Фото і Відео
Фоторепортажі
Б’є — отже любить: Патріотичні тату українців часів війни
Руський корабель, паляниця, карта України, тризуб, «джавеліни» — в тату-салонах по всій країні беззаперечний тренд на патріотичні та воєнні татуювання. Попросили майстрів із різних міст поділитися фото тату, зроблених за цей місяць, а також розповісти про клієнтів.
У містах, де не точаться активні бойові дії, тату-салони відчинені. Тим більше деякі з них розташовані якраз у підвалах, інші ж намагаються працювати лише за записом чи у години, коли повітряна тривога буває найрідше.
Майстри розповідають, що охочих щось набити зараз зазвичай менше, ніж до війни, але більше, ніж можна було очікувати. Здається, що татуювання — те, без чого можна обійтися у такий складний час, але багато людей саме цими днями приходять робити своє перше. Пояснюють тим, що «або зараз, або ніколи», бо ж невідомо, що буде далі. Крім того, багато хто нарешті точно визначився, що саме хоче набити: більшість ескізів обирають на воєнну чи патріотичну тематику. Це можуть бути як популярні сюжети, наприклад корабель, що йде відомим маршрутом, так і класичні українські символи — колосок, тризуб, прапор. Створюючи подібні малюнки, майстри часто можуть брати гроші лише за матеріали або ж донатити оплату на армію.
Master&Margarita Tattoo, Вінниця. Дівчина прийшла з листочком, на якому її бабуся та дідусь написали декілька слів. Вони знаходяться в окупованій Новій Каховці.
— Часто робимо карту України, цитати з українських віршів та пісень, народні мотиви, як то вишиванка, колоски, калина, і, звичайно, гасло військових з острова Зміїний. Але є і дуже індивідуальні запити. Наприклад, дівчина, яка змогла врятуватися з міста Ірпінь, вирішила набити дату від’їзду та назву міста. Інша дівчина прийшла з листочком, на якому її бабуся та дідусь написали декілька слів. Зараз вони знаходяться в окупованій Новій Каховці. Дуже часто дружини наших солдатів набивають собі слова про підтримку та віру у своїх чоловіків.
dobriy_kolshik_tattooing, Дніпро. Найбільше запам’ятовуються історії клієнтів, що приїхали з Харкова чи Маріуполя.
— В основному зараз усі обирають такі татуювання, які показують, що Україна — наш дім. Усе це від любові та гордості за свою країну. Найбільше запам’ятовуються історії клієнтів, що приїхали з Харкова чи Маріуполя: вони розповідають, як були зруйновані їхні будинки, як пощастило звідти виїхати.
bezlad.tattoo, Львів. Такі сеанси підіймають дух, змушують далі вірити у перемогу.
— Спершу я не розуміла, чи варто взагалі повертатися до роботи, бо кому зараз потрібне татуювання. Але люди пишуть, пропонують свої цікаві ідеї або ж просто приходять із запитом набити фразу про «русский корабль» чи щось подібне. Такі сеанси підіймають дух, змушують далі вірити у перемогу, допомагати країні та не втрачати сили. Рухатися вперед.
Каріна Демінцева, Karatattoo, Черкаси. Багато клієнтів приходять і жартують, що, не дай боже, кінець світу, а вони все життя хотіли тату.
— Усі завжди відкладали все на потім, всі свої бажання, потреби, своє життя в цілому. Завжди було «не зараз», «пізніше» — і так кожного разу. Сьогодні всі зрозуміли, як важливо жити тут і зараз, використовувати ту можливість, яка є. Багато клієнтів приходять і жартують, що, не дай боже, кінець світу, а вони все життя хотіли тату і не зробили, то тепер хоч не будуть шкодувати про це. Історії в основному однакові, змінюються лише деталі, але майже всі говорять, що хочеться, щоб ми скоріше вибороли перемогу, і це тату буде нагадувати про неї.
Крістіна, ch.f_tattoo. Южне, Одеська область. Роблять тату наші військові із ЗСУ й тероборони — на згадку.
— Режим роботи залежить від сповіщень про тривогу та справ клієнтів. Бувають переноси сеансів, тому що кожен зараз допомагає, наскільки це можливо, нашій країні. За березень набила 29 патріотичних тату — як на мене, це дуже багато. Із них, здається, вісім клієнтів робили тату уперше в житті. Вони розповідали, що мріяли про це довго, але не було ескізів для татуювань, з якими вони хотіли б ходити все життя, і ось саме патріотичний запав у душу. Також роблять тату наші військові із ЗСУ й тероборони — на згадку, для підняття духу й настрою у цей нелегкий час.
Аліна Лєнц, lenz.tattoo, Луцьк. Комусь просто хочеться забути усе це як страшний сон і не ловити тривожних флешбеків через тату.
— Людина, що била Привида Києва, близько року тому прийшла до мене на своє перше тату, а там і до другого недалеко. Клієнт звернувся в перші дні війни з запитом на індивідуальний ескіз, через кілька днів зробили. Розповів особисту трагічну історію про свого друга із ЗСУ. Усі по-своєму переживають війну. Хтось хоче залишити згадку, висловити підтримку і свою належність. Хтось може хотіти собі розіп’ятого путіна у крові на всю спину, а хтось робить тематичні тату як символ єдності. А комусь просто хочеться забути усе це як страшний сон і не ловити тривожних флешбеків через тату.
Ніна, Кам’янець-Подільський. Антивоєнних тату набагато менше, ніж патріотичних, тобто загалом люди б’ють тату за мир, а не проти війни.
— Раніше найчастіше набивали квіти чи надписи. Сьогодні — герб України, пшеницю, вишиванку. Набивали навіть «байрактар» із «джавеліном», як і знамениту фразу «Русский корабль, иди на***!». Але антивоєнних тату набагато менше, ніж патріотичних, тобто
загалом люди б’ють тату за мир, а не проти війни. Я багато думала над тим, чи доречна зараз моя робота. Але коли бачу клієнта, який радіє своєму татуюванню, розумію, що всьому своє місце. Особливо коли це переселенці з гарячих точок, які пережили важкі дні війни. Частину коштів пересилаю на підтримку ЗСУ і гуманітарну допомогу постраждалим українцям.
Анна Ходькова, Etching Room 1, Київ. Друг із кримськотатарської родини і захотів набити тату з датою депортації його народу.
— Тату є моїм хобі, зазвичай у мене немає записів. Але є подруга, яка допомагає волонтерам, і вони захотіли собі тату. Тож я набивала їм їх прямо у волонтерському штабі — це таке підвальне приміщення, де вони жили і видавали допомогу. Комусь набила уривок з Іздрика, комусь «паляниця», комусь гранату і їжака, а собі навіть «коктейль Молотова». Гадаю, для всіх це важливі зображення. Ще одне я робила за ескізом мого друга: він із кримськотатарської родини і захотів набити тату з датою депортації його народу з Криму.
