100 років від дня народження El Gran Astor

11 березня 1927 року на світ з’явився композитор, який підніс музику танго від популярного жанру до класичної музики — видатний Астор Пьяцолла.
Золотою добою танго вважаються сорокові роки XX сторіччя. Тоді в Аргентині пісні та інструментальні п’єси виконували окремі співаки та великі оркестри, в кафе, кабаре, клубах, в парках та просто на вулиці, і танцювали під цю музику теж будь-де. З появою рок-н-ролу та політичними змінами в країні популярність жанру різко зменшилась. Саме в цей час Астор Пьяцолла став писати музику танго, спираючись на класичну освіту та загальну музичну ерудицію. Його стиль «танго нуево» виявився настільки революційним, що поділив публіку на два протилежних табори: гарячих прихильників та відчайдушних супротивників. В Аргентині композитору чинили усілякі перешкоди і неодноразово погрожували фізичною розправою. Офіційне визнання на батьківщині затягнулося на три десятки років, та і міжнародний успіх досить дорого давався Астору. Окремою його заслугою стало використання бандонеону для сольних партій, і маестро не лише їх писав, але й сам виконував. Він один з небагатьох композиторів, хто особисто зіграв майже усі свої твори.
Тож кінець лютого та весь березень в Україні відзначені значно більшою, ніж зазвичай, кількістю концертів, де виконується музика Астора Пьяцолли та танго загалом. Саме більшою кількістю, бо його музика постійно присутня в репертуарі як класичних, так і джазових колективів. Один з виступів, «Viva Piazzolla», безпосередньо у день народження, 11 березня, відбувся у Національному будинку органної та камерної музики, що у Києві. В усьому світі бандонеон лишається досить рідкісним інструментом, зокрема через те, що існує кілька варіантів конструкції, тож його успішно замінює акордеон або ж баян, як було і на цьому концерті — на баяні грав Андрій Дубій. Другим майже обов’язковим інструментом для жанру «tango nuevo» є скрипка, але от її не було. Натомість більшу частину творів було зіграно з флейтою Тамари Рой, а цей інструмент активно використовувався у танго ще у кінці XIX – початку XX сторічь, тож якоюсь мірою це було «повернення до витоків». У ті ж часи ж активно використовувалася гітара, що загалом типово для Латинської Америки. Цього вечора гітаристів виступало аж двоє, хоча грали вони по черзі: це були Андрій Шипунов та Дмитро Кушніров. Пізніше флейту та гітару у танго витіснили бандонеон та фортепіано, але на цьому концерті усі інструменти взаємодіяли. За фортепіано був Юрій Багмет. Єдиним «сталим» інструментом є контрабас, і на ньому грав Сергій Філіпович. Пісні ж прозвучало лише дві, їх виконувала Ольга Швидка. Свято безумовно вдалося, публіка вітала артистів стоячи та викликала на біс.
Текст та фото — Олександр Зубко