вийшов на пенсію, то дуже тужив за морем та за своїм кораблем, тому брат-підприємець, щоб розважити брата вирішив «поставити на якір корабель» прямо посеред Чернівців. Кажуть, що капітан часто виходив на майданчик, що на другому поверсі і спостерігав, як його будинок-корабель розділяє потоки доріг.

Університет імені Федьковича

Головною пам’яткою Чернівців є резиденція православних митрополитів Буковини й Далмації, зараз це головний корпус сучасного Чернівецького національного університету імені Федьковича. Цей неповторний архітектурний ансамбль у дусі еклектики з елементами візантійського та романського стилів був збудований у 1863 р. Споруда складалася з трьох корпусів: ліворуч знаходились аудиторії, бібліотека та спальні теологічного факультету та семінарської церкви, посередині — митрополичий палац, а праворуч — дяківська школа, монастир, музей та фабрика з виготовлення свічок.

Серед приміщень Резиденції своєю неповторною красою та величчю вражає Мармурова зала, обставлена бічними галереями колон, на які спиралася декорована орнаментикою дерев’яна стеля. Теперішній вигляд Мармурової зали – лише копія, створена реставраторами після пожежі, що сталась у період Другої світової війни.

Проте пожежа не дісталась до Зали засідань Священного синоду (нині Червона зала). ЇЇ стіни оздоблено шовком, стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного буку та зеленої липи. Одну з стін прикрашають величезні венеціанські дзеркала, які нараховують в  собі аж п’ять шарів срібла.

Найпоетичніше місце в Україні

Вже кілька років Чернівці за допомогою фестиваля "Мeridian Czernowitz" доводять, що вони є найбільш поетичним містом в Україні. Вже кілька років поспіль Чернівці на тиждень стають поетичною столицею не тільки України, а всієї Східної Європи: сюди приїждають і виступають поети з Німеччини, Австрії, навіть з Латинської Америки. Цього року фестиваль, незважаючи на різні труднощі, все ж таки відбувся на початку вересня. Напевно, найбільш резонансною подією цьогорічної програми стали поетичні читання у синагозі на території єврейського кладовища. Організатори ще до початку читання відразу пояснили, чому обрали саме це місце для декламації поезії: для кожного чернівчанина з історичного погляду це дуже важлива локація. Це саме те місце, куди хочуть потрапити всі, хто приїжджає до Чернівців. Саме тут відчувається дух старого міста.

Можливо, наступного разу, завітавши до Чернівців, при нагоді ви теж зайдете до синагоги і прочитаєте улюбленого або власного вірша. І зможете погодитись або заперечити нашому колумністу і знаному поету Андрію Любці, який сказав, що місце це надзвичайно красиве, але зі сторони енергій трохи сумнівне.

Де зупинитись і поїсти

Чернівці досить дешеве місто для туристів, оскільки практично всі пам’ятки можна оглянути безкоштовно або ж за символічну плату. Основні витрати такої подорожі пов’язані з транспортом, розміщенням та харчуванням.

Залежно від бюджету подорожі ви можете перекусити в їдальні, кав’ярні чи фаст-фуді або ж повечеряти у фешенебельному ресторані.

Їдальні: «Бджілка», вул. Руська, 183,

«Гривня», вул. Садова, 5,

«Екватор», вул. Руська, 205.

Кав’ярні: «Вівальді», вул. Ольги Кобилянської, 12,

«Екслібрис», вул. Садова, 4,

«Панська цукерня», вул. Гете, 9.

Ресторани: «Аристократ», вул. Заводська, 31,

«Чічері», пр. Незалежності, 96,

«Паркова вежа», вул. Садова, 1.

Не менш важливим є і те, де ви будете відновлювати сили після прогулянки містом. І буде це комфортний готельний номер чи ліжко в хостелі з мінімальними зручностями, залежить лише від вас.

Готелі: «Київ», вул. Головна, 46,

«Турист», вул. Героїв Майдану, 184,

«Черемош», вул. Комарова,13-а.

Хостели: «Економ-готель», Парковий Проїзд 10-В,

«Like Хостел», пров. Український, 12,

«Дача», вул. Якова Степового, 30.

Чернівці є найменшим обласним центром України, але це не заважає йому приваблювати туристів своїм національним колоритом та непересічною архітектурою. Чернівці – одне з тих міст, які варто побачити, пізнати і відчути.

Автор: Оксана Гуцол